Refine Search

New Search

Results: 518

(searched for: publisher_group_id:13754)
Save to Scifeed
Page of 11
Articles per Page
by
Show export options
  Select all
М. Артеменко
Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки pp 67-75; https://doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(89).2021.67-75

Abstract:
У статті розглядається концепт маніхейського фармакону як окремої філософської концепції. Маніхейське вчення в сучасній академічній традиції розглядається виключно з позиції релігієзнавчого вивчення. Проте символічна структура маніхейських трактатів, простір метафори, принципово відрізняється від європейської метафізики. Основним принципом існування маніхейства як системи знань є образність і гра смислів. У європейській метафізиці ці поняття позбавлені філософського авторитету, тоді як для східної традиції це основний маркер філософського дискурсу. Це навмисна "втеча від грецького логосу", представлена в інших формах філософування і конструювання реальності. У статті проаналізовано сферу розбіжностей між класичною філософською традицією епохи еллінізму та принципом формування "етичної фізики" у маніхейській традиції. Головною особливістю цієї системи є принцип мерехтливої реальності, прихованої за системою дуальних опозицій. Таким чином, вся філософська система являє собою простір гри і фармакону, спрямованого на зняття стану дифферансу і набуття початкової цілісності. Контакт зі світом істини – маніхейська фармакологія. Вона є лікувальною для тих, хто звертається до неї через вчителя, і руйнівною для тих, хто контактує до неї особисто. Взаємодія зі світом розсіювання – це гра, поняття, дискредитоване у європейській метафізиці. Сприйняття чи несприйняття фармакону, слідування за вчителем чи отримання "радості від життя" – це мультифункціональна гра. Це "розгадування" або розпізнавання справжньої сутності буття схоже на читання маніхейських трактатів, коли читач змушений розгадувати стромати автора.
О. Соколовський
Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки pp 148-157; https://doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(89).2021.148-157

Abstract:
У статті проаналізовано системний вплив гностицизму на формування світоглядно-ціннісних засад сучасної журналістики. У роботі підкреслена необхідність висвітлення світоглядних аспектів журналістики у контексті визначень творців гностичних систем, яке призвело до критичного відображення навколишнього світу ігноруючи важливі аспекти суспільного буття. Встановлено, що в сучасному глобалізованому світі, коли нівелюються морально-духовні цінності людини, з'являється сприятливий ґрунт для утвердження філософії споживацтва, гедонізму як основного критерію сенсу життя, хибно прийнятої свободи, вседозволеності, утвердження індивідуалізму та егоцентричне ставлення до природи. Творення світу у світоглядному вакуумі може спричинити тотальне маніпулювання масами, коли базове поняття правди відривали від його витоків, позбавляли метафізичного, цілісного визначення, перетворювали на безкомпромісну ідентифіковану історичну цінність. Деідеологізація свідомості людини, покоління чи суспільства призводить до нової, часто маніпулятивної за своїми наслідками для суспільства, ідеологізації, пропаганда якої часто використовує техніку смислового хаосу. На основі аналізу гностичних ціннісних орієнтирів встановлено, що базові світоглядні засади сучасної журналістики стали відображенням матеріалістичної і філософсько-релігійної доктрини гностицизму, оскільки обидва феномени акцентовані на досвіді пізнання буття, акумулюючи певне філософське навантаження та етичні принципи, утверджуючи стереотипи, ідеали, образи, цінності життя. Зокрема сучасна журналістика формує духовну атмосферу в країні, визначає світоглядні позиції нації і згортання світоглядних предметів на користь вирішення процедурних проблем текстотворення, яке може призвести до спрощеної формули світосприйняття й бажання пристосовувати події й тенденції світу до часткових знань і уявлень про нього.
Л. Саракун
Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки pp 102-113; https://doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(89).2021.102-113

Abstract:
У статті осмислюється специфіка формування світогляду як однієї із визначальних проблем соціогуманітарної науки. Поглиблення процесів глобалізації та світової інтеграції сприяють зростанню рівня міжкультурної взаємодії, збагачують досвід і розширюють світоглядні уявлення людей. В означеній площині нами здійснюється цілеспрямована спроба переосмислення шляхів формування світоглядних переконань у сучасників відповідно до нових реалій, а також пояснюється фундаментальна роль, яку відіграє світогляд у особистісному розвитку й формуванні індивіда. Метою статті є розгляд у системному вимірі філософських засад світогляду, його структурної організації й основних концепцій формування у контексті суспільних трансформацій. Підґрунтям наукового дослідження стали праці І. Канта, Д. Сайра, А. Тойнбі, О. Шпенглера та інших дослідників, які акцентують увагу на формуванні світогляду людини. У роботі використано також методологічні напрацювання К. Ясперса, У. Бека, Д. Хелда. Із застосуванням системного підходу нами аналізується змістовне наповнення досліджуваного нами феномена. Зазначається, що пізнавальні елементи світогляду перебувають у діалектичній єдності з усією світоглядною макроструктурою буття людини чи спільноти. На аксіологічному рівні світогляд впливає на самоорганізацію соціальної інтеграції чи соціального відчуження, оскільки "пропонує" індивіду систему цінностей, згідно якої виокремлюються пріоритетні цілі, напрямки дій, рішень, специфіка інтерперсональних взаємодій. Сьогочасні проблеми, з якими стикається людство, стають все більш глобальними, а, отже, не можуть бути вирішені лише в замкнутих спільностях і потребують нових світоглядних орієнтирів. Новим рішенням стає підхід, коли "космополітичні" принципи вбудовуються у соціальну реальність і розширюються до цілісного розуміння світобудови, основою якої є спільні аксіологічні принципи та космополітична демократія (У. Бек, Д. Деланті, Д. Хелд).
Т. Шадюк
Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки pp 114-127; https://doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(89).2021.114-127

Abstract:
Явище конспіративізму як створення й побутування "теорій змови" є достатньо поширеним у сучасному суспільстві. Воно є предметом міждисциплінарних досліджень, які фокусуються на виявленні його специфічних ознак, причин і наслідків існування в індивідуальній та суспільній свідомості. Метою статті є концептуальне осмислення феномена конспіративізму, визначення його сутнісних рис, в контексті чого здійснюється характеристика конспіративізму як суспільного явища та явища суспільної свідомості, аналізуються фактори причетності конспіративізму до поглиблення комунікативної кризи й втрати суспільної злагоди. У статті застосовуються філософсько-аналітичний, системно-логічний і синтетичний методи дослідження. Виокремлюється соціально-етичний вимір феномена конспіративізму та встановлюються змістові підходи до його окреслення. Стверджується можливість застосування міждисциплінарного способу дослідження конспіративізму як різновиду дезінформації в суспільній публічній сфері та здійснюється його оцінка як чинника соціального впливу. Можливі соціальні наслідки циркуляції "теорій змови" у публічному дискурсі аналізуються у контексті комунікативної кризи. В межах концептуального осмислення у статті визначаються філософсько-психологічні передумови формування конспіративного світогляду і демаркуються поняття "конспірологія", "конспіративізм", які використовуються для окреслення змістовних положень "теорій змови"та означуваного ними світогляду. За результатами дослідження, феномен конспіративізму характеризується змістом специфічного конспіративного світогляду, в основі якого лежить пласт уявлень, переконань, спроб вибудови цілісної картини світу, змістом яких є контент неперевіреної, частково правдивої або й зумисно неправдивої інформації, псевдоекспертного чи хибного знання. Конспіративний світогляд функціонує в межах публічного дискурсу, виявляючись у тісних соціальних взаємозв’язках, що фактично забезпечує безперервний вплив на реципієнтів масової комунікації, є фактором формування суспільної свідомості, котра набуває ознак конспіративної ментальності як сталого способу мислення. Конспіративний дискурс оцінюється як чинник ушкодження комунікації і втрати суспільного конкордизму, злагоди з огляду на традиційне розуміння комунікації як основної людської якості й процесу, заснованого на справжніх соціально-етичних цінностях, зокрема правді й достовірному знанні як компонентах інформаційного обміну.
О. Кучерук
Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки pp 128-137; https://doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(89).2021.128-137

Abstract:
У статті аналізується зарубіжний та вітчизняний теоретико-методологічний досвід осмислення цінностей в соціально-філософському дискурсі. Об’єктом дослідження є проблема цінностей у соціально-філософському вимірі. Предметом дослідження постає розгляд розвитку та трансформації цінностей і ціннісного компоненту світовідчуття в теоретичній традиції зарубіжних мислителів та авангардних розвідках вітчизняних науковців. У соціально-філософський ретроспективі осмислення цінностей доповнюється розглядом понять: "планування реальності" (автор?), "абсолютна повнота буття" (автор?) тощо з урахуванням напрацювань аксіологічних розвідок. В сучасному інформаційному просторі поняття цінність розглядається як одиниця виміру "екзистенційної дійсності". Цінність розглядається як фундаментальна світоглядна підвалина людського буття, в тому числі в умовах сучасних техногенних, екологічних, міграційних тощо викликів. Також досліджуються шляхи формування ціннісного компоненту світовідчуття в сучасному вітчизняному соціальному просторі, з метою подальшого пошуку механізмів формування нової ціннісної основи соціальної злагоди та компромісу. Здійснено звернення до розгляду стану пострадянської соціальної дійсності в умовах дії радикальних соціально-культурних трансформаційних сценаріїв, коли значна кількість сучасників переживала певний культурний шок. Звернуто увагу на об’єктивні соціально-історичні труднощі, котрі стають на заваді формуванню нової вітчизняної ціннісної моделі поведінки індивіда в умовах соціальної трансформації. Ми указуємо, що сучасні соціальні умови буття потребують розробки, популяризації адекватної системи цінностей в символічному виробництві та обміні для досягнення стану соціальної рівноваги та гармонії. Стаття є спробою осмислити цінності, ціннісні орієнтири, взірці поведінки на міждисциплінарному рівні з урахуванням всіх тих трансформаційних тенденцій та зрушень, що мають місце в сучасному глобалізованому світі та у вітчизняний соціально-політичній та соціально-культурній реальності.
І. Вітюк
Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки pp 158-167; https://doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(89).2021.158-167

