Refine Search

New Search

Results: 337

(searched for: publisher_group_id:11477)
Save to Scifeed
Page of 7
Articles per Page
by
Show export options
  Select all
Старожитності Лукомор'я pp 145-152; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.4.99

Abstract:
У статті досліджується соціальна політика радянської влади у період формування тоталітарної держави щодо питань охорони дитинства, боротьби з дитячою безпритульністю та проблема організації мережі дитячих будинків, їх продовольчого та матеріального забезпечення. Вказано на причини зростання сирітства на сучасному історичному етапі, звернено увагу на причини сирітства та безпритульності дітей у міжвоєнний період, актуалізовано проблему пошуку радянською владою шляхів виходу зі складеної соціальної ситуації. Надано загальну характеристику політики формування «нової» людини, орієнтованої на колективізм і суспільну реалізацію.
Любомир Зубик
Старожитності Лукомор'я pp 24-31; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.5.108

Abstract:
У статті, на основі етнографічних описів кінця ХІХ – першої половини XX ст. та наявної історіографії, проаналізовано значення «забав при мерці» у контексті ритуального процесу зміни статусу індивідуума під час поховального обряду. Спираючись на структурно-семантичний, семіотичний і типологічний підходи, автор окреслив причини побутування уявлень про необхідність здійснення «забав при мерці» у системі ритуальної зміни стану людини. Встановлено, що це дійство було основним елементом ритуальної драми, що базується на бінарній опозиції космос/хаос (тут і там). Забави при мерці демонстрували лімінальність осіб, які брали участь у поховальному обряді, а також - проникнення «хаосу» до звичного для людей світу. Окрім того, описано та схарактеризовано основні види ігор, що здійснювалися під час похоронів, виділено їх типологічний поділ відносно семантичного навантаження, проаналізовано основні маркери локусу та дійових осіб ритуального процесу: нічна пора доби, перебування в окремих приміщеннях, антиповедінка, травестія, побиття, сліпота.
Олена Синявська
Старожитності Лукомор'я pp 63-69; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.4.91

Abstract:
У статті розглядається один із проєктів заснування Новоросійського університету, укладений помічником попечителя Харківського навчального округу К. Фойгтом внаслідок інспекції навчальних закладів міста Миколаєва у 1862 році. Документ мав назву «Проект устава и штата Императорского Новороссийского университета в г. Николаеве» і передбачав створення Новоросійського університету у складі історико-філологічного, фізико-математичного та юридичного факультетів у місті Миколаєві. Аналізуються зміст документу та пояснювальна записка до нього. Висвітлюється історіографія питання, наводиться інформація про попередні проєкти щодо заснування університету в Одесі та реакція одеської громадськості на «миколаївський» проєкт.
Зінаїда Священко
Старожитності Лукомор'я pp 106-114; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.4.96

Abstract:
У статті досліджується соціальна політика радянської влади у питанні охорони материнства та дитинства 1920-х рр. Проаналізовано процес розвитку соціального інституту охорони материнства та дитинства в УСРР. З’ясовано, що практично з перших днів радянської влади охорона материнства та дитинства отримує державний статус. Обґрунтовано основні тенденції правових та організаційних форм захисту материнства та дитинства досліджуваного періоду, результатом дії яких стало створення ясел, дитячих садочків, молочних кухонь, дитячих і жіночих консультацій. Дошкільні заклади організовували для дітей відповідний режим проживання та харчування, проводили профілактичні огляди та щеплення. Для вирішення питання дитячої безпритульності до середини 1920-х рр. у структурі Наркомату освіти УСРР була утворена мережа дитячих закладів для постійного перебування дітей: дитячі будинки, колонії та містечка. У них був організований навчально-виховний і виробничий процеси.
Інна Шугальова
Старожитності Лукомор'я pp 60-66; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.5.112

Abstract:
Метою статті є аналіз ролі іноземних благодійних організацій у справі налагодження харчування голодуючих дітей у роки масового штучного голоду 1921-1923 рр. Виходячи з окресленої мети, проаналізовано в якому обсязі надавалася допомога від іноземних благодійних громадських організацій; з’ясовано обсяги наданої допомоги у справі налагодження дитячого харчування та визначено якість продуктів, які використовувалися для годування дітей і приготування для них їжі. У висновках нашого дослідження, ми довели, що допомога, яка надавалася благодійними й іноземними організаціями охопила лише 15% голодуючих дітей. Втім вона полегшила напружену ситуацію в Україні.
Оксана Альошина
Старожитності Лукомор'я pp 16-23; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.5.107

