Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство»

Journal Information
ISSN / EISSN : 24101176 / 26164183
Current Publisher: Kyiv National University of Culture and Arts (10.31866)
Total articles ≅ 293
Current Coverage
DOAJ
Filter:

Latest articles in this journal

Наталія Віталіївна Барна
Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство» pp 162-167; doi:10.31866/2410-1176.41.2019.188682

Abstract:Мета статті – визначити соціокультурні детермінанти формування систем інтерпретації модної діяльностіяк фактора глобалізаційних проблем сучасності. У методології дослідження використані методи семіологічногоаналізу моди Р. Барта та системно-семіотичний аналіз масової культури, реклами, моди у Ж. Бодрійяра. Науковановизна полягає у лінгво-семіотичній інтерпретації моди як феномена культури. Висновки. Встановлено, щомода в контексті театральних впливів має свою образну особливість, яка проаналізована як специфічний дискурс.Простір моди ХХ століття – це тоталлогія сценізму, що розгортається, починаючи від театральної вигородки,рампи, простценіуму і закінчуючи театром просто неба великих стадіонів, свят, театральних політичних баталій.Філософсько-естетичні та культурологічні виміри моди пов’язують з лінгво-семіотичним напрямом досліджень,з семіологічним поворотом. Однак і досі немає однозначного тлумачення цього повороту. Одні називають йоголінгво-семіотичним, інші семіологічним. Інколи мова йде про те, що цей поворот фактично віддзеркалюваві відбивав дихотомію трансцендентальної філософії неокантіанства і всього пост кантіанського синтезу, якийвиник у ХХ столітті, а також філософією діалогу. У статті подано аналіз дискурсивних практик моди ХХ століття.
Марина Олегівна Антошко
Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство» pp 95-101; doi:10.31866/2410-1176.41.2019.188647

Abstract:Мета дослідження – розглянути процеси зародження й становлення музичного виховання в Україні та країнахСходу, зокрема в Китаї та Японії, виявити їхні спільні та відмінні ознаки. Методологія дослідження. У роботівикористано аналітичний та історичний методи, що дали змогу простежити зародження й становлення музичноїосвіти в Україні та в країнах Сходу; структурний метод застосовувався в угрупованні та викладенні фактичногоматеріалу; біографічний метод допоміг зосередитися на вивченні діяльності видатних людей мистецтва, якізаймалися проблемою музичної освіти в Україні. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому висвітленіспоріднені й відмінні прояви музичного виховання в Україні та в країнах Сходу, про що свідчить аналіз методіві форм музичної діяльності обох сторін та розкриття того, як музичне виховання впливає на формування духовноїкультури особистості та сприяє її всебічному й гармонійному розвиткові. Висновки. Поряд з розбіжностямиз’ясовано певну спорідненість музичного виховання в Україні та в країнах Сходу. У формуванні цілісної особистостіспорідним є виховання морально-естетичних смаків шляхом музичного мистецтва. Як в Україні народне мистецтвоє важливим проявом національно-етнографічної культури, так і в країнах Сходу однією з форм культури є свята,адже вони тісно пов’язані з історією та національними традиціями. І в Україні, і в країнах Сходу вважається, щопотрібно поєднувати чуттєве сприйняття музики із сферою свідомого засвоєння знань, іти від простого до складного.Однак в Україні для всебічного й гармонійного музичного виховання активно залучаються здобутки...
Яніна Юріївна Бабченко
Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство» pp 58-63; doi:10.31866/2410-1176.41.2019.188610