Abstract:
У статті розглядається есхатологічна модель постапокаліптичного світу, запропонована творцями фільмів постапокаліптичного жанру. Поділ жанру на апокаліптичний та постапокаліптичний умовний, зроблений на основі сюжетних ліній, які або завершуються апокаліптичною подією, або розпочинаються з неї. Аналіз неоміфології постапокаліптичного світу проводиться через призму біблійних мотивів як самої основи постапокаліптичної неоміфології. Неоміфологія як сукупність взаємопов’язаних символічних оповідей (міфів) постапокаліптичної реальності розглядається в межах "есхатологічної міфологеми" сучасної культурно-релігійної традиції. Для більш детального аналізу було обрано серіал "Сосни" (2014-2016), оскільки у ньому відображено модель майбутнього суспільства у постапокаліптичному світі на основі використання ряду біблійних мотивів і схожих сюжетних ліній. Зауважено, що образ постапокаліптичного світу, відображений у фільмі "Сосни", є втіленням постцивілзаційного етапу розвитку, коли людське суспільство повністю себе вичерпує. Проєкт відродження існування homo sapiens sapiens у постапокаліптичному світі Вейворд Пайнс містить у собі цілий ряд мотивів "апокаліптичної міфологеми" (знищення людства, смерть і воскресіння, земля обітована, свобода волі людини, заборонений плід з дерева пізнання добра і зла, освячена богом влада лідера, жертвоприношення, братовбивство, кровозмішення, бог і повстання проти його волі, пророк і обраний для спасіння народ), укоріненої у традицію релігійно-культурної системи сучасної цивілізації. Універсальність їх образно-міфологічної біблійної символіки підходить для артикулювання важливих екзистенційних питань (співвідношення людини і суспільства, добра і зла, самотності і колективізму, особистого щастя і загального блага, відповідальності і безвідповідальності за долю інших, збереження і втрати людяності), що постають перед людством у кризові часи і визначають вектор подальшого розвитку.
А. Артеменко, Е. Юджесой
Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки pp 5-22; https://doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(89).2021.5-22

Abstract:
У статті досліджуються формування урбаністичної естетики метамодерна. Поняття метамодерн використовується для позначення змін в світогляді і формах культури початку 21 століття. Указується чіткий зв'язок постмодерну, мультикультуралізму та міської культури кінця 20 століття, а також наголошується, що іронічність і колажність як принципи постмодерну створили розуміння багатошаровості реальності. Розвиток цих феноменів сформував нове ставлення до міського простору. Місто є і матеріальним об’єктом, і символічним проєктом. На основі цього ми розглядаємо архітектуру і міський простір як візуалізацію парадигми мета модерну. Ключовим поняттям дослідження є поняття "атмосфера", запропоноване в рамках Нової Естетики Гернота Бьоме. Вона активно використовується прихильниками мета модернізму. Методологічна основа дослідження – семіотичний аналіз візуального об'єкта, застосований в рамках теорії виробництва простору Лефебра і Бурдьє. Предмет аналізу статті - архітектурний комплекс Левент Лофт (Стамбул, Туреччина). Мета статті – семіотичний аналіз архітектурного комплексу Левент Лофт для демонстрації переходу від постмодерністської парадигми до метамодерну. Предметом цієї статті є аналіз застосування дизайну лофт-стилю для створення міського простору. Архітектурно-конструкторське рішення комплексу Левент Лофт було створене у межах нової концепції міського простору. Еволюція лофт-стилю в рамках одного проекту відображає перехід до нової структури сприйняття сучасниками. У Левент Лофт об'єкти та параметри спостерігача об'єднуються в інтегральну систему підготовленого простору, атмосфери. Принцип множинної реальності зберігається тут як один з параметрів спостереження. Проект також допускає присутність особистої моделі реальності, яка не передбачає історичної укоріненості. Реалізація цього проєкту продемонструвала зміни естетичних уподобань для міського перепланування. Це сприймалося як перехід до нового сприйняття світу. Проєкт відобразив нове розуміння ролі людини в багатошаровому культурному просторі сучасного міста. Дизайн цього архітектурного об'єкта представлений як візуальна риторика, що створює міську антропологію епохи метамодерну. Як результат, ми приходимо до висновку, що лофт став інструментом для створення нового семіотичного поля метамодерна: комплекс Левент Лофт демонструє систему "налаштованого простору", атмосфери, де зберігається принцип множинної реальності, без історичної вкоріненості. Указується, що проект зафіксував нове розуміння ролі людини в багатошаровому культурному просторі сучасного міста.
В. Рябченко
Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки pp 88-101; https://doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(89).2021.88-101

Abstract:
У статті здійснено аналіз статистичних даних, що засвідчують критичний стан навколишнього середовища у результаті нестримного експансіонізму техногенної цивілізації та обґрунтовується необхідність сталого розвитку суспільства. Актуалізовано світоглядну компетентність особистості, яка має бути адекватною принципам, цілям і завданням сталого розвитку сучасного соціуму. Доведено, що у світогляді сучасних людей домінують цінності, які суперечать сталому розвитку. Масовій суспільній свідомості все ще не вистачає загостреного сприйняття кризового стану як природного, так і соціального середовища проживання людини. Пояснено, що без належної світоглядної компетентності сила знань у їх матеріалізації може набувати деструктивного спрямування й мати руйнівні наслідки. Обґрунтовано необхідність розмежування понять теоретичного і практичного світоглядів та визначено зміст поняття світоглядної компетентності. Стверджується, що причиною світоглядної некомпетентності є свавілля як результат розбалансування свободи і відповідальності. Надзвичайні загрози для сталого розвитку сучасного суспільства несе неврівноважена відповідальністю свобода владних суб’єктів, особливо в суспільствах з авторитарним управлінням. Тому демократизацію й утвердження верховенства права слід розглядати як безальтернативний шлях забезпечення сталого розвитку суспільства. Актуалізовано необхідність запровадження економічно-правових механізмів регулювання суспільних відносин, діяльності та природокористування, які б робили невигідним будь-яке порушення принципів сталого розвитку. Акцентовано, що для забезпечення сталого розвитку людство й соціум мають світоглядно переорієнтуватися у своєму ставленні до природи, відмовившись від парадигми панування "Людина над природою" і перейти у своїй життєдіяльності до парадигми співіснування "людина в Природі". Запропоновано розглядати світоглядну компетентність як самостійне поняття, що позначає здатність людини бути адекватною за світоглядом не лише у професійній діяльності, а й у житті загалом. Висловлено застереження щодо культивування ідеї космічного кочівництва як можливості втечі мешканців нашої планети від зруйнованого ними земного буття.
Н. Білокопитова, К. Ель Гуессаб
Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки pp 57-66; https://doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(89).2021.57-66

Abstract:
Стаття присвячена дослідженню феномена соціальності в тюркському світі. Основна складність в цілісному осмисленні матеріалу з даної проблематики полягає в тому, що в українському філософському дискурcі великий комплекс ідей не використовується для аналізу тюркської соціальності, що на наш погляд є важливим. Ми пропонуємо розглядати обрані нами для аналізу джерела з точки зору двох підходів аналітики соціального буття, взявши за основу методологію Ж.-Л. Нансі, який зазначав, що соціальне буття слід розглядати як взаємодію різних асоціацій і як пізнання онтології таких спільнот. Особливістю дослідження ґенези філософського та соціально-гуманітарного осмислення феномена тюркської соціальності є виявлення та розвиток уявлень про еволюцію тюркського світу як "буття-разом", спів-буття відмінності та множинності. Така онтологія є не стільки "онтологією суспільства" в сенсі "регіональної онтології", скільки онтологією "соціальності". Виходячи з цього, предмет нашого дослідження «тюркська соціальність» виступає своєрідною специфічною об'єднуючою філософією та ідеологією різних тюркських народів, які створили самостійні державно-політичні структури і певною мірою залишаються самостійними незалежними світовими акторами. За допомогою методології соціального конструктивізму здійснено аналіз сформованих традицій тюркського соціокультурного простору, які стали екзистенціальною передумовою соціальності у формуванні нових зразків діяльності, котрі набудуть згодом статус традиційних. Удосконалено уявлення про структуру тюркського соціального буття, факторами якого є формування державності, розвиток урбанізаційних процесів, формування відповідної духовної релігійної ідеології тенгріанства та ісламу. Набуло подальшого розвитку з’ясування світоглядних засад (прагнення до гармонії, спів-буття разом, духовне самозаглиблення, традиційна, релігійна культура, патерналізм), які виступають важливим чинником об’єднувальної філософії та ідеології тюркської соціальності в сучасних умовах глобальних викликів.
О. Павлова
Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки pp 23-34; https://doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(89).2021.23-34

Abstract:
Здійснено аналіз ролі розсудкової діяльності в структурі естетичного судження, що концептуалізована на засадах класичної естетики, зокрема аналітики прекрасного. Кантівське трансцендентальне припущення про апріорну значимість естетичного судження передбачає стан гри як динамічної рівноваги розсудку та уяви (як посередника сфери законодавства розуму). Звернуто увагу на те, що дана міра автономізації почуттів задоволення та незадоволення, яке забезпечує єдність вищих продуктивних здібностей людини та ґрунтується на аналогії з естетичною здібністю судження, корелюється з модерною формою організації естетичної сфери. Трансформація останньої передбачає здійснення декількох етапів. Вихідна тотальність гри, що містить недиференційовані єдності чуттєвого та раціонального в ритуалі трансформується у видовище. Останнє передбачає протиставлення рухомого, "перевдягненого" (Г. Гадамер) тіла актора та нерухомого ока глядача. Новоєвропейський театр в логіці "парадокса актора" передбачає інтенсифікацію переживання глядача, а також перетворення обличчя актора на зображальний засіб, що вимагає значно більшої міри контролю розсудку над тілом. Кантівська вимога прекрасної форми як умови естетичного задоволення передбачає статичність суб’єкта споглядання та художньої композиції образотворчого мистецтва. Класична естетика, що включала два базових поняття - мімезис та вираження – ґрунтувалася на засадах єдності культури присутності та культури значення в практиці створення образу. Естетика доби Просвітництва на засадах автономії мистецтва виражала занепокоєність перспективою гонитви за задоволеннями та "розпутністю мислення" (Д. Дідро). Тоді як сучасні культурні індустрії демонструють потенціал продукування афектів такої надмірної інтенсивності, що динамічна гра розсудку та уяви (що забезпечує дієвість рефлективної здібності судження), ані заснована на цій грі єдність вищих продуктивних здібностей людини не можуть здійснитися.
М. Рогожа
Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки pp 35-45; https://doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(89).2021.35-45

