Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design
Journal Information
ISSN / EISSN :
26177951 / 2617880X
Current Publisher: Kyiv National University of Culture and Arts (10.31866)
Total articles ≅ 34
Filter:
Latest articles in this journal
Published: 26 July 2019
Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, Volume 2, pp 37-50; doi:10.31866/2617-7951.2.1.2019.170355
Abstract:Мета дослідження полягає в тому, щоб висвітлити значення ландшафту у мистецтві Сергія Святченка з особливим акцентом на його колажі. Методологія дослідження зосереджена на застосуванні методів арткритики та історичного аналізу, інтерв’ювання та здійсненні порівняльного аналізу колажів С. Святченка з європейськими художниками ХХ століття. Джерелом цього тексту є, крім іншого, дві бесіди з художником 21 березня та 4 травня 2018 року. Наукова новизна. Вперше досліджується творчість українсько-данського художника Сергія Святченка, що зробив значний внесок у розвиток мистецтва колажу у світі у ХХ – поч. ХХІ ст. До наукового обігу впроваджуються маловідомі сторінки з життя та творчого зростання художника, відомості про джерела творчості Святченка, взаємовплив українського та європейського мистецтва ХХ ст. Проведено порівняльний аналіз різних серій колажів митця і впливу на нього різних художніх стилів та напрямів ХХ століття. Висновки. Дитячі та юнацькі спогади відіграють у мистецтві Сергія Святченка важливу роль, а також мистецтво українських художників старшого покоління. Цей настрій є лейтмотивом усієї його творчості, як і авангардизм його фантастичних робіт, що, справді, постає у багатій, яскравій візуальній концепції. Спогад є невід’ємною частиною його візуального багажу, що складається з елементів попередніх мистецьких епох, з особистого життя, ландшафту, а також сучасного мистецтва в різних медіа.
Published: 26 June 2019
Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, Volume 2, pp 112-127; doi:10.31866/2617-7951.2.1.2019.170362
Abstract:Мета дослідження – виявити прояви та функції ритму в композиції, взаємозв’язок геометричних та інших форм у ритмічних рядах, роль кольору у системі ритму в контексті композиційної цілісності картини на прикладі вибраних творів українського мистецтва останньої третини ХІХ ст. – першої третини ХХ ст. з колекції Національного художнього музею України. Методологія дослідження. Застосовано метод системно-порівняльного мистецтвознавчого аналізу. Наукова новизна. Здійснено аналіз взаємодії геометричних та інших форм зображення у ритмічній побудові, ролі кольору як складової системи ритму картини в контексті композиційної цілісності (здійснено експеримент з порівняння твору з його чорно-білою репродукцією) на прикладі вибраних творів українського мистецтва останньої третини ХІХ ст. – першої третини ХХ ст. з колекції Національного художнього музею України. Висновки. Аналіз творів підтверджує, що чергування геометричних форм у взаємодії з іншими формами зображення утворює ритмічну побудову та сприяє підсиленню виразності, виділенню головного й утворенню супідрядних зв’язків у композиційній цілісності. Експеримент із вилученням колірних ритмічних рядів показав, що візуальна рівновага композиції картини може втрачатися, а може й зберегтися. Але оскільки колір невід’ємний від форм, які ритмічно організовані, то він бере участь у створенні системи ритму композиції, а, відповідно, – і змісту твору.
Published: 26 June 2019
Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, Volume 2, pp 128-136; doi:10.31866/2617-7951.2.1.2019.170363
Abstract:Метою роботи є виявити та провести типологію ідентичностей у мистецтві Василя Курилика, відтак проаналізувати найяскравіші приклади його творів, які демонструють риси мультикультурності Канади. Методологія. Для вирішення поставлених завдань використано загальнонаукові й міждисциплінарні методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення та компаративний метод. Наукова новизна. У процесі опрацювання «багатосерійного» мистецтва Василя Курилика проведено типологію понять ідентичностей у його творах. На основі мистецтвознавчого аналізу охарактеризовано риси «великих» та «малих» ідентичностей у його творчості. Висновки. У результаті проведеного дослідження вивели єдину формулу ідентичності у творчості Василя Курилика, яку автор розумів як сукупність етнічних, національних, ґендерних та релігійних характеристик, притаманних тій чи іншій особистості, демонструючи її приналежність до певної спільноти. Провели типологію «великих» (національна, етнічна) та «малих» (особистісна, соціальна) ідентичностей у його мистецтві. Також проаналізували питання «спільноти як ідентичності» з особливим фокусом на національну ідентичність у творчості мистця.
