Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Museology and Monumental Studies

Journal Information
ISSN / EISSN : 26177943 / 26179490
Current Publisher: Kyiv National University of Culture and Arts (10.31866)
Total articles ≅ 17
Filter:

Latest articles in this journal

Mariia Dranysh, Serhii Pustovalov
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Museology and Monumental Studies pp 70-87; doi:10.31866/2617-7943.2.2018.165000

Abstract:Актуальність статті полягає в тому, що меморіальні музеї є важливою складовою музейної мережі України. На жаль, вона розвинена недостатньо. Потрібно шукати шляхи подолання проблем, які існують в розвитку меморіаль­них садиб видатних діячів України.Мета роботи. Важливою складовою збереження пам’яток історії, архітектури місцевого і національного значення є пристосування їх до сучасного середовища, зокрема у вигляді меморіальних музеїв. Стаття присвячена виявленню та шляхам вирішення проблем діючих музеїв-садиб, а також садиб-потенційних музеїв видатних діячів культури та науки м. Києва. На прикладі аналізу функціонування чотирьох відомих музеїв Києва виявлені типові проблеми, з якими вони стикаються. За допомогою узагальнення прикладів позитивного досвіду створення музеїв, окреслені шляхи вирішення проблем садиб, які потенційно можуть стати музеями.Наукова новизна результатів полягає в тому, що вперше зазнали комплексного, системного вивчення і акцентування на проблемах музеї-садиби видатних діячів Києва, а також автором були запропоновані шляхи вирішення проблем садиб, що наразі руйнуються.
Oleksandr Kharlan
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Museology and Monumental Studies pp 88-106; doi:10.31866/2617-7943.2.2018.165003

Abstract:Серед значної кількості історичних поселень Харківської області, які внесено до Переліку історичних населених місць України, особливе місце належить місту Ізюму, що має цікаву і багату історію. Однак, як і для більшості населених місць Харківщини з вище згаданого Списку, актуальність проведення історико-містобудівних досліджень обумовлена слабким станом їх вивченості.Дану статтю присвячено висвітленню результатів наукових досліджень теренів міста Ізюм проведених автором в 2018 р. під час участі в розробці науково-проектної документації «Історико-архітектурний опорний план м. Ізюм Харківської області з визначенням меж та режимів використання зон охорони пам’яток та історичних ареалів» колективом ПОГ «Інститут культурної спадщини» Всеукраїнської Ради з охорони культурної спадщини України (м. Київ). Мета дослідження полягала у вивченні історико-архітектурного процесу на теренах міста протягом XVII-XVIII ст., виявлення місцевих особливостей появи та розвитку планувальної структури населеного пункту. Об’єктом дослідження виступала територія міста Ізюму, занесеного до Списку історичних населених місць України (з датуванням 1639 р. (Сердюк, Бобровський, & Кириленко, 2011, с. 562)), ландшафт території міста і його околиць, розпланування. Предмет дослідження – розпланувально-просторовий устрій міста. Дослідницькі методи, які було використано під час даних досліджень, відповідають загальноприйнятій методології історико-містобудівних пам’яткоохоронних досліджень (Вечерський, 2011). Методичні засади виявлення і оцінки історико-архітектурної спадщини міста мали провідне значення. Вивчення міста відбувалося за...
Yuliia Kliuchko
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Museology and Monumental Studies pp 11-19; doi:10.31866/2617-7943.2.2018.164987

