Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Museology and Monumental Studies

Journal Information
ISSN / EISSN : 2617-7943 / 2617-9490
Total articles ≅ 53
Current Coverage
DOAJ
Filter:

Latest articles in this journal

Mikhail Gusakov
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Museology and Monumental Studies, Volume 4, pp 60-78; https://doi.org/10.31866/2617-7943.4.1-2.2021.249070

Abstract:
Стаття присвячена одній події у давній історії, коли німецькі племена – кімври й тевтони – здійснили багаторічне переміщення у просторі Центральної Європи. Це має назву «перше переселення народів», яке багато разів досліджували та коментували. Їх розгромив Рим, але ця подія викликала потужний рух інших племен, особливо в бік Східної Європи, де утворилося багато нових археологічних культур. Серед них особливе місце посідає зарубинецька культура. Метою дослідження є визначення місця зарубинецької культури в історії Східної Європи. Методологія дослідження полягає у використанні загальнонаукових, спеціальних та міждисциплінарних методів. Наукова новизна. Уперше зарубинецьку культуру Східної Європи розглядають на тлі руху західноєвропейських племен, зумовленого римською експансією. Висновки. Питання про походження зарубинецької культури досі дискусійне. Зараз не викликає особливих заперечень думка, що генезис зарубинецької культури був процесом складним, який відбив особливості як внутрішнього розвитку місцевого населення, так і дію зовнішніх обставин, став відображенням руху племен у Центрі Європи.
Andrii Moskalenko
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Museology and Monumental Studies, Volume 4, pp 38-47; https://doi.org/10.31866/2617-7943.4.1-2.2021.249033

Abstract:
Стаття (жанр – наукова полеміка) є продовженням дискусії, розпочатої раніше у фаховому середовищі. Автор обстоює позицію уважнішого ставлення до культурних нашарувань новітнього часу в процесі проведення археологічних розкопок. Проблема полягає в невизначеності статусу культурних нашарувань XX ст. Мета статті – виявити історичне значення культурних відкладів новітнього часу. Методика дослідження. Використано загальнонаукові методи. Застосовано також типологічний метод, зокрема під час класифікації культурних відкладів XX ст. Наукова новизна статті полягає в тому, що вперше в українській історіографії системно обґрунтовується історична цінність культурних нашарувань новітнього періоду. Висновки. Історична цінність культурних відкладів новітньої доби полягає в тому, що вони щонайменше є історичними джерелами, пам’яткою епохи. Окрім наукової, окремі предмети чи комплекси з культурних нашарувань новітнього часу можуть мати художню, естетичну, музейну, туристичну, антропологічну, етнографічну, національну, політичну, ідеологічну, економічну, соціальну цінність.
Vira Kotkova, Inna Prokhatska
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Museology and Monumental Studies, Volume 4, pp 25-37; https://doi.org/10.31866/2617-7943.4.1-2.2021.249024

Abstract:
Мета статті – систематизувати й упорядкувати чинне законодавство для спрощення алгоритму збору та складання пакета документів з метою створення та реєстрації музею (музейного утворення) при військовому навчальному закладі. Наукова новизна полягає в тому, що зроблена спроба систематизувати та впорядкувати процес формування музейного утворення, а також узгодити й узагальнити чинні законодавчі вимоги до цього процесу. Висновки. Дослідження законодавства та нормативно-правової бази щодо створення, функціонування й обліку музеїв при військових закладах освіти показало складну та заплутану систему нормативно-правових актів, які часто вимагають дублювання певних дій, а іноді є несумісними, що ускладнює процедуру створення музею при військовому навчальному закладі. Систематизація нормативних вимог, структурування їх у порядку виконання, а також класифікація та інвентаризація безпосередньо предметів колекції вимагають наявності спеціаліста з відповідними професійними навичками, хистом і мотивацією, інакше збірка залишається в статусі складу.
Svitlana Ivanysko, Pavlo Shydlovskyi
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Museology and Monumental Studies, Volume 4, pp 79-85; https://doi.org/10.31866/2617-7943.4.1-2.2021.249081

Abstract:
Introduction to Museum and Monument Studies book edited by Professor Olena Honcharova, DSc in Cultural Studies, and Associate Professor Serhii Pustovalov, DSc in History, is devoted to topical issues of museum and monument protection, museum studies history and theory, museum staff archaeology training, legislative support for the museum industry, examination of historical and cultural values; presents the views of leading Ukrainian and world scientists and experts on solving current problems in this area. The book is addressed to students, graduate students of field-oriented higher education institutions, museum and heritage conservation staff. For the first time, the textbook comprehensively provides the basics of both programme subject area components: museum studies and monument studies.
Viktor Vecherskyi
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Museology and Monumental Studies, Volume 4, pp 8-24; https://doi.org/10.31866/2617-7943.4.1-2.2021.249011

