Digital Platform: Information Technologies in Sociocultural Sphere

Journal Information
ISSN / EISSN : 2617796X / 26180049
Current Publisher: Kyiv National University of Culture and Arts (10.31866)
Total articles ≅ 32
Current Coverage
DOAJ
Filter:

Latest articles in this journal

Kateryna Kotsiubivska, Vladyslav Prisych, Oleksandr Yavorskyi
Digital Platform: Information Technologies in Sociocultural Sphere, Volume 2, pp 136-143; doi:10.31866/2617-796x.2.2.2019.187725

Abstract:
Метою статті є дослідження загальної концепції інтернету речей та застосування таких технологій під час створення системи «Розумний дім». У статті проаналізовано стан розвитку технологій інтернету речей в Україні та світі, а також перспективи їх застосування для створення комфортних умов життя сучасної людини.Методами дослідження є методи аналізу – для проведення досліджень технологій та засобів інтернету речей, його функцій, можливостей і переваг використання; методи порівняння – для проведення досліджень окремих елементів системи «Розумний дім», різних реалізацій для вибору найкращого та найоптимальнішого варіанту; методи моделювання – для розробки моделі системи «Розумний дім».Новизною проведеного дослідження є аналіз та порівняння наявних підходів до створення системи «Розумний дім» з використанням технологій інтернету речей, також в роботі досліджено перспективи використання інноваційних технологічних систем взаємодії різних приладів без втручання людини для розвитку сучаних міст і держав.Висновки. Проведений аналіз наявних технологій інтернету речей та системи «Розумний дім» доводить необхідність подальшого поглибленого вивчення розробок у цій сфері не тільки з погляду створення зручних для життя сучасних будинків і міст, а й задля забезпечення конфіденційності особистих даних та безпеки кожної людини.
Maryna Tolmach, Anatolii Humenchuk, Valerii Zakusylo
Digital Platform: Information Technologies in Sociocultural Sphere, Volume 2, pp 109-122; doi:10.31866/2617-796x.2.2.2019.187721

Abstract:
Метою статті є дослідження і розгляд загальних проблем професійної спрямованості абітурієнтів, визначення основних критеріїв для встановлення відповідності людини певному напряму діяльності, розробка системи організації та управління профорієнтаційним процесом.Методами дослідження є методи теорії підтримки прийняття рішень, психологічні методи визначення професійної придатності. У статті проаналізовано підходи до створення систем тестування та аналізу отриманих результатів для формування висновку про оптимальну відповідність людини певній професії.Новизною проведеного дослідження є запропоновані підходи до розробки системи профорієнтаційного тестування для вибору професії, орієнтовані як на школярів, які постають перед вибором майбутньої професії, так і на дорослих, які бажають змінити сферу діяльності впродовж життя. У роботі визначено критерії для створення системи тестування, яка базується на комплексному підході до визначення як психологічної відповідності певній професії, так і здатності до засвоєння певних професійних знань і вмінь.Висновки. Отже, розроблена система тестування спрямована на визначення професійних здібностей абітурієнтів (інтерв’юерів) з метою діагностики професійної спрямованості випускників шкіл, які ще не мають досвіду роботи. Вона поєднує аналіз мотиваційної сфери, особистісних якостей та інтелектуальних здібностей у межах діагностики професійних нахилів. Саме тестування складається з трьох блоків: перший блок діагностує сферу інтересів, другий блок спрямований на визначення рівнів розвитку різних здібностей – чинників розумової діяльності, а третій...
Kostiantyn Tkachenko, Andriy Kudinov
Digital Platform: Information Technologies in Sociocultural Sphere, Volume 2, pp 172-183; doi:10.31866/2617-796x.2.2.2019.187728

Abstract:
Метою статті є дослідження загальних проблем такої важливої сфери інформаційної діяльності, як спілкування користувачів між собою (інтернет-спілкування) за допомогою спеціальних сервісів – месенджерів.Методами дослідження є методи семантичного аналізу основних понять предметної сфери спілкування через месенджери (інтернет-спілкування). У статті досліджено переваги та недоліки наявних месенджерів, що пов’язані з організаційними, технічними та інформаційними аспектами, а також основні системи-месенджери та їх функціональні можливості.Новизною проведеного дослідження є порівняльний аналіз сучасних систем- месенджерів, визначення їхніх переваг, недоліків та шляхів подальшого розвитку.Висновки. Отож, інформатизація та цифровізація нині проникають у всі сфери діяльності ІТ-бізнесу. Тому пошук шляхів забезпечення ефективного, комфортного і зручного спілкування користувачів мобільних пристроїв та персональних комп’ютерів став важливим аспектом діяльності ІТ-сфери.
Svitlana Khrushch, Nataliia Haisyniuk, Yevhenii Kupchyn
Digital Platform: Information Technologies in Sociocultural Sphere, Volume 2, pp 144-154; doi:10.31866/2617-796x.2.2.2019.187726

