Public Administration and Regional Development

Journal Information
ISSN / EISSN : 2616-6216 / 2707-9597
Total articles ≅ 144
Current Coverage
DOAJ
Filter:

Latest articles in this journal

Public Administration and Regional Development pp 376-407; https://doi.org/10.34132/pard2021.12.04

Abstract:
У статті проведений теоретичний аналіз та визначено сутність фермерства як об’єкта державного впливу; визначено особливості та структуру публічного управління розвитком фермерства в Україні, оцінено стан аграрного ринку Сумської області з метою визначення факторів, які слід враховувати при побудові організаційно-економічного механізму функціонування та розвитку фермерства в цілому; проведено детальний аналіз стану фермерства Сумської області; визначено організаційно-економічних заходи щодо підвищення державної підтримки фермерського господарства області; сформульовано пропозиції щодо вдосконалення механізму державного регулювання інтересів фермерства та визначено їх особливості. Визначено структуру та розкрито особливості публічного управління фермерськими господарствами в державі. На сьогоднішній день значно вдосконалено нормативно-правову базу функціонування фермерства, закцентована увага на підтримку розвитку фермерських господарств. Встановлено, що основною проблемою в розвитку фермерських господарств є функціонування великих сільськогосподарських підприємств, через які відбулося єднання політичних та економічних інститутів. Публічне управління вітчизняним перебуває у стані становлення і його державне регулювання опирається виключно на застарілі методи публічного адміністрування, які дають негативний результат запроваджених владою заходів. Запропоновано імплементувати досвід провідних країн світу щодо впровадження та розвитку якісних дорадчих служб, які можуть змінити негативне ставлення селян до кооперативів; змогли б надавати інформацію стосовно інновацій в аграрному секторі та допомагали впроваджувати їх у життя; створення громадських організацій фермерів для лобіювання інтересів фермерів на всіх рівнях прийняття рішень; всебічне стимулювання та популяризація розвитку сільськогосподарських кооперативів.
M.Si. Susniwati, Moh. Zamili, Neni Sriwahyuni
Public Administration and Regional Development pp 493-511; https://doi.org/10.34132/pard2021.12.09

Abstract:
The openness of public information is an essential or inseparable part of democracy. The principles of democracy are participation, inclusion, representation, transparency, accountability, responsibility, free and fair competition, and solidarity. Transparency and participation are linked to the openness of information that allows people to get accurate and sufficient information. This research focuses on the dynamics of democracy in transparency and participation through the openness of public information in Pemalang Regency. The method that used in this research is the qualitative method, since the data is obtained from observation, interviews, and documentation. The result shows that information is restricted by the classification of public information, mechanism access, limitation of tools to deliver the information. Moreover, the database of information has not met the requirement for more up-to-date information. Also, the level of participation of the people in public information in Pemalang Regency is still low.
, Vahif Abdullayev
Public Administration and Regional Development pp 336-355; https://doi.org/10.34132/pard2021.12.02

Abstract:
У статті висвітлено явище корупції як чинник загрози національній безпеці сучасної України й надано пропозиції щодо нівелювання корупційних проявів у вітчизняній системі національної безпеки. Змістовно розкрито сутність таких полікомпонентних понять як «корупція», «національна безпека України», «національні інтереси України», «загрози національній безпеці України», «антикорупційна політика», «антикорупційна стратегія». Зазначено складові національної безпеки України, її основні об’єкти. Визначено основні інституціональні загрози національній безпеці сучасної України. З’ясовано причини та умови виникнення, існування та розповсюдження сучасної корупції. Розкрито корупцію як сучасне транснаціональне й транскордонне явище. Охарактеризовано глобалізаційне явище корупції з позиції транснаціоналізму. З’ясовано характерні риси явища корупції в сучасній Україні. Визначено місію, мету сучасної антикорупційної політики. Здійснено системний аналіз проектів антикорупційних стратегій України. Запропоновано актуальні положення до ймовірної національної антикорупційної стратегії. Надано практичні пропозиції щодо зменшення рівня корупції у вітчизняних органах публічної влади. Аргументовано зв'язок існування корупції з наявністю людського чинника. Визначено роль та значення корупції у питаннях міждержавної взаємодії та міжнародної співпраці. Теоретико-практично обґрунтовано нагальну потребу в удосконаленні та розвитку механізмів запобігання та протидії корупції з урахуванням закордонного досвіду на сучасному етапі розвитку української держави. З метою запровадження дієвих механізмів реалізації вітчизняної антикорупційної політики запропоновано прямі та інституційні заходи протидії корупції.
Dmytro Bizonych
Public Administration and Regional Development pp 356-375; https://doi.org/10.34132/pard2021.12.03

