Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design
Journal Information
ISSN / EISSN :
26177951 / 2617880X
Current Publisher: Kyiv National University of Culture and Arts (10.31866)
Total articles ≅ 22
Filter:
Latest articles in this journal
Published: 26 December 2018
Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design pp 69-81; doi:10.31866/2617-7951.2.2018.155068
Abstract:Мета дослідження. Встановлення авторства відомого українського кіноплаката, який був створений невідомим митцем для фільму «Укразія. 7+2», випущеного у світ 1-ю кінофабрикою Всеукраїнського фотокіноуправління в Одесі. Загальна мета – ліквідація білих плям у плакатно-графічній спадщині українського мистецтва 1920-30-х рр. Методи дослідження. Розвідку зроблено на основі мистецтвознавчого, історичного аналізів та порівняльного методу, а також із застосуванням співставлення опосередкованих документальних свідчень і фактів біографії митця українського кіноплакату Анатолія Володимировича Мартинова. Наукова новизна. Вперше на основі наукового аналізу здійснено спробу встановити автора неідентифікованого українського кіноплакату «Укразія. 7+2» 1924 року. Висновки. За аналізом використаних композиційних прийомів, графічної стилізації реалістичного контенту, специфічного моделювання світлотіні на обличчях і одязі персонажів та площинного трактування форми у зображенні індустріальних мотивів, порівняльного вивчення характеристик застосованих рукописних шрифтів, подібності літер і цифр доведено високу ймовірність приналежності плаката до творчої спадщини українського художника ХХ століття Анатолія Володимировича Мартинова. Припущення підтверджується результатами історичного аналізу вихідних даних друкарського відбитку, співставленням фактів функціонування художньої галузі в Україні тих часів, відстеженням документів щодо біографічних даних можливого претендента на авторство кіноплакатного твору, таких як фахова художня освіта, працевлаштування, відносини із типографіями інших республік СРСР,...
Published: 26 December 2018
Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design pp 82-94; doi:10.31866/2617-7951.2.2018.154679
Abstract:Мета дослідження. Розробка сучасної колекції жіночого одягу з використанням художньо-стилістичних елементів творчості Сальвадора Далі у синтезі з трендовими пропозиціями SS 2018. Методологія дослідження базується на методі мистецтвознавчих спостережень та узагальнень – дослідження джерела, фіксування загальних ознак та властивостей; структурно-типологічному методі – аналіз модних трендів та джерельної бази, виявлення подібностей та відмінностей; системний метод – розподілення системи на підсистеми, що досліджуються автономно; компаративному методі – вивчення зібраної інформації, її взаємозв’язку на основі порівняльно-історичного підходу. Науковою новизною даної роботи є спроба застосування у дизайні одягу запропонованого І. Поперечним (2006) мистецтвознавчого підходу до визначення психологічно-емоційної парадигми творчості Сальвадора Далі, що втілена в його живописних роботах періоду 1930-х – 1940-х років. Практичною цінністю даної роботи виступає дизайнерська колекція жіночого одягу ready-to-wear, розроблена на основі впровадження емоційно-психологічних та художніх особливостей творчості Сальвадора Далі. На основі аналізу виведені основні характеристики колекції, а саме: форма, силует, лінії, фактура, текстура, туше, кольори та асортимент. Для проектування колекції був обраний перший період творчості Сальвадора Далі. Вибравши асортиментну групу – верхній одяг, та форму – округла, імітація кокона, була проведена робота з проектування колекції за допомогою методу трансформації. Висновки. Розглянута у статті проектно-композиційна робота є авторською колекцією ready-to-wear жіночого одягу, розробленою на...
Published: 26 December 2018
Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design pp 18-29; doi:10.31866/2617-7951.2.2018.154661
Abstract:Мета. Дослідити аспекти використання світлотехнічних засобів у контексті засобів художньої виразності предметно-просторового середовища. Акцентувати увагу на базових питаннях світлодизайну в інтер’єрі і ландшафтному проектуванні. Методика. Застосовано метод моделювання освітлення у графічних редакторах, а також – інші аналітичні підходи до вивчення явища. Результати. Через розгляд базових питань світлотехнічного конструювання та основ проектування освітлення виявлено нові можливості оптимізації процесу проектування у роботі світлодизайнера. Наукова новизна. Полягає у комплексному дослідженні питань світлового дизайну в контексті створення бажаних психологічних та естетичних ефектів. Практична значення. Проведені дослідження практичного використання світлотехнічних засобів у дизайні можуть бути використані у роботі практикуючих дизайнерів, фахівців споріднених спеціальностей, викладачів цієї навчальної дисципліни чи споріднених з нею, а також аспірантів, що працюють у даному напрямку.