Abstract:
Здійснено аналіз зумовлених пандемією та новими соціальними викликами соціально-ціннісних та морально-етичних проблем, зокрема професійного спілкування і дистанційного навчання в університеті під час пандемії COVID-19 і карантину. Технічні фактори (відсутність безперебійного Інтернет сполучення, комфортного місця для навчання, утрудненість доступу до індивідуальних якісних гаджетів тощо) є свідченням соціальної нерівності та соціальної несправедливості, загострених в умовах карантину та зумовлених рівнем доходів людей та місцем локації (в мешканців великих міст практично відсутня проблема доступу до Інтернету, на відміну від мешканців невеликих міст та проживаючих у сільській місцевості). Звернуто увагу, що дистанційне навчання редукує особистісний компонент взаємодії викладача зі студентами, сприяючи багатьом негативним моментам у спілкуванні та навчальній діяльності при взаємодії "викладач-студент". У статті визначено, що дистанційна освіта зменшує традиційний для університету особистий компонент спілкування викладача зі студентом як неминучий елемент морального виховання при інкультурації та соціалізації особистості. Чорний екран із вимкненою камерою і мікрофоном сприймається студентом як прояв академічної свободи і незалежності від "електронного синоптикуму" (З. Бауман), але він також звільняє його від відповідальності за інтелектуальну діяльність в аудиторії та не розвиває креативність і належні професійні якості у спілкуванні з викладачем та іншими студентами. Відсутність самодисципліни студента та його / її нездатність організувати особистий навчальний процес за допомогою самопримусу призводять до збільшення розриву між найкращими та найгіршими учнями Нестача самодисципліни здобувача вищої освіти веде до збільшення розриву між сильними і слабкими студентами, коли мова йде про їхні вольові якості, відповідальність та звернення уваги на феномен обов’язку в соціальному бутті, що не сприяє належній соціалізації та інкультурації молоді та ін. Проте указані проблеми стають на заваді отриманню якісної освіти, що становить значний суспільний ризик для українського суспільства.
М. Слюсар
Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки pp 138-147; https://doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(89).2021.138-147

Abstract:
У статті досліджено явище міфотворення засобами реклами у філософському дискурсі ХХ століття, адже реклама є складовою багатьох соціальних процесів, вона впливає на формування думки та переживань сучасників, популяризуючи і поширючи міфологеми. Реклама постає як феномен, який є трансісторичним способом духовно-практичного освоєння людиною світу, соціальної реальності. У дослідженні проаналізовано праці філософів: Вальтера Беньяміна ("Бодлер", "Вулиця з одностороннім рухом"), Йогана Хейзинги ("Homo Ludens. Досвід визначення ігрового елемента культури", "Осінь Середньовіччя", Ролана Барта ("Міфології", "Риторика образу", "Рекламне повідомлення"), Умберто Еко ("Відсутність структури"). Показано, що В. Бельямін досліджував рекламу у площині урбаністичного наративу (міфізація рекламними засобами при символічному виробництві та обміні суспільства). У філософській спадщині Й. Гейзинги реклама розглядалася з точки зору задоволення неутилітарних потреб споживачів. Специфіку рекламного повідомлення проаналізовано на основі праць М. Маклюена, який вказав на відхід від раціонального сприйняття інформації через актуалізацію аудіовізуального способу її отримання, що спричинилося в результаті утвердження місця телебачення в медіапросторі. За працями Р. Барта розглянуто рекламу в двох формах: як повідомлення та зображення. Показано, що рекламне повідомлення, яке є денотативно-конотативною спонукою соціальної активності (тобто сприймаючи буквальний зміст як «купуйте!», націлює споживача одразу сприймати і друге – означуване значення з акцентом на знаково-образну систему рекламної комунікації), виступає інструментом міфізації (воно має на меті спонукання і характеризується двозначністю змісту). Візуальний рекламний код як об’єкт філософських розмислів У. Еко, на відміну від словесного образу характеризується неоднозначністю трактування і тому є простором для міфотворчості. Виокремлюючи у візуальній комунікації три рівні (іконічний, іконографічний та рівень тропів), треба вказати, що на кожному з них, навіть якщо це елементарне зображення рекламованого товару, є місце для інтерпретації побаченого через усталені культурно-історичні коди.
Н. Ковтун, Л. Шкіль, Н. Венцель
Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки pp 76-87; https://doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(89).2021.76-87

Abstract:
У статті розкрито вплив технологій четвертої індустріальної революції (роботизації, автоматизації, діджиталізації виробництва) на процеси соціального й матеріального розшарування в умовах постіндустріального суспільства, поляризацію у доходах між різними верствами населення у залежності від доступності для них інноваційних технологій, загрозу зростання масового безробіття як в країнах центру світ-системи, так і в країнах її периферії. Доведено ефективність використання механізмів безумовного базового доходу як чинника упередження і подолання технологічного безробіття, вирішення проблеми працюючих бідних, сповільнення прискореної поляризації у доходах між різними соціальними верствами, активізації купівельної спроможності громадян, подолання кризи пенсійних систем більшості країн світу, скорочення бюрократичного апарату в системі соціального захисту та ін. Особлива увага у дослідженні сконцентрована на аналізі практик впровадження безумовного базового доходу в таких країнах, як США, Норвегія, ОАЕ, де безумовний базовий дохід формувався з ренти за використання природних ресурсів. З’ясовано, що впровадження в цих країнах безумовного базового доходу стало ефективним механізмом справедливого перерозподілу матеріальних багатств і способом досягнення принципів соціальної справедливості. Поряд з цим у країнах, які розвиваються (Індія, Уганда, Намібія), введення механізмів безумовного базового доходу призвело до зростання рівня фінансової стабільності і фінансової безпеки серед його отримувачів та зумовило покращення якості боргових зобов’язань серед бідних верств населення. Встановлено, що введення механізмів безумовного базового доходу містить і ряд серйозних соціальних ризиків: зростання соціальної апатії, загальне зниження трудової активності, знецінення праці людини як такої. Водночас аргументовано, що введення безумовного базового доходу розвинутими країнами і обмеженість ресурсів на такі практики в країнах, які розвиваються, може ще більше поглибити вже існуючі диспропорції у їх соціально-економічному розвитку та зумовити стихійне зростання міграційних потоків з менш розвинутих країн у країни центру світ-системи. На основі аналізу диспропорцій у соціальному розвитку сучасної української держави з’ясовано, що в Україні вже склалися умови для впровадження механізмів безумовного базового доходу: значна кількість пенсіонерів і людей з обмеженими можливостями, порівняно з працюючими; реальна відсутність середнього класу і належність левової частки населення держави до категорії бідних; концентрація суспільного багатства в руках незначної кількості олігархічних сімей і, як наслідок, величезний запит в українському суспільстві на дотримання принципів соціальної справедливості.
Г. Орендарчук, С. Петькун, Н. Тома
Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки pp 46-56; https://doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(89).2021.46-56

Abstract:
У статті досліджено казання Петра Могили "Кресть Христа Спасителя и кождого человhка" як комунікативний феномен в проповідницькому дискурсі ХVII ст., зважаючи на адресантно-адресатний складник, комунікативну настанову, структуру тексту й виражальні засоби, ужиті проповідником з урахуванням особливостей сприйняття, розуміння та потрактування слухачами тексту проповіді. Унікальність цієї проповіді полягає в тому, що вона має не тільки релігійний зміст, а й сповнена глибокого філософського осмислення людського життя та є пам’яткою культури. Проаналізовано специфіку адресантності та адресатності і реалізації мовленнєвого впливу проповідника в казанні. Виявлено, що зміст тексту проповіді детермінований потребами віруючих, які задовольняє проповідник, з необхідністю впливу не тільки на інтелект, а й на емоції, волю і почуття слухацької аудиторії. Описуючи Христа як взірець терплячості й підкреслюючи необхідність наслідувати його приклад, Петро Могила говорив про "хрест кожної людини", що він є особливий, неповторний, індивідуальний, покладений саме на цю людину, а тому від неї вимагається й своя, особлива терплячість. Схарактеризовано особливості внутрішньої будови і зовнішньо-структурної організації проповіді, що обумовлено загальною природою ораторсько-проповідницького жанру як мовленнєвого виду діяльності, спрямованого на реципієнтів, що передбачає інтерактивність, діалогічність, функціональність у використанні виражальних засобів з метою впливу на слухачів. Незважаючи на те, що проповідь за способом взаємодії між комунікантами є мовленням монологічним і насправді не передбачає активної участі адресата в акті виголошення казання, структура казання має комунікативний характер – проповіді властивий внутрішній (іманентний) діалог. У структурі тексту проповіді є уявні діалоги зі слухачами з метою впливу на адресата, стимулювання уваги та інтенсифікації переконувального впливу промови; полемічні діалоги, спрямовані до релігійних опонентів та діалоги як спосіб переказування біблійних подій. Використання діалогів слугувало реалізації комунікативних цілей проповіді.
А. Кобетяк
Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки pp 168-178; https://doi.org/10.35433/philosophicalsciences.1(89).2021.168-178

Abstract:
У статті проаналізовано процес системотворення структури Вселенського православ’я, який пройшов складний шлях свого становлення. Доведено, що з часів Візантійської імперії державна влада нав'язувала власний принцип адміністративного поділу та методи управління, формується чітка ієрархічна структура управління церквою, яка призвела до формування древніх патріархатів. Проте заснування перших апостольських спільнот відбувалося винятково на основі автокефального принципу. Встановлено, що тривале домінування древніх патріархатів у Вселенській церкві скінчилось з проголошенням національних церков. Проголошені національні Помісні церкви прагнули рівності і абсолютної незалежності, як релігійної, так й політичної. Вектор сучасної трансформації автокефальної проблематики, засвідчує відсутність загальноприйнятого механізму набуття церквою автономного статусу з його подальшою реорганізацією до повної незалежності. Досліджено, що православна церква стала важливим фактором для консалідації української діаспори, збереження їх культурної й національної ідентичності. Для православних українців одним з важливих питань була необхідність формування церковної структури. Розширення діаспори зумовило виникнення нової еклезіологічної моделі в церковному устрої, яка була обґрунтована потребами часу та особливими історичними умовами. Вона передбачає діяльність декількох єпископів різних помісних церков, що суперечить низці канонів та самій традиції православної церкви. У статті встановлено, що інституційні суперечки Помісних церков, пов’язані із межами впливу та "канонічною територією", а отже і набуттям автономного статусу, можуть бути вирішені соборним шляхом та за участі всіх православних ієрархів. Наявні підходи до вирішення автокефальної проблеми автономії та "паралельних юрисдикцій" призвели до інкорпорації неканонічних та самопроголошених утворень до визнаних церков. Зроблено висновок, що адміністративне облаштування церкви та можливості його трансформацій залежать від консенсусу між Помісними церквами. Це стимулює подальші дослідження тематики пов’язаної із церковним устроєм та можливостями набуття статусу автономії та автокефалії. Майбутні наукові розвідки щодо церковного устрою та канонічної творчості святих отців доповнять виконане дослідження.
Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки pp 36-48; https://doi.org/10.35433/philology.1(94).2021.36-48

