Scientific Papers NaUKMA. Economics

Journal Information
ISSN / EISSN : 2519-4739 / 2519-4747
Current Publisher: National University of Kyiv - Mohyla Academy (10.18523)
Total articles ≅ 101
Current Coverage
DOAJ
Archived in
SHERPA/ROMEO
Filter:

Latest articles in this journal

Iryna Lukianenko, Maria Nasachenko
Scientific Papers NaUKMA. Economics, Volume 5, pp 82-88; doi:10.18523/2519-4739.20205.1.82-88

Abstract:
Впровадження Національним банком інфляційного таргетування (ІТ) наприкінці 2016 р. значно вплинуло на інфляційні процеси в Україні, зокрема, інфляція сповільнилася з майже 60 % у середині 2015-го до 2,3 % у 2020 р. До того ж канал інфляційних очікувань став більш значущим, що актуалізувало потребу поглибленого аналізу механізму його дії, а також основних факторів впливу на інфляційні очікування. Метою статті є проведення емпіричного аналізу динаміки інфляційних очікувань, а також дослідження впливу на неї таких важливих показників, як інфляція, облікова ставка та індекс реальної заробітної плати, на основі застосування сучасного економетричного інструментарію, зокрема Марківської авторегресійної моделі з двома режимами. Основними особливостями обраного модельного інструментарію є можливість виокремлення двох станів – з високою волатильністю інфляційних очікувань та з низькою, а також оцінювання ймовірностей переходу між ними з розрахунком тривалості кожного зі станів, що значно підвищує цінність та практичну значущість отриманих результатів моделювання для підтримки ухвалення фінансових управлінських рішень. Побудована та оцінена на реальних даних економетрична модель складається з двох рівнянь, одне з них визначає режим із високою волатильністю, а друге – з низькою. Отримані результати розрахунків свідчать про домінування режиму високої волатильності протягом майже всього періоду дослідження через істотну невизначеність щодо інфляції та нестабільну ситуацію в країні загалом, спричинену кризою. Зокрема, інфляційні очікування протягом 2013–2019 рр. характеризувалися високою волатильністю з ймовірністю 91 %, водночас утриматись у стані помірних коливань було ймовірно лише на 33 %. Режим високої волатильності згідно з розрахунками на основі розробленої моделі триває значно довше, ніж період помірних та низьких коливань інфляційних очікувань, а саме 11 місяців, тоді як тривалість низької волатильності в середньому становить близько одного місяця. Загалом, розрахунки на основі Марківської авторегресійної моделі з перемикачами дають змогу детальніше дослідити динаміку інфляційних процесів в Україні, наприклад, визначити ймовірність переходу від одного режиму до іншого, розрахувати їхню тривалість, отримати значення еластичностей між залежною та незалежними змінними тощо. Подальші дослідження щодо оцінювання наслідків зміни режимів грошово-кредитної політики на цінову стабільність можуть базуватись на ускладненій версії Марківської моделі, а саме з трьома або чотирма перемикачами для високої, низької, помірної волатильності тощо. Крім того, можливе проведення експериментів із використанням додаткових незалежних змінних з метою підвищення точності розробленої моделі та її застосування для дослідження й прогнозування широкого спектра монетарних показників, зокрема облікової ставки та інфляції. JEL classification: E42, E58, C34 Матеріал надійшов 10.04.2020
Scientific Papers NaUKMA. Economics, Volume 5, pp 107-112; doi:10.18523/2519-4739.20205.1.107-112

