Digital Platform: Information Technologies in Sociocultural Sphere

Journal Information
ISSN / EISSN : 2617-796X / 2618-0049
Current Publisher: Kyiv National University of Culture and Arts (10.31866)
Total articles ≅ 48
Current Coverage
DOAJ
Filter:

Latest articles in this journal

Yuliia Trach
Digital Platform: Information Technologies in Sociocultural Sphere, Volume 3, pp 148-160; doi:10.31866/2617-796x.3.2.2020.220588

Abstract:
Мета статті – проаналізувати наявні в Україні проєкти віртуалізації об’єктів історико- культурної спадщини.Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні системного методу, який є основою для вивчення явищ, пов’язаних з віртуалістикою.Наукова новизна полягає в тому, що у статті вперше проаналізовано український досвід VR-реконструкції об’єктів історико-культурної спадщини.Висновки. Звернено увагу на відсутність в Україні переліку предметів культурної спадщини, що підлягають оцифровуванню, а також стандартів створення цифрового ресурсу з метою забезпечення доступності, активного й ефективного його використання, сумісності й обміну даними на локальному і міжнародному рівнях, збереження створенного ресурсу та його актуалізації. Наголошено на можливостях ІТ у сфері забезпечення збереження й управління історико-культурною спадщиною: від створення інформаційних систем, використання різноманітних систем безпеки в збереженні культурної спадщини, контролю та моніторингу стану пам’яток архітектури й інших культурних цінностей, створення і ведення реєстру культурних цінностей, web-технології до застосування технологій візуалізації і технологій віртуальної реальності, які використовують з метою відтворення втрачених чи пошкоджених об’єктів культурної спадщини тощо. Розглянуто сутність та особливості реалізації VR-проєктів, таких як «Кишенькова країна», «Трахтемирів-Digital», «Замки 360: Закарпаття», проєкт з тривимірної конструкції Середнянського замку, «Pinzel.AR», VR-розробки Pixelated Realities та AERO 3D, «Автентична Україна: нематеріальна культурна спадщина», «Тустань_віртуальна», «Цифрові музейні колекції Київської фортеці». Згадано про унікальну діджитал-платформу «Український національний інтелект», покликану надати доступ до оцифрованої культурної спадщини України. Зроблено висновок, що аналіз наявних проєктів з оцифровування об’єктів культурної спадщини наполегливо вимагає розробки стратегії побудови майбутньої цифрової колекції, яка має враховувати планування процесу оцифровування; узгодження юридичних питань; дотримання загальноприйнятих стандартів і принципів управління; підтримку доступу та збереження створеного цифрового ресурсу.
Viktoriia Volynets
Digital Platform: Information Technologies in Sociocultural Sphere, Volume 3, pp 122-133; doi:10.31866/2617-796x.3.2.2020.220582

Abstract:
Мета дослідження – розкрити особливості діяльності віртуального музею та його потенціал.Методи дослідження. Вибір методів дослідження зумовлений метою статті й предметом дослідження, зокрема застосовано системний підхід до опрацювання робіт з проблем цифровізації культури, музейної практики, також застосовано метод компаративного аналізу (щодо функціонування традиційного та віртуального музеїв у логіці схожість/відмінність).Наукова новизна. Порушено питання проблематики віртуального музею під впливом цифровізації.Висновки. Віртуальний музей, по-перше, феноменологічно є релевантним цифровій культурі; по-друге, він створює доступні для сприйняття будь-якої людини цифрові артефакти, копії яких розрізняються внутрішньовидовими особливостями. Як форма розвитку інтерактивності в роботі традиційних музеїв, віртуальний музей – важливе доповнення, засіб, що розширює практику творчої комунікації музейних працівників, а також сприяє їх залученню до підвищення власних цифрових компетентностей.
Olha Tkachenko, Oleksandr Tkachenko, Kostiantyn Tkachenko
Digital Platform: Information Technologies in Sociocultural Sphere, Volume 3, pp 192-208; doi:10.31866/2617-796x.3.2.2020.220602

Abstract:
Мета статті – дослідити та розглянути загальні тенденції, проблеми та перспективи використання хмарних обчислень і технологій в обробці даних, зокрема оптимізації їх збереження.Методи дослідження – методи семантичного аналізу основних понять розглянутої предметної сфери (хмарні обчислення та хмарні технології). У статті досліджено підходи до збереження даних (у тому числі й мультимедіа) у сучасних системах, які підтримують хмарні обчислення та технології.Новизна дослідження – аналіз використання хмарних обчислень і технологій для оптимізації зберігання даних.Висновки. У статті розглянуто різні аспекти, пов’язані з хмарними обчисленнями та хмарними технологіями, включаючи різні переваги та недоліки. Хмарні обчислення та хмарні технології можуть мати численні переваги для різних зацікавлених сторін. Хмарні обчислення та хмарні технології мають деякі проблеми. Слід вказати, що завдяки підтримці моделей розгортання й обслуговування хмарних обчислень і хмарних технологій проблеми можуть бути мінімізовані або усунені, оскільки динамічні характеристики хмарних обчислень та хмарних технологій завжди можуть підтримувати користувачів.
Kostiantyn Bulyha, Olena Bulyha
Digital Platform: Information Technologies in Sociocultural Sphere, Volume 3, pp 161-169; doi:10.31866/2617-796x.3.2.2020.220590