Abstract:
The article is devoted to elucidating the specifics of reflecting the peculiarities of the functioning of the concept of «happiness» in B. Antonenko-Davydovych’s prose with emphasis on its evolution. The creation of each writer provides an opportunity to reproduce his unique picture of the world, the components of which are concepts, their selection and generalization contributes to a more complete and objective understanding of the artist’s creation. The concepts are a kind of artistic embodiment of the writer’s worldview, the result of the interaction of individual and creative skills with the environment and temporal realities. B. Antonenko-Davydovych’s creation concentrates the personal experience of the writer, testifies to the uniqueness of his worldview, reveals the cultural and life experience, reflects his reception of the world. The concept of «happiness» is presented with different connotations in all periods of the writer’s work. The understanding of happiness by the characters in B. Antonenko-Davydovych’s works is evolving. Initially, the feeling of happiness correlates with memories of childhood, love for a woman, «related» work, gradually transforming into an adult conscious feeling of mutual love. The works of the writer testify to the gradual realization of true happiness. The story «Happiness» is significant for understanding the specifics of the functioning of the concept of «happiness» in the B. Antonenko-Davydovych’s creation. This is one of the last works of the writer, that was written at a fairly mature age, so the concept of «happiness» is presented here most fully, representing all its components, which in early work were outlined only in dotted lines. The work is supreme for understanding the concept of «happiness» by the writer. From the height of years and his life experience B. Antonenko-Davydovych proves that eternal ideals – love for a woman and love for people give a person a true feeling of happiness.
A. V. Kolesnyk
Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки pp 16-24; https://doi.org/10.35433/philology.1(94).2021.16-24

Abstract:
The late period of Ivan Franko's artistic work is characterized by the presence of a number of stories that contain a naturalistic reproduction of Jewish themes. In such stories as «Pure Race», «In the Prison Hospital», «In the Carpentry», «In the Forge (From My Memories)» there are memories of the author about different stages of his life, which clearly distinguishes the Jewish theme revealed by naturalistic means.The story «Pure Race» demonstrates the collision in the life of an old Jew who found himself in a compartment of a train with representatives of other nationalities. The description of events in the compartment is presented with elements of naturalism – the use of factualism and a detailed description of events, the objectivity of the image. The story «In the prison hospital» has the following naturalistic features: the story tells about the stay in the hospital of two or three seriously ill people with a detailed description of the circumstances of their lives with factual accuracy. The story «In the Carpentry» contains a fragment from the life of a Jew, written by the author from his youthful memories and under the influence of a certain historical moment. The story describes the terrible murder of calves by a Jewish boy, with the fixation of all the details that convey all the burden of what was seen in the soul of the hero. The story «In the Forge (From my memories)» contains the author's childhood memories from his stay in the father's forge with the recording of all the small moments of his impressions. In the memoirs there is a naturalistic description with a detailed account of events in life of Boryslav.In the above stories, with the help of naturalistic means, the problems of Jewish life in Galicia are reproduced. Among the naturalistic features of the depiction of Jewish figures there are: factography, detailed description with fixation of all the details as a consequence of scientific accuracy, plausibility, objectivity of reproduction and unity in the depiction of natural and social factors, which together makes the reader their witness.
O. О. Kryzhanovska
Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки pp 25-35; https://doi.org/10.35433/philology.1(94).2021.25-35

Abstract:
The article deals with the study of L. Lunts' report «Go West!» in the context of the leading ideas of the literary discussion of 1925–1928. L. Lunts was a theorist of the Russian literary collective «Brothers Serapions», his literary-critical articles represent such depth and perspectives that were ahead of his time. In the article by O. Kryzhanovska, it turns out that reflections on the ways of development of modern Russian literature turned out to be consonant with many world literatures, in particular Ukrainian. Report by L. Lunts «Go West!» (1922) fully represents his creative convictions and reveals much in common with the main vectors of the literary discussion of 1925-1928. The article proves that L. Lunts's article «Go West!» allows us to see the commonality of those artistic and aesthetic searches that existed in the 1920s in Ukrainian and Russian literature and represented the European vector of artistic landmarks. L. Lunts positioned himself as a «Western» writer. He emphasized the need to turn modern literature to the traditions of the West, in particular, to the tradition of fable prose. In the report «Go West!» the author notes that the provinciality of Russian literature is manifested in a dismissive attitude to the plot, to intrigue and an interesting plot. O. Kryzhanovska proved that under the dramatic plot L. Lunts understood the presence of such effective techniques that allow the viewer to arouse interest and emotional reaction. L. Lunts calls all modern literature boring and illiterate. The author insistently encourages writers to study Western literature and orient themselves towards Western traditions. O. Kryzhanovska proved that in two years the ideas of L. Lunts were consonant with the main dominant of the literary discussion of 1925-1928 in Ukraine. The conviction of the need to assimilate European artistic experience, get rid of the provincial and secondary, the call to learn from the world's best artists demonstrates the typological similarity of the views of such authors as Lev Lunts, Mykola Khvylovy and Mykola Zerov.
, A. O. Bakhtina
Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки pp 79-96; https://doi.org/10.35433/philology.1(94).2021.79-96

Abstract:
The era of the "Network society" acquires a continuous transformation, constantly changing the emphasis of the ontological and ontic essence of human species homo ciberneticus. However, communication remains fundamental to human existence as a substratum of interpersonal understanding, with its intended consequent effect on the various spheres of the existential paradigm. Language, as the ousia of human consciousness and the process of humanization in general, is a true substance that encodes communicative acts, that in computer being attains a broader problem of decoding. That is why in our research, we explain one of the most popular types of digital communication today: verbal messages using the artificial language emoji and non-verbal texts just with the help of optical signs. The purpose of the article led to the derivation of a hypothetico-deductive theory of allowing emoji approval in forensic linguistics expertise. That theory we have approved in the probable court cases of Ukraine with an appeal to the emoji has already approved in forensic expertise in the global context. After selecting specific emoji from different forensic cases in Europe and the United States, we have implemented an experiment with the creation of an empirical construction: a mock text with the coded contexts using selected emoji. Respondents had to decode emoji based on individual perception and interpretation. The results of the experiment with its subsequent analytical processing demonstrated the possibility and necessity of involving emoji in forensic linguistics expertise as an iconographic or pictographic type, which is relevant to the specificity of global digitization and the organization of digital communication. Taking into account all the verification stages of the data obtained, we have nominated the selected emoji as hate emoji, which are capable of destroying the communicative act and which are a digital correlate of hate speech.
V. Dmytrenko
Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки pp 6-15; https://doi.org/10.35433/philology.1(94).2021.6-15

Abstract:
The article deals with Oles Ulyanenko’s first novel «Stalinka» (1994), which presented the appearance of a new extraordinary artist in literature. Today we have a lot of research for this novel and the writer’s works in general, with a radically opposite representation of the artistic component of his works. There are studies, and not only in which the artist is accused of immorality and other «sins», but also those that contain attempts to define the writer as a kind of seer. Such ambiguity and, at the same time, high appreciation of the work of the writer by P. Zahrebelnyi, who initiated the awarding to the novice writer of the unique Small Shevchenko Prize (1997) for the novel «Stalinka», as well as F. Shteinbuk’s monograph «Pid Znakom Savaofa» or «Tam, de …» Ulyanenko» (2020) opened new dimensions for the analysis of the writer’s work. It inspired the author of the publication to comprehend the work of the extraordinary artist from archetypal criticism. The selection of the archetype «shadow» is represented in work in various guises. It is dominant for understanding the characters of the work. The interpretation of the text with the selection of this archetype helps reveal new meanings encoded by the author and gives the work new dimensions in understanding the author’s hyperbole of human sins. The publication argues that the malignant transformation of the individual is the result of external influences associated with the totalitarian reality of Stalin’s time. The general situation in the country has objectified the «shadow” archetype as the collective unconscious in its worst manifestations. Man’s overcoming of his dark nature is presented in the novel through the image of Lord-Yonka, who undergoes a kind of initiation, i.e., a series of dedicated trials, and eventually overcomes the dark part of his soul, becomes ready for another life.
С. Ф. Соколовська
Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки pp 49-57; https://doi.org/10.35433/philology.1(94).2021.49-57

Abstract:
Sokolovska S. F.The study of the modern literary situation, in particular, new trends in drama, is a relevant task for literary criticism. The work of playwrights of the 90s of the twentieth century deserves special attention since the literary practice of this generation of artists caused a number of significant shifts in various formally substantive areas of drama. Indicative in this respect are the works of the modern German author R. Schimmelpfennig. In the process of literary study of the play «The Golden Dragon», an analytical model of a literary text has been built, which is correlated with the interpretation model of a literary work. The chronotope and structure of the narrative reflect the artistic picture of the world and the concept of personality. Creating these aspects of artistic reality, the playwright turns to the aesthetics of B. Brecht’s epic theater. First of all, this is the alienation effect, which occurs through seventeen roles that are distributed among five actors. However, the characters are not puppet heroes, human beings without identity, they play the role of storytellers, report events, addressing directly to the audience. The author’s presence is being augmented, which is realized in the epization of a dramatic text, in the author’s direct description of the characters, in the spatio-temporal organization of the work. The reality that the world of a multi-storey building reproduces in the play does not allow a person to realize themselves. Such a manifestation becomes possible in an imaginary world, in human consciousness. The acquisition of personal uniqueness, the establishment of deep, essential connections with other people occurs in an open, unlimited mental space.
Anna Kuznyetsova
Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки pp 68-78; https://doi.org/10.35433/philology.1(94).2021.68-78

Abstract:
The article deals with the review of contemporary state of the study of the political discourse addressee category in the works of East-European linguists; the topicality and importance of the study of the addressee category is substantiated. Inadequate attention towards the research of the discourse addressee constituent in comparison to the text constituent and the forwarder constituent of the political discourse is pointed out. The necessary connection with the addressness (targeting) category in the study of the political discourse addressee constituent is emphasized. The paper includes a brief history of the research of the addressness (targeting) category, as it is the basis of the study of the political discourse addressee phenomenon. It is shown that the attention to an addressee as a category appeared in linguistics quite a while ago and can be attributed primarily to the works of M. Bakhtin and Yu. Lotman, owing to who the interest to the category in question was spread throughout other European linguistic schools and university research departments. Notwithstanding its long history, the categorical features of text and discourse targeting are still not formulated clearly enough, either in linguistic or in non-linguistic paradigms; however, the necessity of the multi-paradigm studies is acknowledged. There exist a few papers, published within the last decade, in which certain attempts were made to outline and determine categorical features of the addressee category. However, they either dealt with other kinds of discourse, for instance, with the belles-lettres one, or were made on a limited research material. Hence, the category in question remains poorly studied, and this fact only emphasizes the timeliness of its further research.
Yu. M. Gurmak, I. M. Klyufinska
Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки pp 58-67; https://doi.org/10.35433/philology.1(94).2021.58-67