Abstract:
У статті розглянуто необхідність розроблення digital-стратегії міжнародної компанії, а також її адаптацію до особливостей національного ринку. У процесі написання статті використано загальнонаукові методи дослідження: аналіз і синтез, абстрагування, індукція. Застосування системного підходу для визначення напрямів підвищення ефективності цифрових комунікацій компанії «La Roche-Posay» обумовило цілісність і логічність виконаного дослідження та обґрунтованість отриманих висновків. З метою визначення рівня ефективності використання ресурсів компанії «La Roche-Posay» у сфері цифрового маркетингу було застосовано метод порівняльного аналізу digital-стратегій компаній-лідерів ринку дерматопродукції в Україні. Встановлено, що факторами відставання від конкурентів є недостатньо активне використання медійних кампаній під час створення попиту, контекстної реклами для генерування потоку зацікавлених споживачів, а також інструментів digital-стратегії з формування лояльності споживачів і стимулювання повторних покупок. Завданнями дослідження споживачів було визначення мети використання дерматокосметичних засобів; способів розв’язання ними проблеми зі шкірою обличчя та ефективність самостійного підходу до вибору продуктів. Опитування цільової аудиторії та порівняння результатів з гіпотезами, закладеними регіоноцентричною стратегією маркетингу компанії «La Roche-Posay», дало можливість визначити відмінності української моделі прийняття рішення цільовим споживачем від моделі, що відповідає регіональному маркетинговому підходу компанії. Виявлено можливість формування додаткового попиту на продукти компанії як високоефективні засоби для повсякденного догляду за шкірою обличчя. Потрібно провести подальші дослідження шляху споживача для виявлених способів придбання продукту, визначити канали залучення та розробити план продажів для кожного з них. У статті наведено склад інструментів digital-стратегії, який відповідає етапам прийняття рішення споживачем активної косметики в Україні. JEL classification: M31 Матеріал надійшов 24.04.2020
Scientific Papers NaUKMA. Economics, Volume 5, pp 113-117; doi:10.18523/2519-4739.20205.1.113-117

Abstract:
У статті проаналізовано деякі ключові визначення та концепції позиціонування бренда за останні 40 років. Наявність багатьох суперечностей ускладнює розроблення повноцінної стратегії фірми і створює плутанину в наукових дослідженнях. Метою статті є систематизація основних підходів до розуміння категорії «позиціонування» та оновлення стратегії позиціонування бренда і підприємства. Автор обґрунтував важливість комплексного підходу до конкурентного позиціонування підприємства, який спирається не тільки на маркетингове позиціонування його продукції чи самого себе, але й на позиціонування щодо конкурентів та нинішніх (або можливих) працівників. Показано також, що поведінкові фактори (включно з культурними відмінностями) слід враховувати у стратегії позиціонування. Методами дослідження є описовий, аналітичний, методи синтезу та порівняння. У результаті проведеного аналізу запропоновано комплексний підхід до класифікації стратегій позиціонування на основі систематизації критеріїв створення характеристик товару, марки, підприємства, які відрізнятимуть їх від конкурентів. Надано кілька пропозицій щодо сучасного погляду на концепцію конкурентного позиціонування, де предметом конкурентного позиціонування є не лише товар, а й підприємство, яке його виробляє. Цю статтю доцільно використовувати для подальшого та глибшого практичного дослідження визначених аспектів конкурентного позиціонування фірми. У результаті проведеного дослідження запропоновано додати конкурентів та працівників компанії до об’єктів конкурентного позиціонування, що зумовлює появу концепції поведінкового конкурентного позиціонування. JEL classіfіcatіon: D03, D21, M31, M37 Матеріал надійшов 02.05.2020
Hennadiy Hryhoriev
Scientific Papers NaUKMA. Economics, Volume 5, pp 35-40; doi:10.18523/2519-4739.20205.1.35-40

Abstract:
Cтаттю присвячено дослідженню сучасних підходів до аналізу суверенного боргу та виявленню базових структур альтернативного фінансування національної економіки. Метою дослідження є встановлення головних ефектів уразливості національної економіки до зовнішніх шоків. Виявлено системну проблему динамічного балансування між довгостроковим економічним розвитком та фінансовою стабільністю. Проведено аналіз чутливості боргового потенціалу за допомогою методів системної динаміки. Доведено, що «зачароване коло» ресурсного прокляття може бути подолане за допомогою зростання сукупної продуктивності факторів виробництва та зменшення суверенного боргу. Для подолання перебування в порочному колі важливо мати поштовх для економічного розвитку та переходу на новий технологічний етап економічного розвитку. Результатами дослідження стало наукове доведення того факту, що борговий потенціал України був суттєво занижений через відсутність виходу за межі ресурсного циклу розвитку. Період економічного відновлення кінця 90-х років ХХ століття в Україні, який, як відомо, завершився залученням національної економіки в процеси глобальної економічної кризи, зменшив у рази борговий потенціал. Основна ідея цієї статті полягає в розробленні діапазону боргового контролю для національної економіки, який дає змогу вчасно виявляти критичну межу боргового навантаження суверенних ризиків. Можливе застосування результатів дослідження полягає в наданні рекомендацій фінансово-економічним інституціям щодо зменшення ризиків боргового нависання на макрорівні як методики подолання (протидії) наслідків економічної кризи та перебування в стані динамічної рівноваги. Висновки статті, підтверджені проведеним дослідженням, вказують на нетривкий період експансії національного виробництва, базованої на фінансуванні за допомогою лише фінансових інструментів. Скорочення національного ВВП після сплати боргів залежить від потенціалу нового рівня виробництва для покриття основної суми боргу та відсотка. JEL classification: B22, C53, C61, E17, E5 Матеріал надійшов 30.04.2020
Scientific Papers NaUKMA. Economics, Volume 5, pp 95-100; doi:10.18523/2519-4739.20205.1.95-100