Published: 26 December 2018
Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design pp 6-17; doi:10.31866/2617-7951.2.2018.155064
Abstract:Дослідження має на меті розкрити проблематику художньо-меморіальних об’єктів, репрезентованих у відкритих міських просторах Західної України у період 2010–2016 рр., що вирізняються нетиповими художніми рішеннями та становлять певну альтернативу традиційним пам’ятникам та меморіалам. Узагальнено наукові та методологічні підходи до вивчення зазначеної проблеми, опрацьовано значний масив літератури та візуальних джерел. Зокрема, встановлено, що ця тема є нова і мало вивчена в українському мистецтвознавчому дискурсі, практично немає фахових матеріалів, які б розкривали специфіку альтернативних художньо-меморіальних проектів, реалізованих за останні роки в містах західноукраїнського регіону що, в свою чергу зумовлює актуальність, наукову новизну та практичне значення пропонованої розвідки. Висновки. У результаті проведеного дослідження з’ясовано особливості реалізації сучасних арт-об’єктів та проектів, націлених на актуалізацію колективної культурної пам’яті в містах Західної України. Вони полягають у осмисленні міжнародного досвіду, а також проаналізовано найбільш репрезентативні проекти, реалізовані на теренах регіону, що значною мірою дають підстави говорити про позитивні зрушення у розвитку нових художньо-меморіальних форм в публічних міських просторах та тяжінні до західно європейських тенденцій. Окреслено специфіку альтернативних меморіальних рішень у візуально-естетичному та соціокультурному аспектах. Виявлено потребу змінити візуальну мову твору у міському просторі.
Published: 26 December 2018
Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design pp 147-161; doi:10.31866/2617-7951.2.2018.154790
Abstract:Мета дослідження. В українському мистецтвознавстві дотепер про багатьох талановитих художників у наявності є тільки енциклопедичні статті у довідковій літературі та короткі згадування у загальних працях з історії вітчизняного мистецтва. Такий стан вивченості творчості стосується і самобутнього живописця Соломона Ароновича Розенбаума (1885–1941). Безумовно, стаття, яка присвячена публікації архівного матеріалу з творчого життєпису мистця зі вступною статтею і коментарем, на часі та має наукову цінність. Методи дослідження. Використано методи історичного і мистецтвознавчого аналізу, метод емпіричного пізнання. Наукова новизна. Вперше до наукового обігу вводиться цінний і вагомий архівний матеріал з творчої біографії С. Розенбаума. Висновки. Опублікований архівний матеріал – спогади художників І. Орлова і С. Бесєдіна про С. Розенбаума, розділи енциклопедичної статті З. Лашкул, передмова і коментар до них буде гарним підґрунтям для подальшого дослідження творчості майстра та написання монографічної статті й складання каталогу його творів.
Published: 26 December 2018
Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design pp 115-129; doi:10.31866/2617-7951.2.2018.154788
Abstract:Мета дослідження – висвітлити тенденцію творчості художника-бойчукіста Онуфрія Бізюкова 1960-х років. Проаналізувати художньо-стилістичні твори митця цього періоду, виявити аспекти відродженння ідей бойчукізму в цей час. Методологія дослідження. Використано методи історичного і мистецтвознавчого аналізу. Наукова новизна. Вперше введено до наукового обігу факти з життя і творчості бойчукіста Онуфрія Бізюкова, проаналізовані полотна художника 1960-х років, виявлено схильність до експерименту у ракурсі ідей бойчукізму. Висновки. У результаті проведеного дослідження з’ясовано, що О. Бізюков застосовував прийоми посткубізму, експериментував з площиною та кольором у період 1960-х років. У творах художник звертає особливу увагу на композицію, конструкцію, ритміку, форму та їх відповідність до змісту. Найважливіше те, що митець зумів зберегти, розвинути і передати традиції школи Михайла Бойчука для майбутніх поколінь у другій половині ХХ століття.
Published: 26 December 2018
Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design pp 162-173; doi:10.31866/2617-7951.2.2018.154791
Abstract:Мета дослідження – в публікації ставиться мета виявити засадні принципи творчого методу мистецького осередку Закарпаття та новаторські впровадження в напрацюваннях когорти митців, що працювали в регіоні. На прикладі окремих мистецьких постатей та аналізу їх творчих доробків проводиться спроба означити та висвітлити новаторські принципи. В цьому контексті беруться до уваги особливості взаємозв’язків європейських мистецьких центрів та творчого середовища Закарпаття в першій половині ХХ століття. Методика дослідження. Засобами порівняльної характеристики, методом співставлення та історизму розглядаються важелі впливу мистецького середовища центральної Європи на регіональні новаторські впровадження. Наукова новизна. У запропонованій статті розглянуто окремі складові процесів взаємодії українського, зокрема, закарпатського, та європейського мистецького середовища. Висвітлено складні процеси взаємодії мистецьких центрів та регіональної мистецької школи. Обґрунтовано основні засади формування новаторських ідей у контексті розвитку живопису Закарпаття першої половини ХХ століття. На цьому тлі окреслено основні віхи розвитку новаторських впроваджень у системі образотворчого мистецтва Закарпаття, зокрема, живопису. Розглядаючи загальномистецькі явища європейського простору, визначено окремі вагомі мистецькі події, які відбулися на території краю та за його межами, що дозволили виявити магістральні шляхи розвитку новаторських рішень окремих мистецьких постатей на основі їх творчого методу. Висновки. У результаті проведеного дослідження з’ясовано, що в першій половині ХХ ст. відбувається...
