Scientific Bulletin of UNFU

Journal Information
ISSN / EISSN : 1994-7836 / 2519-2477
Current Publisher: Ukrainian National Forestry University (10.36930)
Former Publisher: Oles Honchar Dnipropetrovsk National University (10.15421)
Total articles ≅ 1,752
Current Coverage
DOAJ
Filter:

Latest articles in this journal

О. Є. Галевич, М. І. Сорока
Scientific Bulletin of UNFU, Volume 31, pp 37-41; doi:10.36930/40310106

Abstract:
Досліджено біоморфологічні характеристики культивованих видів рослин, ідентифікованих на 24 озеленених плоских дахах екстенсивного типу у Львові. Встановлено, що для створення рослинних композицій використано 225 видів, 136 культиварів, 14 гібридів із 55 родин та 143 родів. Здійснено біоморфологічний аналіз культивованої флори, складеної із 326 видів, гібридів та культиварів, які успішно акліматизувалися на дахах і ростуть на них більше двох років. Проаналізовано спектри життєвих форм, виділених на основі різних класифікаційних систем із застосуванням різних морфологічних критеріїв. Встановлено взаємозв'язок між життєвістю рослини і її біоморфологічними характеристиками та зроблено висновки про доцільність використання певних біоморф для озеленення покрівель. За класифікацією життєвих форм І. Серебрякова (1962), основним критерієм для виділення життєвих форм вважають довговічність скелетних осей, що є проявом адаптивної реакції рослини на умови середовища. Наші дослідження підтвердили успішність адаптації на дахах багаторічних рослин із здерев'янілими чи підземними метаморфізованими органами, серед них кущі (116 видів; 35,6 %), полікарпічні трави (107; 32,9 %) та дерева (43; 13,2 %). За системою С. Raunkiaer (1934), основою для виділення клімаморф є захист бруньок поновлення та апікальних меристем пагона. За нашими спостереженнями, на дахах більше двох років витримують рослини із добре захищеними бруньками – це 102 види листопадних і 65 вічнозелених фанерофітів (51,2 % від загальної кількості), гемікриптофіти (27,6 %) із захищеною опадом рослини і снігом верхівковою брунькою та криптофіти-геофіти (14,2 %) із схованими глибоко під землею бруньками. Згідно зі системою R. Whittaker (1970) біоморфи рослин є результатом ценотичної взаємодії видів в екосистемах, а умови середовища визначають тип надземних органів рослин, що підтверджено і нашими дослідженнями. Кожен із органів рослин, а також всі окремі ознаки біоморф перебувають у тісному взаємозв'язку із умовами середовища, а тому на дахах найкраще виживають широколисті листопадні дерева (24; 7,4 %), широколисті листопадні кущі (71; 21,8 %), та різнотрав'я (72; 22,3 %). За лінійною системою життєвих форм В. М. Голубєва (1972), біоморфологічні ознаки рослин можна оцінити незалежно одна від одної без виділення життєвих форм, проте кожна окремо взята ознака відображає тип пристосування рослини до умов середовища. Встановлено, що для зелених дахів найбільш характерні кущі (116; 35,6 %), літньозеленого типу (220; 67,5 %), безрозеткові (324; 99,4 %), із змішаною кореневою системою (219; 67,2 %), без виражених підземних кореневищних структур (265; 81,3 %). Встановлено, що на дахах висотних будівель найкращу життєвість мають низькорослі листопадні кущі та сукуленти. Вище 20 м для здешевлення догляду саду взимку варто ширше застосовувати однорічні рослини. Натомість на дахах недоцільно використовувати такі біоморфи як цибулинні ефемероїди, стрижнекореневі рослини, види із здерев'янілими кореневищами, а також вічнозелені широколистяні види та хвойні з ламкими гілками.
О. М. Даниленко, В. С. Ющик, М. Г. Румянцев, А. А. Мостепанюк
Scientific Bulletin of UNFU, Volume 31, pp 26-29; doi:10.36930/40310104

