Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство»

Journal Information
ISSN / EISSN : 24101176 / 26164183
Current Publisher: Kyiv National University of Culture and Arts (10.31866)
Total articles ≅ 229
Filter:

Latest articles in this journal

Olesia Vakulenko
Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство» pp 112-120; doi:10.31866/2410-1176.39.2018.153669

Abstract:Мета дослідження. Дослідити діяльність Blackpool Dance Festival протягом 1920–2018 рр.; розглянути розвиток програми фестивалю відповідно до еволюціонування бальних танців; проаналізувати особливості проведення традиційних змагань та чемпіонатів в історичній ретроспективі, а також нововведення, запропоновані організаторами на сучасному етапі; визначити та охарактеризувати етапи розвитку Blackpool Dance Festival. Методи дослідження становить органічна сукупність базових принципів дослідження: об’єктивності, історизму, багатофакторності, системності, комплексності, розвитку та плюралізму, а для досягнення мети дослідження використані наступні методи наукового пізнання: проблемно-хронологічний, конкретно-історичний, статистичний, описовий, логіко-аналітичний. Наукова новизна. Здійснено мистецтвознавче дослідження діяльності Blackpool Dance Festival з моменту заснування (1920 р.) до 2018 р.; розглянуто розвиток конкурсної програми фестивалю в контексті еволюціонування бальних танців – стандартизації танців європейської та латиноамериканської програми, особливості формування суддівської колегії та системи оцінювання, нормативно-правову базу фестивалю; проаналізовано особливості проведення традиційних змагань та чемпіонатів в історичній ретроспективі; окреслено напрямки та тенденції розвитку Blackpool Dance Festival на сучасному етапі. Висновки. Внаслідок проведеного мистецтвознавчого дослідження діяльності Blackpool Dance Festival протягом 1920–2018 рр. визначено етапи розвитку фестивалю, в контексті еволюціонування конкурсного бального танцю та проаналізовано програми проведення чемпіонатів та змагань: 1920–1931 рр. – період формування програми...
Maryna Tatarenko, Nadiia Kozhukhova
Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство» pp 70-76; doi:10.31866/2410-1176.39.2018.153659

Abstract:Мета дослідження полягає у з’ясуванні особливостей метафоричної режисури Київського експериментального театру «Золоті ворота» періоду 1984–2014 рр. Наукова новизна. Вперше аналізується феномен унікальної метафоричної лексики Київського експериментального театру «Золоті ворота» Методи дослідження. Історичний метод знадобився авторам для дослідження історії зародження метафорики «Золотих воріт», біографічний метод дозволив виявити коріння образної мови В. Пацунова, мистецтвознавчий метод сприяв аналізу художніх ознак метафорики «Золотих воріт». Висновки. Головною особливістю режисури Київського експериментального театру «Золоті ворота» періоду 1984–2014 рр. є поєднання системи «метафоричного» театру з системою театру «психологічного». Цей синтез грунтується на трьох «китах»: 1. Авторський метод генерування енергетичного поля вистави всіма її складовими: мистецтвом актора, режисера, сценографа та іншими співтворцями видовища. 2. Органічність метафоричної лексики режисера. 3. «Молекулярний» метод режисури. Усі ці ознаки обумовили практичну реалізацію В. Пацуновим концепції «Театру потрясіння» на сцені Київського театру «Золоті ворота». Дослідження унікальної сценічної лексики «Золотих воріт» періоду 1984–2014 рр. має велике значення для теорії та практики театрального мистецтва, для збагачення лексичного інструментарію сцени, для виховання нової генерації вітчизняної режисури.
Nazar Maiboroda
Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство» pp 42-49; doi:10.31866/2410-1176.39.2018.153651

Abstract:Мета дослідження. Дослідити та проаналізувати етапи становлення професійного каскадерського мистецтва в кіноіндустрії США в 1900–1960-ті рр. Методами дослідження є органічна сукупність базових принципів наукового аналізу: об’єктивність, історизм, багатофакторність, системність, комплексність, розвиток та плюралізм, а для досягнення мети дослідження використані методи наукового пізнання: проблемно-хронологічний, конкретно-історичний, статистичний, описовий, логіко-аналітичний. Наукова новизна. Розглянуто процес становлення та розвитку каскадерського мистецтва в американському кіновиробництві в контексті професіоналізації протягом 1900–1960-х рр.; проаналізовано принципи залучення до кінознімального процесу майстрів різних жанрів, їх творчі набутки та досягнення в створенні новітніх прийомів та методів виконання трюків, а також виявлено вплив професійних каскадерів на розвиток американського кінематографу означеного періоду; уточнено та доповнено поняття «каскадер», а також розглянуто процес формування каскадерства як професії. Висновки. Проведене дослідження процесу професіоналізації каскадерського мистецтва в американській кіноіндустрії 1900–1960-х рр. засвідчило, що протягом означеного періоду трюки в ігрових фільмах найчастіше виконувалися професіоналами, які мали підготовку та досвід отриманий поза межами кіноіндустрії. Систему розвитку новітніх технологій професійної підготовки, яка посприяла формуванню професійного каскадерського мистецтва та його еволюціонування було сформовано наприкінці 1950-х – початку 1960-х рр. за сприянням каскадерів-виконавців.
Andrii Tymchula
Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство» pp 129-137; doi:10.31866/2410-1176.39.2018.153675

