NaUKMA Research Papers. History

Journal Information
ISSN / EISSN : 2617-3417 / 2663-0249
Current Publisher: National University of Kyiv - Mohyla Academy (10.18523)
Total articles ≅ 41
Filter:

Latest articles in this journal

Martin-Oleksandr Kisly
NaUKMA Research Papers. History, Volume 3, pp 54-61; doi:10.18523/2617-3417.2020.3.54-61

Abstract:
Статтю присвячено досі не розробленій в історіографії темі – поверненню депортованих кримських татар на батьківщину до Криму в період від 1967 до 1989 рр. Запропоновано аналіз наявної історіографії, що заторкує питання повернення та репатріації кримських татар із місць виселення, а також періодизацію повернення. Зроблено висновок про те, що у студіях про примусові міграції, зокрема і в СРСР, зазвичай об’єктом дослідження є рух в одну сторону, тож залишається поза увагою рух у зворотному напрямку, тобто повернення. У статті здійснено огляд наявних дослідницьких підходів до концепту повернення у студіях про міграції та біженство та запропоновано їх застосування до теми повернення кримських татар на батьківщину, задля чого використано наративи безпосередніх учасників подій, отримані методами усної історії. У статті запропоновано розглядати повернення не як подію, а як довготривалий процес шляху до відновлення нормальності, втраченої унаслідок депортації. Довге повернення, у випадку другого покоління депортованих кримських татар, що народилися в Узбекистані, є співзвучним із винайденням власної батьківщини.Матеріал надійшов 17.03.2020
Oleksii Kinashchuk
NaUKMA Research Papers. History, Volume 3, pp 77-86; doi:10.18523/2617-3417.2020.3.77-86

Abstract:
У статті здійснено історіографічний аналіз праць українських істориків міжвоєнного періоду з історії відносин Війська Запорозького Низового та Російської держави в 1654–1775 рр. Проаналізовано вплив марксистської ідеології на дослідження вітчизняними істориками зазначеної проблематики, насамперед, використання ними класового та формаційного підходу, створених за допомогою соціально-економічної формації Карла Маркса та історичної концепції Михайла Покровського. Визначено головні тематичні сюжети запорозько-російських відносин, які розкривали українські науковці у своїх дослідженнях. З’ясовано методологічний інструментарій, окреслено джерельну базу їхніх наукових студій. Описано суспільні умови, у яких проводились дослідження, а саме під час «українізації», «нової економічної політики» та «розкозачення» і тотального поглинання України владними органами комуністичної партії; специфіку евристичної та археографічної роботи українських учених 1920–1930-х рр., які поступово переходили під вплив радянської влади та їхнього політичного курсу щодо дослідження історії України та історії запорозького козацтва зокрема.Матеріал надійшов 12.03.2020
Margarita Stafiichuk
NaUKMA Research Papers. History, Volume 3, pp 114-116; doi:10.18523/2617-3417.2020.3.114-116

Abstract:
Огляд наукового семінару «Проблеми освіти й освіченості в середньовічній та ранньомодерній Україні»)Матеріал надійшов 15.03.2020
NaUKMA Research Papers. History, Volume 3, pp 62-64; doi:10.18523/2617-3417.2020.3.62-64

Abstract:
Огляд Міжнародної конференції молодих дослідників «Досліджуючи минуле: людина в умовах модерну»Матеріал надійшов 06.03.2020
NaUKMA Research Papers. History, Volume 3, pp 5-11; doi:10.18523/2617-3417.2020.3.5-11

Abstract:
Ця стаття звертається до досі малорозвинених в українській історіографії студій з історії маскулінності. Запозичуючи теоретичні рамки із західної історіографії, авторка зробила спробу окреслити конструювання нормативних уявлень про маскулінність у ХІХ ст. у чоловічих освітніх закладах. Працю написано на основі джерел про організацію контролю за поведінкою учнів у двох київських гімназіях у період 1830–1870-х рр. Оскільки 1830-ті вважають періодом уніфікування освітньої системи імперії, зроблено припущення, що виховання гендерних норм, і зокрема маскулінних, мало б також бути частиною цієї освітньої політики. Авторка прослідкувала початок організації контролю за еталонними маскулінними гендерними нормами у Києві, за браком більш ранніх джерел, із 1840-х рр. Аналізуючи ставлення до різних чоловічих поведінкових практик, авторка помітила серед них і «сірі зони», як-от паління, які можна було вважати прийнятними; і такі, що були повноцінним табу, як мастурбація, а тому мали бути викоріненими. Оскільки стаття не претендує на вичерпний аналіз проблеми, зроблено лише попередні висновки про конструювання норм маскулінності у Київських чоловічих гімназіях, а також зауважено, що тема потребує подальшого доопрацювання.Матеріа надійшов 19.03.2020
Rev. Yurii Mytsyk
NaUKMA Research Papers. History, Volume 3, pp 117-119; doi:10.18523/2617-3417.2020.3.117-119