Abstract:
Встановлено, що для умов Лівобережного Лісостепу України вкрай мало даних щодо особливостей росту лісових культур за участі сосни звичайної (Pinus sylvestris L.), створених різним садивним матеріалом, зокрема сіянцями із відкритою та закритою кореневими системами. Проте це питання на сьогодні є актуальним, оскільки вибір конкретного виду садивного матеріалу під час створення лісових культур має відповідний вплив на продуктивність майбутніх насаджень. Проведено порівняння показників росту лісових культур за участі сосни звичайної, створених сіянцями із відкритою та закритою кореневими системами, за п'ятирічний період їх вирощування в південно-східній частині Лівобережного Лісостепу України. Садіння дослідних культур проведено восени 2015 р. однорічними сіянцями сосни звичайної із закритою кореневою системою, вирощених в умовах відкритого ґрунту та навесні 2016 р. – однорічними сіянцями сосни звичайної із відкритою кореневою системою, вирощених в умовах закритого ґрунту. Схема розміщення садивних місць: для сіянців із відкритою кореневою системою – 2,5×0,7 м; для сіянців із закритою кореневою системою – 2,5×1,0 м. Під час досліджень використано загальноприйняті методики з лісівництва, лісознавства та лісових культур. Доведено, що біометричні показники саджанців (середні висота, діаметр і приріст за висотою) є достовірно більшими в соснових культурах, створених сіянцями із закритою кореневою системою, ніж відповідні їх значення у культурах, створених сіянцями із відкритою кореневою системою. У віці 5 років соснові культури, створені сіянцями із відкритою кореневою системою, характеризувалися такими показниками за ростом: висота – 166 см, діаметр на висоті 1,3 м – 33 мм, приріст за висотою – 44 см, а сіянцями із закритою кореневою системою – 177, 38 і 46 см відповідно. Різниця у відносних значеннях становить 7 % – за висотою, 15 % – за діаметром на висоті 1,3 м, 4 % – за приростом по висоті. Санітарний стан культур, створених сіянцями із закритою кореневою системою, є дещо кращим, ніж культур, створених сіянцями із відкритою кореневою системою – І,2 проти І,3 відповідно. Окрім цього, лісові культури, створені сіянцями із закритою кореневою системою, у трирічному віці відзначалися розвиненішою кореневою системою (мали потужніші стрижневий і бічні корені) порівняно із культурами, створеними сіянцями із відкритою кореневою системою. Ці особливості загалом сприяли кращій приживлюваності й успішнішому подальшому росту створених лісових культур. Результати проведених досліджень доцільно враховувати під час розроблення нових або вдосконалення чинних нормативних актів із ведення лісового господарства в соснових лісах.
Г. В. Стрямець, В. О. Гребельна, О. С. Скобало
Scientific Bulletin of UNFU, Volume 31, pp 14-19; doi:10.36930/40310102

Abstract:
Глобальне оцінювання температурного режиму нашої планети найповніше висвітлює Міжурядова група експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) у періодичних звітах, де відзначено ріст температури повітря над поверхнею суші та океану у ХХ та ХХІ століттях, який проявляється в різних місцях неоднаково. Як констатує МГЕЗК, проведення різних аналізів дає підставу припустити, що температури в північній півкулі за останнє десятиліття були вищі, ніж у будь-який інший час за останні 6-10 століть. Відповідно до програми "Літопису природи заповідників і національних природних парків" в установах ПЗФ здійснюють локальні метеорологічні дослідження. У роботі наведено основні характеристики температурного режиму природного заповідника "Розточчя" за даними власної метеостанції за період з 2005 р. по 2019 р. включно. Відзначено, що найбільші відхилення температури повітря спостерігаються влітку +2,5 °С та взимку +2,2 °С, менші – навесні та восени, відповідно +1,8 °С та +1,7 °С. Аналіз середньомісячних температур у розрізі п'ятирічних періодів показує найістотніше підвищення температур періоду 2015-2019 рр., коли середні річні температури були вищими за 9,2 °С. Середня річна температура досліджуваного п'ятнадцятирічного періоду зросла від 6,9 до 9,0 °С, тобто на 2,1 °С. Максимальні абсолютні відхилення зафіксовано в літні місяці, це від 2,1 до 3,0 °С, що становить 12-18 % до середньої архівної температури сезону, а абсолютні мінімальні – навесні, від 1,3 до 2,4 °С, тобто на 19-34 % більше температури весни за даними архіву. Отже, наведені цифри демонструють чітку тенденцію до підвищення середньорічних і сезонних температур як для досліджуваного п'ятнадцятирічного періоду 2005-2019 рр. загалом, так і для всіх його п'ятирічних складових. Порівняння динаміки температур за календарними сезонами року показало стабільне підвищення температур за всіма сезонами порівняно з багаторічними архівними показниками. Також виявлено стійкий тренд підвищення суми ефективних температур (більше +5 °С) за п'ятирічними періодами: за період 2010-2014 рр. збільшення становить 3,8 %, а за 2015-2019 рр. – 6,6 % порівняно з 2005-2009 рр.
Р. А. Мельник, Р. І. Квіт, Т. М. Сало
Scientific Bulletin of UNFU, Volume 31, pp 117-121; doi:10.36930/40310120