Abstract:
У статті подано результати першого такого опитування щодо незадекларованої праці в Україні, яке провели студенти Національного університету «Києво-Могилянська академія». Це пілотне дослідження, яке базується на 133 спостереженнях, зібраних з березня по квітень 2020 р. в Україні. Вибірка складається переважно з молодих індивідів, які проживають у міській місцевості, одиноких, без дітей, до того ж жінок більше, ніж чоловіків. Незадекларована праця – це будь-яка оплачувана діяльність, яка є законною, але не задекларованою в державних органах. У статті проаналізовано характеристики працівників незадекларованої діяльності, а саме: хто працює незадекларовано, їхній рівень освіти, статус зайнятості та економічна активність. Майже половина респондентів оцінюють частку населення України, яке виконує незадекларовану роботу, на рівні 43 %. Майже всі опитані зізнаються, що знають осіб, які є незадекларованими працівниками. Ризик виявлення незадекларованих працівників вважають низьким майже половина опитаних. Найпопулярнішими незадекларованими видами діяльності є репетиторство, торгівля, маркетинг, робота офіціантом/офіціанткою, аналітика, надання консультативних послуг та будівництво. Дохід від офіційної роботи визначено як нижчий, ніж від незадекларованої. Згідно з даними опитування, середній чистий заробіток за офіційну роботу становить менше ніж 5000 грн на місяць, тоді як за незадекларовану роботу – від 5000–10 000 грн. Найпоширенішими причинами участі в незадекларованій праці є бажання отримувати вищий дохід, легкість пошуку роботи та уникнення сплати податків. Також у статті наведено перелік рекомендацій щодо подолання незадекларованої роботи в Україні, найпопулярнішими з яких були, зокрема, такі: зменшити податок на прибуток, збільшити штрафи за незадекларовану роботу, запровадити штрафні санкції за незадекларовану роботу не тільки для роботодавців, але й для працівників, посилити адміністративну відповідальність роботодавців та спростити податкову систему. JEL classification: E26, J46 Матеріал надійшов 30.04.2020
Olena Bugrova
Scientific Papers NaUKMA. Economics, Volume 5, pp 16-20; doi:10.18523/2519-4739.20205.1.16-20

Abstract:
Предметом дослідження цієї статті є перспективи, які розкриває застосування комбінаторики в умовах будівельного інформаційного моделювання (БІМ: Building Information Modeling – BIM). Сьогоднішній світ характеризується високим ступенем непередбачуваності, що підвищує актуальність впровадження нових методів управління проєктними ризиками і можливостями. Іншою особливою рисою сучасності є дигіталізація. Ці два виклики, взяті разом у своїй взаємодії, зумовлюють необхідність наукового дослідження зазначеної теми. Проведений аналіз показав, що інструментарій комбінаторики застосовується в таких сферах, як біологія, фізика, інформаційні технології, лінгвістика. Проте в економіці і менеджменті цей корисний інструментарій ще не набув достатнього поширення. Мета статті – визначити низку чинників, завдяки яким практичне застосування прийомів комбінаторики може якісно вплинути на управління проєктами капітального будівництва. Розкрито сутність БІМ як цифрового середовища для запровадження проєктними командами (і менеджерами проєктів) прогнозування на основі карт сценаріїв розвитку подій. Iлюстрацію можливостей застосування прийомів комбінаторики наведено в таких сферах менеджменту та економіки, як інтегроване виконання проєктів (Integrated Project Delivery), побудова ланцюжків постачання (Supply Chains), заощадливе будівництво (Lean Construction) і аналіз «вигоди-витрати» (Benefit-Cost Analysis). Особливу увагу приділено питанням оцінки економічної і фінансової ефективності в контексті визначення очікуваного процесу розвитку проєкту за допомогою прикладних підходів комбінаторики. Важливою властивістю прийомів комбінаторики є те, що їх застосування є одним із засобів проактивного управління в умовах невизначеності. Комбінаторика має стати однією з необхідних компетентностей для менеджерів проєктів та фахівців з інжинірингу цінності. Наведений у статті наочний бізнес-кейс свідчить про доцільність і корисність широкого впровадження пропонованих підходів у практику здійснення проєктів капітального будівництва. JEL classification: C83, D81, L74, M15, O22 Матеріал надійшов 28.04.2020
Nina Chala, Oksana Poplavska
Scientific Papers NaUKMA. Economics, Volume 5, pp 124-130; doi:10.18523/2519-4739.20205.1.124-130