Abstract:
The research deals with the essence of text-forming aspects of structural types of secondary nomination in French poetic texts. The aesthetic directions of development of French culture of the XVII century are described. It is assumed that in the French literature of the period of Preciosity in the basis of secondary nominative activity rest cognitive mechanisms of knowledge of contemporary realities and their styling in art speech of the authors of the mentioned times. For the disclosure of cognitive-pragmatic mechanisms of secondary nomens to denote objects of reality, displayed in French precious literature, a comprehensive methodology has been developed that was proved effective in determination of structural-semantic types of secondary nomination with their varieties and performance in the works of Pierre de Marbeuf, Vincent Voiture, Claude de Malleville, Madeleine de Scudéry. A new criterion for the typification of secondary units according to their belonging to the grammatical or lexical-semantic level of the language has been proposed. Structural types of secondary nomination (grammatical anaphora) relate to the grammatical process of repetition of a word, phrase, or syntagm using a secondary nomen (anaphora). Pronoun, noun, adjectival, adverbial, verbal (simple, complex) and propositional structural types of secondary nomens are traced out. They are classified into such kinds as exact, inexact, conceptual, divergent, associative and zero ones. The semantic types of the secondary nomination are united by the common principle of creation: associative thinking and expressive-figurative content. Among them stand out the stylistic anaphora, metaphor (announced/explicit, direct/pure, developed, proportional, dead, contextual), metonymy and periphrasis.A lexical analysis of specific types of secondary nouns, such as nouns, pronouns, adjectives, verb anaphors and their varieties in the poetry of the brightest representatives of the Precision period is also presented. The functions and purpose of the use of the studied means by the mentioned authors are clarified.
L. V. Soga
Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки pp 97-105; https://doi.org/10.35433/philology.1(94).2021.97-105

Abstract:
The article deals with the study of stylistic techniques and means of expression characteristic of English speech expression, the study of means and methods of communication of independent sentences, as well as phrasal units, ways to combine them into fragments and whole speech texts. The paper identifies and generalizes scientific approaches to the study of stylistic syntax techniques, analyzes syntactic constructions that have expressive potential and pragmatic orientation. It is established that the subject of syntactic stylistics is also the study of the specifics of the functioning of expressive means and techniques in complex linguistic texts. It is found that the stylistic technique is realized, as a rule, in the context of phrasal units, paragraph and whole text, and the interaction of sentence models in these contexts gives emotional and expressive meaning to the segments of speech that they form. Thus, stylistic devices based on formal and semantic interactions of several syntactic constructions or sentences in a particular context, is one of the richest sources of speech expression. These stylistic devices serve as a means of poetic syntax, and are widely used in fiction, journalism and are found in scientific language. Despite the fact that each stylistic device individually contributes to the overall expressiveness of the text, a greater effect is achieved through their interaction, and with the help of these stylistic devices, contact with the addressee is established, the emotional background and emphaticity of the text are enhanced. Therefore, expressive means and stylistic techniques of syntax, which are created both with the use of stylistically marked constructions and without their participation, are one of the richest means of stylistics of the English language. The considered cases of violation of the usual logic of syntactic connection of parts of a complex sentence, semantic differences between their usual and occasional use bring subjective motives into the text and are used with certain stylistic purposes, which due to functioning together have a greater effect.
M. O. Zaitseva
Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки pp 106-114; https://doi.org/10.35433/philology.1(94).2021.106-114

Abstract:
Appealing to emotions from the point of its discursive influence on recipients is researched in the paper. The relevance of the article is due to the dearth of research and lack in-depth analysis done on the subject in the context of importance of influencing in court. In this article, the author in detail sets out the differences between such notions as emotions and feelings. The views of leading scientists dealing with the phenomena are carefully analysed. Considerable attention is given to the applied nature of the research. The primary purpose of this piece of research is to investigate appeal to emotions in Anglophone court discourse from the point of its influence on litigants. The following objectives have been set: to clarify the terminological apparatus involved in the article; to find out the way of influencing emotions on litigants; to establish the language means expressing stratagemеs of appeal to emotions in Anglophone court discourse. Mention should be made of the following methods that were used here to achieve the aim: linguistic observation and analysis, as well as cognitive method, critical discourse analysis method, pragmatic analysis method. It has been proven that the advocate can generate a new emotional perception of the circumstances of the lawsuit, focusing the decision-maker's attention on certain points of the known information or throwing in a new piece of information, which in turn can change the mind of the judge and the jury. With this point in mind, the prosecution also appeals to emotion, albeit as an ability that awakens ethical/moral intelligence. In terms of linguistic representation, the appeal to emotion is realised through the discursive activation of the thematic sphere «emotional state». It has been established that the ultimate goal of an advocate is to provoke a certain emotional response that causes the recipient to have certain feelings. Specific thematic groups with a common seme "intuitive perception", "sensory perception", which realise the appeal to feelings have been identified.
Dorota Burzyńska, Tetiana Botsian, Inna Klimova, Anna Shevchuk
Economics. Management. Innovations; https://doi.org/10.35433/issn2410-3748-2021-1(28)-1

Abstract:
The labor market occupies an important place in the conditions of modern development of economic relations. It is an element of the economic system and the welfare of the nation, social stability and effectiveness of social and economic transformations depend on the results of its functioning. The problems of labor market functioning, employment and unemployment are among the most important socio-economic problems. Insufficient theoretical study of the problem and its huge practical importance determined the relevance of the research. The article analyzes scientific and methodological approaches to the formation of the mechanisms of labor market functioning in the world. The article considers its particularity as a market, where a special commodity ‒ workforce ‒ is sold and bought. The role of the state in the creation and regulation of the labor market is researched. The great opportunities and prospects for fuller human self-realization, which the labor market provides, with the application of the new system of recruitment, are shown. To achieve the goal of the study, the following tasks were set and solved: the basic concepts of the international labor market were examined; the description of the international labor market with the history of its issue was given; the principles of its functioning were formulated; the system of basic indicators of the population`s economic activity, labor supply and demand, as well as the international labor market conditions were formed; the issues of statistical monitoring of international labor market functioning were reviewed; the main trends in the development of the international labor market were identified and the degree of individual factors` influence on them was determined by regression analysis models.
Serhii Nikolaienko, Olga Vikarchuk, Hanna Lewandowska
Economics. Management. Innovations; https://doi.org/10.35433/issn2410-3748-2021-1(28)-5

Abstract:
The problem stemming from the implementation of quality management system within enterprises is presented in this article. The quality of products is one of the most important criteria of enterprise’s performance. Thus, its improvement has significant impact on the growth of production efficiency and, therefore, economic growth. The functions of quality management system, such as quality planning, organizing work and encouraging employees to ensure product quality, monitoring and evaluating product quality and managing product quality, are discussed in this article. Ten groups of product quality indicators are distinguished according to its characteristics. It is identified that controlling is an essential function in the quality management process. The following controlling types facilitate the process of controlling: input control, ongoing control, operational control, acceptance control and inspection control. Nevertheless, the most effective method of quality assurance is the quality management system based on the international standards of the ISO 9000 series. Development of assessment indicators system for production performance and evaluation plays an important role in quality management. Based on the analysis of the indicators, it can be concluded that quality management is a coordinated management function related to the operation of the enterprise. Eight principles of quality management system are considered as well as factors which negatively influence the effectiveness and efficiency of the quality management system are identified in this article.
Kateryna Kaschuck
Economics. Management. Innovations; https://doi.org/10.35433/issn2410-3748-2021-1(28)-3

Abstract:
The urgency of the problem of distance education development is caused by the fact that in modern conditions the requirements for specialists are radically changing. At the same time, the central place is not the use of previously acquired knowledge, but the generation and implementation of new ideas, which dictates new requirements for training. In this regard, lifelong learning becomes increasingly necessary, acquires new forms and meanings. Today, advances in information technology and telecommunications allow the development of distance learning as a kind of continuing education that accompanies the information society, because it forms a comprehensively developed personality, able to navigate in the information environment. The pandemic forced universities to switch to e-Learning in a force majeure mode, which served as a powerful impetus for the accelerated arming of universities with resources that allow them to effectively practice online and blended learning. In these conditions, it became possible to implement a student-centered educational paradigm. However, this is hindered by the problem of the student's lack of self-organization and self-motivation skills, the ability to take responsibility for their own learning and development. This problem is gaining more and more theoretical and practical importance. The purpose of the work is to substantiate that courses such as self-management and time management contribute to the formation of competencies in the field of goal-setting, planning, self-organization, self-control and self-motivation, and, therefore, in the context of the implementation of student-centered pagadigma, they should serve as preliminary study for e-Learning. For this, the article provides a review of the "Time Management" content course in relation to the task of developing proactivity and the student’s ability to systematically and productively independent work.
Anastasiya Kovpaka
Economics. Management. Innovations; https://doi.org/10.35433/issn2410-3748-2021-1(28)-4

Abstract:
This publication is devoted to highlighting the problem of ensuring the appropriate level of national competitiveness and identifying ways to increase it in today's competitive market environment. In the context of the study, the main reasons for Ukraine's chronic lag in the system of international economic relations were identified, including: irrational use of the country's resource potential, high material consumption, energy-intensive economy, low efficiency of economic reforms, physical and moral depreciation, lack of sufficient funding for research and development, high unemployment and the progressive trend of emigration of scientists, unfavorable investment climate and others. According to the main factors used by the world community in determining the growth of competitiveness of the economy, three groups of indicators were identified, which are the main competitive advantages in an unstable market economy, namely: factors of production, income and investment and innovation potential. It was possible to analyze the indicators of the human development index and the level of competitiveness of the country on the basis of data from the International Institute for Development Management and the UNDP Report. Indicators of Ukraine in the ranking of innovative economies of the world helped to determine the main causes of technological backwardness of the country, based on which the main directions of innovation development were proposed: state support of science-intensive production, reorientation of raw materials orientation of Ukraine's exports to conduct innovative business. Attracting investment in technology development and innovative development of enterprises, stimulating the production of high-tech products and compliance with quality standards are the most important steps towards the reorientation of Ukraine's economy to an innovative model of socio-economic growth.
Viktoriia Soliar, Anton Burdyka, Sergiy Pylypov
Economics. Management. Innovations; https://doi.org/10.35433/issn2410-3748-2021-1(28)-6

