Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти

Journal Information
ISSN / EISSN : 2616-745X / 2616-7794
Current Publisher: Kyiv National University of Culture and Arts (10.31866)
Total articles ≅ 137
Current Coverage
DOAJ
Filter:

Latest articles in this journal

Наталія Іванівна Земзюліна
Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти pp 159-168; doi:10.31866/2616-745x.6.2020.218784

Abstract:
У запропонованій статті аналізуються мотиви поведінки виборців напередодні і безпосередньо під час виборів. Вказано, що розуміння закономірностей їх дій значною мірою пом’якшує несподіванку результатів виборів. Останнім часом політологи, соціологи, аналітики багато дізналися про те, як виборці насправді приймають рішення, що має остаточний вплив на їх рішення, наскільки їхні думки важливі для розуміння демократичної відповідальності і суспільного добробуту. Проте, ці дослідження спровокували більше відкритих питань, ніж відповідей. Восени 2014 року в США пройшли проміжні вибори до Конгресу. Науковці отримали черговий шанс випробувати свої версії на результатах американських виборів, відслідкувати закономірності електоральної поведінки, спрогнозувати результати. Особливо цікавою, з точки зору отриманих результатів, була поведінка виборця, відомого під назвою swing voter. У статті проведено аналіз соціального статусу виборців цієї групи, вказано можливі причини зміни їх електоральних позицій. В основу нашого дослідження покладено описовий метод і метод системного аналізу як ряду процедур збору, первинного аналізу, так і викладу даних, їх характеристик. Адміністративно ми зосередили свою увагу на Північно-Східних штатах, висновки дослідження потрібно відповідально використовувати до ситуації в інших регіонах країни. За базову методологію взято найбільш популярну в США теорію ретроспективного голосування. Її зміст полягає в тому, що політичні результати мають відповідати показникам компетентності та ефективності виборних посадових осіб.
Валентина Анатоліївна Діброва
Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти pp 207-215; doi:10.31866/2616-745x.6.2020.218790

Abstract:
У статті розглядається категорія заперечення в дипломатії, що є однією з найважливіших галузей діяльності, яка визначає ключові сторони міжнародних відносин. Вперше досліджено засоби коректного використання категорії заперечення у міжкультурному спілкуванні. Знання особливостей і навіть стилів комунікації, притаманних різноманітним національним спільнотам, необхідні передусім фахівцям із соціальних зав’язків, журналістам, спеціалістам з реклами, піару, бізнесменам, перекладачам, працівникам туристичної галузі та ін. Маючи уявлення про те, що представники інших національних культур по-різному сприймають завдання спілкування, по-різному зчитують/декодують повідомлення при спілкуванні, можна запобігти багатьом ситуативним непорозумінням на ґрунті міжнаціональних відмінностей. Міжкультурний аспект актуалізує зіставлення тих засобів офіційно-ділового спілкування носіїв різноманітних мов, які властиві для кооперативної стратегії спілкування і сприяють попередженню конфліктної комунікативної ситуації.
Анатолій Дмитрович Ревенко
Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти pp 91-106; doi:10.31866/2616-745x.6.2020.218777

Abstract:
Метою дослідження є аналіз сповільнення зростання та індетермінізму (невизначеності) у межах світової економіки, з’ясування їх наслідків для глобального розвитку, що обумовлює розгляд міжнародних економічних тенденцій, дискусій навколо ситуації з міжнародною торгівлею та відновлення фінансової нестабільності. Методологія дослідження ґрунтується на загально-наукових методах, а також спеціалізованих методах економічного аналізу. Аргументація теоретичних положень і висновків здійснена на основі системного підходу з використанням методів історико-логічного, структурно-функціонального та компаративного аналізу. Обґрунтовується теза про те, що у 2015 р. ООН запустила три основні глобальні програми (Цілі сталого розвитку, Аддис-Абебська програма дій та Паризька кліматична угода), які станом на сьогодні зіштовхнулася з послабленням мультилатеральності, дестабілізацією та масштабними невизначеностями, що оточують світову економіку, до яких відтепер додалися наслідки пандемії COVID-19 для здоров’я, економіки та соціальної діяльності. Доведено, що очікуване сповільнення темпів зростання світової економіки погіршилося через пандемію, яка спричинила найгіршу економічну кризу з часів Великої депресії. Хоча наслідки, зумовлені COVID-19 на фінансових ринках, пом’якшувалися масовим втручанням центральних банків розвинених країн, глобальна співпраця в цій галузі була набагато слабшою, ніж після північно-атлантичної фінансової кризи. Зроблено висновок: щоб змінити та обернути у зворотному напрямку ці масові несприятливі тенденції, система ООН повинна постати форумом для великих політичних домовленостей, які мають важливе значення для досягнення амбіційних планів розвитку, погоджених у 2015 р. Запропоновано рекомендації: по-перше, розроблення більш посилених механізмів співпраці з країнами, що розвиваються, не лише у сфері охорони здоров’я, а й для управління негативними соціально-економічними наслідками кризи COVID-19; по-друге, оновлення зобов’язань щодо зміцнення торговельної мультилатеральності та подолання поточного колапсу міжнародної торгівлі; по-третє, порядок денний для глобального валютно-фінансового співробітництва, не менш амбітний ніж той, що був прийнятий після північноатлантичної фінансової кризи.
Любомир Володимирович Губицький, Ганна Мирославівна Мельник
Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти pp 19-31; doi:10.31866/2616-745x.6.2020.218769