Abstract:
У статті охарактеризовано нормативно-правовий механізм контролю за якістю житлово-комунальних послуг органами самоорганізації населення у сучасній Україні та запропоновано теоретико-практичне його удосконалення. У контексті предмету дослідження розкрито змістовну сутність органів самоорганізації населення; зазначено їх основні завдання та повноваження; за предметною ознакою класифіковано їх функції; окремо охарактеризовано контрольну функцію органів самоорганізації населення. Зазначено розуміння термінів «контроль», «житлово-комунальні послуги», «якість житлово-комунальної послуги». Визначено: види житлово-комунальних послуг; нормативно-правові акти, які регламентують вимоги відносно надання існуючих видів житлово-комунальних послуг; суб’єкти, на які законодавцем покладено повноваження з контролю за якістю житлово-комунальних послуг. Охарактеризовано окремі положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ у контексті дослідження нормативно-правового механізму контролю за якістю житлово-комунальних послуг органами самоорганізації населення у сучасній Україні. Як елементи комплексного нормативно-правового механізму контролю за якістю житлово-комунальних послуг органами самоорганізації населення у сучасній Україні охарактеризовано механізм громадського контролю та механізм захисту прав споживачів житлово-комунальних послуг – акт-претензію. Охарактеризовано чинні нормативно-правові акти в якості нормативно-правового забезпечення як елементу комплексного нормативно-правового механізму контролю за якістю житлово-комунальних послуг органами самоорганізації населення у сучасній Україні.
Svitlana Rybkina
Public Administration and Regional Development pp 476-492; https://doi.org/10.34132/pard2021.12.08

Abstract:
У статті розглядаються проблеми цілепокладання освітнього процесу у вищих навчальних закладах у контексті формування професіоналізму фахівців у царині публічного управління. Визначено, що на сьогодні існує системна невідповідність рівня професіоналізму спеціалістів у сфері публічного управління, яка має своїм прямим витоком відсутність адекватної професійної підготовки, яку мають забезпечити вищі заклади освіти. Усунення цієї невідповідності бачиться насамперед на шляхах визначення цілей вищої освіти під час підготовки фахівців для потреб публічного управління. Показано, що управлінський професіоналізм є багатоаспектним явищем і пов’язаний з безперервним навчанням, практикою професійної діяльності та особистісним самовдосконаленням. Вищі навчальні заклади формують цілісний освітній простір, у якому відбувається становлення та розвиток публічного управлінця як професіонала. Саме у цьому просторі відбуваються основні складові процесу професіоналізації - підготовка, перепідготовка, спеціалізація та підвищення кваліфікації публічних управлінців. Публічно-управлінська компетентність є дуже ємним та різностороннім поняттям, оскільки охоплює практично всі здатності, які потрібні професіоналу-управлінцю для успішного функціонування у публічній сфері. Стосовно діяльності закладів вищої освіти, компетентність майбутнього фахівця у царині публічного управління означає насамперед здатність адекватно застосовувати отримані у процесі навчання знання, вміння і навички для ефективного виконання власних професійних функцій. Саме професійна компетентність має вважатися основною метою підготовки публічних управлінців у закладах вищої освіти, оскільки вона відображає готовність випускника забезпечувати результативність виконання професійних обов'язків. Що ж стосується професіоналізму, то він представляє собою синтез професійної компетентності та індивідуального практичного досвіду публічного управлінця.
, Ihor Kovalenko, Nadiia Honcharova
Public Administration and Regional Development pp 408-432; https://doi.org/10.34132/pard2021.12.05