Abstract:
Вивчивши проблему цифрової економіки як явища, автори дійшли висновку, що її слід розглядати як виробничу та економічну систему; вона реалізується в умовах надмірності та доступності інформації, володіючи особливостями економіки знань. Визначивши ключову роль держави – поліпшення якості людських ресурсів і підвищення соціальної відповідальності бізнесу та суспільства, автори рекомендують оцінити вплив цифрової економіки на ринок праці та соціально-трудові відносини з погляду підтримки соціального забезпечення задоволення критеріїв розвитку економіки 4.0. Метою цієї статті є дослідити сутність цифрової економіки як явища та оцінити її вплив на соціально-економічну ситуацію в Україні. З огляду на авторське визначення цифрової економіки було виділено критерії для аналізу та оцінки впливу діджиталізації на соціально-економічні трансформації в Україні, а саме: економічної доцільності, соціальної безпеки, прозорості (транспарентності) та сталості. Для визначення впливу цифровізації на соціально-економічні трансформації в Україні використовували експертне опитування. Експертам було запропоновано обґрунтувати й оцінити (виставити ранг від 1 до 10, де 1 – максимальний вплив, а 10 – його відсутність) рівень впливу цифровізації на різні показники соціально-економічного розвитку країни. У результаті дослідження автори розробили рекомендації для ухвалення рішень на рівні уряду, бізнесу, найманого працівника. Визначивши та оцінивши соціальні виклики, автори наголосили на найгострішому серед них – відсутність персоналу з потрібними знаннями. JEL classіfіcatіon: J07, O1:O52 Матеріал надійшов 24.03.2020
Olena Bazilinska, Olena Panchenko
Scientific Papers NaUKMA. Economics, Volume 5, pp 3-9; doi:10.18523/2519-4739.20205.1.3-9

Abstract:
Метою статті є з’ясування ролі та значення розвитку іпотечного кредитування для подолання фінансово-економічної кризи та забезпечення позитивної динаміки макроекономічних показників. У статті розкрито сутність іпотечного кредитування, обґрунтовано необхідність його розвитку та вдосконалення для створення дієвої системи надання іпотечних кредитів в Україні, яка допомагає вирішити проблеми щодо забезпечення житлом населення та прискорення розвитку не тільки будівельної галузі, а й пов’язаних із нею сфер діяльності. У процесі дослідження доведено, що обсяги та динаміка інвестицій у житлове будівництво суттєво впливають на макроекономіку, тому завдяки удосконаленню системи іпотечного кредитування можна передавати позитивні імпульси реальному сектору економіки та виводити країну з кризи. У статті розглянуто особливості іпотечного кредитування, які виділяють його в окрему сферу на кредитному ринку. На основі цих особливостей визначено функції іпотечного кредитування в сучасних умовах, а саме: інвестиційну, соціальну, стимулювальну та формування фіктивного капіталу на ринку цінних паперів. У процесі дослідження доведено важливість розвитку та вдосконалення іпотечного кредитування через визначення переваг і недоліків для всіх суб’єктів кредитних відносин. На підставі статистичних даних визначено основні параметри вітчизняного ринку іпотечного кредитування, які свідчать про консервативний підхід до формування умов кредитування та небажання банківських установ надавати довгострокові іпотечні кредити. Основною причиною такої ситуації є недосконала нормативно-правова база кредитування під заставу нерухомості. За результатами дослідження зроблено висновок, що іпотечне кредитування є важливим інструментом забезпечення соціально-економічного зростання країни, а його роль та значення суттєво зростають під час виходу з фінансово-економічної кризи. JEL classіfіcatіon: G21 Матеріал надійшов 27.04.2020
Аndriy Kaminskyi, Oleksii Petrovskyi
Scientific Papers NaUKMA. Economics, Volume 5, pp 69-75; doi:10.18523/2519-4739.20205.1.69-75