Published: 26 December 2018
Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design pp 130-146; doi:10.31866/2617-7951.2.2018.154789
Abstract:Мета дослідження – виявити формотворчі, художньо-конструктивні та технологічні особливості малотиражної продукції українських підприємств-скловиробників кінця ХХ ст. на основі окремої категорії виробів – декоративно-ужиткового посуду. Методологія дослідження: використано методи діахронного та синхронного опису мистецьких явищ, метод формального аналізу та синтезу, структурно-функціональний і стилістично типологічний, а також метод інтерв’ю. Наукова новизна. Стаття становить частину наукового дослідження, яке вперше в українському мистецтвознавстві розглядає проблеми дизайну малотиражної гутної продукції вітчизняних скловиробників, зокрема в контексті роботи одного з найбільш розвинених підприємств країни – Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики. Висновки. Склоцех ЛЕКСФ, який функціонував упродовж 1962–2005 рр. став осередком продовження та розвитку традицій класичної української гути і базою для роботи художників-склярів з цілого Радянського Союзу. Власне тут у 1989 р. розпочали роботу міжнародні симпозіуми гутного скла у Львові, які увійшли в історію світового студійного руху і мали істотний вплив на розвиток склярства в Україні. На основі аналізу декількох різновидів склопосуду, який тиражувався у період найбільшого розквіту склоцеху ЛЕКСФ упродовж 1970–1980-х рр., визначено основні типологічні групи, висвітлено їх формотворчі особливості, колористичні характеристики та технологічні аспекти формування та декорування. Розглянуто також діяльності дизайнерів тиражної продукції: майстрів-гутників і професійних художників склярів, які на рівних умовах були авторами...
Published: 26 December 2018
Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design pp 51-68; doi:10.31866/2617-7951.2.2018.154677
Abstract:Мета. Метою даного дослідження є хронологічне визначення етапів трансформацій українського книжкового дизайну перехідної доби 1980-х – 1990-х рр. та формулювання їхньої характеристики. Методи дослідження. У роботі було використано порівняльно-історичний, хронологічний, іконографічний, класифікаційний, зіставно-типологічний методи, а також метод мистецтвознавчого аналізу. Наукова новизна. У ході розробки теми статті було встановлено, що український книжковий дизайн двох суміжних десятиліть (1980-х і 1990-х років) якісно вирізнявся. Книга 1980-х років у цілому позначена глибокою художністю, образною символічністю, тяжінням до творчої свободи, рукотворністю, традиційністю графічних технік і засобів виразності. Натомість, вітчизняні книжкові видання 1990-х років, під впливом різних факторів втративши колишні орієнтири мистецтва книги, відзначалися відмінними оновленими художньо-образними характеристиками. Зокрема, проаналізовані артефакти свідчать про композиційно-архітектурну спрощеність, творчу «вседозволеність», художнє «здешевлення». Крім того, варто відокремити період розвитку українського книжкового дизайну другої половини 1990-х років, оскільки саме в цей час почалося його активне оновлення і відродження за рахунок опанування комп’ютерного інструментарію. Висновки. В Україні двох останніх десятиліть ХХ століття мала місце динамічна трансформативність образної системи книги, підтверджена гнучкістю творчих концепцій видавництв і творчих принципів безпосередньо майстрів книги, відповідно до часових умов. З’ясовано, що трансформаційний процес в українському книжковому дизайні зазначеного періоду...
Published: 26 December 2018
Demiurge: Ideas, Technologies, Perspectives of Design pp 30-50; doi:10.31866/2617-7951.2.2018.155042
Abstract:Метою дослідження є показати, що за час незалежності український художник здобув демократичні пріоритети і наблизився до європейського розуміння цінностей. Українські митці опинились між різними шляхами, або зобов’язуватися перед Заходом, з обіцянкою уваги і фінансової підтримки, або слідувати радянській ідеології і ступати на шлях побудови сучасної української ідентичності. Існує й інший, складний напрямок, який не тільки не має винагороди для самого художника, але й виступає проти Заходу і Сходу. Методологія дослідження. Використовуються методи історичного та мистецького аналізу. Наукова новизна. Вперше в науковий обіг були введені факти про Ерос в українському мистецтві в період незалежності України. Висновки. Сучасна українська ідентичність у образотворчому мистецтві буде об’єднанням західних і східних проблем, трансформованих через українську точку зору. Художники шукатимуть як власну перевірку, так і самоцінність через вільне вираження, а також пошук спільноти, що цінує їхню роботу. Українське розуміння Еросу – це щастя, веселощі і взаємна вигода, що протиставляються імперіалістичним переконанням європейських країн і Росії. Для того, щоб українська ідентичність була правдивою і чесно сформованою, їй доведеться відмовитися від фінансових та емоційних нагород від зарубіжних країн, щоб утвердити власні мистецькі цінності.