Abstract:
Метою статті є створення комплексної автоматизованої системи, що дозволяє проводити анкетування зовнішніх і внутрішніх респондентів бібліотеки й аналізувати результати анкетування за допомогою звітності.Методами дослідження є методологія анкетування клієнтів, оптимізація взаємовідносин з клієнтами (з використанням інструментарію анкетування), порівняльний аналіз інструментальних засобів анкетування та аналітичної обробки отриманої інформації в сучасних інформаційних системах, методи автоматизації інструментарію проведення опитувань, механізми обміну даних для проведення анкетування зовнішніх респондентів, методологія формування звітів для аналізу результатів опитувань.Новизною проведеного дослідження є побудова та розробка засобів автоматизації проведення анкетувань та опитувань респондентів у роботі бібліотек, створення інтерактивного середовища в роботі сучасної бібліотеки як соціокультурного інституту.Висновки. Упровадження розробленої системи в роботу бібліотек для автоматизації роботи з клієнтами, формування бази потенційних клієнтів та інших видів взаємодії з респондентами бібліотеки дозволить суттєво розширити спектр актуальної інформації у сферах роботи з персоналом та взаємовідносини з клієнтами, більш мобільно формувати кадрову політику та політику взаємовідносин з клієнтами, бонусні програми тощо. Усе це в підсумку призводить до зменшення ризиків утрати клієнтів, помилок роботи персоналу та суттєво впливає на ефективність діяльності сучасних бібліотек.
Olha Barkova, Volodymyr Babenko, Andriy Savych
Digital Platform: Information Technologies in Sociocultural Sphere, Volume 2, pp 155-171; doi:10.31866/2617-796x.2.2.2019.187727

Abstract:
Мета дослідження – розробити рекомендації щодо розвитку програмного забезпечення установ пам’яті відповідно до цифровізації культурної спадщини.Методи дослідження. На основі емпіричних досліджень й аналізу стану програмно-технологічного забезпечення вітчизняних установ пам’яті здійснено огляд підходів до розробки програмних продуктів у секторі історико-культурної спадщини. Проведено аналіз повільного впровадження програмного забезпечення у вітчизняних установах пам’яті, що негативно впливає на процеси цифровізації, зокрема на розвиток інформаційних ресурсів і цифрових колекцій, електронний облік фондів. Визначено основні підходи до забезпечення інформаційних виробництв програмними засобами та організації ефективної взаємодії суб’єктів життєвого циклу програмного забезпечення.Наукова новизна полягає в запропонуванні для вітчизняних установ пам’яті ефективного напряму проєктного менеджменту програмно-технологічних розробок від формування технічного завдання до його впровадження. Надано рекомендації щодо забезпечення якості інтерфейсів та веб-сайтів цифрових ресурсів та онлайн-сервісів установ пам’яті.Висновки. Застосування наведених результатів досліджень сприятиме підвищенню якості ресурсів і сервісів у вітчизняному секторі культурної спадщини, доступності цифрових ресурсів і сервісів широкій аудиторії користувачів. Це сприятиме цифровому розвитку та інтеграції національної культурної спадщини в глобальні інформаційні системи та інтегровані цифрові ресурси, збільшенню долі вітчизняного контенту у світовому історико-культурному ресурсі та формуванню позитивного...
Olexandr Tkachenko, Artem Danilenko
Digital Platform: Information Technologies in Sociocultural Sphere, Volume 2, pp 184-192; doi:10.31866/2617-796x.2.2.2019.187730

Abstract:
Метою статті є дослідження загальних проблем систем-месенджерів як способу сучасної комунікації та проблем забезпечення конфіденційності даних користувачів у цих системах.Методами дослідження є методи семантичного аналізу основних понять предметної сфери спілкування в соціальних мережах, системах-месенджерах за умови забезпечення конфіденційності даних користувачів. У статті досліджено переваги та недоліки наявних месенджерів, що пов’язані з організаційними, технічними та інформаційними аспектами, а також основні системи-месенджери та їх функціональні можливості щодо забезпечення конфіденційності даних користувачів.Новизною проведеного дослідження є порівняльний аналіз сучасних систем-месенджерів, визначення їх переваг, недоліків та шляхів подальшого розвитку з позицій забезпечення конфіденційності даних користувачів.Висновки. Отже, інформатизація та цифровізація нині проникають у всі сфери діяльності людини. Тому пошук шляхів забезпечення ефективного, комфортного та зручного спілкування користувачів мобільних пристроїв і персональних комп’ютерів за умови забезпечення конфіденційності даних користувачів став важливим аспектом діяльності ІТ-сфери.
Olha Tkachenko, Leonid Korchevnyi
Digital Platform: Information Technologies in Sociocultural Sphere, Volume 2, pp 123-135; doi:10.31866/2617-796x.2.2.2019.187723