Abstract:Метою статті є визначення мистецьких ознак взаємодії естради та шоу-бізнесу як засобів масової комунікації.Методологію дослідження становлять системний підхід, який дав змогу з’ясувати взаємодію естради й шоу-бізнесу та їхні зв’язки в системі культурного середовища, а також метод компаративного аналізу, використанийдля розкриття духовної єдності та національної своєрідності арт-простору естради й шоу-бізнесу в культурно-історичному розвитку суспільства. Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні особливостей процесіввзаємодії у видовищній культурі, взаємообумовленості естради й шоу-бізнесу та їхньої поліфункціональної індустрії,орієнтованої на зовнішню і внутрішню комунікативні сфери. Висновки. Естрадне мистецтво в історичному розвиткупройшло кілька етапів: на початку, з ландшафту, воно перейшло до закладів, де невід’ємним складником булагастрономія, яка змінювала смаки в контексті розваги; згодом утворилася вторинна легітимізація – уже відокремленавід гастрономічного складника, яка культивувала певний жанр, що був означений як «легкий»; нарешті, естрадазнову почала тяжіти до ландшафту, але це вже став інший, урбанізований ландшафт, не симфонічний. Доведено,що естрада й шоу-бізнес є потужною індустрією, поліфункціональною й орієнтованою на зовнішню і внутрішнюкомунікативну сферу. Ці сфери, корелюючи й доповнюючи одна одну, є взаємообумовленими. Сучасна естрада –надзвичайно гострий перетин інтенцій, який стає полікультурним, метакультурним, метахудожнім, синтетичниммистецтвом. Естрада, набуваючи комунікативної універсальності та ширшого звучання на універсальній...
Анжеліка Анатоліївна Татарнікова
Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство» pp 134-141; doi:10.31866/2410-1176.41.2019.188669

Abstract:Мета статті – виявлення інтонаційно-смислової специфіки відтворення образів хваління-славослів’я в концепції«Потопа» І. Стравинського. Актуальність теми визначена ключовою роллю творчої фігури І. Стравинського длякультури ХХ ст. та затребуваністю його спадщини в сучасній виконавській практиці. Композитор не тільки відкривнові горизонти в музичному мистецтві, але й узагальнив таку найважливішу якість культурної парадигми епохи,як стильове різноманіття. Твори автора, особливо пізнього періоду, та їх духовна складова і нині потребуютьґрунтовного дослідження в сучасному мистецтвознавстві. Методологічна основа роботи базується на інтонаційнійконцепції музики в аспектах стилістичного й етимологічного аналізу, а також на міждисциплінарному й історико-культурологічному підходах, що дають змогу виявити духовні та жанрово-інтонаційні особливості трактуванняславільної семантики в зазначеному творі композитора. Наукова новизна. Уперше узагальнено духовно-смислову,жанрово-інтонаційну та драматургічну роль поетики Te Deum та Sanctus в композиційному цілому містеріальногозадуму «Потопу» І. Стравинського. Висновки. «Потоп» І. Стравинського, створений на перетині різноманітнихжанрових традицій (опера, кантата, балет), які поєднані типологічними ознаками містерії («телемістерії»),символізує базові духовно-стильові настанови композитора в пізній період його творчої діяльності, зверненої добіблійної тематики. Славословні розділи «Потопу» І. Стравинського (Te Deum та Sanctus) репрезентують, з одногобоку, жанрово-стильові шукання автора, що відкриває для себе інтонаційно-семантичні можливості серійної техніки,яка в...
Міхаель Костантинов
Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство» pp 35-43; doi:10.31866/2410-1176.41.2019.188528

Abstract:Мета статті – проведення компаративного аналізу концепцій семіотики кіно Ролана Барта і Юрія Лотманав контексті розуміння ними природи кіномови, оскільки розуміння і способи дослідження сучасного цифровогоаудіовізуального мистецтва є актуальною темою сучасного мистецтвознавства. Методи дослідження. Одним ізметодологічних засад такого міждисциплінарного дослідження є структурно-семіотичний підхід. На сьогодні цейметодологічний підхід у дослідженні аудіовізуального мистецтва найбільш розроблений у семіотиці кіно, томувізуальну семіотику ми розглянемо на прикладі кіносеміотики. Наукова новизна. Вперше здійснено порівняльнийаналіз кіносеміотики Юрія Лотмана і Ролана Барта в рамках структурно-семіотичного підходу. Висновки. Висвітленоособливості розуміння і застосування семіотичних понять зазначеними авторами на матеріалі кіно. Так, Ролан Бартбачив великі проблеми в семіотичному дослідженні кіно на основі лінгвістичного підходу, а Юрій Лотман вважав,що таке дослідження цілком припустимо. Це проявилося в різному розумінні цими вченими природи кіномови, їїмінімально-значущої одиниці, ролі синтагматики і парадигматики в кінооповіді.
Ірина Анатоліївна Гардабхадзе
Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство» pp 176-184; doi:10.31866/2410-1176.41.2019.188689