Abstract:
The object of research is the algorithm of piecewise linear approximation when applying it to the selection of facial features and compression of its images. One of the problem areas is to obtain the optimal ratio of the degree of compression and accuracy of image reproduction, as well as the accuracy of the obtained facial features, which can be used to search for people in databases. The main characteristics of the image of the face are the coordinates and size of the eyes, mouth, nose and other objects of attention. Dimensions, distances between them, as well as their relationship also form a set of characteristics. A piecewise linear approximation algorithm is used to identify and determine these features. First, it is used to approximate the image of the face to obtain a graph of the silhouette from right to left and, secondly, to approximate fragments of the face to obtain silhouettes of the face from top to bottom. The purpose of the next stage is to implement multilevel segmentation of the approximated images to cover them with rectangles of different intensity. Due to their shape they are called barcodes. These three stages of the algorithm the faces are represented by two barcode images are vertical and horizontal. This material is used to calculate facial features. The medium intensity function in a row or column is used to form an approximation object and as a tool to measure the values of facial image characteristics. Additionally, the widths of barcodes and the distances between them are calculated. Experimental results with faces from known databases are presented. A piecewise linear approximation is used to compress facial images. Experiments have shown how the accuracy of the approximation changes with the degree of compression of the image. The method has a linear complexity of the algorithm from the number of pixels in the image, which allows its testing for large data. Finding the coordinates of a synchronized object, such as the eyes, allows calculating all the distances between the objects of attention on the face in relative form. The developed software has control parameters for conducting research.
Scientific Bulletin of UNFU, Volume 31, pp 131-136; doi:10.36930/40310122

Abstract:
Проаналізовано особливості використання ієрархічних мереж Петрі для розроблення масштабованої та відмовостійкої моделі опрацювання даних у системах "розумного" будинку. Застосовано підхід, який забезпечує підвищену надійність функціонування систем та їхню швидкість роботи під час різкого збільшення обсягу інформації, що надходить від давачів, яку потрібно опрацювати згідно з реалізованою внутрішньою логікою. Розроблено підхід та приклади мереж Петрі, що створюють ієрархічну логіку функціонування підсистем "розумного" будинку. З'ясовано, що поділ функціоналу системи на окремі модулі дає змогу реалізувати кожну окрему логічну функцію у вигляді закритої системи з чітко визначеним форматом вхідних і вихідних даних. Вхідні дані подано змінами показників давачів, що розташовані у будинку. Водночас вихідні дані представлені чітко визначеним результатом роботи підсистеми, що відповідає конкретній функції всієї системи у вигляді розрахованих нових параметрів її налаштувань і побутових приладів. Завдяки специфіці функціонування підсистем "розумного" будинку з чітко визначеними правилами зміни станів налаштувань системи та правил реагування нею на виниклі події, всі підсистеми можна реалізувати у вигляді мереж Петрі, ієрархічно розташованими у структурі внутрішньої логіки системи "розумного будинку". Події, що виникають у системі й зберігають різний набір даних залежно від подій, що виникли, представлені окремими типами (кольорами) маркерів мереж Петрі. Отже, всі підсистеми реалізують кольорову ієрархічну мережу Петрі. Реалізовано логіку функціонування підсистем "розумного" будинку, робота яких базується на підставі теорії мереж Петрі, що дало змогу розробити мікросервісну архітектуру комплексної системи з гнучким механізмом автоматизованого балансування обчислювального навантаження на окремі функції та можливістю швидшого відновлення повноцінної роботи системи після низки аварійних ситуацій порівняно з монолітною архітектурою комп'ютерних систем, що є поширеним підходом на сьогодні під час розроблення систем цього типу.
, І. І. Дідович, Е. А. Кульчицька
Scientific Bulletin of UNFU, Volume 31, pp 62-67; doi:10.36930/40310110

