Питання культурології

Journal Information
ISSN / EISSN : 2410-1311 / 2616-4264
Total articles ≅ 96
Current Coverage
DOAJ
Filter:

Latest articles in this journal

Юлія Василівна Трач
Питання культурології pp 210-221; doi:10.31866/2410-1311.37.2021.236024

Abstract:
Мета статті — схарактеризувати Gartner Hype Cycle methodology як спробу виявлення закономірностей розвитку сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні загальнонаукової групи формально-логічних методів, таких як аналіз, синтез, абстрагування, а також системного і структурно-функціонального підходів. Наукова новизна полягає у тому, що у роботі розширено уявлення про методики аналізу тенденцій і закономірностей розвитку сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, звернено увагу на необхідність врахування даних наявних методик оцінювання стану розвитку ІКТ в гуманітарних дослідженнях для отримання більш обґрунтованих висновків. У статті акцентовано на необхідності всебічного і ґрунтовного аналізу з погляду гуманітаристики досягнень, тенденцій, закономірностей і перспектив розвитку інформаційно- комунікаційних технологій — одного з ключових чинників життєдіяльності сучасного суспільства. Подано класифікацію ІКТ, що ґрунтується на врахуванні видів і способів отримання та обробки інформації. Наведено детальний аналіз Gartner Hype Cycle methodology, звернено увагу на її недоліки. Висновки. Наголошено, що оскільки сфера інформаційних і комунікаційних технологій схильна до постійних змін і надзвичайно швидкого, а головне — непередбачуваного розвитку мало не щохвилини, то кожна зміна поколінь засобів інформаційної технології вимагає не просто навчання і підвищення кваліфікації, а й радикальної зміни мислення фахівців і користувачів, зміни обладнання тощо. Звернено увагу, що розробка та використання в численних сферах життєдіяльності людини NBIC-технологій зумовлює необхідність, по-перше, прийняття неминучості процесу застосування прогресивних технологій, якими б неймовірними і фантастичними не здавалися наслідки їх впровадження; по-друге, послідовного культурологічного осмислення й адекватного супроводу пов’язаних із цим процесом досягнень і ризиків.
Василь Степанович Денькович
Питання культурології pp 53-60; doi:10.31866/2410-1311.37.2021.235997

Abstract:
Мета статті — висвітлити специфіку розвитку культури української діаспори, означити її мистецько-духовний потенціал та окреслити роль у збереженні сутнісних етнічних констант. Методологія дослідження передбачає застосування аналітичного підходу для виокремлення основних стратегій розвитку культури діаспори. Порівняльний метод використовується задля висвітлення специфіки взаємодії між культурою України та діаспори. Метод зіставлення залучено для наголошення на результативності розвитку культури діаспори для сьогодення. Наукова новизна. В статті окреслено значення української діаспори як транслятора та продовжувача культурних традицій України. Визначено її мистецько-духовний потенціал, який полягає у збереженні сутнісних етнічних чинників та впливі на сучасну культурно-мистецьку практику України. Висновки. Культурні зміни зумовлені процесами взаємодії різних культур (як в межах однієї країни, так і між окремими державами). Унаслідок збільшення інтеграційних процесів важливу роль відіграє проблема збереження цінностей кожної культури. Доведено, що у культурі української діаспори відбулося своєрідне консервування основних константних характеристик, притаманних українській культурі. Напрями її розвитку насамперед були пов’язані зі збереженням етнічної ідентичності. Автори використовували фольклорний матеріал, тематику та інструментарій, що притаманні українській етнічній культурі. Водночас відсутність ідеологічних перепон сприяла формуванню вільного простору для творчості, внаслідок чого діаспора почала розвиватися більш прогресивно, виступаючи орієнтиром для української культури сьогодення. Отже, культурна спадщина представників діаспори може належати як українській культурі, так і світовій.
Юрій Іванович Горбань, Лариса Анатоліївна Рибка, Анна Тимофіївна Рибка
Питання культурології pp 137-149; doi:10.31866/2410-1311.37.2021.236015

