Bìoresursi ì prirodokoristuvannâ

Journal Information
ISSN / EISSN : 2078-9912 / 2518-1963
Total articles ≅ 233
Filter:

Latest articles in this journal

R. B. Dudyn, National Forestry University of Ukraine, O. M. Bagatskaya, , National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
Bìoresursi ì prirodokoristuvannâ, Volume 12; https://doi.org/10.31548/bio2020.01.007

Abstract:
Система зелених насаджень міста Ужгород включає до свого складу значну кількість парків, які є пам’ятками садово-паркового мистецтва місцевого значення. Актуальним сьогодні є вивчення їхнього видового складу та еколого-біологічних особливостей.Об’єктами досліджень обрано вісім парків та скверів міста різного підпорядкування, що входять до складу природно-заповідного фонду України. Під час подеревної інвентаризації було встановлено таксономічний склад насаджень означених об’єктів, який формується представниками 36 родин, 67 родів та 119 видів деревних рослин. Переважають представники відділу Покритонасінні (93 види). Систематичний аналіз дендрофлори засвідчив чисельне представництво родин Pinaceae (22 %), Rosaceae (17,6 %) та Oleaceae (14,7 %). Найбільше видів Північно-Американського походження (36,4 %).Проведено дослідження виявлених рослин за їхнім відношенням до основних чинників середовища – світла, вологи, температури повітря та багатства ґрунту. Отримані результати свідчать про широку амплітуду екоморф та адаптивні ознаки деревних рослин.
, Ternopil State Agricultural Research Station of the Institute of Feed and Agriculture of Podillya NAAS
Bìoresursi ì prirodokoristuvannâ, Volume 12; https://doi.org/10.31548/bio2020.01.008

Abstract:
Завданням було дослідити особливості розвитку кормовиробництва Тернопільської області в умовах кліматичних змін. У процесі проведення дослідження використовували такі загальнонаукові методи досліджень: індукції та дедукції (аналіз та узагальнення результатів досліджень), аналогії (проведення порівняння між періодами досліджень), узагальнення (висновки). Встановлено, що кліматичні зміни, які спостерігаються в загально планетарному масштабі знайшли своє відображення й на території Тернопільської області та вплинули на розміри та структуру посівних площ кормових і зернофуражних культур. На території Тернопільської області наприкінці ХІХ – початку ХХІ спостерігаються значні кліматичні зміни, які проявилися в зростанні температурного режиму та перерозподілі річної кількості опадів, що негативно позначилося на сільськогосподарському виробництві. Це зумовило зміну динаміки посівних площ сільськогосподарських культур і проявилося в збільшенні частки зернових злакових фуражних культур і сої та зменшенні відсотка зернобобових та типових кормових культур у структурі посівів. Зростання середньодобової температури повітря та теплозабезпеченості вегетаційного періоду сприяло збільшенню розмірів посівних площ зернових злакових фуражних культур та сої. Водночас зазначені чинники негативно позначилися на обсягах виробництва зернобобових та типових кормових культур. Збільшення кількості опадів спричиняє зростання посівних площ вологолюбивих зернобобових та кормових культур та зменшує посіви сої та зернових злакових фуражних культур.
M. Y. Pikovskyi, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, M. M. Kyryk, V. V. Bоrodai, , V. I. Melnyk
Bìoresursi ì prirodokoristuvannâ, Volume 12; https://doi.org/10.31548/bio2020.01.003

Abstract:
Гриб Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Bary належить до небезпечних патогенів, що викликають значні економічні втрати сільськогосподарських культур. Його популяції є поліморфними за морфолого-фізіологічними та біохімічними ознаками. У біологічному циклі розвитку патоген розмножується статевим і безстатевим способом, продукуючи різні структури. Водночас особливості формування конідіальної стадії є недостатньо вивченим. Мета дослідження – встановити особливості формування мікроконідій S. sclerotiorum і вивчити їхню морфологію. Об’єктами досліджень були уражені стебловою формою білої гнилі зразки рослин сої, ріпаку, соняшнику, гороху та жоржини, відібрані в різних ґрунтово-кліматичних умовах України.Установлена здатність гриба S. sclerotiorum продукувати in vitro мікроконідії різними шляхами: на поодиноких видовжених, септованих конідієносцях, довжиною 100–250 мкм і групами на коротких конідієносцях, розташованих на гіфах, товщиною 8–12 мкм. Вони утворювалися у вигляді ланцюжків на конідієгенних клітинах – фіалідах, товщина яких становила 6–8 мкм, а довжина 15–25 мкм. Розмір мікроконідій – 4–5 мкм, вони гіалінові, мали кулясту форму з вираженою оболонкою та з вкрапленням у центрі. Виявлена закономірність утворення даного спороношення тільки за культивування міцелію несумісних ізолятів, незалежно від рослини–живителя з якої вони вилученні. Подальші дослідження спрямовані та встановленні ролі мікроконідій у біологічному та інфекційному циклах патогену.
P. I. Trofymenko, State Ecological Academy of Management and Management, V. V. Lyashenko, N. V. Trofimenko, O. A. Tymoshchuk, National Center For Ghg Emission Accounting, Institute of Geology Taras Shevchenko National University of Kyiv
Bìoresursi ì prirodokoristuvannâ, Volume 12; https://doi.org/10.31548/bio2020.01.005