Abstract:Мета дослідження – осмислення еволюції і тенденцій розвитку сучасного дизайну в умовах постіндустріальногосуспільства з визначенням імпакт-факторів формування нових функцій та напрямів дизайн-творчості. Методидослідження. Для аналізу тенденцій розвитку дизайну застосований системний підхід, в основу якого покладенаконцепція мультидисциплінарності дизайн-творчості, що сприяє поєднанню елементів порівняльного, критичного,історіографічного, термінологічного та контент-аналізу з методом декомпозиції складних процесів на загальнійметодологічній платформі. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні феноменів впливу діджиталізації нарозвиток дизайну. Імпакт-фактори впливу цифровізації на формування тенденцій дизайну поділені на груписоціальної, художньо-естетичної і утилітарно-технологічної природи. Динаміка еволюції дизайну проаналізованавпродовж початкової, зрілої цифрової та постцифрової стадій розвитку інформаційного суспільства. Запропонованийпідхід до управління лояльністю штучного інтелекту у тандемі «людина – штучний інтелект». Висновки. Упершез’ясовано особливості впливу дизруптивних технологій цифровізації на зародження нових напрямів дизайн-творчості. Доведено, що вплив соціальних факторів на тенденції розвитку сучасного дизайну проявляється у формірозширення «зон дії» традиційних напрямів дизайн-творчості, фактори художньо-естетичної природи стимулюютьтенденцію розширення горизонтів фантазії дизайнера завдяки синтезу мистецтв та використання елементіваугментованої / віртуальної реальності, а фактори утилітарно-технологічної природи завдяки злиттю...
Михайло Михайлович Барнич
Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство» pp 64-70; doi:10.31866/2410-1176.41.2019.188620

Abstract:Мета статті – виявити проблемні аспекти системи К. Станіславського, на основі якої освоюють фаховумайстерність актори театру й кіно. Методологія дослідження. Основними в проведенні дослідження сталианалітичний та логічний підходи до осмислення основних прийомів психотехніки актора театру й кіно за системоюК. Станіславського. Застосовано порівняльний аналіз життя актора в ролі та життя звичайної людини. Основоюпорівняння обрано аспект діяльності актора як митця. Наукова новизна. Здійснено аналітичну «ревізію» основнихзасад системи Станіславського, на підставі яких освоюють фахову майстерність актори театру й кіно. З’ясовано, щоприйоми, застосовувані акторами для відтворення життя в ролі, недостатньо ефективні, бо помилково запозиченіК. Станіславським із життєвого досвіду людини. Виявлено історичні причини такого запозичення та недолікиприйомів психотехніки. Вказуються шляхи вдосконалення майстерності актора. Висновки. Внутрішнє життя акторав ролі відрізняється від життя звичайної людини. Схожість між тим та іншим життям тільки зовнішня. Виявленорозбіжності між підходом до створення стану переживання в ролі за системою К. Станіславського та методомМ. Чехова, який наполягав на відмінній від життя природі почуття й переживання актора. На механізм збудженняакторського переживання в ролі, окрім іншого, найбільше впливає майстерність удавання актором зовнішньогожиття персонажа. Однак про таку майстерність у системі К. Станіславського не йдеться, натомість розглядаєтьсятільки внутрішнє життя людини, на основі аналізу якого винайдені прийоми. У цьому й полягає найбільша помилкаК. Станіславського.
Кароліна Михайлівна Касьяненко
Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство» pp 226-232; doi:10.31866/2410-1176.41.2019.188704

Abstract:Мета статті – залучення до мистецтвознавчого обігу нової персоналії, регіональної мисткині книжкового знакуІрини Колядиної, чисельні доробки якої презентують вітчизняне графічне мистецтво на міжнародних Бієнале екслібрисудоби незалежності України. Методологія дослідження. Визначальним у методології дослідження творів Колядиноївиявився системно-аналітичний підхід, який дав змогу класифікувати 475 книжкових знаків за чотирма напрямами.На основі хронологічного аналізу з’ясовано загальну тенденцію розвитку авторського друку в сучасному мистецтвістворення екслібрисів. Систематизовано і класифіковано технологічні етапи виконання авторських книжковихзнаків. Наукова новизна. Робота є першою аналітичною розвідкою творчого шляху Ірини Колядиної – сучасноїжінки-мисткині, майстра особливого жанру художньої графіки – екслібрису. У творчому доробку мисткині середчисленних сюжетних та персоніфікованих мініатюрних книжкових знаків особливе місце займають комемораційніекслібриси, присвячені видатним постатям – Т. Шевченку, Л. Українці, Г. Сковороді, М. Макаренку, І. Кавалерідзе,М. Котляревському, М. Чюрльонісу, А. Бразінскасу та ін. Понад сотню службових екслібрисів присвяченокультурним та громадським закладам країн, де проходили Міжнародні виставки-конкурси з екслібрису та малоїграфіки, – України, Польщі, Литви, Болгарії, Турції, Норвегії тощо. Висновки. У ретроспективі творчості художницічітко окреслюються три технологічні етапи з виконання екслібрисів: ліноритний (1975–2000), політехнологічний(2001–2010) і комп’ютерний (2011–2019). У дослідженні виявлено вагомий внесок мисткині в розвитоквітчизняного...
Ольга Григорівна Бенч, Єва Долінска
Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство» pp 109-119; doi:10.31866/2410-1176.41.2019.188659