Abstract:Мета дослідження – проаналізувати значення освітньої діяльності як провідного напряму роботи сучасного музею; визначити основні теоретичні здобутки ХХ ст., які заклали підгрунтя для розвитку сучасних освітніх музейних практик; дослідити технологію edutainment як інструмент ефективної адаптації музейної інформації для людей з різним рівнем освіти та культурної підготовки. Методи дослідження базуються на загальнонауковому принципі об’єктивності, а також структурно-функціональному й аналітичному методах. Наукова новизна. Систематизовано та узагальнено основні теоретичні здобутки, які заклали підгрунтя для розвитку освітніх музейних практик ХХІ ст.; досліджено використання технологій edutainment в освітній діяльності сучасних музеїв. Висновки. Визначено, що теоретичне та практичне підгрунтя для розвитку сучасних освітніх музейних практик закладалось протягом ХХ ст. Доведено, що шляхом реалізації рекреаційно-освітньої функції музею можуть бути вирішені наступні завдання: формування ціннісного ставлення до предметної дійсності, розвиток асоціативного сприйняття, образного мислення, здатності до самостійних суджень, творчої діяльності та самоаналізу.
Olena Zaychenko
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Museology and Monumental Studies pp 58-69; doi:10.31866/2617-7943.2.2018.164998

Abstract:Мета роботи. Важливою складовою забезпечення успішності музею є вдало вибудуваний менеджмент та послідовна атрактивна тактика, розрахована на всі види цільової аудиторії. Стаття присвячена аналізу побудови факторів привабливості транспортних музеїв України у порівнянні з музеями штату Нью-Йорк. Методологія дослідження. Застосовано інтерв’ювання відвідувачів музеїв вищезазначеного типу, аналіз змісту їх сайтів та відгуків на них. З них виокремлено опис експозиції, аналіз музейної драматургії, типів атрактивної політики й роботи музею із відповідними типами цільової аудиторії. Використовується порівняння ступені актуалізації атрактивного потенціалу транспортних музеїв України та штату Нью-Йорк. Наукова новизна результатів полягає в методиці адаптації атрактивних методик транспортних музеїв США до українських реалій. Вперше систематизовано фактори впливу на глядацьку аудиторію атрактивних заходів у транспортних музеях України та США (останні на прикладі штату Нью-Йорк). Висновки. Проаналізовано методику театралізації та анімації простору транспортних музеїв США й на означеній основі виведено алгоритм дій для транспортних музеїв України. Розглянуто засоби залучення фінансового ресурсу та музейного волонтерства в музейний простір. У цьому аспекті поставлено питання їх практичної реалізації музейними працівниками в умовах пострадянського культурного простору. Апробація результатів дослідження може бути реалізована на основі експериментального моделювання програми атрактивних заходів в існуючих транспортних музеях України.
Anna Zviriaka
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Museology and Monumental Studies pp 34-46; doi:10.31866/2617-7943.2.2018.164994

Abstract:Стаття присвячена виявленню та охороні ландшафтних пам’яток України. Актуальність дослідження зумовлена недосконалістю нормативно-правового забезпечення, відсутністю досвіду щодо охорони та збереження великих за площею ландшафтних територій, заходів, які б запобігали негативному антропогенному впливу на них. Метою дослідження є висвітлення проблемних питань виявлення та охорони цінних ландшафтних територій, аналіз наявного методичного забезпечення щодо охорони ландшафтних пам’яток, встановлення основних засад їх виявлення та охорони, визначення основних напрямків подальших досліджень щодо охорони ландшафтних пам’яток України. Методологія дослідження полягає в застосуванні методів теоретичних досліджень, а саме загальнонаукових, спеціальних та міждисциплінарних методів дослідження. Застосовано методи систематизації та узагальнення попередніх напрацювань. Наукова новизна полягає у систематизації наявної нормативної бази щодо ландшафтних пам’яток, визначенні основних засад щодо їх виявлення та охорони. Висновки можуть бути використані для удосконалення українського законодавства охорони культурної спадщини та практичних заходів охорони об’єктів культурної спадщини, а саме: під час підготовки облікової та науково-проектної документації на ландшафтні пам’ятки історичних населених місць України.
Alexander Huzhalovskiy
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Museology and Monumental Studies pp 20-33; doi:10.31866/2617-7943.2.2018.164991

