NaUKMA Research Papers. Linguistics

Journal Information
ISSN / EISSN : 2616-8502 / 2617-2615
Current Publisher: National University of Kyiv - Mohyla Academy (10.18523)
Total articles ≅ 29
Filter:

Latest articles in this journal

Iryna Protsyk
NaUKMA Research Papers. Linguistics, Volume 2, pp 56-64; doi:10.18523/2616-8502.2019.2.56-64

Abstract:
У статті проаналізовано українську футбольну лексику, зафіксовану в художніх текстах українського письменника Сергія Жадана. Футбольні назви, вжиті у різножанрових текстах ав­тора, розмежовано на номінації офіційного та неофіційного футбольного дискурсів, розкрито семантику футбольних найменувань і класифіковано їх за тематичним принципом. З’ясовано, що в поезії, прозі, есеїстиці Сергій Жадан використовує дуже різноманітну футбольну лексику, адже він давній прихильник гри мільйонів, активний футбольний фанат і капітан письменницької фут­больної збірної.
Irуna Oleksandruk
NaUKMA Research Papers. Linguistics, Volume 2, pp 51-55; doi:10.18523/2616-8502.2019.2.51-55

Abstract:
У статті йдеться про роль семантичних досліджень для створення інтелектуальних систем автоматичного опрацювання мовної інформації та розв’язання проблеми експліцитного представлення в них лінгвістичної інформації. Окреслено підхід до створення мовно-інформаційного інструментарію для проведення системного аналізу семантики лексичних одиниць української мови шляхом опису їхніх лексичних значень у поєднанні з описом прояву феноменологічних властивостей мови на лексичному рівні.
Olha Kyryliuk
NaUKMA Research Papers. Linguistics, Volume 2, pp 30-35; doi:10.18523/2616-8502.2019.2.30-35

Abstract:
У статті здійснено розгляд меметики як вчення про моделі передавання інформації, у тому числі словесні. Досліджено особливості актуалізації образів, закріплених за мемом, за допомогою лексичних одиниць. Визначено такі головні функції мемів, як інформаційна, розважальна, естетична, емотивна, функція культурної пам’яті, пропагандистська, актуалізувальна. Також зосереджено увагу на чинни­ках, що сприяють реплікації мему.
Olena Moiseyenko
NaUKMA Research Papers. Linguistics, Volume 2, pp 13-19; doi:10.18523/2616-8502.2019.2.13-19

Abstract:
Постановка проблеми. В умовах мультилінгвокультурної ситуації створюється певний когнітив­ний простір, у якому є неминучим когнітивний контакт різних картин світу в свідомості мульти­лінгвальних мовців. Однак поза увагою дослідників залишається проблема концептуального інтегру­вання лексичних запозичень, які є результатом контактування мов та культур, у різні варіанти анг­лійської мови, які функціонують у різноманітних культурних просторах. Англійська мова не має еквівалента до німецького слова schadenfreude, яке означає «зловтіха», оскільки у британській та американській культурі довгий час заперечувалось існування такої емоції. Слово schadenfreude набу­ває популярності в англомовному дискурсі тільки на початку 1990-х рр. після пояснення його значення в одному з епізодів серіалу «Сімпсони». мета статті. Метою статті є розгляд аспектів концептуального інтегрування та контекстів ви­користання слова schadenfreude у різних варіантах англійської мови. Методи дослідження. Методи дослідження передбачають відбір та аналіз інтернет-статей з використанням слова schadenfreude в англомовних провідних медіа Великої Британії, США, Папуа Нової Гвінеї, Нової Зеландії та Кенії у період 2018–2019 рр. Основні результати дослідження. Результати дослідження свідчать, що, попри використання schadenfreude у контекстах різних подій, у суспільствах все ще існують застороги до емоції зловтіхи як такої, що має жорстоку та примітивну сутність, суперечить культурним цінностям і може викликати сором. Природним контекстом для вживання слова schadenfreude вважається спортивна подія. У медійному дис­курсі Папуа Нової Гвінеї не засвідчено жодного використання...
Olena Diundyk
NaUKMA Research Papers. Linguistics, Volume 2, pp 76-80; doi:10.18523/2616-8502.2019.2.76-80

Abstract:
Статтю присвячено компаративному аналізу контекстів із оригінальних творів А. Камю та їх українських перекладів А. Перепаді, які не містять точних відповідників лексеми dire (говорити, казати) у словах автора за прямої мови. Аналіз здійснено на матеріалі паралельного корпусу текстів Альбера Камю та перекладів Анатоля Перепаді.
Mariia Chadiuk
NaUKMA Research Papers. Linguistics, Volume 2, pp 36-43; doi:10.18523/2616-8502.2019.2.36-43

