Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Museology and Monumental Studies

Journal Information
ISSN / EISSN : 26177943 / 26179490
Current Publisher: Kyiv National University of Culture and Arts (10.31866)
Total articles ≅ 31
Current Coverage
DOAJ
Filter:

Latest articles in this journal

Viktor Vecherskyi
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Museology and Monumental Studies, Volume 2, pp 125-139; doi:10.31866/2617-7943.2.2.2019.188470

Abstract:
Мета дослідження – здійснити пам’яткознавчий аналіз і опрацювання методики та критеріїв репрезентації архітектурних пам’яток в універсальній енциклопедії з наданням рекомендацій щодо подальшого розгортання аналогічних енциклопедичних досліджень. Методи дослідження базуються на використанні загальнонаукових та спеціальних методів, зокрема історичного методу при системному підході, коли сукупність пам’яток певного виду як об’єкт вивчення і репрезентації розглядається у розвитку, а також порівняльний метод, аналіз і синтез, дедукція та індукція. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що уперше комплексно проаналізовано проблеми репрезентації архітектурних пам’яток в універсальній енциклопедії, опрацьовано методику та критерії відбору гасел (статей) з цієї тематики з особливим акцентуванням необхідності дотримання балансу між національним і універсальним. Висновки. Запропоновано методичні принципи та критерії відбору і включення до універсальної енциклопедії гасел (статей) про архітектурні пам’ятки, у т. ч. і втрачені, біографічних гасел про творців цих пам’яток та мінімально необхідних термінологічних гасел, без яких вищезазначена інформація буде «нечитабельною» для користувачів.
Inna Prokhatska
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Museology and Monumental Studies, Volume 2, pp 90-104; doi:10.31866/2617-7943.2.2.2019.188460

Abstract:
Музейний облік фондового зібрання охоплює сукупність письмових, графічних, акустичних та електронних даних про музейні предмети, що знаходяться у музейних зібраннях, а саме – документ на підтвердження надходження, вхідна та супровідна документація, етикетаж, протоколи розкопок, звіти експедицій, польові записи, кореспонденція та описи об’єктів зібрання від імені тих, хто їх опрацьовував, публікації про об’єкти зібрання, класифікаційні довідки, інвентарний облік, каталоги, звіти про консерваційні та реставраційні роботи. Мета дослідження – обґрунтувати необхідність проведення ретельного наукового обліку музейних предметів та висвітлити шляхи уніфікації процедур обліку. Методологія дослідження базується на використанні аналізу чинних нормативно-правових актів та праць із теорії та практики музейного обліку, інформаційно- довідникових видань для формування теоретичних основ роботи; методу цілеспрямованого спостереження за практикою приймання предметів в музеї, та її аналіз для встановлення особливостей та тенденцій; методів синтезу, систематизації, узагальнення, оцінювання.На сьогодні історичне значення предметів, які зберігаються в музеях, випливає не з самої їх наявності, а з їх наукового документального обліку. Під цим слід розуміти неперервне, об’ємне та систематичне опрацювання та збереження документів і даних, які стосуються предмета і його колишніх і теперішніх зв’язків. Музейний предмет – реальний об’єкт, який внаслідок його доказової здатності було вилучено із функціональних обставин певного історичного середовища, і може давати чуттєво-конкретні та автентичні свідчення. До...
Olena Zhukova
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Museology and Monumental Studies, Volume 2, pp 105-113; doi:10.31866/2617-7943.2.2.2019.188464

Abstract:
Мета статті: дослідити особливості ревіталізації пам’яток палацово-паркової архітектури в сучасній Україні на прикладі палацово-паркового комплексу Потоцьких-Лянцкоронських- Урбанських ХVІІІ – поч. ХХ ст. з типовим для пам’яток цього виду станом збереженості та використання. Методи дослідження базуються на використанні загальнонаукових та спеціальних методів, зокрема методи емпіричного дослідження (спостереження та порівняння, опитування), методи теоретичного дослідження (аналіз і синтез, дедукція та індукція). А також моніторинг (спеціальний метод дослідження). Наукова новизна дослідження полягає в тому, що не лише виокремлені особливості ревіталізації для зруйнованих палаців шляхом перетворення на культурний простір та діючий об’єкт туристичного показу, а й встановлені умови, за яких поруйновані історико-архітектурні об’єкти підлягають процесам ревіталізації. Висновки. Ревіталізація занедбаних палацово-паркових комплексів з низьким рівнем збереженості архітектурних пам’яток (післяпожежний стан) можлива шляхом соціалізації простору, розробки елементів інфраструктури, благоустрою території, убезпечення екскурсійного відвідування об’єкту, що забезпечує актуалізацію об’єкта спадщини.
Serhii Pustovalov
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Museology and Monumental Studies, Volume 2, pp 167-171; doi:10.31866/2617-7943.2.2.2019.188481

Abstract:
Світова археологічна, антропологічна та історична науки зазнали важкої втрати. На 93 році життя 7 листопада 2019 року в Санкт-Петербурзі помер Лев Самуїлович Клейн. Викладач Ленінградського – Петербурзького університету, він читав лекції у Віденському, Західно-Берлінському, Копенгагенському, Даремському, Люблянському, Туркському, Вашингтонському університетах. В Мадриді, Кембриджі, Оксфорді, Стокгольмі Лев Самуїлович Клейн виступав з доповідями. У його науковому доробку понад 800 статей та понад 20 монографій з найрізноманітнішої гуманітарної проблематики.
Serhii Pustovalov, Liubov Chukhrai, Andrii Moskalenko
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Museology and Monumental Studies, Volume 2, pp 160-166; doi:10.31866/2617-7943.2.2.2019.188478