Abstract:Мета статті – дослідити музичні теми, які входять до комплексу складників, які використовуються в літературнихтворах для більш виразного емоційного сприйняття написаного тексту. Музику прийнято називати мистецтвомпрямих і сильних емоційних впливів, дзеркалом душі чи безпосередньою мовою почуттів. Коли емоційний ефектглибокого і складного музичного твору зіставлений з душевними переживаннями, що з’являються внаслідокжиттєвих обставин, виникає ряд дивних явищ. Методологія дослідження. В ході дослідження було використанокомплексний підхід до аналізу матеріалу, що відіграє вирішальну роль в дослідженні емоційного вираження музикита мови, особливо функції музики в літературі. Новизна статті полягає у виявленні комплексу складників емоційногозабарвлення літературного твору за допомогою музики. Висновки. Доведено, що, так само, як і мовлення, музикастворюється, щоб бути почутою. Більше того, розуміння емоційного забарвлення написаного тексту – коливін читається мовчки – покладається на вокально-слуховий досвід. Ми усвідомлюємо той факт, що емоційнезабарвлення, як правило, не переносяться одним єдиним компонентом музики, самими тільки мелодією, ритмомі темпом, динамікою або просто якістю звучання. Інформація, яка виражається в словах і музиці – це питання всьогоконтексту і як така містить комплекс складників. Тому замість того, щоб бачити їх ізольовано, у дослідженні данікомпоненти визначені в межах їх літературного контексту. Ми моделюємо власні емоції, які, у свою чергу, стаютьважливою частиною нашого емоційного життя. Однак ми не моделюємо їх на основі готових конструкцій чи схем,а скоріше на...
Ольга Даніїлівна Сосік
Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство» pp 233-240; doi:10.31866/2410-1176.41.2019.188705

Abstract:Мета статті – проаналізувати особливості вираження мотиву потопельника в художніх творах доби fin desiècle. Методи дослідження складаються з мистецтвознавчих та загальнонаукових. Застосовано компаративнийметод для виявлення образно-тематичних паралелей у творах митців різних країн Європи на межі XIX–XX ст.;історико-культурний – для визначення міфопоетичних джерел інспірацій тем та образів; семіотичний метод – длярозкриття символіки творів. Наукова новизна полягає у з’ясуванні специфіки художньо-образних рішень жанровогомотиву потопельника та виявленні образно-тематичних паралелей у творах митців країн Європи доби fin de siècle.Висновки. Мотив потопельників у мистецтві fin de siècle сформувався на тлі занепадницьких настроїв, які панувалив Європі того часу. Атмосфера розгубленості й розчарування, спричинена руйнуванням сталих світогляднихнастанов, викликала в митців загострену меланхолію, що втілювалась на їхніх полотнах у вигляді естетизаціїсмерті як порятунку від буденності світу. Мотив потопельників у мистецтві зазначеного періоду має три ключовііконографічні ізводи: образ Офелії – героїні шекспірівської драми «Гамлет»; образ Леді Шалотт з однойменноїпоеми А. Теннісона; образ Елейн з Астолату – героїні роману Т. Мелорі «Смерть Артура». Приналежність названихобразів до англійської культури свідчить про особливий вплив на мистецтво різних країн доби fin de siècle творчостіхудожників-прерафаелітів. Зіставлення робіт прерафаеліта Дж. Е. Мілле, американського майстра Т. Е. Розенталя таукраїнського художника В. Котарбінського засвідчило, що образ потопельниці з картини останнього знаходиться намежі двох...