Abstract:
Проаналізовано та обґрунтовано поняття еколого-безпечного експортного виробництва лісогосподарських підприємств, як такого, за якого фінансові надходження від реалізації експортної продукції є на рівні, що дає змогу відшкодовувати витрати на виробництво і реалізацію цієї продукції, витрати на відтворення лісу і на відновлення корисних соціальних та екологічних функцій лісу, які внаслідок вирубок понесли відповідні втрати. Встановлено, що для забезпечення екологічно безпечного функціонування лісових екосистем у процесі експортної діяльності лісогосподарських підприємств фінансові надходження від реалізації експортної продукції повинні повністю компенсувати виробничі втрати (вилучені деревинні ресурси), а також втрати соціальних і екологічних функцій лісу. Систематизовано еколого-економічні фактори, які впливають на безпеку експортної діяльності лісогосподарських підприємств, а також проаналізовано величину і характер цього впливу. Запропоновано та обґрунтовано методику оцінювання рівня екологічної безпеки експортної діяльності, яка базується на розрахунку коефіцієнта рівня екологічної безпеки підприємства. Ця методика передбачає здійснення комплексного оцінювання безпеки експортної діяльності показниками, що враховують ступінь екологічної загрози від виробничого навантаження на лісові екосистеми в процесі виробництва лісопродукції на експорт і ступінь навантаження від експортної діяльності на соціальні та екологічні функції лісу. Запропонована методика розрахунку рівня екологічної загрози від експортної діяльності лісогосподарських підприємств з урахуванням впливу зазначених факторів дає змогу оцінити стан еколого-економічної безпеки експортної діяльності цих підприємств. Така оцінка слугуватиме передумовою для розроблення та прийняття підприємством необхідних управлінських рішень для підвищення ефективності експортної діяльності на засадах сталого розвитку. Запропоновану методику можна використати для оцінювання стану еколого-економічної безпеки експортної діяльності підприємств суміжних галузей національного господарства для прийняття ними адекватних управлінських рішень.
А. М. Жежкун, І. В. Порохняч, С. В. Кубраков
Scientific Bulletin of UNFU, Volume 31, pp 42-47; doi:10.36930/40310107