Abstract:
Метою статті є пошук оптимальних методів побудови тренду з метою аналізу епідеміологічної ситуації в разі подальшого розвитку пандемії COVID-19. Докладно розглянуто завдання, які виникли зі зростом випадків інфікування восени 2020 року.Методи дослідження: узагальнення методу найменших квадратів Гауса та методологія Facebook Prophet.Новизною проведеного дослідження є порівняльний аналіз переваг і недоліків систем, що використовують для оперативної обробки статистичних даних, зокрема електронних таблиць MS Excel.Висновки. Викладений у статті матеріал дає наочні приклади виконання статистичних розрахунків з використанням широко розповсюджених програмних продуктів. Розглянуто проблеми, що виникають у зв’язку з правдивістю статистичної інформації. Представлено приклади реальних розрахунків трендів епідеміологічної ситуації.
Olha Tkachenko, Kostiantyn Tkachenko, Mykhailo Boniar
Digital Platform: Information Technologies in Sociocultural Sphere, Volume 3, pp 109-121; doi:10.31866/2617-796x.3.2.2020.220580

Abstract:
Метою статті є дослідження, аналіз і розгляд загальних проблем і перспектив використання онтологій під час моделювання процесів навчання.Методами дослідження є методи семантичного аналізу основних понять цієї предметної сфери (навчальні процеси та процеси управління навчанням). У статті розглянуто наявні підходи до моделювання навчальних процесів.Новизною проведеного дослідження є розв’язання проблем інтелектуалізації процесів навчання на основі формальних онтологічних моделей.Висновки. У роботі проаналізовано наявні проблеми та перспективи застосування онтологій у моделюванні процесів навчання. Враховуючи результати проведеного аналізу, розроблено багаторівневу онтологічну модель, яка має важливе значення для розв’язання проблем підвищення ефективності процесів навчання (особливо дистанційного, online-навчання, e-learning) за допомогою використання комп’ютерних навчальних систем.
Oleksandr Tkachenko, Maksym Humeniuk
Digital Platform: Information Technologies in Sociocultural Sphere, Volume 3, pp 134-147; doi:10.31866/2617-796x.3.2.2020.220584

Abstract:
Метою статті є дослідження, аналіз і розгляд загальних проблем і перспектив використання наявних методів візуалізації статистичної та аналітичної інформації.Методами дослідження є методи семантичного аналізу основних понять цієї предметної сфери (візуалізація статистичних і наукових даних). У статті розглянуто підходи до візуалізації інформації.Новизною проведеного дослідження є аналіз математичного і статистичного апарату, який може застосовуватися для візуалізації статистичних і наукових даних, і опис деяких аспектів візуалізації.Висновки. У роботі досліджено наявні погляди на візуалізацію даних, яка є поданням деяких даних у графічній формі та може бути використана з метою маркетингової діяльності, а також види об’єктів інфографіки та критерії її створення. Враховуючи результати проведеного аналізу, автори прийняли рішення щодо розробки программного продукту візуалізації статистичних і наукових даних, визначили його математичне обґрунтування.
Olha Tkachenko, Kostiantyn Tkachenko, Georgy Kovbatyuk
Digital Platform: Information Technologies in Sociocultural Sphere, Volume 3, pp 183-191; doi:10.31866/2617-796x.3.2.2020.220599

Abstract:
Мета статті – дослідити та розглянути загальні тенденції, проблеми та перспективи використання онтологічного моделювання інвестиційної діяльності.Методи дослідження – методи семантичного аналізу основних понять розглянутої предметної сфери (інвестиційна діяльність). У статті наведено підходи до онтологічного моделювання інвестиційної діяльності та розробки сучасних інтелектуальних експертних систем, що підтримують інвестиційні процеси.Новизна дослідження – аналіз використання онтологічного моделювання при оптимізації інвестиційної діяльності.Висновки. У статті розглянуто різні аспекти, пов’язані з інтелектуальними технологіями, що ґрунтуються на моделюванні, зокрема на онтологічному; сутність онтологічного моделювання інвестиційної діяльності. Використання когнітивно-онтологічної моделі сприяє формуванню оптимальних управлінських рішень у галузі інвестиційної діяльності. Сукупність взаємопов’язаних управлінських дій щодо інвестиційної діяльності, їх логічна послідовність становлять цілісну стратегію управління – модель управління процессами в системі інвестиційної діяльності.
Iryna Ovcharuk, Yevhen Boklah
Digital Platform: Information Technologies in Sociocultural Sphere, Volume 3, pp 170-182; doi:10.31866/2617-796x.3.2.2020.220594