Abstract:Мета дослідження полягає у висвітленні особливостей становлення та професіоналізації народно-сценічного танцю українців Закарпаття (1945–1960-ті рр.) на прикладі діяльності провідних балетмейстерів-постановників Закарпатського народного хору. Методологію дослідження складають принципи об’єктивності, історизму, багатофакторності, системності, комплексності та плюралізму; а для досягнення мети використано методи: проблемно-хронологічний, конкретно-історичний, статистичний, описовий, логіко-аналітичний. Наукова новизна. Вперше здійснено аналіз постановок народно-сценічних танців та діяльності провідних балетмейстерів Закарпатського народного хору в 1950–1960-ті рр.; виявлено особливості народно-сценічних танців відповідно до районування етнографічних груп – бойків, лемків, долинян та субетносу – гуцулів, а також елементів нової сценічної балетної інтерпретації автентичного народного танцю. Висновки. Дослідження діяльності провідних балетмейстерів Закарпатського народного хору в період становлення та професіоналізації народно-сценічного танцю українців Закарпаття (1945–1960-ті рр.) засвідчує, що репертуар першого професійного художнього колективу Закарпатської області складався з народно-сценічних танців, вокально-хореографічних композицій, а також вокально-хореографічних сюїт, створених на основі хореографічної лексики фольклорних танців українців Закарпаття; аналіз постановок виявив використання балетмейстерами елементів сценічної балетної інтерпретації автентичного народного танцю з метою естетизації та професіоналізації.
Tetiana Pavliuk
Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство» pp 121-128; doi:10.31866/2410-1176.39.2018.153672

Abstract:Метою статті є виявлення специфіки австралійського стилю (Нью-Воуг) виконання конкурсних спортивних бальних танців; проведення мистецтвознавчого аналізу техніки виконання конкурсних танцювальних секвенцій стилю Нью-Воуг. Методологія дослідження базується на принципах об’єктивності, історизму, багатофакторності, а для досягнення мети – використані методи наукового пізнання: проблемно-хронологічний, конкретно-історичний, описовий, логіко-аналітичний. Наукова новизна. Вперше проведено мистецтвознавче дослідження Австралійського стилю конкурсних спортивних бальних танців Нью-Воуг (New Vogue); визначено особливості формування стилю в історичній ретроспективі та виявлено внесок провідних танцюристів і вчителів бальних танців – членів професійних танцювальних організацій Австралії в процесі його канонізації, розглянуто композиційні особливості та специфіку техніки виконання 15-ти конкурсних танцювальних секвенцій у ритмі Повільного фокстроту, Танго, Віденського Вальсу та Маршу. Висновки. Визначено особливості австралійського стилю виконання спортивних бальних танців Нью-Воуг та його відмінності від Міжнародного та Американського: усталеність композицій та різноманіття позицій в парі, зокрема роз’єднання партнерів під час виконання танців; використання танцювальними парами відкритих позицій; можливість виконавців змінювати стиль рухів руками відповідно до власної індивідуальності, що сприяє посиленню видовищності виступів та створенню ефектних художніх образів.
Vаlerii Patsunov
Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство» pp 58-63; doi:10.31866/2410-1176.39.2018.153656

Abstract:Мета дослідження. Розкриття алгоритму народження сценічного образу, висвітлення режисерського методу створення театральних метафор за допомогою сценографічних засобів виразності. Методологічною основою дослідження є перетворення літературного тексту роману Ф. Достоєвського «Ідіот» у метафоричне видовище за допомогою сценографічних засобів виразності методами драматургічного аналізу літературного твору та режисерського синтезу мистецтв актора, композитора та сценографа на прикладі постановки вистави за вищезазначеним романом на сцені академічного театру ім. М. Садовського. Наукова новизна роботи полягає в розкритті авторської методики створення театральних метафор шляхом синтезу різних мистецтв на грунті власного режисерського та сценографічного досвіду. Висновки. Головним результатом дослідження є розкриття природи сценічних метафор, алгоритму їх народження та методики їх побудови. Формування метафоричного мислення нового покоління театральних режисерів дозволить вивести театральне мистецтво з «царства побутового реалізму» на широкий шлях образно-філософського осягнення дійсності, на рівень Театру Потрясіння.
Iryna Ivashchenko, Viktoriia Strelchuk
Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство» pp 36-42; doi:10.31866/2410-1176.39.2018.153650

