NaUKMA Research Papers. History

Journal Information
ISSN / EISSN : 2617-3417 / 2663-0249
Total articles ≅ 41
Filter:

Latest articles in this journal

Martin-Oleksandr Kisly
NaUKMA Research Papers. History, Volume 3, pp 54-61; https://doi.org/10.18523/2617-3417.2020.3.54-61

Abstract:
Статтю присвячено досі не розробленій в історіографії темі – поверненню депортованих кримських татар на батьківщину до Криму в період від 1967 до 1989 рр. Запропоновано аналіз наявної історіографії, що заторкує питання повернення та репатріації кримських татар із місць виселення, а також періодизацію повернення. Зроблено висновок про те, що у студіях про примусові міграції, зокрема і в СРСР, зазвичай об’єктом дослідження є рух в одну сторону, тож залишається поза увагою рух у зворотному напрямку, тобто повернення. У статті здійснено огляд наявних дослідницьких підходів до концепту повернення у студіях про міграції та біженство та запропоновано їх застосування до теми повернення кримських татар на батьківщину, задля чого використано наративи безпосередніх учасників подій, отримані методами усної історії. У статті запропоновано розглядати повернення не як подію, а як довготривалий процес шляху до відновлення нормальності, втраченої унаслідок депортації. Довге повернення, у випадку другого покоління депортованих кримських татар, що народилися в Узбекистані, є співзвучним із винайденням власної батьківщини.Матеріал надійшов 17.03.2020
Oleksii Kinashchuk
NaUKMA Research Papers. History, Volume 3, pp 77-86; https://doi.org/10.18523/2617-3417.2020.3.77-86

Abstract:
У статті здійснено історіографічний аналіз праць українських істориків міжвоєнного періоду з історії відносин Війська Запорозького Низового та Російської держави в 1654–1775 рр. Проаналізовано вплив марксистської ідеології на дослідження вітчизняними істориками зазначеної проблематики, насамперед, використання ними класового та формаційного підходу, створених за допомогою соціально-економічної формації Карла Маркса та історичної концепції Михайла Покровського. Визначено головні тематичні сюжети запорозько-російських відносин, які розкривали українські науковці у своїх дослідженнях. З’ясовано методологічний інструментарій, окреслено джерельну базу їхніх наукових студій. Описано суспільні умови, у яких проводились дослідження, а саме під час «українізації», «нової економічної політики» та «розкозачення» і тотального поглинання України владними органами комуністичної партії; специфіку евристичної та археографічної роботи українських учених 1920–1930-х рр., які поступово переходили під вплив радянської влади та їхнього політичного курсу щодо дослідження історії України та історії запорозького козацтва зокрема.Матеріал надійшов 12.03.2020
Margarita Stafiichuk
NaUKMA Research Papers. History, Volume 3, pp 114-116; https://doi.org/10.18523/2617-3417.2020.3.114-116

Abstract:
Огляд наукового семінару «Проблеми освіти й освіченості в середньовічній та ранньомодерній Україні»)Матеріал надійшов 15.03.2020
NaUKMA Research Papers. History, Volume 3, pp 62-64; https://doi.org/10.18523/2617-3417.2020.3.62-64

Abstract:
Огляд Міжнародної конференції молодих дослідників «Досліджуючи минуле: людина в умовах модерну»Матеріал надійшов 06.03.2020
NaUKMA Research Papers. History, Volume 3, pp 5-11; https://doi.org/10.18523/2617-3417.2020.3.5-11

Abstract:
Ця стаття звертається до досі малорозвинених в українській історіографії студій з історії маскулінності. Запозичуючи теоретичні рамки із західної історіографії, авторка зробила спробу окреслити конструювання нормативних уявлень про маскулінність у ХІХ ст. у чоловічих освітніх закладах. Працю написано на основі джерел про організацію контролю за поведінкою учнів у двох київських гімназіях у період 1830–1870-х рр. Оскільки 1830-ті вважають періодом уніфікування освітньої системи імперії, зроблено припущення, що виховання гендерних норм, і зокрема маскулінних, мало б також бути частиною цієї освітньої політики. Авторка прослідкувала початок організації контролю за еталонними маскулінними гендерними нормами у Києві, за браком більш ранніх джерел, із 1840-х рр. Аналізуючи ставлення до різних чоловічих поведінкових практик, авторка помітила серед них і «сірі зони», як-от паління, які можна було вважати прийнятними; і такі, що були повноцінним табу, як мастурбація, а тому мали бути викоріненими. Оскільки стаття не претендує на вичерпний аналіз проблеми, зроблено лише попередні висновки про конструювання норм маскулінності у Київських чоловічих гімназіях, а також зауважено, що тема потребує подальшого доопрацювання.Матеріа надійшов 19.03.2020
Rev. Yurii Mytsyk
NaUKMA Research Papers. History, Volume 3, pp 117-119; https://doi.org/10.18523/2617-3417.2020.3.117-119

Abstract:
У публікації подано три документи 1737 р. із Центрального державного історичного архіву у Києві, з фонду Мгарського монастиря, що стосуються історії Києво-Могилянської академії у першій половині ХVІІІ ст. і до цього часу не були введені до наукового обігу. У супровідному тексті проаналізовано ці документи, наведено невідомі дані щодо біографій вихованців Києво-Могилянської академії.Матеріал надійшов 25.01.2020
Olena Ostapchuk
NaUKMA Research Papers. History, Volume 3, pp 49-53; https://doi.org/10.18523/2617-3417.2020.3.49-53