Abstract:
Мета дослідження полягає в пам’яткознавчому аналізі й експертній оцінці пам’ятки садово- паркового мистецтва «Центральний республіканський ботанічний сад» (вул. Тимірязєвська, 1 у м. Києві) та її містобудівного середовища, яке швидко еволюціонує, загрожуючи зазначеній пам’ятці природно-заповідного фонду та розташованим на її території визначним пам’яткам культурної спадщини, що вимагає опрацювання концепції охоронного зонування на прилеглих до пам’ятки територіях задля збереження цієї унікальної культурної і природної спадщини. Методологія дослідження базується на використанні загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема історичного при системному підході, коли сукупність пам’яток, поєднаних спільною територією, та прилегле до них середовище як об’єкт вивчення розглядаються в розвитку, а також порівняльного методу, аналізу й синтезу, дедукції та індукції. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше комплексно проаналізовано зазначену пам’ятку садово-паркового мистецтва як об’єкт не тільки природно-заповідного фонду, а й нерухомої культурної спадщини за типом «визначне місце», артикульовано проблеми, породжені швидким і хаотичним розвитком урбанізованого середовища довкола цієї пам’ятки, а також запропоновано концептуальний підхід до охоронного зонування територій навколо зазначеної пам’ятки. Висновки. Усі об’єкти культурної спадщини, серед яких розташований Центральний республіканський ботанічний сад як об’єкт дослідження, формують традиційний характер середовища південної периферійної частини історичного центру Києва. Об’єкт дослідження за своєю композиційною роллю в традиційному характері середовища є ландшафтною домінантою великомасштабної пам’ятки «Культурний ландшафт Київських гір і долини Дніпра», композиційно-видовий вплив якої поширюється на увесь простір долини р. Дніпра в межах між мостами ім. Є. Патона та Південним. Зроблено висновок про недостатність і застарілість наявного охоронного зонування на прилеглих до розглядуваної пам’ятки територіях, визначено нову концепцію охоронного зонування з додатковими зонами регулювання забудови. Їх затвердження дасть змогу актуалізувати територіально-середовищний підхід як найефективніший щодо збереження для теперішнього та прийдешніх поколінь традиційного характеру середовища Києва.
, Mariia Makarenko
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Museology and Monumental Studies, Volume 4, pp 48-59; https://doi.org/10.31866/2617-7943.4.1-2.2021.249059

Abstract:
Мета статті – окреслити наявні в сучасному музеєзнавстві актуальні проблеми щодо негативного впливу на суспільне уявлення про музейну діяльність маніпуляції терміном «музей» у назвах суб’єктів споживчої інфраструктури та на сторінках періодичної преси. Методологія дослідження. Використано загальнонаукові методи дослідження, зокрема історичний, метод аналізу, типологічний, метод аналогій, метод узагальнення. Наукова новизна. Визначено стан і ступінь дослідження спекуляції терміном «музей» у назвах елементів споживчої інфраструктури. Виявлено, що подібне явище не зародилося у ХХІ ст., а наявне ще з дорадянських часів. Визначено, чому процес спекуляції терміном «музей» такий популярний в Україні та за кордоном. Висновки. У статті висвітлено позицію авторів щодо використання терміна «музей» у назвах установ споживчої інфраструктури – кафе, ресторанів, що зазвичай здійснюється з метою застосування авторитету музеїв для приваблення нових клієнтів і споживачів. На сьогодні популярно декорувати заклади громадського харчування та кафе, використовуючи предмети старовини та не вкладаючи в це спеціальну концепцію чи задум. Висловлено пропозицію внести зміни до законодавства про назви юридичних осіб.
Serhii Olhovskyi
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Museology and Monumental Studies, Volume 3, pp 119-134; https://doi.org/10.31866/2617-7943.3.2.2020.221102

Abstract:
Мета статті полягає у висвітленні динаміки змін географічної ситуації в пониззі Дніпра, зокрема на Кінбурнському півострові в античний час і освоєння регіону на фоні грецької колонізації Нижнього Побужжя. Під час написання статті застосовані загальнонаукові методи та системний підхід до вивчення писемних та археологічних джерел. Наукова новизна полягає в порівнянні археологічних і давньогрецьких літературних джерел із палеогеографічними даними, що дало змогу відновити природні умови в античний час у районі Буго-Дніпровського лиману і значно доповнити уявлення про формування греко-варварських зв’язків у регіоні. Висновки. Природні умови в районі Буго-Дніпровського лиману неодноразово змінювалися протягом останніх тисячоліть, що було пов’язано із коливанням рівня Чорного моря. З античного часу Кінбурнський півострів був відомий в античній літературній традиції, але мав зовсім іншу конфігурацію берегової лінії й був вкритий листяним лісом. Наприкінці VII ст. до н. є. на березі одного з рукавів дніпровської дельти з’явилося поселення, яке за своїми морфологічними ознаками було визначено як тимчасове сезонне торжище, на якому в теплу пору працювали ремісники – вихідці із Подніпров’я, Балкан, Північного Кавказу й навіть далеких східних областей. Затухання життя на торжищі було пов’язано із заснуванням Ольвії, де прибулі здалеку ремісники могли затримуватися на тривалий час, не залежачи від сезонних змін погоди й орендуючи приміщення для облаштування там тимчасових майстерень. З Ольвії ці майстри могли розповсюджувати свою діяльність і на поселення хори, про що свідчать поодинокі зношені ливарні форми на деяких із них, а також поховання варварського ливарника в Марицинському могильнику неподалік від Ольвії. Після від’їзду майстрів у приміщеннях прибирали і всі рештки майстерень скидали в покинуті льохи або ями, подібні до тієї, що була розкопана в 1982 р.
Inna Prokhatska
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Museology and Monumental Studies, Volume 3, pp 192-202; https://doi.org/10.31866/2617-7943.3.2.2020.221110