Abstract:Мета дослідження полягає в науковому осмисленні ролі культурного трансферу в зародженні музейної справи на білоруських землях («музейного трансферу»), у комплексному вивченні цього явища як органічної складової національної культури. Методологічною основою стали загальнонаукові універсальні принципи об’єктивності, системності та всебічності, а також порівняльно-історичний метод, історико-типологічний, проблемно-хронологічний та структурно-функціональний. Дослідження здійснено в межах концепції культурних трансферів М. Еспаня. Наукова новизна полягає в пропозиції нового терміна – «музейний трансфер». На прикладі білоруського конкретно-історичного матеріалу показано його структуру та механізми функціонування. Визначається місце та роль музейного трансферу в системі культурних взаємодій. Висновки. Музей як соціальний інститут на білоруських землях виник у процесі культурного трансферу – динамічного процесу міжкультурної комунікації. На початковому етапі культурний «переклад» західноєвропейських музейних ідей і практик на мову власної білоруської культури майже завжди був невдалим. Музейні проекти Ф. Скорини, Н. Радзивілла, А. Яблоновської, Ж. Жилібера, Г. Грубера, Є. Тишкевича не мали широкої підтримки в традиційному, архаїчному аграрному суспільстві та в результаті соціально-політичних і військових катаклізмів швидко зникали. Проте саме вони заклали той фундамент, на основі якого сформувалася сучасна музейна мережа, музейна професія, музейні традиції в Республіці Білорусь.
Svitlana Ivanova, Hennadii Toshchev
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Museology and Monumental Studies pp 108-126; doi:10.31866/2617-7943.2.2018.165004

Abstract:Метою статті є розгляд хронології та можливих контактів культур ранньої та середньої доби бронзи Північно-Західного Причорномор’я (ямна, катакомбна, бабинська), які проявилися в археологічних матеріалах. Методи дослідження ґрунтуються на діалектичному підході до аналізу і синтезу у вивченні давніх спільнот, з урахуванням нерівномірності історичного розвитку, визнанні щільного взаємозв'язку між палеоекологічними та історичними процесами, можливості прояву конвергентних тенденцій на історичному шляху носіїв археологічних культур. Для реконструкції історичної ситуації та культурно-історичних процесів, виявлення загального і особливого в історичному розвитку населення Північно-Західного Причорномор'я наприкінці III тис. до н.е. використовувалися порівняльно-історичний і хронологічний методи, метод екстраполяції. Наукова новизна результатів полягає в обґрунтуванні хронологічної позиції та можливості культурних контактів трьох культурних спільнот бронзової доби – ямної, катакомбної та бабинської. Можливість існування «контактного періоду» під­тверджується спільністю деяких рис поховального обряду та форм кераміки. Висновки. У добу бронзи населення буджацької та катакомбної культур Північно-Західного Причорномор’я розвивалося паралельно протягом довгого часу (ХХV–XX ст. до н.е.) та стало складовою частиною культурного кола Бабино. Фінал ІІІ тис. до н.е. пов'язаний з одночасним проживанням та контактами населення трьох культур: згасаючих буджацької та катакомбної – і прийшлою бабинською, а також подальшим їх симбіозом, включенням Північно-Західного Причорномор’я у західну периферію...
Viktor Vecherskyi
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Museology and Monumental Studies pp 48-57; doi:10.31866/2617-7943.2.2018.164996