Abstract:
При вивченні професійних культур, як особливих систем смислів, які поділяє спільнота людей, що працює на промисловому підприємстві, постає запитання: у який спосіб нова людина у професійному співтоваристві або організації отримує і закріплює знання про певну культуру, тобто формує власний професійний дискурс? Для цього існують уже сформовані соціальні механізми професійного, як-от символи, міфи, ритуали, мова та контроль. Як носія професійної традиції представлено виробничу спільноту – робітників машинобудівних заводів у 1970–1980-х рр. Запропоновано розглянути внутрішні просторові маркери символічного через аналіз заломлення пам’яті у персональних біографіях машинобудівників. Мова йде про внутрішній простір професії, до якого доступ чужинців був обмежений. Ця локація збігається із поняттям «професійної чистоти», що дає можливість уникати не пов’язаних із професією тем. Саме такий тип комунікації переважає у робочому цеху, з актуалізованим контролем повсякденних взаємодій у межах професійного. Результати дослідження дають змогу стверджувати, що символічне, як маркер професійного, було водночас і дискурсом професійної прагматики та статусу, і об’єктом прив’язки ритуалів консолідації для підтвердження спільноти працівників, і регулівною проекцією соціального контролю. Очевидно, символічне у професійному дискурсі машинобудівників не обмежувалося пізньорадянським хронологічним контекстом і не було новим, але поставало таким, яке пересічна людина приймала та була в ньому впевнена.Матеріал надійшов 08.03.2020
NaUKMA Research Papers. History, Volume 3, pp 40-48; https://doi.org/10.18523/2617-3417.2020.3.40-48

Abstract:
Нині студії з питань колабораціонізму на регіональному рівні є доволі перспективним напрямом дослідження. Оскільки наявна історіографія з питання організації київської поліції не задовольняє потреб дослідників, автор звернув увагу на фактологічний бік зазначеної проблеми. Зокрема, висвітлено процес формування української поліції у Києві. Базуючись на джерельній базі та історіографії, автор спробував виявити специфіку організації роботи Української охоронної поліції в контексті створення окупаційної німецької адміністрації. Особливу увагу звернено на основні етапи формування міської поліції, її структуру, чисельність і керівний особовий склад. Поданий фактологічний матеріал, який стосується організації київської поліції, дасть змогу ширше зрозуміти загальні тенденції створення подібних загонів поліції у всіх регіонах Райхскомісаріату Україна. Автор свідомо зазначив основні біографічні дані, позаяк наразі залишається невідомим керівний склад частин київської поліції. Окреслення таких відомостей допоможе іншим дослідникам, зокрема, віднайти частини біографій відомих членів українського націоналістичного підпілля та еміграції.Матеріал надійшов 11.03.2020
NaUKMA Research Papers. History, Volume 3, pp 65-76; https://doi.org/10.18523/2617-3417.2020.3.65-76

Abstract:
У статті розглянуто практики використання образу турка як «Іншого» православними полемістами впродовж кінця XVI – першої чверті XVII ст. Завоювання Візантії турками, перебування Константинопольського патріархату під османською владою, есхатологічний вимір «турецького панування», становище східної церкви в Османській імперії – неповне коло питань, що стали предметом багаторічної дискусії між прихильниками та противниками Унії. Причиною цього став процес пригадування православними візантійського коріння як однієї з форм атрибуції своєї ідентичності. Не менш важливий процес – це конструювання образу ворога «поляка-католика» православними полемістами за допомогою наративу «турецького панування». Польсько-османський конфлікт 1620–1621 рр. та процес відновлення Київської митрополії змусили православних ієрархів відмовитися від використання наративу позитивного досвіду «турецького панування» й долучитися до творення ідеї «козацького бастіону» та образу козаків як захисників не лише Речі Посполитої, а й усього християнства.Матеріал надійшов 20.03.2020
Yuliia Bezsmertna
NaUKMA Research Papers. History, Volume 3, pp 103-113; https://doi.org/10.18523/2617-3417.2020.3.103-113

Abstract:
У статті розглянуто особливості найму служителів у середовищі козаків на прикладі полкового центру м. Полтави. Козаки були провідною частиною соціуму Гетьманщини другої половини XVIII ст. Їх поділяють на кілька мікрогруп відповідно до майнового становища, ставлення до несення військової служби та виконання повинностей. Тож для детальнішого аналізу у цій статті серед представників козацького стану виокремлено очільників домогосподарств, які наймали слуг. Умовно поділено їх на урядову й неурядову козацьку старшину, «військових слуг» і «сотенних» козаків. Така класифікація якнайкраще характеризує тогочасну диференціацію у місті за посадою, матеріальним становищем чи професійним заняттям.За матеріалами Румянцевського опису проведено підрахунки кількості слуг у господарствах представників зазначених груп козаків у місті. Також зроблено спробу прослідкувати, чи існує залежність між престижністю соціального статусу, рівнем займаної посади та кількістю слуг у роботодавця. Порушено питання щодо причин, які спонукали господарів наймати слуг, і статевої преференції під час приймання на службу.Матеріал надійшов 28.01.2020
Back to Top Top