Abstract:
Основними завданнями сучасного музею є наукове документування явищ, процесів, закономірностей розвитку історії; охорона культурно-історичних цінностей шляхом збирання, зберігання, реставрування, консервування та документування предметів матеріальної та духовної культури; проведення наукових досліджень на основі першоджерел; освіта, виховання та популяризація історії. Найбільш трудомісткими є фондова робота та експозиційна діяльність. Музейний предмет — культурна цінність, якість або особливі ознаки якої роблять необхідним для суспільства її збереження, вивчення та публічне представлення. Будь-яка робота з музейним предметом супроводжується документуванням різного ступеня обов’язковості. І чим краща система документування історії предмету в музеї, тим простіше працювати з предметом, тим більше інформації може цей предмет надати для наукового вивчення. Тому структурування і виведення документального обліку на актуальний рівень не просто вимога часу, а тотальна необхідність. Кожне переміщення предмету в межах та за межі музею з метою його використання для експозиційної, науково-дослідної чи іншої діяльності потребує відображення у цілому ряді документів. Важливими є документи, що містять оперативну інформацію про музейний предмет та безпосереднє місце його перебування. До таких документів, що забезпечують ефективний контроль за переміщеннями та станом музейних предметів, а також про їх адміністративну цілісність відноситься такий вид допоміжної внутрішньої музейної документації, як топографічний опис. Мета дослідження полягає у визначенні методологічних підходів до процесів обліку та збереження музейних предметів. Для досягнення мети використані первинні, спеціальні методи дослідження, їх сукупність та понятійно- категорійний апарат. Науковою новизною статті є піднятті питання уніфікації термінології, що використовується у музейній сфері, в тому числі і в галузі документального обліку. Також у роботі розглядаються способи та методологія складання та ведення топографічних описів у різних відділах музею, а також пропонуються розроблені співробітниками музею шаблони топографічних описів, які відповідають меті якнайдетальнішого документування історії музейного предмету, в тому числі історії його переміщень.
Olena Popelnytska
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Museology and Monumental Studies, Volume 3, pp 151-160; https://doi.org/10.31866/2617-7943.3.2.2020.221105

Abstract:
Метою дослідження є загальна характеристика документального комплексу відомого археолога Миколи Львовича Ернста, що зберігається в архіві Національного музею історії України: особисті документи та польова документація (креслення розкопів, малюнки знахідок, тексти звітів) студій археологічних пам’яток від кам’яної доби до середньовіччя включно, у 1920-х–1930-х рр. проведених у різних регіонах Кримського півострова. Методами дослідження є методи аналізу/синтезу, індукції/дедукції, систематизації та кореляції, а також порівняльно-історичний метод. Наукова новизна статті полягає у тому, що вперше до наукового обігу вводиться комплекс польової документації відомого археолога М. Л. Ернста. Висновки: дана публікація є оглядом документального комплексу М. Л. Ернста, який становить значний інтерес як джерело дослідження як маловивчених сторінок кримської археології міжвоєнного часу, так і біографії М. Л. Ернста.
Liubov Stromyliuk
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Museology and Monumental Studies, Volume 3, pp 135-150; https://doi.org/10.31866/2617-7943.3.2.2020.221103

Abstract:
Мета дослідження – наголосити на важливості включення до реєстру пам’яток культури та входження до складу Державного архітектурно-історичного заповідника «Софійський музей» (нині – Національний заповідник «Софія Київська») пам’ятки архітектури ХІХ ст. – колишнього дияконського флігеля, задля збереження цілісності архітектурного ансамблю Києво-Софійського собору, а також для підкреслення зв’язку родини Стрілець-Морозових з суспільно-громадськими, релігійними та культурними процесами, що відбувалися у 20–30-ті роки ХХ ст. на території України. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в контексті історії пам’ятки кінця ХІХ ст., колишнього дияконського флігеля, розглянуто один з аспектів меморизації Григорія Косинки, а меморіальна дошка письменнику українського розстріляного відродження як своєрідний образ історичної пам’яті та елемент об’єкта культурної спадщини. Методи дослідження базуються на загальнонаукових та спеціальних методах, зокрема використано історичний метод. Застосовано методи бібліографічних, архівних, іконографічних досліджень, а також емпіричні методи: спостереження, натурне вивчення та порівняння. Висновки. Встановлення меморіальної дошки Григорію Косинці ознаменувало появу нового «місця пам’яті» та стало складником історії колишнього дияконського флігеля. Його включення до складу архітектурно-історичного заповідника сприяло збереженню пам’ятки архітектури ХІХ ст. та цілісності архітектурного ансамблю одного з найбільших музейних комплексів України.
Back to Top Top