Abstract:
The subject of scientific work is a set of theoretical and methodological issues of development of institutional support for innovation based on the analysis of modern experience of developed countries and the possibilities and directions of its application in the Ukrainian practice of financial and economic processes. The object of study is a system of institutions operating in the innovation sphere of the economy, taking into account the influence of incentives. The scientific novelty lies in the development of theoretical provisions and the development of recommendations of a practical nature for the development of a modern system of institutional support and stimulation of innovative development of economic entities. It is indicated that the level and results of innovation do not meet the needs of Ukraine's economy, do not provide economic growth. In this regard, the author proposes to improve the situation through the introduction of borrowed practices of the necessary institutional norms of highly developed countries, which will address a number of pressing issues. They concern both the reform of the existing domestic system of public administration and the formation of an institutional framework to support and stimulate innovative development in Ukraine in general. Institutional reform of the system of accumulation, dissemination of knowledge, their transformation into an innovative product and intellectual capital must take place, and vice versa. To do this, the article analyzes the concept of institutions and innovation, systematizes the list of institutions of innovative development and identifies features of modern changes in the institutional environment of the economy; the world experience is analyzed and the directions and measures of realization of institutional bases of stimulation of innovative activity are defined.
Barbara Dembowska, Olena Kalinichenko, Iryna Poita
Economics. Management. Innovations; https://doi.org/10.35433/issn2410-3748-2021-1(28)-2

Abstract:
The article identifies the most important areas of development of creative marketing, which are the result of creative "imagination" of the marketer. In essence, this is the freedom to make a marketing decision based on market conditions, experience, knowledge, consumer behavior in each market segment. Thus, a great responsibility in this case lies with the marketer, who must have a non-standard thinking, the talent to creatively perceive the situation in the market and use them, as well as be able to choose a non-traditional marketing option that would immediately attract consumers, make them stay longer near this product or its advertising. This is the main difference between creative and traditional marketing - the ability to attract the attention of the buyer, to surprise him. The marketer must have a lateral thinking, which is to shift from traditional thinking, breaking the standard approaches to any particular idea, finding an original way to express it, creating something radically new. The article proposes a synthetic technology of innovation, which includes all components of the socio-economic system: society, economy and society and creates a sequence. It is proved that the use of a creative marketing approach is reflected in the product and its characteristics: novelty of the product, non-standard product, purposefulness in use, development. The article reveals the essence, advantages and disadvantages of implementing creative marketing strategies, including anticipation strategy and reactive strategy. Introduction and use of a creative approach to marketing activities of the enterprise is a key element of modern entrepreneurship, which plays a key role in achieving goals. The right combination of creative approach and pragmatic view is the key to the effective functioning of the enterprise in modern market conditions.
I. Verbovskyi, I. Novitska
Zhytomyr Ivan Franko state university journal. Рedagogical sciences pp 15-27; https://doi.org/10.35433/pedagogy.1(104).2021.15-27

Abstract:
The article studies the main stages of development of national legislation regulating the management of a higher education establishment. It conducts the analysis of the works of modern scientists having dealt with the issues of regulating the activities of a higher education establishment in various aspects, issues of management information defining and systematizing, problems of legal regulation in the higher education establishment management and certain aspects of its statutory and regulatory support by international and foreign legislation, theoretical and practical aspects of administrative and legal regulation in Ukrainian education in the context of European integration. The paper analyzes and highlights three main periods of national legislation development on the higher education establishment management. The first stage of development of legislation on the higher education establishments management (XIX – 1920) is associated with the adoption of the Provisional rules about the higher education establishments management of the Ministry of public education of August 27, 1905 and legislative acts regulating the higher education establishments management. The second stage of development of legislation on higher education (1920-1990) is associated with the fact that during the existence of the USSR, the management of higher education had its own peculiarities, as far as the political system of Soviet government and the state apparatus differed from the modern state democratic structure, and on its territory there were state bodies that existed only under the communist regime. Higher education management was carried out centrally by legislative acts of both the republican and all-union levels, in the complete absence of autonomy of higher education establishments. Third stage of development of the national legislation on higher education management is characterized by the reform of the higher education system on the basis of adopted legislative and bylaws, especially, Ukraine’s Higher Education Act of 2014, the creation of conditions for the autonomy of the higher education establishment management, the introduction of bodies and institutions for monitoring the higher education quality standards and recommendations of the European Union.
O. Tokarska
Zhytomyr Ivan Franko state university journal. Рedagogical sciences pp 40-49; https://doi.org/10.35433/pedagogy.1(104).2021.40-49

Abstract:
In modern conditions formal education is unable to meet the various educational needs of teachers, especially when it comes to ICTs and computer science (CS), so informal adult education is becoming an increasingly urgent personal need of modern educators. Taking into consideration the challenges of today and the demands to the teachers, the state has provided for the possibility of continuous teacher training in the new Law on Education. Despite the fact that the issue of professional development of educators was given considerable attention in the researches of community, the problem of professional competence of modern CS teachers in the field of informal education remained insufficiently covered and was not the subject of a dedicated special research. The aim of the article is to outline the optimal ways to develop the professional competence of computer science teachers in the system of informal education. Theoretical research methods were used during research, namely: study and analysis of psychological-pedagogical, normative and special literature on the above-mentioned issue(s); analysis of state educational standards, programs, textbooks and teaching materials. Some its aspects are defined and the ways of organizing the process of development of professional competence of teachers in the conditions of informal education are described. It is determined that further research is aimed at processing and testing the research-based materials in real conditions. The analysis of the legal framework in the field of education showed that the state is currently taking a number of measures to ensure the continuous development of professional competence of modern CS teachers as well as the development of professional competence of modern educators in general, which should include such areas that will allow teachers to exploit new approaches and educational technology that can improve and amplify the learning process of students.
I. Vlasiuk
Zhytomyr Ivan Franko state university journal. Рedagogical sciences pp 69-77; https://doi.org/10.35433/pedagogy.1(104).2021.69-77

Abstract:
The article highlights the importance of English reading as a type of linguistic activity that has great cognitive value and actually implements communicative, educational, and developmental function for high school students, and at the same time, considers the specifics of usage of innovative technologies as modern tools for English reading and learning a foreign language in general, as well as the suitability of using innovative technologies in the process of learning foreign languages at schools for high school students. There are many new methods of teaching English, and a necessary condition for choosing a particular method of teaching that is suitable for both teacher and student - knowledge of innovative learning technologies. Innovative technologies have become an integral part of a holistic educational process and can increase its effectiveness, as they affect the student's consciousness, feelings and will, form a creative personality that is able to effectively apply the acquired knowledge, skills and abilities in practice in any sphere of public life. English reading is a type of linguistic activity that allows not to imitate, but to reproduce one of the forms of real communication in English. With the help of reading in a foreign language, students get acquainted with the world of their foreign peers, with songs, poetry and fairy tales, available samples of children's fiction of the country whose language is studied. Looking at the process of reading from a psychological point of view, we can say that the process of perception and understanding of the text is directly related to thinking and memory. When a student perceives a text, he identifies the most important links in it and synthesizes them into a single whole. At the same time, memory helps logical and technical thinking. The main principles of integration of innovative technologies in the process of learning English are: movement from whole to separate, student-centred classes, purposefulness and relevance of classes, their focus on achieving social interaction facilitated by teacher’s faith in their students' success, language integration and language acquisition using knowledge from other fields of science. As a result of the use of innovative technologies, an information-rich educational process is created.
O. Samoilenko, O. Dubasenyuk
Zhytomyr Ivan Franko state university journal. Рedagogical sciences pp 50-58; https://doi.org/10.35433/pedagogy.1(104).2021.50-58

Abstract:
The changes taking place in the modern world and in the education system in particular are characterized by continuity and abruptness, but they have a strong impact on people. Modern education is designed to help adults be resilient to change and capable of reactive adaptation based on lifelong learning. The actualization of non-formal and informal education is associated with a change in the social role of education in the information society, the transition from the implementation of the compensatory function to a comprehensive individual personal development. Active life position, participation in social projects, awareness of one's own life and educational goals are important components of ensuring the quality of life of modern man. The modern concept of quality of life emphasizes the need to implement an authentic way of life, creating opportunities for the development of interpersonal relationships, conditions for various types of leisure, providing those needs that can’t be met only by material values, including educational. An adult during life has a steady need for education, due to the need to realize professional inclinations and abilities, personal interests and aptitudes. In this context, adult education is a tool for ensuring the quality of human life. In today's world, improving the quality of life is inextricably linked with the development of education, which is a prerequisite for the country's competitiveness in the global division of labor. Successful are those countries that invest in education, its development and long-term growth. Therefore, education is a significant component of the process of ensuring the quality of life of the individual. Participation in trainings, professional communities, workshops, seminars contribute to the formation of an active life position and life trajectory, personal development of an adult and his goal-setting.
N. Diachenko, A. Usatyi
Zhytomyr Ivan Franko state university journal. Рedagogical sciences pp 78-86; https://doi.org/10.35433/pedagogy.1(104).2021.78-86

Abstract:
The article presents the results of the search for optimal forms of cooperation between teachers and students in the context of the COVID-19 pandemic and distance learning. New realities require teachers to react quickly, make extraordinary decisions and take adequate action for the proper functioning of the education system. The expediency of using the competence approach and interactive teaching methods in the distance educational process is substantial. The dynamics of the use of e-learning elements in Ukrainian higher education institutions is trace in the dynamics, the advantages and disadvantages of this form of education are noted. Modern education should ensure the formation and comprehensive development of a spiritually rich person who not only has a holistic system of scientific and practical knowledge, but also able to realize themselves according to their own aspirations and abilities, able to navigate the rapid flow of information, has a high culture of thought, social relations and communications. Therefore, one of the important tasks of education is the formation of soft skills. They help to achieve success in life, to find a reasonable balance between academic knowledge and practical skills. The peculiarities of soft skills formation during distance learning are clarify. It is proposed to involve not only teachers, but also all stakeholders, first of all – students, from whom a lot of good advice can be heard. An example of a modern vision of the role of a teacher and a set of his/her qualities necessary for the successful organization of the educational process from the point of view of the student is presented. Such qualities include high level of knowledge, involvement in professional communities, ability to learn throughout life, use of the latest technologies, participation in social networks, stress resistance, ability to recover from stress, love of the profession and a certain sacrifice.
S. Vitvytska, I. Kovalchuk
Zhytomyr Ivan Franko state university journal. Рedagogical sciences pp 59-68; https://doi.org/10.35433/pedagogy.1(104).2021.59-68