Abstract:
У публікації подано три документи 1737 р. із Центрального державного історичного архіву у Києві, з фонду Мгарського монастиря, що стосуються історії Києво-Могилянської академії у першій половині ХVІІІ ст. і до цього часу не були введені до наукового обігу. У супровідному тексті проаналізовано ці документи, наведено невідомі дані щодо біографій вихованців Києво-Могилянської академії.Матеріал надійшов 25.01.2020
NaUKMA Research Papers. History, Volume 3, pp 12-23; doi:10.18523/2617-3417.2020.3.12-23

Abstract:
Статтю присвячено дослідженню світоглядної еволюції Дмитра Донцова в період до Першої світової війни. Головну увагу зосереджено на чинниках, що вплинули на формування світогляду мислителя (походження, освіта, досвід міжкультурного спілкування, досвід практичної діяльності, інтелектуальні враження). Донцов визнавав, що на його погляди вплинула класична українська література, а також ідеї Миколи Міхновського, однак найцитованіші автори у його працях – Карл Маркс, Фрідріх Енґельс і представники європейської соціал-демократії. Виявлено також потужний вплив австромарксизму. Зроблено припущення, що у переддень війни саме австромарксизм визначав інтелектуальні обрії Донцова у його намаганні розв’язати українське національне питання у межах теоретичних побудов марксизму. Висвітлено конфлікт Донцова із чільними представниками Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП). Зроблено висновок про його вирішальний вплив на відлучення Донцова від середовища української соціал-демократії.Матеріал надійшов 09.03.2020
Natalia Shlikhta
NaUKMA Research Papers. History, Volume 3, pp 3-4; doi:10.18523/2617-3417.2020.3.3-4

NaUKMA Research Papers. History, Volume 3, pp 87-102; doi:10.18523/2617-3417.2020.3.87-102

Abstract:
Наприкінці XVIII ст. церковні календарі (місяцеслови, святці), що їх друкували у Києві та Москві, майже не відрізнялися за складом позицій. Київський календар охоплював сотню східнослов’янських святих, причому дві третини із них були російськими або канонізованими у Московській державі давньоруськими подвижниками. У статті на прикладі наречення іменами немовлят (обрання небесних патронів) проаналізовано популярність культів місцевих і російських святих. Дослідження зосереджено на українсько-російських контактних зонах – тих, що сусідили із російськими теренами і/або де жили поруч дві етнічні групи. Автор припускає, що саме у таких регіонах у наданні імен було більш вираженим пошанування російських подвижників, аніж там, де мешкав лише український етнос. Вивчення шанування східнослов’янських небесних патронів неможливе без з’ясування практики надання імен немовлятам та рівня свободи священника у користуванні святцями, тож спочатку розглянуто способи наречення хлопчиків і дівчаток. Аналіз метричних книг м. Білопілля на Слобожанщині та Печерської частини м. Києва свідчить, що називання немовлят на честь східнослов’янських святих не становило більше ніж 10 % усіх випадків надання імен. Якщо священники мали можливість обирати між російськими/київськими та іншими небесними патронами, то значно частіше схилялися на корить других.Матеріал надійшов 11.03.2020
NaUKMA Research Papers. History, Volume 3, pp 30-39; doi:10.18523/2617-3417.2020.3.30-39

Abstract:
У статті проаналізовано одну з перших радянських кампаній, присвячених конструюванню «правильної» версії історії. Продемонстровано, як і чому проект із написання історії фабрик та заводів 1930-х рр. був тісно переплетений із політично-соціальними, економічними та культурними процесами. Пояснено, яку роль у впровадженні саме цієї кампанії відіграв пролетарський письменник Максим Горький. У розвідці реконструйовано структуру та завдання комісії, яка займалася збиранням матеріалів та безпосередньо написанням історії радянських промислових об’єктів. Дослідження сфокусовано на діяльності Всеукраїнської редакції «Історія фабрик і заводів». Проаналізовано, що для кампанії з написання ІФЗ на українських теренах було характерним у загальносоюзному контексті та які труднощі виникали в організаційній роботі між «центром» і «на місцях». У статті було звернено увагу на проблеми, які виникали у роботі Всеукраїнської редакції «Історія фабрик і заводів». А саме, було продемонстровано, як Головна редакція пояснювала невчасне виконання планів підготовки публікацій з історії промислових об’єктів та як відбувався «пошук винних» у зривах планів публікацій. Пошуки винних, здійснювані радянською владою, тісно переплетені з питанням формування образу «ворога» у СРСР. Ворогами називали «шкідників», контрреволюціонерів, троцькістів, «націоналістичні угруповання» тощо.Матеріал надійшов 12.03.2020
Back to Top Top