Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design

Journal Information
ISSN / EISSN : 26177951 / 2617880X
Current Publisher: Kyiv National University of Culture and Arts (10.31866)
Total articles ≅ 44
Current Coverage
DOAJ
Filter:

Latest articles in this journal

Inna Cherkesova
Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, Volume 2, pp 206-215; doi:10.31866/2617-7951.2.2.2019.189726

Abstract:
Мета дослідження полягає у розгляді графічного дизайну в аспекті поєднання непоєднуваного – компліментарності, та у виявленні шляхів організації та розвитку професійного мислення дизайнера. Методи дослідження – аналіз синтезу науково-технічної і гуманітарної культур у сфері графічного дизайну; спроба застосування методів дослідження «кентавристики» до дослідження сучасного дизайну. Наукова новизна. Вперше здійснюється спроба застосування «кентавристичного» методу до дослідження стану сучасного графічного дизайну Висновки. Графічні форми інформації викликають певні відчуття і створюють позитивне або негативне (за умов невдалих форм) середовище, налаштовують емоційний стан людей на калокагатію або на деградацію поведінкових моделей. Принцип компліментарності (доповнюваності) потрібно закласти у базу сучасної освіти, особливо у фахову освіту галузі дизайну. Це сприятиме формуванню не тільки гармонійно розвинутої особистості, а й становленню фахівця дизайну, спроможного до проектно-творчого мислення, генерації ідей та їхнього втілення у реальність.
Serhiy Papeta
Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, Volume 2, pp 261-266; doi:10.31866/2617-7951.2.2.2019.189741

Abstract:
Дослідження має за мету показати єдність процесів в українському і європейському мистецтві кін. ХІХ – поч. ХХ ст., виявити органічний зв’язок між модерними ідеями й формуванням національної самобутності. Методи дослідження. Використано методи історичного і мистецтвознавчого аналізу. Наукова новизна. Виявлено причини прагнення українців до національної самоіденти- фікації, показано процес формування української художньої еліти в контексті розвитку культурної автономії. Висновки. В результаті проведеного дослідження з’ясовано, що характерною рисою формування самоідентифікації в колах мистецької інтелігенції стали пошуки національної самобутності в царині мистецтва, зокрема процес творення національного стилю. Показано зародження й розвиток художнього життя в Україні, формування національної мистецької еліти шляхом створення системи художньої освіти.
Liliana Vezhbovska, Iryna Solan
Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, Volume 2, pp 178-189; doi:10.31866/2617-7951.2.2.2019.189718

Abstract:
Метою дослідження є виявлення специфіки застосування графічних засобів і прийомів, художньо-образних рішень у соціальних плакатах на тему сімейного насильства. Методи дослідження. У роботі застосовано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, порівняння; іконологічний та соціологічний метод. Новизна дослідження. На прикладі дослідження соціального плаката виявлено специфіку візуальної системи, найбільш доцільної у кампаніях проти домашнього насильства. Актуальність теми викликана потребою з’ясувати причини низької ефективності в Україні соціальної реклами на дану тему, що виявлено, передусім, низькою поінформованістю громадськості про суспільну проблему. Висновки. Результати дослідження засвідчили специфіку візуальної системи соціальних плакатів на тему домашнього насильства, яка полягає у застосуванні таких ідей та образів, які б зверталися до глядача через емпатію, самоототожнення чи епатаж. Виявлено, що за допомогою образних, колірних та композиційних співвідношень можна якісно підвищити ефективність рекламних кампаній на тему домашнього насильства.
Oksana Storchay
Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, Volume 2, pp 250-260; doi:10.31866/2617-7951.2.2.2019.189738

Abstract:
Мета статті – проаналізувати сакральний живопис Михайла Врубеля «київського періоду» (1884 – 1889); виявити особливості розуміння канону художником. Методологія дослідження включає загальнонаукові методи – мистецтвознавчий аналіз та узагальнення досліджуваної проблеми. Дослідження базується на вивченні епістолярної спадщини художника. Новизна дослідження. У статті розкрито генезу становлення живописної манери М. Врубеля як органічної частини європейського варіанту стилю модерн. Як доводиться у статті, таке становлення відбувається саме у «київський період» його творчості і пов’язане з впливом західноєвропейського релігійного живопису на творчість М. Врубеля, зокрема, під час роботи над ескізами для розпису Володимирського собору. Висновки. У результаті аналізу фрескового живопису Врубеля доходимо висновку, що його творчість, розвиваючись на основі академічних форм станкового мистецтва, поступово набула рис ар-нуво. Під час роботи над монументальними та станковими картинами у церкві св. Кирила, монументальними картинами у Софійському соборі та ескізами для собору св. Володимира художник втілює найвищий рівень мистецьких досягнень зрілого модерну.
Valeriy Strilets
Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, Volume 2, pp 166-177; doi:10.31866/2617-7951.2.2.2019.189713