Abstract:
У статті проаналізовано значення імпліцитної інформації у новинних заголовках, потенціал її впливу на читача. На прикладі пресупозицій та неконвенційних імплікатур розглянуто основні засоби представлення невербалізованої інформації у реченні. Визначено морфологійні (зокрема досліджено семантичне підґрунтя пресупозиційних дієслів) та синтаксичні засоби. Також звернено увагу на засо­би, зумовлені порушенням принципу кооперації П. Грайса.
Mariya Fedyna
NaUKMA Research Papers. Linguistics, Volume 2, pp 44-50; doi:10.18523/2616-8502.2019.2.44-50

Abstract:
У статті розглянуто проблему витлумачення гіперболи у американському вечірньому ток-шоу «Real Time with Bill Maher» з позицій лінгвопрагматики. На матеріалі монологів Білла Мара проаналізовано основні характеристики, комунікативні функції та прагматику вживання гіперболи в мовленні. Було виявлено, як мовленнєва неввічливість реалізується у мовленні за допомогою гіперболи, та проаналізовано особливості функціонування гіперболи у американському вечірньому ток-шоу «Real Time with Bill Maher».
Hanna Kutsak
NaUKMA Research Papers. Linguistics, Volume 2, pp 3-7; doi:10.18523/2616-8502.2019.2.3-7

Abstract:
У статті порушено питання вербалізації змістового відношення між мотивувальною основою та похідною словоформою. Зроблено спробу простежити, які складники процесу перетворення думки про реалії об’єктивного світу на похідну назву стають експліцитними, які залишаються імпліцитними, тобто як саме образ дійсності може бути зафіксовано в ономасіологічній структурі номінатив­ної одиниці. Окреслено також традиційні засоби вираження представників ономасіологічних категорій у сучасній українській мові.
Svitlana Nemyrovska
NaUKMA Research Papers. Linguistics, Volume 2, pp 70-75; doi:10.18523/2616-8502.2019.2.70-75

Abstract:
У статті проаналізовано результати соціолінгвістичного анкетування, проведеного в навчаль­них закладах середньої освіти міста Чернігова протягом лютого–квітня 2018 р. Розглянуто мовну поведінку молодих чернігівців, їхнє ставлення до українсько-російського білінгвізму; встановлено рівень престижності державної мови серед місцевих старшокласників та перспективи розвитку мовної ситуації в Чернігові.
Pavlo Zernetsky, Ganna Riabokon
NaUKMA Research Papers. Linguistics, Volume 2, pp 20-29; doi:10.18523/2616-8502.2019.2.20-29

Abstract:
Стаття досліджує особливості побудови висловлювань у британському парламентському дискур­сі з позицій прагмалінгвістики. За основу дослідження автори беруть класифікацію мовленнєвих ак­тів Дж. Остіна та Дж. Серля, об’єднану з моделлю аналізу усного дискурсу Дж. Сінклера та М. Кул­тхарда, і застосовують її для описання складових компонентів мовленнєвих кроків (Перед-ядро, Ядро, Після-ядро) у мовленнєвій діяльності основних учасників британських парламентських дебатів. Ав­тори визначають прагматичні наміри мовців та описують модель прогресії мовленнєвих кроків щодо зв’язків між Перед-ядерним, Ядерним та Після-ядерним компонентами. Це дає розуміння того, як мовці будують висловлювання для реалізації своїх мовленнєвих намірів. Автори доповнили модель дис­курс-аналізу мовленнєвої комунікації у класі, розроблену Дж. Сінклером та М. Култхардом, відповід­ними мовленнєвими актами, якими реалізуються різні мовленнєві наміри, й застосували модель для аналізу трьох уривків дискурсу, які демонструють типові для стін парламенту обговорення: власне дебати, представлення законопроекту та церемоніальне оголошення порядку денного. Уривки дис­курсу, що в термінах прагмалінгвістики відповідають мовленнєвим взаємодіям, аналізувались щодо наявності складових компонентів та типів зв’язків між ними. Було визначено, що британському пар­ламентському дискурсу притаманні полікомпонентні мовленнєві акти, тобто ті, що містять Пе­ред-ядро та/або Після-ядро, що забезпечує цілісність та зв’язність дискурсу і є однією з максим мов­лення у цьому законодавчому зібранні. Також характерною рисою є багатоядерність...
Back to Top Top