Abstract:
Експедиція Інституту археології НАН України та Київського національного університету культури і мистецтв за сприяння Національного заповідника «Хортиця» продовжили цього року дослідження багатошарового городища на острові Байда.В цьому році було закінчено дослідження ділянки городища, яка прилягала до напівземлянки шляхти, що була вивчена раніше. 2007 року було досліджено напівземлянку шляхти. За всі роки вивчення городища це була єдина будівля, яка могла слугувати помешканням Дмитра Вишневецького. Досліджувалося приміщення, яке існувало в ХVІ та ХVІІІ ст. Імовірно, це була кухня.Крім кухні, було виявлено ще частини трьох приміщень. Одне з них (№17) відноситься до білозерської культури за керамікою. Воно мало стіни, зроблені з каменю. Виявлено лише одну стіну. Решту за браком часу залишено на майбутнє. Інші приміщення (№№15 та 16) імовірно відносяться до ХVІІІ ст. Одне з них дуже пошкоджене воронками від снарядів та мін часів Другої світової війни. Виявлений матеріал датується різними часами від ранньої бронзи до XVIII ст.
Oksana Chobitko
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Museology and Monumental Studies, Volume 2, pp 114-124; doi:10.31866/2617-7943.2.2.2019.188468

Abstract:
Мета дослідження – з’ясувати особливості формування ансамблевої забудови Києво-Печерської лаври у 2-й пол. ХVІІ–ХVІІІ ст. Методи дослідження базуються на використанні загальнонаукових та спеціальних методів, зокрема історичного методу при системному підході, коли ансамбль пам’яток як об’єкт вивчення розглядається у розвитку, а також порівняльний метод, аналіз і синтез. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що комплексно проаналізовано розвиток мурованої забудови ансамблю Києво-Печерської лаври, виявлено його закономірності й особливості. Висновки. Для періоду 2-ї пол. ХVІІ–ХVІІІ ст. характерний прийом завершення храмами і монастирськими ансамблями верхніх кромок високих берегів річок. Цей варіант взаємодії архітектури, природного рельєфу і водних масивів є найбільш ефективним, оскільки такі компоненти природного ландшафту є найбільш виразними. В тих випадках, коли берег був високий, монастирський комплекс міг розвинутись на кількох рівнях, терасовано. Церковна забудова розташовувалась на різних рівнях по всьому схилу крутого берега. При цьому найбільш значущі об’єкти – як-то Успенський собор, Велика дзвіниця лаври стояли на найвищій площині в оточенні не таких високих і не так пишно прикрашених храмів і корпусів, а інші храми і корпуси розташовувались нижче. Це забезпечувало певну православну церковну ієрархію: Успенський собор – Дім Божої Матері є унікальним храмом і за значенням для всього східного православ’я і для України як за історією, так і за архітектурою, тож кожний, хто під’їжджав до Києва з боку похилого лівого берега, одразу розумів, який храм в Лаврі є основним: це акцентувала...
Olha Vecherska, Iryna Cherevko
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Museology and Monumental Studies, Volume 2, pp 140-149; doi:10.31866/2617-7943.2.2.2019.188475

Abstract:
Мета дослідження – з’ясування проблеми збереження архітектурних пам’яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника на прикладі корпусу келій соборних старців (корпусу № 4). Методи дослідження базуються на комплексному використанні загальнонаукових та спеціальних методів, у т. ч. спостереження, картографування, аналізу, узагальнення, синтезу. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що уперше на основі моніторингу як важливого засобу, що забезпечує отримання в режимі реального часу інформації про стан кожної пам’ятки та динаміку його змін, комплексно проаналізовано характер деформацій конкретної наземної пам’ятки з урахуванням наявності в межах її фундаментів та розташованих поряд підземних споруд. Розглянуто особливості здійснення моніторингу пам’яток, характер і специфіку професійного інструментарію пам’яткоохоронців, що забезпечує ефективне здійснення цих завдань. Висновки. Наявність підземних споруд, розташованих в межах фундаментів основної частини корпусу суттєво не впливає на активізацію деформацій. Підземні споруди, розташовані в безпосередній близькості від стін корпусу та достатньо заглиблені у ґрунтовий масив, опосередковано впливають на деформацію конструкцій корпусу. Визначено основні чинники, що призводять до деформацій конструкцій (перезволоження ґрунтового масиву, безпосередня інфільтрація атмосферних опадів, суфозія) та фактори впливу (недосконалий благоустрій території). Для забезпечення ефективного збереження характерних для Києво-Печерської лаври складних різночасових наземних архітектурних пам’яток зі значними підземними...
Tamaz Putkaradze
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Museology and Monumental Studies, Volume 2, pp 71-77; doi:10.31866/2617-7943.2.1.2019.172521

Tetiana Berezniuk
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Museology and Monumental Studies, Volume 2, pp 50-58; doi:10.31866/2617-7943.2.1.2019.172519

Serhii Pustovalov
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Museology and Monumental Studies, Volume 2, pp 59-70; doi:10.31866/2617-7943.2.1.2019.172520

Back to Top Top