Abstract:
Мета дослідження – визначення процесу розвитку формотворення меблів у епоху перших цивілізацій людства (3000 р. до н. e. – XI ст. до н. е.). Методи дослідження. Методологічна платформа дослідження формується на основі комплексного системного функціонально-структурного аналізу й ґрунтується на виявленні принципів розвитку формотворення меблів, що можуть впливати на дизайн сучасних меблів. Тому для виявлення принципів формотворення меблів у стародавньому світі використовувалися методи систематизації за ознаками, локалізації та компаративного підходу. Останній із трьох методів дослідження – компаративістський, забезпечував порівняння ознак процесу еволюції формотворчих явищ меблів стародавнього періоду. Наукова новизна полягає у виявленні принципів розвитку формотворення меблів у стародавньому світі за його ознаками та фактичним підтвердженням його залежності від впливу як особливостей природо-кліматичного середовища, антропометричних розмірів людини, так й світоглядно-ціннісних уявлень суспільства того часу. Висновки. У результаті дослідження зафіксовано послідовний вплив на формотворення меблів у стародавньому світі крім екологічного, ергономічного, сакрального, ще й соціального чинника. Виявлені принципи розвитку формотворення стародавніх моделей меблів – соціально-економічні, екологічні, ергономічні, функціонально-типологічні, технічні, історико-культурні, естетичні.
Nataliia Udris-Borodavko
Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, Volume 2, pp 216-228; doi:10.31866/2617-7951.2.2.2019.189728

Abstract:
Мета дослідження полягає у виявленні закономірностей в дизайні типографічних композицій для декорування одягу, формулюванні узагальнених рекомендацій щодо їхнього проектування, дослідженні соціокультурних аспектів такого підходу в дизайні одягу. Методи дослідження. Застосовано емпіричний метод, метод аналізу, порівняння та узагальнення. Наукова новизна. Вперше узагальнено досвід типографічного декору в дизайні одягу 2010-2019 рр. з точки зору концепцій модернізму та постмодернізму. Систематизовано прийоми та художні ознаки композицій кожного типу. З’ясовано, що в системі дихотомії «форма – зміст» типографічні елементи, де головна мета – передача змісту, побудовані здебільшого за модерністським підходом; а в тій типографіці, що виконує суто естетичну функцію – за постмодерністським. Узагальнено, що людина за допомогою одягу, декорованого типографічними композиціями, може передавати оточенню повідомлення типів: «я – креативний» (постмодерністські композиції за принципом «форма»), «я – модний» (модерністські композиції за принципом «форма»), «я – соціально активний» (найчастіше модерністські композиції за принципом «зміст», але іноді зустрічаються і постмодерні рішення). Висновки. Типографічний декор як тренд у сучасній моді додає костюму актуальності в контексті інформаційного суспільства. Людина у «типографічному» вбранні не лише поглинає потоки інформації. Вона сама як об’єкт комунікативного простору стає її джерелом. Одяг з типографічним декором є запорукою уваги з боку оточення. Він говорить про креативність персони, що його носить, прогресивність, інтелектуальність, наявність...
Volodymyr Petrashyk
Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, Volume 2, pp 267-284; doi:10.31866/2617-7951.2.2.2019.189742

Abstract:
Мета – дослідити життя і діяльність малознаного сьогодні київського колекціонера Олександра Тульчинського; визначити мистецьку цінність творів, що належали до його збірки; виявити місце О. Тульчинського в історії українського колекціонування ХХ ст. Методи дослідження. У ході наукового дослідження використано методи історичного і мистецтвознавчого аналізу. Наукова новизна. У статті до наукового обігу вводиться ім’я київського колекціонера Олександра Тульчинського. Стаття базується на дослідженні архівних матеріалів ЦДАМЛ України, що раніше не публікувалися і становлять цінність історичного та мистецтвознавчого характеру. Проаналізовано збірку мецената, міграцію його творів, співпрацю збирача із мистцями та їх нащадками, музейними установами. Висновки. Роль приватних колекцій картин українського мистецтва в історичному ракурсі важко переоцінити. У своїй збиральницькій діяльності колекціонер О. Тульчинський поєднав естетичні та громадські принципи з відмінним смаком. Високомистецькі твори з його приватної колекції часто потрапляли до українських музеїв, збагачуючи національну культурну скарбницю. Колекція О. Тульчинського, як і багатьох інших тогочасних колекціонерів, зберегла для суспільства ті явища, імена та твори, які значно розширюють уявлення про історію мистецтва та окремих мистців.
Olga Shkolna
Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, Volume 2, pp 237-249; doi:10.31866/2617-7951.2.2.2019.189733