Abstract:
Метою роботи є огляд та систематизація ключових аспектів, принципів і методів проведення Форсайт-досліджень, які можуть бути використані в державному і публічному управлінні. У статті розглянуті базові принципи Форсайт-досліджень, виділені основні їх етапи. Форсайт-дослідження можуть відрізнятись за своїм рівнем в залежності від масштабу області дослідження і за часовим горизонтом в залежності від часового проміжку, на який робиться прогноз. Джерелами забезпечення досліджень науково-технічною інформацією можуть бути такі наукометричні бази, як Scopus, Orbit тощо. Для її аналізу використовують різні показники, як індекс цитування, індекс Хірша і т. д. Базовою процедурою більшості Форсайт-проєктів є експертні панелі. Вони можуть відрізнятись способом формування експертної групи, методом збору експертної інформації та методами її обробки. Найчастіше використовуваними інструментами аналізу різних варіантів майбутнього є сценарний і багатокритеріальний аналіз. Для побудови сценаріїв майбутнього використовуються методи прогнозного графа, “дерева рішень”, метод когнітивного моделювання. Найбільш відомими методами багатокритеріального аналізу є МАІ і МАМ, метод Парето-оптимальних рішень.
Liubov Poltorak
Public Administration and Regional Development pp 454-475; https://doi.org/10.34132/pard2021.12.07

Abstract:
Висвітлено вітчизняний та міжнародний досвід державної молодіжної політики у напрямку формування активної громадянської позиції. Визначено, що серед основних напрямків міжнародної молодіжної політики, які є перспективними та важливими для України є соціальна інклюзія молоді з обмеженими можливостями включення у громадське життя; розширення рівнів участі молоді у громадянському житті від глобального до місцевого; використання можливостей віртуального світу. Прийнята в Україні Концепція Державної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2021-2025 враховує недоліки попередніх років та значно розширює можливості соціальної інклюзії молоді, яка має менші можливості включення у громадське життя. Однак, вкрай важливим є забезпечення реалізації визначеного підходу на всіх рівнях державного та освітнього процесу. Це ж стосується і другого напрямку – розширення рівнів участі молоді у громадянському житті.
Nadiia Torkhova
Public Administration and Regional Development pp 512-537; https://doi.org/10.34132/pard2021.12.10

Abstract:
У статті охарактеризовано зв’язки з громадськістю (паблік рілейшнз) як систему взаємопов’язаних елементів, яка є складовою частиною стратегічного менеджменту в органі публічного управління. Проаналізовано особливості найбільш значущих елементів системи паблік рілейшнз та їхньої ролі у процесі організації діалогічних відносин органів публічного управління з громадськістю. Особливу увагу приділено аналізу понять «громадськість», «громадська думка», «інструменти зв’язків з громадськістю та ЗМІ». На прикладі органів правосуддя розглянуто застосування окремих прямих інструментів зв’язків з громадськістю (програм охоплення). Визначено, що однією із фундаментальних засад управління зв’язками з громадськістю є участь органу публічного управління у житті громади, яку можна забезпечити з допомогою програм охоплення, структурованих відповідно до певних категорій громадян та їхніх потреб. Автор визначає властивість програм охоплення для формування відносин органу публічного управління з громадськістю у векторі партнерства. У статті охарактеризовано прямі зв’язки з громадськістю як нову інтерактивну модель комунікації, що має актуалізувати комунікативний аспект та максимально наблизити органи влади до суспільства. Наголошено, що реалізація прямих ініціатив забезпечує формування позитивного іміджу органів державної влади, сприяє просвітницькій діяльності й вихованню правової культури, позитивно впливає на правильне сприйняття громадянами функцій органів публічного управління. У статті визначено важливість складання «профілю» (характеристики) цінностей кожної із груп цільової аудиторії, який включає у себе комплекс ознак – опорних пунктів у процесі стратегічного планування комунікативної діяльності установи. Автор обґрунтовує, що першим кроком до актуалізації програм охоплення має стати закріплення їх у комунікативних стратегіях та планах комунікативних заходів органів публічного управління. При цьому слід ураховувати постійний розвиток і зміну медіапростору та зважати на те, що традиційні методи комунікації мають слабкий вплив на молоде покоління.
Tetiana Dotsenko
Public Administration and Regional Development pp 538-550; https://doi.org/10.34132/pard2021.12.11