Published: 26 June 2019
Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, Volume 2, pp 81-92; doi:10.31866/2617-7951.2.1.2019.170360
Abstract:Мета дослідження – на основі опрацьованого масиву поштових листівок початку ХХ ст. з видами м. Кам’янця-Подільського виокремити різновиди та проаналізувати особливості дизайну цього виду друкованої графіки. Методологія дослідження. Використано методи історичного та мистецтвознавчого аналізу. Наукова новизна. Досліджено основні різновиди поштових листівок із зображенням Кам’янця-Подільського, а також здійснено їх мистецтвознавчий аналіз. Висновки. Вирізняючись точністю зображення, численністю сюжетів, їхньою інформативністю, видова документальна листівка кінця ХІХ – початку ХХ ст. стала важливим ілюстрованим виданням. Її дизайн в залежності від функціонального призначення і розвитку поліграфічної промисловості різнився формально-художніми ознаками, композицією побудови зображення лицьового боку, характером репродуктивного сюжету, технікою друку, особливостями оформлення адресного боку, тематикою видів й серійними ознаками. Надалі дослідження визначеної теми сприятиме розвитку мистецтва української графіки.
Published: 26 June 2019
Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, Volume 2, pp 147-157; doi:10.31866/2617-7951.2.1.2019.170365
Abstract:Мета дослідження – висвітлити постать художника-педагога та громадянина В. І. Забашти періоду другої половини 1950–2016 рр. Методологією дослідження є загальнонаукові методи – мистецтвознавчий аналіз, узагальнення досліджуваної проблеми. Наукова новизна. У статті проаналізовано складні процеси становлення особистості митця періоду 1950–2016 рр. Дослідження виявляє основні морально-етичні та мистецькі засади на базі статей та унікальних розмов-інтерв’ю з художником. Висновки. За результатами дослідження можемо стверджувати, що Василь Забашта продовжував класичні традиції у педагогічній діяльності як очільник пейзажної майстерні НАОМА та як прогресивний митець періоду тоталітаризму. На увагу заслуговує формально-образна концепція Забашти в українському образотворчому мистецтві періоду незалежності та в наступні роки її становлення. Висвітлено формування його громадянської позиції впродовж післявоєнних та останніх років життя, його філософське ставлення та погляди на сучасність.
Published: 26 June 2019
Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, Volume 2, pp 6-15; doi:10.31866/2617-7951.2.1.2019.170352
Abstract:Метою дослідження є акцентувати увагу на взаємозв’язку соціального предмета і культурного значення облаштування відкритих громадських просторів міст у відповідності до потреб та пріоритетів суспільства. У методології дослідження використано методи історичного і урбаністичного аналізу, порівняння та узагальнення. Наукова новизна. У статті висвітлено пріоритетні тенденції облаштування відкритих громадських просторів міста (вивчено світовий досвід та українські проектні рішення), проаналізовано шляхи пошуку актуальних рішень, де конкурсний спосіб відбору дизайн-концепцій визначено одним із найсприятливіших і таким, що в історичному контексті подарував світу велику кількість культових місць. Висновки. У результаті проведеного дослідження виокремлено напрямки розвитку дизайн-концепцій благоустрою відкритих громадських просторів міст, до яких належать: багатофункціональність (пішохідні простори включають місця для відпочинку, майданчики для ігор, занять спортом, пікніків, ринкових точок); універсальність (орієнтація на різні категорії населення та соціальні групи); здешевлення і полегшення систем експлуатації просторів (розрахунок на довготривалу перспективу функціонування простору, використання проникного покриття, системи відведення дощових вод, дренажу); екологічність рішень (застосування природних матеріалів, енергозберігаючих технологій в освітленні, наявність озеленення); підвищення кліматичного комфорту (присутність навісів, тентів, фонтанів, штучних водойм, світлих поверхонь мощення, які відбивають світло і перешкоджають перегріву); лаконічність (зрозумілість композиційних...
Published: 26 June 2019
Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, Volume 2, pp 16-27; doi:10.31866/2617-7951.2.1.2019.170353
Abstract:Мета дослідження. Виявити та охарактеризувати особливості просторової організації та меблювання навчальних приміщень європейської масової школи на початкових етапах становлення та розвитку (орієнтовно ХІІІ–ХVII ст.). Методи дослідження. Історико-культурний та компаративний методи. Джерельною базою є історичні зображення шкільного облаштування названого періоду в образотворчому мистецтві та в інших візуальних джерелах. Додатково залучались текстові свідчення та результати сучасних історико-культурних досліджень. Наукова новизна. Вперше систематично описано особливості просторової організації та меблювання шкільних класів у початковому періоді розвитку масової шкільної освіти у Європі (орієнтовно ХІІІ–ХVII ст.), виділено ключові етапи зазначеного періоду. Висновки. Початковий період розвитку просторової організації та облаштування шкільного простору окреслено межами ХІІІ–ХVII ст. Ключовими ознаками цього періоду є а) просторова організація класу, що придатна лише для індивідуальної роботи учнів, б) використання неспеціалізованого меблювання (побутових крісел, лав та столів). У цьому періоді можна виділити три етапи. Перший (ХІІІ–ХVI ст.) характеризується обладнанням лише вчительського місця (крісло-кафедра та стіл або пюпітр). Другий етап (ХVI–ХVII ст.) вирізняється запровадженням столів для письмової роботи учнів, а також демонстраційного обладнання (крейдові дошки, таблиці, прилади тощо). Просторова організація класу має спонтанний характер. На третьому етапі (з середини ХVII ст.) відзначаються перші спроби систематичної організації, зонування простору класу, створення функціональних осередків...