Abstract:
У дослідженні зроблено спробу обґрунтувати нову концепцію місця України в міжнародній системі безпеки. За результатами дослідження здійснено аналіз історичних передумов подолання постколоніальних чинників української еліти. Автори наголосили на винятковій ролі Криму для держави-домінанта Чорноморського регіону та висунули гіпотезу про відведення такої ролі для України. Використання порівняльного методу дозволило виокремити ментально-поведінкові засади європейського, азійського, африканського первнів. Українськими перевагами встановлено перехід до обмеження власних потреб, усвідомленої пасіонарної філантропії. Нормативно-ціннісний метод використано для з’ясування історичних визначників загального блага Росії. Пасіонарні здібності українських еліт підтверджено на підставі історичних закономірностей, для чого використано діяльнісний метод. Рекомендовано врахувати виняткову значущість Циркумпонтійської спільноти/цивілізації, що дозволить усунути російські амбіції в акваторії Чорного моря. Регіональні аспірації Російської Федерації останніми роками зіткнулися із вагомим спротивом з боку Туреччини та України. Позицію Європейського Союзу щодо Туреччини позначено як контроверсійну. Позбавлення від токсичного партнера-конкурента Російської Федерації для ЄС створить нову геополітичну реальність, в якій пріоритет надаватиметься повазі до міжнародного права. Російські окупаційні адміністрації в державах, які прагнуть вийти з її орбіти впливу, здійснюють політику виснаження та руйнування. Ними стали проросійські анклави Чорноморського регіону – Абхазія, Південна Осетія, Донбас, Крим, Придністров’я. Будівничі «русского мира» планують і реалізовують план дезінтеграції євроспільноти, на який звернула увагу А. Меркель. Запропоновано змінити пріоритети у ставленні до сучасної системи недієвої системи безпеки та визначено складові українських переваг.
Мальвіна Хопей
Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти pp 67-81; doi:10.31866/2616-745x.6.2020.218774

Abstract:
Інформація Міністра закордонних справ про зовнішньополітичні завдання - це щорічна презентація, в якій представлено основний напрям діяльності Міністерства закордонних справ Польщі. Метою статті є представлення планів на 2019 рік крізь призму м'якої сили. Привабливість культури та цінностей, що надаються державою, які є основними атрибутами м’якої сили, розуміються як здатність створювати чужі уподобання, які можуть вплинути на те, як функціонує організація і навіть міжнародна система, є важливими факторами, що формують зовнішню політику, хоча у випадку Польщі цей діапазон діє тільки в регіоні Центральної та Східної Європи. До цього каталогу, з моменту призначення Яцека Чапутовича на посаду Міністра закордонних справ, була включена історична політика та більша участь польської діаспори у побудові позитивного іміджу Польщі на міжнародній арені. Текст складається з чотирьох основних частин. Перша, це теоретичний аспект, який є вступом до самої істоти м'якої сили. Наступні дві частини стосуються розташування Міністерства закордонних справ на політичній арені та презентація планів на 2018 рік. Остання частина присвячена категоріям м'якої влади в інформації Міністра закордонних справ про завдання польської зовнішньої політики у 2019 році. Розділ складається з чотирьох менших частин, кожній з яких передував теоретичний вступ: норми та цінності; важливість історичного чинника у створенні м’якої сили; культура; дипломатія та роль Полонії у побудові іміджу Польщі.
Володимир Михайлович Наконечний
Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти pp 181-195; doi:10.31866/2616-745x.6.2020.218787