Abstract:
Мета статті — здійснити аналіз ефективності роботи наукової бібліотеки Київського національного університету культури і мистецтв за 2020 рік. Ефективність роботи бібліотеки — важливий чинник при прийнятті управлінських рішень, плануванні та покращенні діяльності не лише окремих підрозділів, технологічних процесів, видів послуг, а й установи загалом. Методологія дослідження передбачає використання аналітичного, термінологічного, хронологічного методів, а також зіставлення, порівняння. Описовий метод дозволив виявити різноманітні форми роботи з користувачами, розвиток інноваційних сервісів, розширення репертуару інформаційних ресурсів / продуктів. Наукова новизна. Представлено досвід в організації віддаленої роботи колективу та основні результати наукової бібліотеки Київського національного університету культури і мистецтв. Розкрито роль бібліотеки як видавничого центру в формуванні наукових комунікацій. Висновки. Досвід наукової бібліотеки Київського національного університету культури і мистецтв показав, що установа здатна не лише вчасно реагувати на труднощі та виклики часу, а й швидко адаптуватися до нових умов та використовувати всі можливості задля забезпечення безперервного функціонування. Розвиток інформаційно- комунікаційних технологій суттєво впливає на вдосконалення бібліотечної роботи, а застосування електронних ресурсів сприяє підвищенню ефективності інформаційного супроводу наукової та освітньої діяльності закладів вищої освіти й інтеграції вітчизняної освіти та науки у світовий інформаційний простір.
Олена Сергіївна Хлистун
Питання культурології pp 93-102; doi:10.31866/2410-1311.37.2021.236003

Abstract:
Мета статті — систематизувати та проаналізувати напрацювання щодо гламуру, зокрема його зв’язку з модою, фешн-індустрією, з акцентуацією на дисертаціях українських дослідників. Дослідження гламуру можна визначити актуальною практичною проблемою, яку повинне вирішувати суспільство, адже його проникнення в повсякденне життя порушує низку питань, які торкаються традиційного уявлення про красу, тілесність, естетику, мораль тощо. Методологія дослідження ґрунтується на загальнонаукових та спеціальних методах наукового пізнання. Принципи неупередженості, об’єктивності та достовірності уможливили всебічний аналіз об’єкта дослідження. Контент-аналіз дав змогу виявити та проаналізувати, а системний метод — систематизувати наявні напрацювання. Методи аналізу та синтезу дали змогу деталізувати основні напрями досліджень моди і гламуру. Наукова новизна. Проаналізовано основні напрями досліджень моди, гламуру та співвідношення цих понять у дисертаційних роботах українських науковців. Висновки. Можна зробити попередні висновки, що у сучасному суспільстві гламур стає своєрідною ідеологією, осучасненим результатом естетизації людиною свого відношення до себе, до інших людей та навколишнього світу. Найчастіше гламур пов’язують з модою, стилем, фешн-індустрією. На пострадянському просторі, зокрема в Україні, зростає наукове зацікавлення питаннями гламуру, моди, фешн-індустрії, проте дисертаційних досліджень вкрай мало. Так, можна зазначити мистецтвознавчі дослідження Р. Безуглої та В. Будяк, філософське — Я. Семко. Побічно гламуру торкаються у своїх дисертаційних роботах філософ В. Крилова та культуролог В. Яромчук. Водночас взаємозв’язок моди й гламуру й досі лишається недостатньо вивченим. Це потребує звернення уваги на окремі публікації, в яких проаналізовані різні аспекти гламуру, моди та фешн-індустрії.
Леся Іванівна Турчак
Питання культурології pp 80-92; doi:10.31866/2410-1311.37.2021.236002

Abstract:
Мета статті — з’ясувати внесок Нестора Городовенка в музичне мистецтво не лише України, а й у світову культуру. Методологія дослідження ґрунтується на принципах системності та історизму. У статті використано методи наукового дослідження, серед яких дослідницько-пошуковий та джерелознавчий, системно-аналітичний, біографічний та метод типологічного аналізу, а також культурологічні й мистецтвознавчі теорії та розробки (теорія сучасного хорового мистецтва, теорія інтерпретації). Наукова новизна полягає у дослідженні творчої діяльності педагога, громадського діяча, хормейстера Н. Городовенка з акцентом на популяризацію національно-пісенної спадщини та хорової музики українських композиторів. Висновки. Проаналізовано творчий шлях Н. Городовенка і доведено, що попри відсутність спеціальної музичної освіти, маестро, опираючись на пісенну практику українського народу, власний талант і музичну самоосвіту, зміг розвинути і презентувати українське хорове мистецтво як в Україні, так і за її межами. Його творча діяльність за кордоном допомагала зберегти національну і культурну ідентичність та знайомити світ із українською культурою та мистецтвом. Зауважимо, що попри грандіозні успіхи за кордоном, в УРСР про тріумфи й здобутки хору і хормейстера інформації не було. Своєю діяльністю він популяризував національно-пісенну спадщину та хорову музику українських композиторів. Виявлено, що серед вагомих здобутків Н. Городовенка успішна діяльність керованих ним колективів; розвиток української хорової музики; виконання європейської духовної музики; творча діяльність у мистецькому середовищі української діаспори Канади у 50–60-х рр. ХХ ст. З’ясовано, що авторська методика творчої діяльності Н. Городовенка є вагомим внеском у розвиток і інтерпретацію української народної пісні, популяризацію хорової музики та української культури.
Оксана Миколаївна Олійник
Питання культурології pp 191-199; doi:10.31866/2410-1311.37.2021.236020