Abstract:
Метою статті є моделювання діяльності мікрофінансової компанії, яка здійснює кредитування онлайн у сегменті коротких споживчих кредитів (Payday loans). Актуальність дослідження цього сегменту зумовлена його динамічним розвитком в останнє десятиріччя. Це пов’язано з активним впровадженням онлайн-технологій у процеси кредитування. Сегмент має характеристичні особливості кредитної діяльності, аналіз яких зроблено в статті. Основними такими характеристиками є високий ризик неповернення кредиту, значна конкуренція, висока відсоткова ставка. Подібні характеристики породжують високу значущість стратегії розвитку компанії, тому що неправильно сформована стратегія породжує доволі високий ризик банкрутства. У роботі показано застосування системної динаміки для моделювання кредитної діяльності таких компаній. Такий підхід дав змогу змоделювати вплив зміни одного елемента на інші і на систему мікрокредитування загалом. Побудована модель має чотири «наріжні камені» системи, а саме: рух капіталу інвестора, процес залучення позичальників, динаміка переходу позичальників у кредитному портфелі з одного типу в інший, жорсткість в управлінні кредитними ризиками. Рух капіталу інвестора являє собою J-криву. Процес залучення позичальників структурується у припливі нових та кредитуванні повторних. Особливістю ринку коротких кредитів є погіршення якості позичальників з часом. У моделі представлено поділ позичальників на 5 типів залежно від надходжень, які вони генерують для компанії. Для кожного типу в моделі показано, який прибуток/збиток можна очікувати від клієнтів цього типу. Побудована модель враховує такі важливі зв’язки, як вплив рівня відсоткової ставки на швидкість погіршення фінансового стану позичальника (перехід між типами позичальників), вплив швидкості залучення нових позичальників на їхню якість (розподіл позичальників за типами), а також те, що згодом позичальники залишають компанію. Ілюстрацію цієї моделі було здійснено за допомогою симулятивного аналізу, який дозволяє знайти оптимальну швидкість залучення позичальників щодо обсягу початкового капіталу кредитора. JEL classіfіcatіon: G21, E47 Матеріал надійшов 30.04.2020
Svitlana Hlushchenko, Ihor Piddubnyi
Scientific Papers NaUKMA. Economics, Volume 5, pp 27-34; doi:10.18523/2519-4739.20205.1.27-34

Abstract:
Статтю присвячено висвітленню трендів і факторів розвитку небанківського фінансового сектору в українській економіці. Автори здійснили аналіз поточного стану та динаміки розвитку ринку небанківських фінансових послуг на основі даних про кількість фінансових установ на ринку, обсяги їхніх активів та обсяги наданих ними послуг протягом 2013–2019 рр. З’ясовано, що тренд до зменшення або збільшення учасників ринку загалом не простежується, але за окремими типами установ його можна визначити. Зокрема, такі фінансові установи, як страхові компанії, кредитні спілки, ломбарди та недержавні пенсійні фонди, мали спадну динаміку щодо їхньої кількості, а кількість фінансових компаній, навпаки, зросла. Визначено, що більшість активів небанківського фінансового сектору припадає на фінансові компанії, другою найбільшою частиною сектору є страховий ринок, а такі установи, як недержавні пенсійні фонди, ломбарди та кредитні спілки, мали в цей період малі частки активів серед ринку. У частині надаваних послуг небанківськими фінансовими посередниками визначено, що основна активність припадає на фінансові компанії та на їхні послуги «надання коштів у позику», що займає 51 % від усього ринку послуг. Також описано вплив макроекономічних показників в Україні (рівень ВВП, доходи населення, витрати населення, інфляція та безробіття) на тренди розвитку та зміну структури небанківських фінансових посередників у період 2013–2019 рр. JEL classіfіcatіon: G20-23, G29 Матеріал надійшов 21.04.2020
Back to Top Top