Abstract:
Проаналізовано динаміку осередків всихання за верхівковим типом з масовим поширенням верхівкового короїда Ips acuminatus у соснових насадженнях Східного Полісся впродовж періоду 2017-2019 рр. Охарактеризовано закономірності поширення процесу всихання у соснових деревостанах Східного Полісся на основі аналізу змін панівного типу всихання, що узгоджується з результатами лісопатологічного моніторингу просторово-часової мінливості осередків на пробних площах. Перші осередки групового відмирання дерев сосни звичайної виявлено упродовж 2015 р. у південно-західній частині Східного Полісся. Патологічне всихання поширювалося у східному напрямку, охопивши лісовий фонд усіх лісових господарств регіону. У західній частині зберігалась найбільша інтенсивність перебігу процесів всихання соснових деревостанів. В утворених осередках всихання відбувалася концентрація чисельності верхівкових короїдів з наступним заселенням суміжних дерев сосни, розширенням наявних та формуванням нових осередків. Встановлено переважання поодинокого та групового типу всихання у 2017 р., яке набуло куртинного типу з розширенням до суцільного у 2018 р. У 2019 р. на тлі зниження (до 34 %) інтенсивності виникнення нових осередків всихання виявлено розширення майже 25 % минулорічних групових осередків, збільшення частки формування нових куртинних осередків всихання та появу осередків суцільного всихання. У 2019 р. інтенсивність процесів всихання істотно знизилася і стабілізувалися з переважанням поодинокого та групового типу. Появу нових та розширення минулорічних осередків у цьому році виявлено лише в другій половині вегетаційного періоду, що спричинило завершення розвитку лише однієї генерації верхівкового короїда. З'ясовано, що напрям поширення процесу всихання та виникнення нових осередків в соснових деревостанах стохастичний. В осередках всихання відмирали дерева різного діаметра з перевагою екземплярів більших ступенів товщини. Загальний відносний відпад за кількістю стовбурів в сосняках, які зазнали всихання, становив 31,3-46,3 %, що зумовлювало погіршення їхнього санітарного стану з категорії дуже ослабленого до всихаючого із середнім індексом стану ІІ,84–ІІІ,97.
Г. П. Петришин, С. П. Тупісь, Я. О. Онуфрів, Г. Б. Лукащук
Scientific Bulletin of UNFU, Volume 31, pp 48-54; doi:10.36930/40310108

Abstract:
Проаналізовано ландшафтну, планувальну, просторову структури "Дублянського парку" Самбірського району Львівської області. Встановлено, що на дослідженій території відсутні ознаки функціонального зонування, немає проєкту організації його території. Об'ємно-просторова структура цього парку, в основному, представлена закритим простором. Напіввідкриті простори виявлені вздовж русла річки Веретено та алеї біля північної межі парку. Переважає лісовий тип ландшафту, який виник на місці порушеного паркового ландшафту. Залишились окремі елементи регулярного парку у вигляді ділянки перерослого грабового боскету, які потребують реконструкції та збереження. Визначено основні види деревних і трав'яних рослин, що присутні на території, запропонованій для охорони у смт Дубляни Самбірського району. У дендрофлорі дослідженого парку більшість рослин належить до відділу Magnoliophyta. Видовий склад деревних рослин представлений 39 видами, які належать до 16 родин. Серед життєвих форм, які формують основу цього парку, переважають дерева (30 таксонів). Кущі представлені такими лісовими видами: Euonymus europaeus L., Cornus sanguinea L., Rosa canina L. У складі паркового фітоценозу смт Дубляни присутні інтродуковані вікові види, а саме: Juglans nigra L. та J. мandshurica Maxim,, Phellodendron amurense Rupr, Acer sacharinum L. та A. negundo L. За таких умов зростання для цих видів характерна досить висока стійкість, деякі з них дають природне поновлення, мають історичну та ботанічну цінність. У складі трав'яних рослин, здебільшого, переважають лісові види, що свідчить про відсутність належного догляду і витіснення штучних угруповань. Найвища частота трапляння та проєктивного вкриття спостерігається у Carex brizoides L., Stellaria holostea L., Aegopodium podagraria L., Pulmonaria obscura Dumort., Galeobdolon luteum Huds. Узагальнено назрілі проблеми функціонування досліджуваного парку, встановлено причини деградації зелених насаджень, намічено невідкладні природоохоронні та ландшафтно-планувальні завдання, обґрунтовано доцільність надання парку статусу парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення у смт Дубляни Самбірського району Львівської області.
Б. М. М'якуш, Б. Я. Кшивецький
Scientific Bulletin of UNFU, Volume 31, pp 68-73; doi:10.36930/40310111