Abstract:
Мета статті — проаналізувати особливості культурно-рекреаційної складової сучасного готельно-ресторанного сервісу. Методологія дослідження ґрунтується на інклюзії наукових підходів і методів. Інструментарій культурологічного, соціокультурного і системного підходів використовувався для обґрунтування соціокультурної та рекреаційно- дозвіллєвої складової та аналізу практичного досвіду у сфері готельно-ресторанного сервісу. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні важливості культурно- рекреаційної складової та можливості її задоволення, зокрема на прикладі сервісу готельно-ресторанного комплексу «Hotel SPA» у м. Ворзель. Висновки. Динамічні зміни і розширення інтересів людини вимагають змін соціокультурного середовища, яке своєю чергою детермінує діяльність, потреби, самопочуття, адаптацію і поведінку людини. Сервіс набуває специфічних рис суб’єкт-суб’єктних, проєктуючись в нормативно-ціннісну складову відносин в соціокультурному просторі. Нині значного поширення набуває туризм «вихідного дня», що висуває нові вимоги до сервісу. Сучасна людина потребує і шукає нових вражень та емоцій. Багато в чому вони залежать від вибору локації і створення концепції майбутніх послуг, тому сучасний сервіс починається з вибору місця для забудови готельно- ресторанного комплексу. Прикладом вдалого вирішення концепції культурно-релаксаційної потреби відвідувача і відповідного сучасного сервісу є діяльність комплексу «Hotel SPA» у місті Ворзель. Окрім низки традиційних послуг з організації харчування і проживання, в ньому велика увага приділяється задоволенню культурно-дозвіллєвих і рекреаційно- релаксаційних потреб клієнтів, зокрема маленьких відвідувачів. Отже, в сучасних умовах і в межах міста можна створити комплекс, що відповідатиме всім побажанням людини, яка потребує відновлення фізичних та задоволення психоемоційних потреб.
Питання культурології pp 71-79; doi:10.31866/2410-1311.37.2021.236001

Abstract:
Мета статті — дослідити специфіку культурної аналітики як теоретичного концепту Льва Мановича та визначити можливості його практичного застосування для аналітичної та експертної діяльності у сфері культури. Методологія дослідження пов’язана з використанням методу аналізу, який спрямований на окреслення особливостей теоретичного концепту Льва Мановича; методу аналогії з метою демонстрації застосування результатів роботи Cultural Analytics Lab та практики здійснення аналітичної діяльності у сфері культури. Прогностичний метод залучено задля висвітлення алгоритму проведення аналітики культури, яка має рухатись у логіці від збору даних до їх експертної інтерпретації. Наукова новизна полягає в окресленні можливостей практичного застосування напрацювань Льва Мановича у сфері культурної аналітики. Висновки. Сфера культури є динамічною системою, яка перманентно змінюється. Це спричинює моніторинг того, яким чином модифікуються різні сектори культури, мистецькі практики та креативні індустрії. Видозміни та розвиток культурного простору обумовлюють необхідність його дослідження та формування нової методології. Розробки Льва Мановича, здійснені у Cultural Analytics Lab, відкривають новий інструмент, що може застосовуватись для візуалізації даних про культуру, зокрема про цифрові та оцифровані дані. Культурна аналітика є комплексним підходом, що спирається на досягнення різних дисциплін — мистецтвознавства, історії, соціології комп’ютерних наук та власне культурології, і може сприйматись як початковий етап, за яким буде відбуватись експертна діяльність. Здійснення розвідок у сфері культури нерозривно пов’язане із застосуванням міждисциплінарного підходу, коли не лише надається об’єктивна інформація, але й вона підлягає інтерпретуванню з боку експертів та фахівців у цій гуманітарній царині.
Сергій Олександрович Красовський
Питання культурології pp 169-180; doi:10.31866/2410-1311.37.2021.236018

