Public Administration and Regional Development

Journal Information
ISSN / EISSN : 2616-6216 / 2707-9597
Former Publisher: Petro Mohyla Black Sea National University (10.26693)
Total articles ≅ 108
Current Coverage
DOAJ
Filter:

Latest articles in this journal

Nataliya Shcherbak
Public Administration and Regional Development pp 837-856; doi:10.34132/pard2020.09.08

Abstract:
The article provides a deep analysis of the issues related to the modernization of the Verkhovna Rada of Ukraine (VRU) Secretariat and improvement of the human resources management (HRM) system. The particular attention is paid to the issue of the elaboration of the new HRM Strategy of the VRU Secretariat, taking into consideration the recommendations of the European and other international organizations. In this regard, it is presented its main objectives, possible actions and key stages for the mentioned Strategy implementation. It is justified the necessity to study the new innovative HRM tools in order to prepare their implementation in the VRU Secretariat. At the same time, it is highlighted the necessity to develop the strategic planning in VRU Secretariat. Taking into account the above-mentioned, it is defined the key principles and four strategic goals for further modernization of the VRU Secretariat. On the basis of the conducted research and the analysis of the international experiences and best practices, it is presented the complex proposals and recommendations regarding increasing the VRU Secretariat institutional capacity (taking into account the recommendations of the European Parliament and other international organizations as well as the main goals of the parliamentary reform to be implemented in Ukraine).
Oleksandr Shtyrov, Svitlana Verba
Public Administration and Regional Development pp 889-914; doi:10.34132/pard2020.09.10

Abstract:
У статті розглядаються особливості державного управління процесами міжнародного співробітництва України у сфері інформаційних відносин, зокрема характеристика процесів міжнародного співробітництва у сфері інформаційних відносин, аналіз державної політики у сфері міжнародних відносин до шляхів удосконалення механізму державного управління сферою інформаційних відносин. Міжнародне співробітництво у сфері інформаційних відносин відбувається в процесі міжнародної інформаційної діяльності між двома або більше країнами на світовому ринку послуг. Основою є надання громадянам, державним органам, підприємствам, установам та організаціям офіційної інформації (у документальному вигляді або публічно оголошеною) про різні події та явища на міжнародному рівні. Це може бути, наприклад, зовнішньополітична діяльність України, події в інших країнах, а також цілеспрямоване розповсюдження за межі України інформації про нашу країну. Міжнародні інформаційні відносини є доволі новим поняттям на світовому просторі, але за досить короткий час стали важливими та впливовими на загальний економічний, політичний, соціальний стан країн-учасниць. Міжнародна просвітницька діяльність полягає у наданні всім учасникам (наприклад, громадянам, державним органам, бізнесу) інформації про зовнішньополітичну діяльність України, яка офіційно задокументована або публічно оприлюднена, а також цілеспрямовано поширювати вичерпну інформацію за межами країни про Україну через, наприклад, засоби масової інформації, державні установи та громадян. Встановлено, що в умовах сучасного стану розвитку суспільного розвитку, а також враховуючи ситуацію українського та міжнародного інформаційного простору, необхідно посилити роль держави у забезпеченні доступу громадян України до оперативної інформації та гарантувати захист і достовірність національного інформаційного простору.
Viktor Sychenko, Olga Martynenko, Sergyi Yakimenko
Public Administration and Regional Development pp 796-816; doi:10.34132/pard2020.09.06

Abstract:
В статті досліджуються теоретичні підходи та практичний досвід становлення механізмів інноваційного розвитку державного управління в Україні. Зокрема, обгрунтовано підхід до формування механізмів інноваційного розвитку державного управління в країні. Крім того дослідження містить аналіз існуючих механізмів інноваційного розвитку державного управління. Розглянуто електронне врядування, як один з напрямів інноваційного розвитку електронного державного управління в державі. Уточнено класифікацію реальних проектів державно-управлінських інновацій. Доведено що адміністративна реформа реалізується як концептуально-модельний процес, вона орієнтує трансформацію органів державної влади на реалізацію науково обґрунтованої моделі державного управління, що має конституюватися в результаті системних інновацій. Показано що стратегія розвитку електронного урядування у контексті інноваційного процесу адміністративного реформування має полягати у проектуванні інформаційно-технологічних змін діяльності органів державної влади як механізму реалізації процесу переходу на модель публічного управління, і лише на цій основі вирішувати проблеми забезпечення доступності якісних державних послуг. В статті доведено що науковці вважають метою інноваційної перебудови системи органів влади не просто галузеву ефективність, оптимізацію процесу прийняття і реалізації управлінських рішень, а «реалізацію основних функцій інноваційного державного управління», до яких насамперед доцільно віднести стратегічне планування і прогнозування; інтеграцію та координацію дій усіх суб’єктів, зацікавлених в інноваціях. На основі проведеного дослідження визначено, що важливе значення має формування інноваційної інфраструктури, яку можна розглядати як інтегруючий механізм, що об’єднує в єдине ціле діяльність органів державної влади та інноваційні технології.
Public Administration and Regional Development pp 714-737; doi:10.34132/pard2020.09.02