Abstract:Мета дослідження – наукове осмислення проблемної ситуації, що склалася у сфері охорони нерухомої культурної спадщини м. Києва протягом останнього десятиріччя, і пошук шляхів її вирішення. Методи дослідження базуються на використанні загальнонаукових та спеціальних методів, зокрема історичного – при системному підході, коли об’єкт вивчення розглядається у розвитку, та порівняльного; аналіз і синтез, дедукція та індукція. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше комплексно проаналізована ситуація, що склалася у сфері охорони нерухомої культурної спадщини в столиці України в перші десятиліття ХХІ ст., її причини і наслідки. На цій основі окреслено можливі шляхи забезпечення модернізації пам’яткоохоронної діяльності у м. Києві. Висновки. Модернізація пам’яткоохоронної діяльності у м. Києві передбачає необхідність осучаснення законодавчої бази, удосконалення адміністрування у цій сфері, забезпечення її фахівцями належної кваліфікації та потребу в оперативному розробленні й затвердженні необхідної для міста науково-проектної та містобудівної документації, а також асигнування на проведення ремонтно-реставраційних робіт пам’яток міста.
Serhii Pustovalov, Liubov Chukhrai
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Museology and Monumental Studies pp 56-70; doi:10.31866/2617-7943.1.2018.150832

Abstract:Стаття присвячена проблемам макетування гарячих виробництв (гончарство, металургія, гутна справа та інші) в музеях історичного профілю. Роль макету в створенні музейної комунікації недостатньо оцінена. Значною мірою музейна комунікація залежить від атрактивності самої експозиції. Макет значно підвищує атрактивність експозиції. Проте макети дуже рідко зустрічаються в експозиціях музеїв. Ще рідше представлені макети археологічних пам’яток. Переважно такі макети є одними з центральних стендів в експозиції. Створення макетів археологічних пам’яток для музейних експозицій до сьогоднішнього дня значною мірою залишається справою тільки музею. Одним з авторів вже розроблялися наукові засади створення макетів. На цьому грунті в даній статті розглядаються проблеми макетування протогончарних печей, одноярусних, двоярусних та печей проміжних типів. Для унаочнення перших примітивних способів випалу можна використати макет імпровізованої печі. Ними виступають так звані зольники білогрудівської культури. У подальшій історії відомі дві основні конструкції гончарних печей. Перша з них мала бічну топку, гаряче повітря з якої поступало у спеціальну випалювальну камеру. Проте повітря мало різну температуру внизу випалювальної камери та під її стелею. Найдосконалішою конструкцією була піч, топка якої розташовувалася під випалювальною камерою. В цьому випадку гаряче повітря повністю охоплювало весь посуд. Така конструкція гончарних печей відома вже в неоліті Давнього Близького Сходу. Автори аналізують матеріали розкопок гончарних печей, які були здійснені в останні роки, з метою створення науково...
Viktor Vechersky
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Museology and Monumental Studies pp 84-102; doi:10.31866/2617-7943.1.2018.147573

Abstract:Стаття присвячена підсумкам наукових досліджень архітектури України XVII–XVIІI ст., здійснених протягом останнього століття. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю формування історії вітчизняної архітектури та пам'яткознавства на сучасних методологічних засадах, згідно з ними вивчаються всі явища і процеси відповідної доби в межах сучасної території держави, незалежно від етнічного, конфесійного чи державного походження тих чи інших явищ і артефактів. Метою дослідження є узагальнення результатів вивчення історико-архітектурного процесу у добу Гетьманщини, у т. ч. уточнення етапів розвитку архітектури; виявлення регіональних особливостей; встановлення ролі і місця архітектурної спадщини доби Гетьманщини в подальшому розвитку української архітектури та урбаністики та її місця в контексті розвитку европейської архітектури. Методологія дослідження полягає в застосуванні методів теоретичних досліджень, а саме історичного методу при системному підході, коли об'єкт вивчення – архітектура певної епохи – розглядається у виникненні і розвитку. Системний підхід полягає в комплексному вивченні об'єкта як певної єдності багатоелементної системи, для вивчення якого застосовано методи структурно-генетичного аналізу та синтезу з декомпозицією системи на підсистеми, які досліджуються автономно, з подальшим їх узгодженням. Наукова новизна полягає у виявленні закономірностей становлення і розвитку архітектури України в добу Гетьманщини, визначенні характеру та основних особливостей цих процесів, з’ясуванні регіональних відмінностей, визначенні європейського та євразійського контексту...