Abstract:
Метою статті є проведення дослідження історичного розвитку систем у галузі транспортних технологій, а саме систем на залізничному транспорті. Докладно представлені завдання, які виникали з розвитком залізничного транспорту, та описані способи їх розв’язання.Методами дослідження є огляд і проведення аналізу сучасних технологій та інформаційних систем, що призначені для автоматизації робіт у галузі залізничного транспорту, проведення аналізу переваг та недоліків наявних програмних продуктів.Новизною проведеного дослідження є аналіз переваг і недоліків систем, що використовують у галузі залізничного транспорту. У статті наведено докладний аналіз розвитку інформаційних систем у галузі залізничного транспорту, описано, які завдання вирішувалися в різні часи з різних напрямів, а саме з питань транспортування продукції від виробників до споживачів, удосконалення управління експлуатаційною діяльністю залізниць, управління технологічними процесами.Висновки. Викладений у статті матеріал дає змогу сформувати модель розвитку залізничної галузі за певний час. Розглянуто проблеми, що виникали у зв’язку з підвищенням потужності залізничної галузі й обробкою великих обсягів інформації, з питань оперативного управління перевезеннями, обслуговування, управління експлуатаційною діяльністю залізниць, планування ремонту вагонів та обліку всіх видів робіт, а також резервування місць для пасажирів. Докладно представлено розвиток відповідних інформаційних систем, які створювалися для автоматизації робіт і вирішення відповідних завдань.
Oleh Boichuk
Digital Platform: Information Technologies in Sociocultural Sphere, Volume 3, pp 69-78; doi:10.31866/2617-796x.3.1.2020.206110

Abstract:
Метою статті є аналіз проблеми соціалізації сучасної молоді в епоху тотальної диджиталізації, дослідження комп’ютерних ігор як потужного агента соціалізації молоді. Для досягнення поставленої мети необхідно проаналізувати особливості впливу ігор на процес соціалізації молоді та формування нових ціннісних орієнтирів, акцентувати увагу на понятті «кіберсоціалізація» та «кіберадикція».Методи дослідження: аналітичний метод, метод включеного спостереження, метод структурно-функціонального аналізу, феноменологічний метод. Аналіз впливу залежності молоді від комп’ютерних ігор і вивчення впливу цифровізації на соціальну комунікацію молоді. Дослідження використання інформації з інтернету на формування світосприйняття в молодої частини населення, і як можна використовувати її в навчанні, формуванні особистості й моральному вихованні. У період формування світогляду інтернет може суттєво впливати на становлення молодої людини та здатність її до соціалізації.Новизною дослідження є визначення особливостей впливу комп’ютерних ігор на моральні та соціальні цінності сучасної молоді та здійснення соціально-філософського аналізу проблеми впливу комп’ютерів і мережевих технологій сучасного світу на процес формування цінностей і свідомості підлітка в глобалізованому світі. У статті розглянуто вплив комп’ютерної залежності на соціалізацію молоді та формування людських цінностей. Розкрито поняття «кіберсоціалізація» та «кіберадикція». Встановлено причинно-наслідкові зв’язки між комп’ютерними іграми та порушенням формування правильних соціальних цінностей, показано вплив комп’ютерної залежності на погіршення комунікативних навиків і підвищення рівня агресії підлітків.Висновки. Дослідження засвідчило, що через систематичне використання комп’ютерних технологій у молодої людини знижується успішність у навчанні, через малорухливий спосіб життя виникають певні хвороби, а також явище соціальної самотності, знижується рівень активності й охайності, паралельно збільшується рівень відчуженості від соціальних норм і цінностей, зрештою виникає соціальне виключення індивіда.
Olexandr Tkachenko, Kostiantyn Tkachenko, Vladyslav Shcherbatiuk
Digital Platform: Information Technologies in Sociocultural Sphere, Volume 3, pp 47-58; doi:10.31866/2617-796x.3.1.2020.206107

Abstract:
Метою статті є дослідження і розгляд загальних проблем і перспектив розробки голосових синтезаторів на основі їхньої кросплатформності, опис та аналіз процесів розробки авторської програми синтезу мови, яка може підтримувати роботу на максимальній кількості систем, спроможних до звуковідтворення та незалежних від типу операційної системи.Методами дослідження є методи семантичного аналізу основних понять розглянутої предметної сфери (голосові синтезатори). У статті розглянуто підходи до розробки кросплатформних голосових синтезаторів.Новизною проведеного дослідження є аналіз математичного апарату, що може застосовуватися для синтезу голосу (голосних, різних типів приголосних звуків), та опис де­яких аспектів розробки власної авторської системи, що синтезує голос людини.Висновки. Переважна більшість програм голосового синтезу розроблена спеціально для визначених типів комп’ютерів або прив’язана до конкретної операційної системи. У роботі досліджено голосовий синтезатор, визначено його математичне обґрунтування та перспективи кросплатформності.
Back to Top Top