Abstract:
Мета статті — проаналізувати формування та розвиток гастрономічного туризму в контексті соціокультурного вектора розуміння сутності туристичної діяльності. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні системно-структурного підходу, орієнтованого на вивчення туризму як цілісного соціокультурного явища. Наукова новизна полягає в тому, що вперше сутність гастрономічного туризму розглянуто в соціокультурному аспекті, що дає підстави визначити його як значущий реагент впливу на соціальні процеси. Висновки. Гастрономічний туризм доволі молодий напрям, який активно розвивається, але вже сьогодні туристи віддають перевагу пізнанню традицій і звичаїв іншої країни шляхом дегустації національних страв і напоїв. Відтак, враховуючи, що гастрономічна традиція — це процес, що постійно розвивається, завдання для професіоналів полягає в залученні інновацій, оновленні й адаптації своїх пропозицій до потреб нової споживчої культури. Тенденції розвитку гастрономічного туризму у світі дають підстави вважати його стійким трендом, який уможливлює взаємодію мандрівників із місцевими громадами. В умовах зростання конкуренції за увагу користувача і появи нових технологій бізнес-суб’єктам необхідно оперативно формувати оновлені стратегії просування. Визначено, що Україна має потенціал для підвищення міжнародної конкурентоспроможності туристичної галузі, зокрема завдяки посиленню мультикультуралізму туристичних потоків, зростанню попиту на нові туристичні дестинації, різноманітності культурного і природного ландшафту. Звернено увагу на потребу з’ясування чітких векторів розвитку гастрономічного туризму в країні, розробки відповідної державної підтримки туристичних дестинацій, туристичних фірм та інших стейкхолдерів, а також дослідження соціокультурних якостей туризму в контексті соціальних міграцій і діалектичної взаємодії загальносвітових процесів глобалізації та регіоналізації.
Владислав Володимирович Касьян
Питання культурології pp 159-168; doi:10.31866/2410-1311.37.2021.236017

Abstract:
Мета статті — виявлення концептуальних основ формування змісту дисципліни «Інформаційний менеджмент» для підготовки фахівців за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Методологія дослідження базується на сукупності загальнонаукових методів узагальнення, систематизації і прогнозування. Гіпотетичний аналіз дав змогу розробити зміст дисципліни «Інформаційний менеджмент» для спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» відповідно до предметної галузі діяльності майбутнього фахівця та стандарту вищої освіти за спеціальністю. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що обґрунтовано концептуальний підхід до змісту навчальної дисципліни «Інформаційний менеджмент», релевантний профілю підготовки фахівців за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», який базується на підходах представників науково-педагогічної школи бібліотечно-інформаційної освіти до розуміння сутності інформаційного менеджменту та враховує сучасні тенденції розвитку наук інформаційно-управлінського спрямування. Висновки. Доведено, що для відповідності змісту предметної області (інформаційні та документні системи установ, технології управління інформаційними, архівними та бібліотечними справами), і розуміння інформаційного менеджменту як управління інформацією та управління за допомогою інформації з урахуванням комунікативної складової діяльності, у навчальному курсі «Інформаційний менеджмент» для студентів спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» необхідно виробити цілісну концепцію у системних дослідженнях і забезпечити дидактичну трансляцію наукових результатів у навчальний процес. Тож розробка цілісної теорії інформаційного менеджменту, основні положення якої могли б стати основою змісту даної навчальної дисципліни, є необхідною для всебічної підготовки фахівців зазначеної галузі.
Софія Романівна Великанич
Питання культурології pp 21-32; doi:10.31866/2410-1311.37.2021.235994

Abstract:
Мета статті — створити універсальну методологічну систему для досліджень музичної іконографії в оздобі архітектурних споруд, застосовуючи типологію артефактів. Резюмувати існуючі наукові надбання в даній галузі та, враховуючи особливості вузькоспеціалізованої теми, інтегрувати їх у контекст культурологічного дискурсу. Опираючись на типологію артефактів, як основний інструмент у науково-пошуковому процесі, формується схема дослідження в контексті культурологічного дискурсу. Проводиться огляд існуючих розвідок по даній тематиці, а також акцентується увага на необхідності розвитку музичної іконографії як галузі в українському науковому просторі. Враховуючи той факт, що дана стаття спрямована на створення моделі методології для тем конкретного характеру, зазначимо інструменти, які були задіяні в даному процесі: по- перше, це типологія артефактів за різними критеріями, як ключового чинника організації матеріалу для аналізу; по-друге, визначення показників, які враховуючи історико- культурний контекст, розширять результати типології і дозволять впевнено інтегрувати її в русло культурології як науки. Важливо, що створена методологічна система може стати актуальною для роботи з темами, пов’язаними з кількома мистецькими галузями: музикою, архітектурою, скульптурою, а також у дослідженнях, які вивчають місто як мистецький продукт. Інтегративна природа теми потребує такого ж підходу, тому при виборі методологічних інструментів надважливим є враховувати природу галузей, що поєднуються тією мірою, наскільки це дозволяє професійна компетенція дослідника- культуролога. Наукова новизна полягає у здійсненні спроби створити методологічну систему, актуальну для досліджень, пов’язаних з музичною іконографією в декорі архітектурних споруд. Висновки. Наукова робота з темами, які мають міждисциплінарний характер вимагає детального опрацювання варіантів методологічного інструментарію. У кожному конкретному випадку вибір методів може бути продиктованим нахилом в одне, або інше наукове русло. Саме тому створення методологічної системи для дослідження теми музичної іконографії в декорі архітектури в контексті культурології є необхідним для логічного розгортання наукового пошуку.
Back to Top Top