Abstract:
У статті представлено результати досліджень впливу трансформації земельних угідь України на формування обсягів емісії й асиміляції СО2 та потенціалу зниження його концентрації в атмосфері. Використано матеріали звітів України до United Nations Framework Convention on Climate Change (UNFCCC) у період з 1990 до 2015 року.На основі даних кореляційно-регресійного аналізу встановлено, що вплив на емісію та асиміляцію СО2 зумовлений трансформацією угідь: у ліси (на 83,9 %), водно-болотні угіддя (на 54,3 %), поселення (на 38,7 %).За результатами досліджень виділено три рівні значущості екологічного впливу трансформації земельних угідь на формування обсягів емісії-стоку СО2. До І –го увійшли ліси та водно-болотні угіддя, до ІІ – рілля та поселення, до ІІІ – інші угіддя та пасовища.Із 75,5 % загальної зміни обсягу СО2 15,3 % пояснюється варіацією зміни площі ріллі; 6,6 % – зміною площ земель трансформованих у пасовища; 41,1 % зміною площ земель трансформованих у населені пункти; 6,2 % зміною площ земель, трансформованих у інші землі; 6,2 % пояснюється зміною температури повітря. Отримані дані засвідчили, що зміна площі трансформованих земель на 1 % за окремими угіддями (окрім лісів та водно-болотних угідь) за умови збереження встановлених тенденцій трансформації, призведе до збільшення (або зменшення) викидів СО2 : для ріллі – на 22,5 %; для пасовищ – на 23,7 %; для поселень – на 38,7 %; для інших земель – на 23,8 %. Зміна температури повітря на 1 % (0,0879 t ˚C) за умови збереження тенденцій проведення трансформації угідь призведе до зміни величини емісії СО2 на 34,8 %.Доведено, що температури повітря є визначальною складовою, яка одночасно впливає на усі види угідь й формування обсягів емісії СО2. Цей чинник є достатньо впливовим та мало контрольованим і може кардинально змінити екологічну ситуацію.
, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, V. I. Karpovskyi, V. O. Trokoz
Bìoresursi ì prirodokoristuvannâ, Volume 12; https://doi.org/10.31548/bio2020.01.009

Abstract:
Корекція вмісту Кальцію, Фосфору та Магнію в організмі корів за допомогою кормової добавки Гермацинк у тварин із різним тонусом автономної нервової системи є надзвичайно актуальним для науки і практики ветеринарної медицини. Метою досліджень було дослідити ефективність корекції гомеостазу макроелементів Кальцію, Фосфору, Магнію в організмі корів залежно від автономної нервової системи за допомогою кормової добавки «Гермацинк». Відповідно до отриманих результатів, тварину відносили до нормо-, симпатико- чи ваготоніків. Коровам дослідної групи протягом десяти діб випоювали кормову добавку «Гермацинк» у дозі 10 мл/добу. Матеріалом для досліджень слугували відібрані зразки крові корів отримані з яремної вени до задавання кормової добавки та через 10-ть, 30-ть та 45-ть діб після початку досліджень. У цільній крові, клітинах та сироватці крові визначали вміст Кальцію, Фосфору, Магнію. Вміст Кальцію в клітинах крові корів-симпатикотоніків був достовірно менше на 6,0 % (р < 0,05) а вміст іонізованого Кальцію в сироватці крові більше на 4,7 % (р < 0,05) від показників корів-нормотоніків. Після задавання кормової добавки Гермацинк у корів із різним тонусом автономної нервової системи встановлено лише тенденцію до збільшення його вмісту в сироватці крові (на 3,0–5,0 %). Після задавання кормової добавки Гермацинк вміст загального Фосфору в крові корів із різним тонусом автономної нервової системи достовірно не змінюється, тоді як вміст неорганічного Фосфору в сироватці крові дещо збільшується (в межах тенденції на 2–9 % залежно від тонусу автономної нервової системи корів). Через 10 діб після задавання кормової добавки вміст Магнію в сироватці крові корів-нормо- та ваготоніків збільшується відповідно на 5,3–5,6 %. На відміну від цього вміст Магнію в сироватці крові корів-симпатикотоніків з 1 до 10 та з 10 до 30 доби експерименту збільшується відповідно на 8,2 % (р < 0,05) та 23,6 % (р < 0,001). Уміст Магнію в клітинах крові корів із різним тонусом автономної нервової системи після задавання кормової добавки Гермацинк істотно не змінюється. Слід лише відмітити його збільшення з 1 до 10 та з 10 до 30 доби експерименту в крові корів-симпатикотоніків відповідно на 5,3 та 12,15 % (р < 0,01). Унаслідок чого через 10 та 30 діб після початку досліджень вміст цього металу в клітинах крові корів-симпатикотоніків достовірно не відрізняється від такого у тварин з нормальним тонусом автономної нервової системи.Отже, проведені дослідження свідчать, що задавання кормової добавки Гермацинк коровам із різним вегетативним статусом має коригуючий вплив на вміст Кальцію, Фосфору, Магнію.
, Sumy National Agrarian University
Bìoresursi ì prirodokoristuvannâ, Volume 12; https://doi.org/10.31548/bio2020.01.012