Abstract:
The article substantiates the expediency of using case technology in the process of studying chemical disciplines, which is not only one of the top priorities of modern professionally-oriented learning technologies, but also adapted to the formation of professional competence of future specialists in the field of pharmacy. The tendencies of introduction of the case study method in the practice of professional higher education are revealed; the main tasks and objectives of application of the case method in the process of professional training of students are formulated. Case-study based lessons are reviewed and described, major stages of “case” use are highlighted, as well as the role of the teacher and the student at each corresponding stage is indicated. Authors’ own case-study based technologies and experience of their successful and effective practical application and exploitation in the process of studying chemical disciplines in Zhytomyr College of Pharmacy are revealed and substantiated. The article contains the results and analysis of the responses of undergraduates and first-year students about the need for chemical knowledge, which were collected through an anonymous survey. The role, criteria, stages of realization of professional orientation of teaching chemistry as a complex multifunctional process aimed at students' awareness of motives, needs of future professional activity, combination of theoretical and practical components of educational content are clarified. The value of the case study method in the professional development of a pharmaceutical specialist during college studies is argued. The aim of the study is to expand the range of opportunities for teachers of professional higher education to use the latest technology of case-study in the process of forming the professional competence of future pharmacists in the process of studying chemical disciplines. The result of the use of case technology is the training of a qualified competitive specialist, as well as the formation of key competencies of the student, his/her ability to self-development, self-determination, self-education.
О. Dubasenyuk, О. Voznyuk, T. Kovalshuk
Zhytomyr Ivan Franko state university journal. Рedagogical sciences pp 28-39; https://doi.org/10.35433/pedagogy.1(104).2021.28-39

Abstract:
The article analyzes the process of forming the creative potential in prospective nurses in the course of professional training. The main reason for the existing problems connected with forming the creative potential in prospective nurses lies in the predominance in the students the external motives for choosing a profession since a significant number of the prospective nurses lose interest in the profession in the educational process. This takes place due to the imperfect methods, tools and forms used in the professional training in the educational institution. Other reasons of this situation are connected with the small number of practical activities, imperfections and outdated content of educational material. This, in turn, leads to a reproductive style of thinking and low cognitive motives in the perspective nurses when they do not want to develop pertinent skills and abilities, to improve their personality due to low level of inquisitiveness and weak persistence in achieving the goals. It is proved that modern requirements to professional functions and social role of specialists in the sphere of nursing activity necessitate the modernization of the educational environment for the prospective competitive nurses. This presupposes the creation of innovative systems of professional development with taking into account the changes and consequences of their impact on professional activities of the prospective nurses. This can be realized by implementing a special course "Skills and professional inspiration of a nurse", designed to train the prospective nurses in the 5th semester. It is established that one of the effective directions of developing the creative potential in the prospective nurses is related with updating the prospective nurses' professional training through the introduction of innovative educational technologies and interactive teaching methods into the educational process. It is also found out that the reform of professional and professional before-higher education determines the tendency to actualize individualized training in medical institutions concerning self-development of specialists' personality in the context of their future professional activity, as well as forming individual psychological qualities, professionally significant qualities in all participants in the educational process, providing opportunities for individual research activities, improving the educational process in different types of medical institutions. To accomplish this, the prospective specialist must turn from an object of educational influence into a subject whose main features are activity, individuality and independence. This, in turn, presupposes the integration of the students into the creative educational environment of the educational institution, strengthening its development capabilities as a complex of systematized innovative educational resources with pertinent methodological, technological, organizational support.
O. Shubina
Zhytomyr Ivan Franko state university journal. Рedagogical sciences pp 5-14; https://doi.org/10.35433/pedagogy.1(104).2021.5-14

Abstract:
The relevance of this topic is due to the burning issues and challenges of today, namely, a detailed review of the organization and functioning of out-of-school educational institutions during quarantine. Given the fact that currently the entire system of education is undergoing a period of fast adaptation to work in the newly created information educational environment, the system of out-of-school education does not stand aside and quickly progresses its developments in this direction. The article presents the results of the analysis of organization of institutions of out-of-school education during the transition to the provision of educational services using remote technologies in Ukraine under severe quarantine restrictions. The stages passed by all participants of the educational process are clarified and considered in detail, including the mechanisms used by pedagogical workers in establishing communication with pupils, parental community and administration. A number of normative documents was identified as critical for the sphere under consideration, for they regulated the work of out-of-school educational institutions during the period of mass transition to the distance form of providing educational services. The mechanism of realization of the newly introduced legislative documents by out-of-school educational institutions is reviewed. The main digital resources used by out-of-school teachers for the organization of distance learning are highlighted. The issue of organizing the work of the administration for the transition to a remote form of educational services provision is described in detail. The mechanism that provides generalization of information about students’ feedback is analyzed. The work of the psychological service regarding the possible consequences and negative impact of digitalization of learning on the major categories of participants (teachers, students, parents, state officers) is considered and analyzed. The author points out and highlights the positive and negative aspects of the impact of the introduction of distance learning in selectives and creativity clubs on its members and personnel. The current state of readiness of out-of-school educational institutions for work in near-to-critical or crisis-based conditions is generalized and described. A number of identified issues requires further investigation into the possibility of providing educational services by corresponding educational institutions with the help of distance learning technologies and ICTs.
M. V. Nakonechna
Zhytomyr Ivan Franko state university journal. Рedagogical sciences pp 51-60; https://doi.org/10.35433/pedagogy.4(103).2020.51-60

Abstract:
The article is devoted to the coverage of priority basic pedagogical conditions for the formation of professional and vocational competencies of future bachelors of construction and civil engineering. The requirements for a modern specialist focused on the current labor market, scientific and technological progress, innovation and international cooperation are highlighted. The modern specialist must be ready for new challenges, be able to adapt quickly to scientific and technological progress and have innovative technologies in his/her professional activity. The article analyzes the pedagogical, psychological and philosophical literature and reveals the meaning of the concept "condition" and "pedagogical conditions". The term "conditions" is interpreted as certain circumstances, condition or environment, and "pedagogical conditions" – as circumstances, as components of the pedagogical system: content, methods, forms, tools, technologies that ensure the successful achievement of the goal and effectiveness of the educational process. The vision of leading teachers on pedagogical conditions in the field of vocational education is highlighted. The basic pedagogical conditions such as: formation of motivation, introduction of effective methods and technologies of training, integrative approach to formation of the maintenance of professional and professionally-oriented disciplines, modernization of educational process are singled out. The article offers its own vision of the basic pedagogical conditions for the training of future bachelors of construction and civil engineering and highlights the priorities. Taking into account such pedagogical conditions as motivation, providing professional competence through the content of professionally-oriented and fundamental disciplines, application of innovative pedagogical teaching technologies, introduction of effective methods, techniques and innovations in the educational process is the basis of fundamental professional training of future competitive specialists.
M.-O. Yershov
Zhytomyr Ivan Franko state university journal. Рedagogical sciences pp 19-27; https://doi.org/10.35433/pedagogy.4(103).2020.19-27

Abstract:
The article presents the results of the analysis of analytical and statistical materials of the Ukrainian mass media and relevant scientific publications on reforms in the education system, as well as the statistical material of the Ministry of Education and Science of Ukraine, the State Statistics Service of Ukraine, the State Employment Service of Ukraine and corresponding Internet resources (HeadHunter, UNESCO Database, Eurostat Educational Statistics), for it indicates the conditions of digitalization of the Ukrainian general secondary education as the primary link of the national IT education, therefore describes the issues of developing digital competency in pupils. They involve the conservatism of the Ukrainian school education, the predominance of memorization over empirical practical activity, the uneven digitization and the low results of implementing inclusive education. The article shows that the uneven digitalization of education has been caused by unequal access of urban and rural children to high-speed Internet and digital resources. The conservatism of the Ukrainian school education in determining the priorities lies in the prevalence of hard skills over soft and digital skills. The process of developing pupils’ digital competency does not take into account the peculiarities of their mental and physiological development. Besides, preference is given to the memorization of information, rather than to empirical practical activities. One can observe the slow introduction of "the new literacy studies" requirements into the educational process of modern schools. Consequently, it expands the horizons for the classical school triad of basic primary school skills (reading, writing, numeracy) and motivates pupils towards self-development and self-improvement. Teachers find it difficult to combine the latest teaching aids with traditional ones rationally. Modern schools are not always ready to use a wide range of information and communication technologies’ opportunities for the full implementation of inclusive education. The use of distance learning technologies in general secondary schools is somewhat sporadic. The level of many teachers’ digital literacy and cultureis rather insufficient. The moral challenges of the global digital society call into question the system of traditional human values, moral and ethical norms. The reforms in the national schooling have been attempting to eliminate the above-mentioned issues.
O. M. Vlasenko
Zhytomyr Ivan Franko state university journal. Рedagogical sciences pp 28-34; https://doi.org/10.35433/pedagogy.4(103).2020.28-34

Abstract:
The article considers modern approaches to citizenship education in the context of the didactic process in high school. At present, the citizenship education is prioritized in Ukraine, as it is based upon humanistic concepts of active engaged citizenship, justice, tolerance, trust and respect, as well as striving for peaceful co-existence and interaction within a multi-cultural community. Citizenship education is seen as a conceptual basis of innovative pedagogical practice that forms civic values in high school students, encouraging them to national identity and self-representation as a representative of civil society, a citizen of the state, Europe and the world.The author explores the theoretical views of scholars on the problem of civic values in the scientific literature, identifies the characteristics that relate to the implementation of reforms in civic education in Ukraine. It has been demonstrated that citizenship education is recognized as a priority, as it is based on the normative and legal principles of state social policy, proclaims the principles of civil equality, cultural diversity, justice, honesty, tolerance, etc. Thus, the citizenship education is currently treated as a conceptual basis for the innovative pedagogical practice, which tends to nurture the students’ feel of equality and justice, is also believed to encourage them to continue self-cognition of their own ethnical and cultural identity, as well as perpetual development of their own personality as representing a particular social or ethnical group, citizenship of a European country and the world in general. The system of values acts as a regulator of students’ behavior, which is manifested in all spheres of social society. The main link in the implementation of the system of civic values in society is curricula, the humanitarian component of which has a decisive influence on ensuring the integrity of the individual and human civilization as a whole. In the article the author suggested some effective conditions of successful curricula in the context of citizenship education and gave recommendations for implementation of effective citizenship education in different educational institutions.
N. M. Myronchuk, S. L. Yatcenko
Zhytomyr Ivan Franko state university journal. Рedagogical sciences pp 43-50; https://doi.org/10.35433/pedagogy.4(103).2020.43-50