Abstract:
Мета статті полягає в дослідженні причин і напрямів лемківської еміграції у міжвоєнний час, з’ясування культурно-освітньої праці її діячів у країнах компактного поселення за матеріалами газет «Наш лемко» та «Лемко». Дослідницька методологія спирається на звичне для праць з історії науки поєднання принципів (історизму та об’єктивності) і методів (філософських, загальнонаукових та спеціально-історичних) наукової праці. Особливо значущими були методика джерелознавчого аналізу (на етапі збору та критики емпіричного матеріалу), а також компаративний і типологічний методи (на реконструктивному та наративному етапах). Наукова новизна статті полягає у спробі цілісної реконструкції причин, напрямів і культурно-освітнього життя лемківської еміграції у міжвоєнний час за матеріалами газет «Наш лемко» і «Лемко». У підсумку проведеного дослідження було доведено, що найбільше русинські газети писали про причини та напрями еміграції, а також висвітлювали життя лемківської діаспори в США, Канаді, Бразилії, Уругваї, Перу та ін. Особливо докладною була інформація про громадське і культурно-освітнє життя закордонних русинів: побудовані культурні установи, проведені концерти та виставки, організовані радіопередачі. Поряд із успіхами, лемківські видання не приховували й труднощів еміграційного життя, викликаних роз’єднаністю та неорганізованістю русинської спільноти на чужині. З’ясовано, що всі лемківські видання, незалежно від ідейних орієнтацій, були сповнені вдячності на адресу еміграції за її фінансову допомогу краю. Поряд із цим, русинські публіцисти віднотовували й чималі загрози, що їх ніс із собою багаторічний відтік найбільш активної людності. З огляду на це, лемківські часописи розгорнули потужну протиеміграційну пропаганду. Вони виховували в русинському середовищі активістське ставлення до життя, переконували лемків ставати ініціативними і кмітливими господарями рідних теренів. Підсумовано, що активне та солідарне обговорення переселенської тематики лемківською періодикою сприяло єднанню русинів як на еміграції, так і на батьківщині.
Максим Ігорович Ратніков
Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти pp 226-237; doi:10.31866/2616-745x.6.2020.218793

Abstract:
Основною метою статті є виявлення факторів, що вплинули на основи формування концепцій Н. Макіавеллі. Методологія була заснована на елементах структурного та функціонального аналізу. Використовуючи теорії Э. Дюркгейма, А. Редкліффа-Брауна, Мертона, автор розглядав систему, в якій усі частини служать для задоволення потреб системи в цілому, забезпечуючи її існування у зовнішньому середовищі концептуальних полів. У результаті було виявлено, що основи теоретичної бази Н. Макіавеллі знайшли своє відображення у пануванні історичного методу й опорі на античних авторів. Макіавеллі використовував цей історичний метод некритично. Його приклади абстраговані від історичного контексту і занадто грубо застосовані до його сучасників. Государ був першим політичним памфлетом, який відхилив трансценденталізм, у тому вигляді, в якому він існував до Канта. Під цим розуміється відмова від наявності будь-якого єдиного ціннісного орієнтиру. Іншим теоретичним методом став історичний. Через політичні причини Н. Макіавеллі не міг вказувати прямо на сучасників. Тому він вишуковав за допомогою античних авторів зручні метафоричні історії для пояснення своєї позиції. Основою методології Макіавеллі був постулат, що влада передує закону, звичаю і юстиції. Макіавеллі стверджував, що злість людської природи, нерозсудливість населення, і тенденція товариств вироджуватися може в якійсь мірі контролюватися або регулюватися законами, які, будучи встановленими, викликають у людях ініціативність і терпимість. Він вважав, що люди не роблять добро без необхідності. Тим самим простежується ставлення до законів як до надбудови звичаїв. За цих умов хороших законів не може бути там, де немає добре озброєної виконавчої влади. Макіавеллі вважав, що безпека всіх держав будується на основі військової дисципліни, яка в свою чергу ґрунтується на хороших законах. При цьому військова безпека є первинною, і без неї не може існувати щось законне. Це переказ ідей Полібія, який так само стверджував, що перед буквами закону повинна бути якась примусова сила, щоб змусити людей до виконання їх обов’язків.
Ірина Юріївна Слюсаренко
Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти pp 126-139; doi:10.31866/2616-745x.6.2020.218779