Abstract:
Представлена методика визначення показників якості виконання технологічних операцій машинними агрегатами залежно від культури та технології її вирощування. Методика дозволяє аналізувати вплив кожної технологічної операції залежно від вибраних машинних агрегатів, умов роботи та робочих режимів через показники якості їхньої роботи на заплановану врожайність агрокультури.Зазначена методика дозволяє розрахувати реальний показник врожайності культури з урахуванням її зміни протягом виконання технологічного процесу залежно від технології вирощування культури та комплексу машин; отримати та проаналізувати приведену до врожайності вартість роботи машинних агрегатів. Це дає можливість забезпечити оптимізацію технологічного процесу вирощування культури завдяки забезпеченню раціонального показника якості роботи машинних агрегатів на кожній технологічній операції вартості робіт.
К. Borak, Zhytomyr Agricultural College
Bìoresursi ì prirodokoristuvannâ, Volume 12; https://doi.org/10.31548/bio2020.01.011

Abstract:
У процесі зношування поверхні тертя змінюють свої фізико-механічні властивості, що може призводити до збільшення або зменшення інтенсивності зношування. Вивчення закономірностей зміни фізико-механічних властивостей поверхневих шарів у процесі зношування дозволить розробити рекомендації для підвищення зносостійкості деталей машин.Завдання дослідження полягало у визначенні впливу характеристик ґрунтового середовища на зміну поверхневої твердості робочих органів ґрунтообробних машин у процесі їхньої експлуатації. Вимірювання твердості виконували ультразвуковим методом за допомогою ультразвукового твердоміра Т-УД-2 відповідно до стандарту ASTM A1038–19.У результаті зношування поверхонь лемішно-лапових робочих органів у процесі їхньої експлуатації, поверхнева твердість підвищується на 1,61…21,42 %, що пояснюється процесом «самонаклепу» у разі взаємодії з абразивними частинками ґрунту, які мають більшу твердість. Слід відмітити більш суттєве підвищення твердості на поверхні робочих органів плугів 7,44…21,42 % в порівнянні з підвищенням твердості на культиваторних лапах 1,61…5,2 %. Зростання питомого тиску в зоні контакту абразиву з поверхнею та ступеня закріплення абразиву призводить до зростання твердості поверхні робочих органів ґрунтообробних машин. У процесі зношування лемішно-лапових робочих органів ґрунтообробних машин спостерігається збільшення поверхневої твердості, що можна пояснити «наклепуванням» поверхневого шару. «Наклепування» відбувається завдяки високій швидкості пластичної деформації, що переважає швидкість термічних процесів на поверхні тертя, оскільки дана трибосистема є відкритою.
L. Tkachik, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, S. Tkachuk
Bìoresursi ì prirodokoristuvannâ, Volume 12; https://doi.org/10.31548/bio2020.01.010