Abstract:
У статті систематизовано та узагальнено результати доступних глобальних досліджень, що містять актуальні сукупні дані та експертно-аналітичну інформацію щодо інтегрованого оцінювання всебічного збалансованого розвитку країн членів організації економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР), отримані за 10 релевантними міжнародними індексами із порівняльною оцінкою у динаміці за три роки спостережень. За результатами проведеного дослідження наголошується на доцільності подальшого використання Глобального індексу (GI-10) як інтегрованого індикатора збалансованого розвитку, що характеризує сучасне соціально-економічне становище країн ОЕСР, їх позиціонування у глобальному вимірі, а також надає можливість регулюючого впливу та визначення стратегічних орієнтирів розвитку як окремих країн, так і міждержавних утворень в контексті глобального врядування.
Elena Yuzkova, Alina Khaletska
Public Administration and Regional Development pp 915-939; doi:10.34132/pard2020.09.11

Abstract:
У статті досліджуються актуальні питання інноваційного лідерства в публічному управлінні, аналізуються сучасний стан та тенденції розвитку його потенціалу в умовах глобальних трансформацій та кризових явищ в суспільстві. Визначено сутність, зміст, поняття інноваційного лідерства в публічному управлінні в історичній ретроспективі та контексті нових концептуальних підходів до дослідження лідерства. Встановлено, що інноваційне лідерство становить собою підхід до організаційного розвитку та організаційних змін. Наголошується, що у внутрішньому контурі системи публічного управління інноваційне лідерство детерміновано соціально-психологічними процесами в організації, управлінням діяльністю команди, впливом на працівників, який супроводжується зміною уявлень і цінностей останніх, активізацією вищих потреб у новаторстві, досягненні, творчості, самоактуалізації. До понятійного апарату інноваційного лідерства віднесено роль інноваційного лідерства в умовах глобальних трансформацій, особистість інноваційного лідера, реалізацію інноваційного лідерства в публічному управлінні, забезпечення ефективної та результативної роботи. Сучасний стан інноваційного лідерства в публічному управлінні характеризується усвідомленням ролі культури управління, необхідності опанування механізмів самоорганізації, які вивільняють енергію людської ініціативи, дозволять ефективно реагувати на невизначеність та швидкі зміни навколишнього світу при вирішенні необмежених завдань. Тенденції розвитку інноваційного лідерства розглядаються відносно умов глобальних трансформацій та кризових явищ в контексті невідворотних та варіативних трендів. Проаналізовано основні функції інноваційної організаційної культури органів публічної влади для реалізації цілей регіонального та місцевого інноваційного розвитку. В основі методів дослідження використано загальні та спеціальні наукові методи для вивчення та оцінки підґрунтя щодо формування реалізації інноваційного лідерства в історичному і сучасному контексті.
Oleksandr Shtyrov, Volodymyr Yemelyanov
Public Administration and Regional Development pp 940-965; doi:10.34132/pard2020.09.12

Abstract:
У статті розглянуто питання взаємодії держави та громадянського суспільства в контексті досвіду європейських країн, визначено форми такої взаємодії, можливість застосування європейського досвіду в Україні. Вказано на те що розбудова демократичної, правової, соціальної держави є ключовим та важливим пріоритетом, а реалізація надважливого стратегічного курсу на інтеграцію з Європейським Союзом – є кінцевою метою цього процесу, цьому сприяє також забезпечення всебічного входження України у європейський політичний, економічний і правовий простір. Розкрито взаємодію інститутів громадянського суспільства і держави яка має формуватися на європейських загальноприйнятих засадах, таких як взаємна співпраця, партнерство. Показано що держава формуючи інституційно-правове середовище всебічно сприяє взаємодії та розвитку громадянського суспільства. Зазначено що сучасною тенденцією у відносинах державних органів та інститутів громадянського суспільства є трансформація системи грантів у систему контрактів, яка посилює скорочення фінансової залежності громадянського суспільства від державної влади. Констатовано що загалом, у країнах ЄС поступово відмовляються від формату засідань консультативно-дорадчих органів на користь онлайн-консультацій з громадськістю.
Svitlana Surgova, Olena Faichuk
Public Administration and Regional Development pp 816-836; doi:10.34132/pard2020.09.07

Abstract:
У статті проаналізовано ефективність держаної політики у сфері подолання та протидії насильству в сім’ї на прикладі країн України та Ізраїлю. Досліджено нормативно – правову базу захисту від насильства в сім’ї в Україні та Ізраїлі, розглянуто устрій установ державного апарату зазначених країн, що забезпечують подолання та протидію насиллю в сім’ї. В основу методології дослідження покладено принцип пріоритету загальнолюдських цінностей. У складі інструментарію запропонованої статті застосовано синтез, порівняння, систематизація даних для теоретичного обґрунтування зазначеної дослідниками проблеми. Автори дійшли висновку, що приклад роботи по запобіганню і профілактиці сімейного насильства в Ізраїлі відрізняється своєю системністю, орієнтованістю на людину і високою мірою соціальності. Він може бути покладений за основу організації відповідних установ в Україні, яка може ефективно вивчити і перейняти, звичайно адаптувавши під власні обставини і цілі.
Valentyna Sahuichenko, Nataliia Volokitina
Public Administration and Regional Development pp 771-795; doi:10.34132/pard2020.09.05