Abstract:
Мета дослідження – встановити джерела інспірацій мотивів «Німецькі квіти» («Саксонський візерунок», «Саксонський убор») у європейському фарфорі та фаянсі, пов’язані із творчістю відомих «малих голландців» та їх взаємозв’язок з мотивами розписів українського фарфору й фаянсу кін. ХVІІІ – сер. ХХ ст. Методологія дослідження включає сукупність онтологічного, історико-хронологічного та мистецтвознавчого методів аналізу. Перший пов’язаний із побутуванням у живописі старих майстрів жанру квіткового натюрморту. Другий – із переліком імен художників, які зверталися до зображення польових та садових квітів у фламандському та голландському образотворчому мистецтві ХVІІ–ХVІІІ ст. Третій застосовуватиметься для аналізу творів провідних європейських тонкокерамічних мануфактур, в асортименті яких були поширені візерунки «Саксонський убор». Наукова новизна пов’язана із встановленням взаємозв’язку декору «Німецькі квіти» в українському фарфорі-фаянсі кінця ХVІІІ – початку ХХ ст. із зразками квіткових натюрмортів «малих голландців» ХVІ–ХVІІІ ст. Висновки. Отже, розглянувши першоелементи натюрмортів «малих голландців» ХVІІ–ХVІІІ ст. та європейських виробів фарфору і фаянсу ХVІІІ– ХХ ст., встановлено генетичну спорідненість їхніх квіткових мотивів. Зокрема, про це свідчать твори провідних європейських центрів «білого золота», починаючи з Майсену та Берліну, і закінчуючи українськими Корцем і Баранівкою. При цьому художники тонкокерамічних підприємств спиралися на банк малюнків та іконографію квітів «фантазійного букету» (з різних пір року), що включала, насамперед, мотиви «цар-квітки» (тюльпану,...
Liliya Saprykina
Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, Volume 2, pp 229-236; doi:10.31866/2617-7951.2.2.2019.189732

Abstract:
Мета роботи – теоретичне обґрунтування запровадження інноваційних технологій у процес професійної підготовки майбутніх дизайнерів. На основі аналізу досліджень вчених щодо проблеми формування професійної компетентності майбутніх фахівців визначено, що запровадження інноваційних технологій позитивно впливає на формування професійної компетентності майбутніх фахівців у процесі навчання у вищих навчальних закладах. Методи дослідження. Було застосовано методи аналізу, порівняння та узагальнення, а також методи педагогічного експерименту та педагогічного спостереження. Наукова новизна полягає у визначенні поняття «проектна діяльність» як специфічної форми моделювання самостійної навчальної діяльності на основі особистого вибору студента щодо пізнавальних або практичних завдань у нестандартних ситуаціях, що забезпечує особистий зміст навчання. Обґрунтовано, що основою проектної діяльності є розвиток пізнавальних навичок, вміння самостійно проектувати свої знання і орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення майбутніх дизайнерів. Акцентовано, що проектна діяльність сприяє формуванню професійно відповідних знань, умінь і навичок майбутніх дизайнерів, а також засвоєнню певної структури проектної діяльності, яка є важливою як для професійної діяльності так і для особистісного розвитку майбутніх дизайнерів, а також забезпечує формування позитивної мотивації навчання. Висновки. Доведено необхідність запровадження проектної діяльності в процес підготовки майбутніх дизайнерів, оскільки проектна діяльність сприяє формуванню компонентів структури професійної...
Valeriiy Dmytrenko, Dmytrenko Valeriiy
Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design, Volume 2, pp 190-205; doi:10.31866/2617-7951.2.2.2019.189722

Abstract:
Метою дослідження є розгляд найбільш оптимальної організації навчального процесу з дисципліни «Рисунок» на першому курсі в системі підготовки дизайнерів. Такий процес повинен найбільш повно відповідати вимогам реформи освіти, де академічний малюнок був би безпосередньо пов’язаний з творчою діяльністю та сприяв би формуванню знань, вмінь, навичок, необхідних дизайнеру. Методологія дослідження полягає в пошуку розумної форми організації навчального процесу, яка б поєднувала аудиторну, самостійну та домашню роботу в науково обґрунтовану навчально-методичну систему професійної та художньої підготовки. Наукова новизна полягає в раціональному структуруванні завдань навчальної програми «Рисунок» на аудиторні з академічним спрямуванням та самостійні з творчим спрямуванням, що дозволяє підвищити ефективність викладання дисципліни в умовах обмеження кількості академічних годин та збільшення часу, відведеного на самостійне опрацювання. Висновки. Дисципліна «Рисунок» залишається основою художньої освіти в системі підготовки студентів-дизайнерів, але в сучасних умовах існує необхідність певних змін в організації навчально-методичного процесу, які обумовлені специфікою дисципліни, тісно пов’язаної з творчістю дизайнера.