Abstract:
The urgency of the topic is provoked by innovative processes in the system of higher education, including increasing requirements for the professional activity of HEI teachers. The educators play a major role in the system of modernization of higher education. Thus, there is a need to improve the theoretical and methodological foundations of teachers` training in higher education institutions. The need to perform professional activities in rapidly changing and non- standard conditions raises the self-organization competence forming of a higher education teacher in professional activities.The survey results of teachers-practitioners and undergraduates on self-organization in professional activity are presented. The generalized indicators of formation of levels of self- organization competence in experimental and control groups are shown in professional activity. The difficulties of self-organization in educational work are identified, namely: insufficient development of activity planning skills; improper level of self-reflection processes, self-regulation activity; the problem of rational distribution of internal and external resources; the presence of organizational difficulties in non-standard life situations.The following components of the methodical system of future higher education teachers contextual training in self-organization during professional activity are determined: theoretical and methodical basis (educational professional program, educational and working programs, syllabi of educational disciplines, instructive-methodical materials, manuals, cases), organizational pedagogical tools, forms, methods), methods of implementation (subject-reflexive and context-design strategies). The organizational and pedagogical principles, principles and algorithm of contextual preparation of future higher education teachers to self-organization in professional activity.
O. M. Kryvonos, S. S. Zhukovskyi, M. P. Kryvonos
Zhytomyr Ivan Franko state university journal. Рedagogical sciences pp 77-87; https://doi.org/10.35433/pedagogy.4(103).2020.77-87

Abstract:
The introduction of cloud technologies in the educational process is a priority for domestic education. The selection of appropriate services that can be used to improve the educational process remains a key issue in solving these problems. The authors note the possibility of using cloud services in all areas of education and emphasize the availability of online set of tools for processing graphics files, which provides users with corresponding software for creating and designing graphics files, provision of server storage space, as well as access to all saved assets at any time from any device with Internet access. The article describes the experience of using cloud services in the educational process of training computer science teachers of Zhytomyr Ivan Franko State University, in particular the online graphic editor Pixlr. Peculiarities of settings and functionality of this software product are described. A detailed description of the cloud service is given and a comparison is made with the most typical software products used to create computer graphics, illustrated with examples and screenshots. The use of the Pixlr Editor cloud service to solve one of the most common image processing issues, namely tone adjustment, is considered. Also, the authors mentioned the negative aspects of using cloud services. Further perspectives of researches are outlined.
Mykola Kozlovets, Danylо Samoilenko
Українська полоністика, Volume 18; https://doi.org/10.35433/2220-4555.18.2020.phyl-4

Abstract:
The article considers multiculturalism as a social phenomenon, describes various aspects of its manifestation through the concept of "cultural diversity". It has been argued that the doctrine of multiculturalism proclaims the equality of cultural forms, the primacy of "cultural diversity" over ethnocultural homogeneity of states, and creates for multicultural societies a number of problems related to the plurality and cultural heterogeneity of communities. Based on the active discussion of the global multiplicity of cultures and their penetration into the value and normatively separated socio-cultural spaces, it is established that the multicultural world does not impose a single vision of reality, on the contrary, offers a field of alternative choices. The peculiarities of the functioning of multiculturalism and the policy of translinguism in modern Poland are analyzed. It is stated that an important feature of Polish multiculturalism and translinguism is the participation of national and ethnic minorities in the life of Polish society, which is realized through institutionalization of minority life, creation of various institutions and organizations designed to support their culture, traditions and language. Recognition of cultural diversity is also manifested in the field of education: the study of minority languages is introduced in primary and secondary schools, and bilingual schools or classes are opened. The possibility of applying the positive Polish experience in the formation of multicultural policy in Ukraine is proved.
Марина Давидюк, Анатолій Подуфалов
Українська полоністика, Volume 18; https://doi.org/10.35433/2220-4555.18.2020.ped-4

Abstract:
The subject of the article reveals the problems of realization of the educational potential for such a didactic tool as construction. The applied aspects for solving problems of mental, aesthetic, ecological and labor education of primary school students in the process of design activity are determined. It is proved that design activity is the universal tool to implement the most effective integrated learning in primary school. The topicality of the problem under research is determined by social trends that characterize the current stage of the education system development: the use of various technologies designed to make the learning process more productive and at the same time the declining quality of education, fall in the general level of education quality as well as in the theoretical and practical training of schoolchildren and students, inconsistency of the existing level of knowledge, skills, abilities and competencies acquired during the training experience of the real needs of production, labor market and public demands.The experience of integrated learning in the activities of primary schools in Poland at the beginning of the XXI century is analyzed. The ways of application for designing activity at different levels of integration – practical, methodical, organizational are defined. The educational opportunities of design activity in classes in various disciplines are revealed. The basic methodsfor realization tasks of mental, aesthetic, labor education of pupils of elementary school during employment by design activity are described.
Аніко Берегсас, Вільмош Газдаг, Степан Черничко
Українська полоністика, Volume 18; https://doi.org/10.35433/2220-4555.18.2020.fil-2

Abstract:
У публікації досліджуються мови, які були представлені в написах різних серій банкнот, виданих у період між першою та другою світовими війнами (1919–1938 рр.) у Чехословацькій Республіці. Поряд із портретами історичних діячів, зображеннями, що стосуються культури та історичного минулого певної нації, присутність (чи відсутність) на банкнотах мов також є елементом символічної політики та частиною виявлення мовної політики певної держави. Банкноти розглядаються як елемент мовного ландшафту, а мовний ландшафт – як віддзеркалення мовної політики, її своєрідне публічне вираження. У статті проаналізовані причини появи й зникнення польської мови як однієї з мов національних меншин Чехословацької Республіки на банкнотах зазначеного періоду. Автори дійшли до висновків, що навіть держави, які видають багатомовні банкноти, гарантують, що державна мова повинна бути в панівній позиції.
Viktoriya Vakhovska, Daria Vakhovska
Українська полоністика, Volume 18; https://doi.org/10.35433/2220-4555.18.2020.fil-4

Abstract:
Pojęcie wielokulturowości jest rozumiane z perspektywy pojęcia multiculturalismu – modelu życia społeczeństwa wielokulturowego. Jednym z głównych wymiarów i zarazem komponentów zróżnicowania kulturowego jest wielojęzyczność. Wielokulturowość i wielojęzyczność są pojęciami wzajemnie powiązanymi, w których język służy narzędziem do „uprawiana kultury przez różne narody”. Celem naszej pracy było rozpoznanie w świetle literatury koncepcji wielokulturowości i wielojęzyczności oraz ich realizację we współczesnym systemie oświaty. W trakcie przygotowania niniejszego tekstu metodą wiodącą stała się analiza systemowa badanych pojęć. W aspektach instytucjonalno – prawnych metodą uzupełniającą stałą się analiza dokumentów, która znalazła swoją recepcję przy analizie podstaw prawnych, określających kierunki realizacji polityki językowej w społeczeństwach wielokulturowych. Opracowując podstawy teoretyczne korzystałyśmy z dorobku teoretyczno-praktycznego, niżej zostaną wymienione te pozycje, które stały się ideą przewodnią tego opracowania: M. Barwiński, M. Byram, M. Barrett. J. Ipgrave, R. Jackson, M. Carmen, M.. Garcia., D. L. Everett,, M.. Gruchoła,, G. Janusz, W. Martyniuk,, A. Sadowski, A. Seretny, E. Lipińska. Ponadto dokonano analizy podstaw prawnych, określających kierunki realizacji polityki językowej w społeczeństwach wielokulturowych.
Алла Макарова
Українська полоністика, Volume 18; https://doi.org/10.35433/2220-4555.18.2020.phyl-5

Abstract:
У статті досліджується специфіка соціальних архетипів та їх вплив на процеси становлення національної ідентичності. Апеляція до культурно-психологічної спільності архетипів української та польської ментальності дозволяє виділити інтеграційні смисли комплексу соціальних архетипів як основи національно-ідентифікаційних процесів. Доводиться, що структурно-функціональна дезорієнтація в системі шести соціальних архетипів, презентованих соціальними інститутами та дезінтеграція в системі "громадянське суспільство – держава" руйнує ідентифікаційну матрицю соціуму та суспільства, в тому числі національну.
Олена Косигіна, Олександр Марченко, Олена Мірошниченко
Українська полоністика, Volume 18; https://doi.org/10.35433/2220-4555.18.2020.ped-3

Abstract:
ThearticlerevealsthefeaturesofstressoverloadinteachersineducationalinstitutionsofUkraineandPoland. Therelevanceofthearticleisbasedonthefactthatdomesticandforeignscientistsinsistonthenecessitytoimprove, change, carryoutappropriatereformsinthesystemofmodernscienceandeducation. Today, Ukrainia nand Polishscholarsareworkingtoreach a consensusontheproblemsfacing Polish and Ukrainianhighereducation. Theeffectivenessofpersonalbehaviorandreactionstotheactionofstressorsofteachingprofessionalactivityisanalyzed. Thedifferentiationoftypesofstressassessmentsofteachersinunfavorablesituationsisoutlined. Themeansandmethodsforrelievingstressinteachersareanalyzed. Itisprovedthatthenegativeeffectsofstressfulsituationsareopposedbytheactivepositionoftheteacher'spersonalityandindependenceindecision-making. 45 teachersofZhytomyrsecondaryschoolswerediagnosedwithsignsofprofession burnout. Ithasbeenfoundthatabout 60% ofteachershavevarioussignsofprofession burnout. Thestressfactorsthatfollowfromtheveryfunctionsofpedagogicalactivityandpotentiatethedevelopmentoffrustrationinteachersarehighlighted. Thenecessityofconductingtrainingworkonpersonalgrowthas a meansofpsychoprophylaxisofmentaloverloadinteachershasbeenproved. TheexperienceofconductingsuchtrainingsattheKrakowUniversityofEconomicsistakenintoaccount. Thenewlycreatedmethodicalmanualoftheauthorsofthearticleonconductingthetrainingprogramis funded.
Page of 11
Articles per Page
by
Show export options
  Select all
Back to Top Top