Abstract:
Досліджено вплив навантажень на формостійкість тришарової паркетної дошки, склеєної термопластичними полівінілацетатними клеями, залежно від їх величини під час експлуатації. На основі побудованої математичної моделі для прогнозування формостійкості тришарової паркетної дошки залежно від дії зовнішніх факторів під час експлуатації з використанням імітаційного моделювання досліджено пружно-деформаційний стан тришарової паркетної дошки, склеєної термопластичними полівілацетатними клеями. Побудовано графічні залежності радіальних та тангентальних напружень у тришаровій паркетній дошці і проаналізовано їх вплив на паркетну дошку під час експлуатації залежно від навантажень. Під час математичного та імітаційного моделювання тришарову паркетну дошку розглянуто як клейову конструкцію, що складається із трьох шарів, а саме: верхнього, середнього та нижнього, склеєних між собою термопластичними полівінілацетатними клеями із ступенем навантаження 3D. Кожний шар конструкції виготовлений із різних матеріалів, а саме: верхній шар – із твердолистяної породи деревини дуба, середній – із хвойної породи сосни та нижній – із фанери. Оскільки для матеріалу, з якого виготовлена конструкція, характерні різні фізико-механічні властивості, то відповідно, це матиме вплив на пружно-деформаційні процеси тришарової паркетної дошки під час навантажень та визначатиме формостійкість виробу. Встановлено, що за дії на тришарову паркетну дошку, склеєну термопластичними полівінілацетатними клеми, фізичних навантажень, тангентальні напруження будуть зростати у середньому шару, який виготовлений із ламелей деревини сосни та розміщений перпендикулярно до верхнього лицевого та нижнього основного шару. Мінімальне значення тангентальних напружень спостерігається у середині верхнього лицевого та нижнього шарів. Такий розподіл навантажень у тришаровій конструкції паркетної дошки, досягається завдяки нижньому шару, який виготовлений із фанери, та еластичності клейового з'єднання, яке формується термопластичними полівінілацетатними клеями. Це дає змогу компенсувати напруження у внутрішньому шарі тришарової паркетної дошки під час її експлуатації, цим самим покращити її формостійкість.
В. Й. Яхницький, І. І. Делеган
Scientific Bulletin of UNFU, Volume 31, pp 9-13; doi:10.36930/40310101

Abstract:
Охарактеризовано природно-кліматичні умови та лісотипологічні особливості району розміщення підприємства. З'ясовано динаміку зміни лісівничо-таксаційних показників деревостанів. Оцінено ефективність ведення лісового господарства порівняно зі суміжними лісогосподарськими підприємствами регіону Розточчя, а саме: Страдчівський навчально-виробничий лісокомбінат Міністерства освіти і науки України, Старичівський військовий лісгосп Міністерства оборони України, державне підприємство "Рава-Руське лісове господарство" державного агентства лісових ресурсів України та підприємство комунальної власності – Яворівське державне лісогосподарське підприємство, яке є структурним підрозділом Обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Галсільліс". Встановлено, що переважаючими є дерново-слабопідзолисті ґрунти на флювіогляціальних відкладах (59,8 %) та сірі лісові ґрунти на лесах (26,3 %), менше дерново-карбонатних на продуктах вивітрювання вапняків (6,1 %), решту площі займають інші типи і різновиди ґрунтів. Лісовий фонд налічує 30 типів лісу, за площею переважають свіжий грабово-дубово-сосновий сугруд – 25,45 % або 1579,1 га та свіжа грабова бучина – 18,51 % або 1148,1 га. Деревостани лісокомбінату відзначаються високою продуктивністю: до І, Іа, Іб бонітету належить 71,2 %, до ІІ – 24,5 %, до ІІІ-ІV – 4,3 %. Для деревостанів теж характерні високі повноти: насадження з повнотою 0,7 і вище займають 66,2 % площі, 0,5-0,6-28,9 % і рідини 0,4-4,9 %. Для всіх лісогосподарських підприємств Розточчя характерне переважання середньовікових насаджень. За 70 років ведення лісового господарства у Страдчівському навчально-виробничому лісокомбінаті набуто позитивного виробничого досвіду, що підтверджується лісівничо-таксаційними показниками, породним складом і віковою структурою деревостанів. Лісові насадження лісокомбінату мають важливе водоохоронне, оздоровче, кліматичне й естетичне значення. Площа лісів є водозбірним басейном, який постачає водою місто Львів. Західні вітри забезпечують місто чистим іонізованим і багатим фітонцидами повітрям. Різноманітні за складом, багаті ягодами, грибами, лікарськими рослинами ліси стали улюбленим місцем відпочинку людей.
Back to Top Top