Abstract:
У статті акцентовано на необхідності проведення освітніх реформ для забезпечення якісної освіти, важливості зміни управлінської складової з поступовим переходом від державного управління до державно-громадського, залучення місцевої громади до підтримки освітніх реформ. Проаналізовано розуміння керівниками навчальних закладів необхідності впровадження освітніх реформ, їх своєчасності, теоретико-методологічного обґрунтування реформування освітніх інституцій, ставлення до задекларованих процесів реформування за паритетним поділенням повноважень між державою і місцевою громадою. Доведено, що практичні результати освітніх реформ, зокрема в закладах загальної середньої освіти залежать від управлінських компетенцій керівників цих закладів, які включають знання з питань теоретичної рефлексії досвіду про освіту, управління, виховання; з питань філософсько-антропологічного обґрунтування коеволюції освітніх інституцій і сучасного суспільства; культурологічних аспектів; синергетичних процесів; міждисциплінарного підходу; національної культури і інтеграційних процесів в освіті; входження до європейського освітнього простору. У висновках за результатами проведеного експерименту підсумовано, що є причинами неякісної освіти, серед яких: непрофесійність наукових і науково-педагогічних працівників; слабке матеріально-технічне оснащення; відсутність сучасних компьютерів; незацікавленість учнів і студентів у навчанні; перевантаження учнів і педагогів; відсутність варіантів для індивідуальної освітньої траєкторіїґ; відсутність перспектив подальшого гідного працевлаштуванн та запропоновано шляхи для задіяння ефективних механізмів з питань підвищення якості освіти на курсах підвищення кваліфікації в регіональних інститутах післядипломної педагогічної освіти.
Public Administration and Regional Development pp 689-713; doi:10.34132/pard2020.09.01

Abstract:
У статті досліджено теоретичні та практичні основи державної політики щодо регулювання медичних послуг в Україні, що потребує підвищення рівня надання зазначених послуг та більш прозорої діяльності з надання таких послуг в умовах тривалого реформування в нашій країні. Авторами висвітлені особливості державного регулювання ринку медичних послуг, котрий перебуває у стані тривалого розвитку, котрий потребує жорсткого законодавчого регулювання для подальшого ефективного розвитку. Відзначено існування національних особливостей публічно-правового регулювання ринку медичних послуг в різних країнах, представлені практично діаметрально протилежними підходами і принципами. Здійснено аналіз державної політики України в галузі охорони здоров’я в якості організаційної та нормативної системи владних дій та управлінських рішень й основного регулятора здоров’я громадян. У статті сформульовано визначення державної політики регулювання медичних послуг з урахуванням специфіки медичної системи, окреслено проблеми в сфері організації ефективного державного регулювання медичних послуг та їх стандартизації, надані окремі рекомендації для створення ефективних механізмів державного впливу на ринок медичних послуг.
Igor Prykhodko, Varvara Dokalenko
Public Administration and Regional Development pp 752-770; doi:10.34132/pard2020.09.04

Abstract:
Статтю присвячено дослідженню громадянського суспільства, що перебуває в Україні на шляху до становлення. Визначено, що значний відсоток респондентів у цілому підтримують громадські організації та вважають, що вони сприяють залученню в Україні провідного закордонного досвіду з державного реформування. Причому це прослідковується на фоні постійного зменшення рівня довіри до органів публічної влади та загалом розчарування у їх дієвості. Очевидно, що подібне ставлення громадян до органів влади є результатом зневіри у покращенні рівня життя, проведенні ефективних реформ та загалом прийнятті державно-управлінських рішень. Звертається увага на те, що результати соціологічних опитувань мають слугувати індикатором, на який влада не може не звертати уваги й, відповідно, повинна намагатись покращити ситуацію. Одним з варіантів виходу є розвиток механізмів взаємодії з інститутами громадянського суспільства. Відмічається, що загалом, самоорганізація громадян та подальше викристалізовування інститутів громадянського суспільства володіє великим потенціалом для забезпечення економічного, соціально-політичного, культурного розвитку країни. Одним з базових елементів при цьому має бути відчуття відповідальності як окремих громадян один перед одним, так і їх об’єднань, а врешті-решт й держави перед громадянами. Доводиться, що наразі в Україні механізми взаємодії органів публічної влади з інститутами громадянського суспільства мають низку недоліків, що супроводжується проблемами у взаєморозумінні влади й суспільства. Серед недоліків на першому плані виступають недосконалість нормативно-правової бази та її недієвість, а подекуди й просто відсутність будь-якого унормування. Також відмічається вплив низького рівня правової та політичної культури громадян, а також факти протистояння між громадськими організаціями та органами влади.
Back to Top Top