Abstract:
Аналіз текстів резолюцій Першого комітету Генеральної Асамблеї ООН (ГА ООН) дозволяє виявити саме ті загрози, щодо яких існує консенсус більшості держав-членів ГА ООН. Мета дослідження – на основі аналізу текстів резолюцій Першого комітету ГА ООН (з роззброєння та міжнародної безпеки) за 2014–2019 рр. виявити загрози безпеці на регіональному та субрегіональному рівнях та здійснити їх класифікацію. За допомогою методу контент-аналізу російськомовних текстів резолюцій Першого комітету ГА ООН за 2014–2019 рр., де ключовими були такі одиниці аналізу: «загроза», «загроза безпеці», вдалося виокремити масив загроз безпеці на регіональному та субрегіональному рівнях. Метод кластерного аналізу дозволив систематизувати результати отримані в ході контент-аналізу за чітко визначеними параметрами: транскордонна загроза безпеці в Центральній Африці; ймовірне розповсюдження ядерної зброї на Близькому Сході; можливе використання терористами зброї масового знищення, міжнародних злочинів та незаконних відправлень зброї, а також незаконного виготовлення, споживання та торгівлі наркотиками в Середземномор’ї; загроза війни на регіональному рівні; загроза війни між державами одного регіону чи субрегіону; суперечки між державами. У текстах резолюцій Першого комітету ГА ООН виокремлено два основних підходи до класифікації загроз: за ступенем небезпеки та за актуальністю. Поєднання декількох класифікацій під час подальшого аналізу дасть уявлення про бачення міжнародним співтовариством сутності загроз у сфері міжнародної безпеки та роззброєння.
Валерій Васильович Ластовський
Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти pp 169-180; doi:10.31866/2616-745x.6.2020.218785

Abstract:
Мета дослідження: показати вплив східно-європейських історичних розвідок на розвиток історичних уявлень на українських землях, сприйняття їх інформації українськими істориками та поширення в українській історіографії. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, системності, науковості, міждисциплінарності. Використано такі загальноісторичні методи: історіографічний аналіз, історико-генетичний і порівняльний. Автор дотримуються цивілізаційного підходу та засад культурно-інтелектуальної історії. Наукова новизна: на основі аналізу українського історіографічного процесу окреслено окремі прогалини, що існують в історичній науці та можливі шляхи їх заповнення. Висновки. Cучасна українська академічна наука дуже повільно просувається у дослідженні та публікаціях історичних джерел, у т. ч. й хронік, анналів, літописів. Відсутність наукових видань цілого ряду творів передовсім польських хроністів створює «патову» ситуацію для сучасної української історичної науки. Як наслідок цієї ситуації із джерелами та їх тлумаченням у наукових історичних творах, можна констатувати наявність досить значної міфологізації історичної інформації, передовсім на побутовому рівні. Прогресивним виходом із неї можна вважати лише більш інтенсивне введення до обігу в українську історичну науку широкого кола джерел, у т. ч. авторського походження.
Світлана Іванівна Гальченко, Максим Ігоревич Ратніков
Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти pp 8-18; doi:10.31866/2616-745x.6.2020.218719

Abstract:
У межах цієї статті було розглянуто підходи теорій політичного ринку до функціонування державного управління. Розглянуто різні погляди на теорію. Комплексний характер визначених дослідницьких цілей і завдань зумовлює застосування у статті комплексного методологічного підходу, заснованого на сучасних системних і дослідницьких проблемах, що стосуються функціонування сучасних партійних систем і політичного розвитку. Цим запропоновано цілісний розгляд теорії в єдності концептуальних і прикладних аспектів. Провідним методом дослідження обрано метод системного аналізу. Методологічним принципом, представленим у всіх підрозділах цієї статті, є принцип діалектики, що дав змогу дослідити погляди теоретиків з урахуванням їхньої внутрішньої суперечливості й мінливості. Важливо зазначити, що в частинах, присвячених розглядові проблематики політичної боротьби, було застосовано елементи структурно-функціонального аналізу. Однією із засад методології дослідження були положення теорії політичного реалізму, які вказують на те, що головним суб’єктом системи міжнародних відносин є національна держава. Нормативно-ціннісний метод було застосовано для з’ясування значення конкретних чинників впливукультури на процес зміни відносин усередині політологічних шкіл. Метод порівняльного аналізу був корисним для визначення спільного й особливого в політичних поглядах. Головним завданням теорії суспільного вибору було нормативно розв’язати такі проблеми демократії як тиранія більшості, масовізація культури й моралі, наявність неефективного уряду, демагогія і порожній простір демократії (наявність на посадах людей, більшість який являє собою змінну масу, використовувану задля представлення громадян загалом), але аж ніяк не створити пояснення для всього спектра політичного життя. Теорія суспільного вибору показує можливий варіант існування політичної системи, щоправда, з іншого боку.
Back to Top Top