Published: 26 June 2019
Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, Volume 2, pp 28-36; doi:10.31866/2617-7951.2.1.2019.170354
Abstract:Мета дослідження – проаналізувати основні тенденції у сучасній архітектурі на прикладі тимчасових літніх павільйонів художньої галереї Серпентайн, розташованої у Кенсінгтонських садах Гайд-парку у Лондоні, до створення яких протягом 2000–2018 років залучались найвідоміші архітектори з усього світу. Методи дослідження. Використано методи синтезу, порівняння, узагальнення, а також історичний підхід із залученням вивчення наукових праць провідних теоретиків історії архітектури й аналізу проектної практики. Наукова новизна полягає у тому, що у статті вперше здійснено спробу проаналізувати сучасні тенденції в архітектурі виставкових павільйонів з виявленням нових підходів у архітектурному проектуванні, формоутворенні, застосуванні нових будівельних матеріалів з урахуванням стилістичних трансформацій і творчого почерку автора. Висновки. Ретроспективний огляд вісімнадцяти павільйонів галереї Серпентайн у Лондоні дозволяє виділити низку тенденцій у сучасній архітектурі. Спочатку до створення павільйонів залучалися видатні архітектори старшого покоління, переважно представники стилю деконструктивізм. Останнім часом запрошуються порівняно молоді авангардні архітектори, які поєднують у своїй творчості як технологічні інновації, так і автентичні етнічні мотиви. Окрім архітекторів у творчому процесі активну участь беруть художники, скульптори, ландшафтні дизайнери й інженери, які на час створення унікального об’єкту об’єднуються в мережеву форму організації архітектурного проектування. У формотворенні спостерігається тенденція перетікання внутрішнього простору у зовнішній, трактування...
Published: 26 June 2019
Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, Volume 2, pp 137-146; doi:10.31866/2617-7951.2.1.2019.170364
Abstract:Мета дослідження. Опрацювання знайдених відомостей про життя та творчість художника (живописця, графіка) Міколая Давідовича, визначення місця його творів у колекції графів Браницьких герба Корчак, з’ясування можливих шляхів пошуку матеріалів для дослідження його творчості надалі. Методологія дослідження. Використовувалися методи мистецтвознавчого та історичного аналізу. Наукова новизна. У статті вперше проводиться дослідження творчості польського художника Міколая Давідовіча, що походить з України (нар. в с. Устимівка, що на Київщині) на основі знайдених під час дослідження колекції графів Браницьких матеріалів. Висновки. Міколай Давідович, живописець і графік, навчався у Краківській академії мистецтв (1884–1888), брав активну участь у виставках товариства заохочування художників Кракова та Варшави. Основним жанром, у якому працював художник, був портрет. Він писав на замовлення заможних аристократичних родин (портретування графів Браницьких герба Корчак, князів Сангушків). Працював у Кракові, Варшаві, Тарнові (Польща). Значний період свого життя та творчості Міколай Давідович провів у Білій Церкві (Україна). Нині твори Міколая Давідовича зберігаються у Музеї короля Яна ІІІ у Вілянуві (Варшава, Польща), музеї м. Тарнова (Малопольське воєводство, Польща) та Білоцерківському краєзнавчому музеї.
Published: 26 June 2019
Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, Volume 2, pp 93-111; doi:10.31866/2617-7951.2.1.2019.170361
Abstract:Мета дослідження – аналіз генезису основних чинників еволюційних трансфор- мацій у ювелірному мистецтві України кін. ХХ – поч. ХХІ ст. Методологія дослідження. Застосовано ряд наукових методів: порівняльно-історичний, аналітико-описовий, образно-стилістичний, а також методи аналогійта припущень. Наукова новизна. У даному дослідженні зроблено спробу показати уза- гальнену картину поступу ювелірного мистецтва України на зламі ХХ–ХХІ ст. Висновки. Встановлено, що узагальнення власних експериментальних аспектів в технологічній площині, активне впровадження в творчий процес прогресивних дизайнерських ідей та напрацьованого за численні роки досвіду попереднього покоління майстрів, що спеціалізувалися на ювелірному мистецтві, вивело українських ювелірів на новий якісний етап розвитку. Оптимальне співвідношення традиційних методів та новаторських експериментальних чинників технологічного та творчого процесу загалом сформувало загальну концепцію розвитку новітнього українського ювелірства та сприяє народженню нових творчих форм реалізації потенціалу українських художників-ювелірів кін. ХХ – поч. ХХІ ст. Всі ці аспекти виводять сучасних українських митців ювелірства на шлях ефективної адаптації до нових принципів роботи та трансформації у простір європейського ювелірного арт-ринку, де філософія концепції дизайну, методів синтезу художньо-образного і конструктивно-технологічного формотворення є головними чинниками поступу новітнього ювелірного мистецтва України загалом.