Abstract:
У статті подано результати аналізу питання залучення молодих людей на державну службу з огляду на суспільні настрої і тенденції, що побутують серед сучасної молоді. Автором, на базі тематичного опитувальника та аналізу вітчизняних і зарубіжних досліджень попередніх років, проаналізовано перелік основних показників, що є вирішальними при виборі молодою людиною напряму свого професійного шляху, серед яких: домінуючі мотиваційні елементи; основні проблеми і недоліки державної служби; категорії престижності і привабливості; фокус на пріоритетних напрямках роботи; ціннісні установки та визначення найвагоміших компетентностей з огляду на світогляд молодої людини. Встановлено, що ключовим елементом життєздатності української державної служби майбутнього є залучення молодих та амбітних фахівців із модерним поглядом на питання державного будівництва, неприйняттям застарілих, рудиментарних підходів до розуміння сутності державного управління, сформованим європейсько-орієнтованим світоглядом, мобільністю, відкритістю та політичною незаангажованістю. З іншого боку, наголошується на необхідності реформування окремих елементів сучасної державної служби, що не кореспондують із світоглядом і поведінковими особливостями молодих людей. У статті зазначено основні підходи до визначення рівнів симпатії та антипатії до державної служби, виокремлені основні стоп-фактори і недоліки, що заважають залученню молоді у державний сектор, змодельовані характерні для більшості сучасної молоді морально-ціннісні орієнтири та досягнуто розуміння первинних потреб молодих державних службовців, з огляду на загальну психосоціальну та філософсько-світоглядну модель сприйняття суспільства і держави молоддю. Автором наголошується на важливості оптимізації наявної системи залучення кадрів на державну службу з урахуванням дослідження суспільного клімату, поступовому підвищені престижності державної служби та створені більшої кількості можливостей для творчої та професійної реалізації молодих людей.
Lyudmila Kotlyar
Public Administration and Regional Development pp 433-453; https://doi.org/10.34132/pard2021.12.06

Abstract:
Стаття присвячена проблемі взаємозалежності дезадаптації та прокрастинації державних службовців, виявленню основних підходів. Процес адаптації передбачає резерви державних службовців щодо забезпечення управлінської діяльності та існування в умовах підвищеної стресогенності зовнішнього середовища, яке постійно змінюється. Дезадаптація державних службовців призводить до порушення взаємодії з середовищем, посилювання проблемних ситуацій в управлінській діяльності та супроводжується міжособистісними і внутрішньоособистісними конфліктами в різні періоди кар’єрного зростання. Діагностичними критеріями дезадаптації державних службовців є порушення в професійній діяльності в різні періоди кар’єрного зростання та в міжособистісній сфері. Дезадаптація як процес, що посилює проблемні ситуації в управлінській діяльності та супроводжується міжособистісними і внутрішньоособистісними конфліктами є предиктором прокрастинації державних службовців в різні періоди кар’єрного зростання. У результаті аналізу наукових джерел визначено сутність та основні ознаки дезадаптації та прокрастинації державних службовців. Розглянуті та проаналізовані актуальні наукові підходи до визначення понять. З’ясовані основні аспекти вищевказаних явищ показали, що феномен прокрастинації є негативне явище, яке перешкоджає суспільному розвитку і розуміється як постійне відкладання важливих справ та прийняття рішень, що завжди повторюються всупереч усвідомленню державними службовцями негативних наслідків та неготовністю взяти на себе відповідальність. Висновком є те, що в процесі дезадаптації державні службовці менш енергетично обдаровані, не досить гнучкі та мобільні, а проблемні ситуації, міжособистісні та внутрішньоособистісні конфлікти, які виникають в різні періоди кар’єрного зростання, підвищують рівень прокрастинації виконання справ і прийняття рішень. Показниками дезадаптації державних службовців є: нездатність до формування нового гомеостатичного стану під час взаємодії організму та середовища; нездатність забезпечення дільності в умовах підвищеної стресогенності зовнішнього середовища, що постійно змінюється; нездатність враховувати особливості середовища й активно впливати на нього; низький рівень суб’єктивного відчуття благополуччя; об’єктивна або суб’єктивна неможливість самореалізації та досягнення значимих цілей. Проявами прокрастинації державних службовців в різні періоди кар`єрного зростання є: відволікання з причини розсіяної уваги і неможливістю зібратися; недбалість і поспішність в процесі виконання справ і прийняття рішень; негативний вплив Інтернету, який постійно відволікає від виконання справ і прийняття рішень; імпульсивність, яка ускладнює контроль поведінки та планування дій відповідно до мети; різноспрямована пошукова поведінка, що приводить до порушення цілепокладання.
Back to Top Top