Abstract:
Метою статті є дослідження загальних проблем автоматизації та інформатизації діяльності в туристичній сфері, розгляд і опис авторської інформаційної системи генерації, формування та оптимізації туристичних маршрутів.Методами дослідження є методи теорії прийняття рішень, методи оптимізації, методи семантичного аналізу основних понять предметної сфери (туристичної сфери). У статті проаналізовано підходи до генерації та формування оптимальних туристичних маршрутів, що реалізовані у відповідній авторській системі.Новизною проведеного дослідження є запропоновані авторами підходи до формування оптимальних туристичних маршрутів, які ґрунтуються на забезпеченні мінімізації параметрів (наприклад, ризики та витрати підприємств туристичної сфери та їх клієнтів) та максимізації параметрів, обумовлених вимогами клієнта (наприклад, комфортність маршруту, кількість туристичних об’єктів). Ці підходи реалізовані в авторській системі формування та оптимізації туристичних маршрутів. Запропонований підхід забезпечує новий рівень ефективності діяльності в туристичній сфері.Висновки. Отож, формування та оптимізація туристичних маршрутів за допомогою авторської інформаційної системи сприяють зменшенню ризиків та додаткових витрат як туристичних підприємств, так і їхніх клієнтів. Тому пошук шляхів інформаційно-технологічної підтримки процесів, що відбуваються у туристичній сфері (у вигляді авторської інформаційної системи), є важливим чинником забезпечення ефективного формування оптимальних туристичних маршрутів.
Olha Barkova, Ivan Kulchytskyi
Digital Platform: Information Technologies in Sociocultural Sphere, Volume 2, pp 193-223; doi:10.31866/2617-796x.2.2.2019.187733

Abstract:
Аналітичний матеріал підготовлено в межах проєкту № 52646 «Адвокація проєвропейських змін в національній інноваційній політиці», який виконує ГО «Агенція Європейських Інновацій» під парасолькою Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС (УС ПГС) за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту «Громадська синергія» (https://www.civic-synergy.org.ua/).Зміст цього аналітичного дослідження є особистою позицією авторів і необов’язково відображає погляди Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».
Olexandr Tkachenko, Kostiantyn Tkachenko
Digital Platform: Information Technologies in Sociocultural Sphere, Volume 2, pp 27-40; doi:10.31866/2617-796x.2.1.2019.175652

Abstract:
Метою статті є дослідження та розгляд загальних проблем такої важливої сфери інформаційної діяльності як системи управління ІТ-проектами, процесами їх розробки, тестування та експлуатації.Методами дослідження є методи семантичного аналізу основних понять розглянутої предметної області (управління ІТ-проектами). У статті розглянуті підходи до тлумачення понять управління ресурсами та витратами, що пов’язані з організаційними, технічними та інформаційними аспектами; сутність управління ІТ-проектів з позицій забезпечення цієї сфери інформаційної діяльності; основні системи управління ІТ-проектами, їх функції, можливості, переваги та недоліки.Новизною проведеного дослідження є порівняльний аналіз сучасних систем управління ІТ-проектами, визначення їх переваг, недоліків та шляхів подальшого розвитку.Висновок. Інформатизація та цифровизація в наш час проникають у всі сфери діяльності ІТ-сфери, тому пошук шляхів забезпечення ефективного управління ІТ-проектами (їх ресурсами, витратами, матеріалами тощо) стали важливим аспектом діяльності ІТ-сфери.
Svitlana Khrushch, Veronika Ostrovska
Digital Platform: Information Technologies in Sociocultural Sphere, Volume 2, pp 60-74; doi:10.31866/2617-796x.2.1.2019.175655

Abstract:
Метою статті є створення системи аналізу даних методу виявлення тролінгу шляхом визначення тональності текстового контенту соціальних мереж; отримання показників, які характеризують наявність ознак тролінгу в тексті; обчислення для цих показників інформаційної ентропії текстового контенту та порівняння її числового значення із допустимим граничним.Методами дослідження є аналіз відповідності аналітичних систем висунутим до них вимогам і виявлення переваг нейромережевого підходу порівняно з традиційними математичними методами: математичної статистики, кластерного, регресійного, факторного аналізу. Як інтелектуальну систему аналізу даних, що найбільш задовольняє сучасним вимогам до аналітичних систем, в даній роботі пропонується вибрати класс систем з використанням технології нейромережевого аналізу.Новизною проведеного дослідження є побудова штучної нейромережі, яка володіє наступними перевагами: високоефективна паралельно-послідовна обробка інформації, максимальний потенційний паралелізм і найбільш ефективне використання будь-якої паралельної обчислювальної архітектури у порівнянні з іншими обчислювальними технологіями.Висновок. Масовий паралелізм нейрообчислень, необхідний для ефективної обробки образів, забезпечується локальністю обробки інформації в нейромережах. Кожен нейрон реагує лише на локальну інформацію, що надходить до нього в даний момент від пов’язаних з ним таких же нейронів, без апеляції до загального плану обчислень. Таким чином, нейромережеві алгоритми локальні, і нейрони здатні функціонувати паралельно.