Abstract:
Застосування органічних кормових добавок, що не створюють ризику для споживачів, а також можуть впливати на якісний склад свинини є одним з актуальних проблемних питань, вирішення якого потребує низки наукових досліджень.Метою наших досліджень було визначити вміст жирних кислот у м’язовій тканині (найдовшому м’язі спини свиней) за застосування в годівлі кормових добавок LG-MAX (у дозі 2,0 г) і Сел-Плекс. Кормові добавки вводили в складі преміксу до комбікорму для тварин дослідної групи, з урахуванням забезпечення потреби тварин у Омега-3 поліненасичених жирних кислотах (добова потреба свиней у Омега-3 становить 672 мг. В 1 г дослідної кормової добавки міститься 353 мг Омега-3). Препарат Сел-Плекс містить 1000 мг/кг селена. Більшу частку якого (98 %) складають селенометіонін і селеноцистеїн.У результаті дослідження встановили вірогідне збільшення у свинині лауринової (p < 0,01), міристинової (p < 0,01), пальмітинової (p < 0,01), насичених жирних кислот; нервонової (p < 0,01), та цис-11-ейкозенової (p < 0,001) мононенасичених жирних кислот; лінолевої (p < 0,001), ліноленової (p < 0,01) і цис-4,7,10,13,16,19-докозагексаєнової поліненасичених жирних кислот. Сумарний вміст поліненасичених жирних кислот родини Омега-3 та Омега-6 збільшився, відповідно на 0,1 % та на 3,02 % порівняно з контролем. Cпіввідношення поліненасичених жирних кислот до насичених жирних кислот склало у свинині дослідної групи 0,314 (1:3,2), а у контролі – 0,237 (1:4,2).
O. Kutsenko, Institute of Biology and Medicine of Taras Shevchenko National University of Kyiv, S. Pavlova, I. Budzanivska
Bìoresursi ì prirodokoristuvannâ, Volume 12; https://doi.org/10.31548/bio2020.01.001

Abstract:
Вірус шарки сливи – збудник небезпечного захворювання кісточкових культур, є карантинним агентом по всьому світу. Вірус діагностований в різних регіонах України, становить серйозну загрозу для садової промисловості і ареали поширення збудника з кожним роком зростають. Метою нашої роботи був моніторинг кісточкових культур на наявність вірусу шарки сливи в Україні, використовуючи серологічні методи діагностики для встановлення розповсюдженості вірусу шарки сливи та подальшого вивчення молекулярно-епідеміологічних особливостей збудника, отримання специфічної діагностичної сироватки. Для ранньої та широкомасштабної діагностики кісточкових культур спершу отримали специфічну діагностичну сироватку для виявлення всіх штамів вірусу шарки сливи. Специфічність отриманої сироватки підтвердили за допомогою імуноелектроблотингу. Отриману сироватку використовували для проведення непрямого імуноферментного аналізу, також для діагностики використовували імуноферментний аналіз („сендвіч”) комерційної тест-системи виробництва Loewe (Німечина). В результаті вірус шарки сливи був виявлений в шести областях України, рівень ураження кісточкових культур з досліджуваних регіонів становить 30%, що є серйозною загрозою для садової промисловості нашої країни, та потребує подальшої молекулярно-генетичної діагностики.
O. V. Kaminska, State Research Institute of Laboratory Diagnostics and Veterinary and Sanitary Expertise, , M. M. Kyryk, , National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
Bìoresursi ì prirodokoristuvannâ, Volume 12; https://doi.org/10.31548/bio2020.01.006

Abstract:
Проведено аналіз сезонної динаміки накопичення мікотоксинів грибів роду Fusarium у зерні кукурудзи, призначеного для продовольчих і технічних потреб та експорту. Для визначення вмісту мікотоксинів таких як дезоксиніваленол, Т-2 токсин, зеараленон було використано 325 зразків зерна кукурудзи, які надходили на дослідження посезонно з елеваторів та зерносховищ. Із 325 проб зерна кукурудзи, які надходили для досліджень, 23 % партій зерна кукурудзи контаміновані одночасно двома і навіть трьома мікотоксинами в різних комбінаціях. 65% контаміновано мікотоксинами, рівень яких знаходився в межах МДР для зерна, призначеного для продовольчих і технічних потреб та експорту, 11,7 % зерна містило Т-2 токсин, зеараленол та дезоксиніваленол, що допускало його використання для кормових потреб і 6,5% партій зерна були непридатними навіть для кормових потреб. Найнижчий рівень Т-2 токсину, зеараленолу і дезоксиніваленолу спостерігався у зерні кукурудзи протягом осіннього періоду зберігання. В зимовий, осінній і літній періоди у зерні кукурудзи відмічали накопичення Т-2 токсину та деоксиніваленолу. Рівень зеараленолу в зерні кукурудзи мав тенденцію до збільшення протягом літнього періоду.
Back to Top Top