Abstract:Мета статті – визначити специфіку режисерських інтерпретацій в постановках п’єс С. Беккета в контексті формування інноваційних театральних практик ХХІ ст. Методологія дослідження базується на принципах об’єктивності, історизму, багатофакторності, системності, комплексності, розвитку та плюралізму, а для досягнення мети – використані методи наукового пізнання: проблемно-хронологічний, конкретно-історичний, статистичний, описовий, логіко-аналітичний. Наукова новизна. Вперше досліджено та проаналізовано специфіку інсталяційного мистецтва в сучасних постановках п’єс С. Беккета в контексті осмислення інноваційного режисерського бачення; використання засобів мовної виразності та ритмо-пластики акторів розглянуто з позиції неупередженого трактування драматургії. Висновки. Проведений мистецтвознавчий аналіз сучасних постановок за п’єсами С. Бекета засвідчує зміщення практичних і культурних інтерпретації в історичній ретроспективі, а відтак, творчий доробок драматурга залишається важливим і актуальним не лише для режисерів та глядачів сучасного театру, а й для науковців, з метою його дослідження та осмислення в контексті сучасних соціокультурних та соціомистецьких процесів. Постановки п’єс С. Беккета значно розширюють кондони театру і взаємодіють з інсталяційним мистецтвом, відкриваючи перед театром ХХІ ст. нові перспективи.
Victoriia Fedorenko
Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство» pp 77-84; doi:10.31866/2410-1176.39.2018.153662

Abstract:У статті висвітлюється специфіка ідей А. Бергсона щодо феномену підсвідомого в кіномистецтві, які тримаються на теорії сприйняття, концепції «кінематографічного механізму мислення» і є інструментом відтворення реальності. Мета статті – дослідити можливості сприйняття реальності засобами мистецтва та кіномистецтва. Виявити, що феномен підсвідомого в кіномистецтві є значущою проблемою візуального поля. Методика дослідження базується на методі теоретичного узагальнення, мистецтвознавчому, емпіричному та філософському аналізі. Наукова новизна полягає в поглибленому розумінні феномена кінематографічного мислення як підсвідомого в мистецтві, яке ґрунтуються на ідеях А. Бергсона. Висновки. Визначається структурна спільність різних видів мистецтва, існування художнього тексту та художнього образу, свідомого і несвідомого, підсвідомого, художніх універсалій.
Taras Yanytskyi
Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство» pp 176-182; doi:10.31866/2410-1176.39.2018.153686

Abstract:Мета роботи. Дослідити особливості викладання в бандурній педагогіці, поряд із узагальненою методикою сучасного викладання на інших інструментах, зокрема на гітарі, як щипковому інструменті. Правильна постановка апарата музиканта, його технічний розвиток, розглядається як детермінанта відтворення художнього змісту виконуваного музичного твору. Методологія дослідження. Поєднуються методи біографічного опису, аналізу актуальних педагогічних проблем у викладанні гри на бандурі та систематизації основних виконавських принципів у навчальному процесі. Наукова новизна полягає у виявленні основних принципів та методів підвищення виконавської майстерності в зв’язку з еволюційним шляхом розвитку бандури і її репертуару, в контексті виконання оригінальних творів та транскрипцій-перекладень, які запропонував Я. Г. Пухальський. Висновки. Зазначається, що утвердження та розвиток навичок застосування перенесення лівої руки на приструнки (бандура київського типу), відкриває широкі можливості для виконання складних поліфонічних творів. Набуття технічної досконалості, що складається з цілого комплексу необхідних елементів, дає можливість виконавцю точно відтворити звукову, ритмічну, динамічну та інші сторони музичного твору. Констатується, що розширення діапазону на існуючому інструменті шляхом додавання приструнків, автор тлумачить як прогресивний шлях від кобзи до бандури.
Denys Khrenov
Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство» pp 85-93; doi:10.31866/2410-1176.39.2018.153664

Abstract:Мета дослідження – з’ясувати роль звукорежисури на становлення й розвиток кіно- та телемистецтва в Україні, виявити основні етапи розвитку звукорежисури. Методологією дослідження є органічна сукупність базових принципів дослідження, а також методи наукового пізнання: проблемно-хронологічний, конкретно-історичний, статистичний, описовий, логіко-аналітичний. Наукова новизна розвідки полягає в тому, що вперше детально проаналізовано основні принципи звукорежисури, які застосовувалися в українському кіно. Висновки. З’ясовано, що звукорежисура мала величезний вплив на українське кіномистецтво, оскільки принцип монотематизму, який почали використовувати із розвитком технічних можливостей відтворення звуку, і сьогодні є актуальним і затребуваним для створення вітчизняних фільмів.