Abstract:
Мета статті полягає у розкритті організаційних засад функціонування православних братств Подільської губернії упродовж другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Наукова новизна – вперше на основі маловідомих архівних документів проаналізовано та розкрито специфіку організаційного оформлення та функціонування православних братств Подільської губернії. На прикладі окремих братств показано специфіку й особливості організації православних братств Подільської губернії. Встановлено, що упродовж другої половини ХІХ ст. обставини заснування та подальшу діяльність православних братств на території Подільської губернії регулювали «Основні правила для заснування православних церковних братств». Цей нормативний документ визначав і контролював завдання, склад, напрями діяльності братств. На початку ХХ ст. у суспільно-політичному житті Російської імперії відбулися певні зміни, що, у свою чергу, вплинули на становище православних братств Правобережної України. Це внесло певні корективи у діяльність православних братств, оскільки церковне управління Подільської єпархії уклало та затвердило нові правила, що регулювали подальшу роботу цих братств.
Зінаїда Священко
Старожитності Лукомор'я pp 205-206; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.4.105

Abstract:
Рецензія на монографію: Корновенко С.В., Земзюліна Н.І., Ковальова Н.А., Малиновський Б.В., Масненко В.В., Морозов А.Г., Михайлюк О.В., Пасічна Ю.Г. Селянство, земля і влада в період Української революції (1917-1921 рр.). Черкаси, 2020. 440 с.
Ігор Сапожников
Старожитності Лукомор'я pp 22-54; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.4.89

Abstract:
У статті републіковані забуті «Листи з Чорного моря», присвячені опису подорожі 1851 року з Одеси до Ольвії. У ході неї були проведені археологічні розшуки та огляд місць таборів шведської армії, яка після поразки під Полтавою відступала під проводом короля Карла ХII від Південного Богу до Бендер. Автором листів є Якоб Йохан Вільгельм Лагус (1821-1909) – доктор філософії, професор і ректор університету. Більшу частину життя він займався східним і грецьким мовознавством, історією та нумізматикою Фінляндії, а після згаданої поїздки написав книгу «Карл XII у Південній Росії» (останнє видання 2018 р.). У подорожі брали участь професори Рішельєвського ліцею, фахівці з історичної географії П.В. Беккер і Ф.К. Брун. У статті подана біографія В. Лагуса та його внесок у дослідження минулого Північно-Західного Причорномор’я. Особлива увага приділена поїздці, яку можна розглядати як одну з перших спроб проведення комплексної історико-археологічної експедиції у названому регіоні. Автор реконструював її маршрут і хронологію, звернувши особливу увагу на описи археологічних пам’яток і решток місць стоянок-таборів на шляху шведських військ. Залучивши відомі та неопубліковані карти, а також дані власних спостережень і розвідок, автор дійшов висновку, що датування В. Лагусом низки оглянутих земляних укріплень 1709 р. не підтвердилось: городище Петухівка ІІ і два земляні укріплені табори Чортувате та Коблеве датуються римським часом. Прямокутний табір між Руською косою та гирлом б. Гетьманової шведи вірогідно використовували, оскільки там знайдені монети Швеції 1630-1650-х рр., але його треба віднайти та дослідити.
, Олександр Монич, Надія Керецман
Старожитності Лукомор'я pp 7-15; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.5.106

Abstract:
У статті досліджується історичний розвиток Благовіщенського монастиря у селі Бедевля Тячівського району Закарпатської області. Огляд історіографічного матеріалу свідчить про обмежену наявність джерел по даній тематиці. Нововиявлені архівні матеріали Держархіву Закарпатської області значно доповнюють існуючу документальну базу та суттєво заповнюють існуючі білі плями в історії монастиря. Це значно корегує сталі висновки та дозволяє розширити тематичне коло досліджень чернецтва у комітаті Мараморош. У статті, на основі нових джерел, предметно досліджуються окремі аспекти діяльності обителі в XVIII-XIX століттях. Близько десятка архівних джерел вводяться до наукового обігу вперше.
Ярослав Цецик
Старожитності Лукомор'я pp 43-50; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.5.110

Abstract:
У статті проаналізовано комплекси архівних документів, де висвітлено роль останнього волинського губернатора П. Скаржинського у вирішенні соціально-економічних проблем регіону у 1915 – на початку 1917 рр. Встановлено, що органи влади, й особисто губернатор, докладали значних зусиль, щоб вирішити нагальні проблеми забезпечення продуктами та паливом повітові міста регіону. Окрема увага приділена аналізу документів щодо співпраці у цьому напрямі між губернатором та органами місцевого самоврядування. З’ясовано, що після звільнення у 1916 р. Західної Волині від австро-угорських і німецьких військ соціально-економічна й епідеміологічна ситуація у регіоні була вкрай напруженою. Це було зумовлено не лише руйнуваннями внаслідок воєнних дій, а й скупченням величезної кількості військ, неможливістю підвезти необхідні товари до звільнених населених пунктів через завантаженість залізниці військовими перевезеннями. На основі неупередженого дослідження документів доведено, що незважаючи на зусилля губернатора, на соціально-економічне становище регіону великий вплив мала діяльність військових інтендантів, які, насамперед, турбувалися про забезпечення армії, а проведення реквізицій не завжди давало бажаний результат.
Старожитності Лукомор'я pp 81-91; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.5.114

Abstract:
Мета дослідження: аналіз прикладів боротьби активістів та уповноважених з хлібозаготівель з «куркульським елементом» під час Голодомору-геноциду 1932-1933 рр. у Київській і Чернігівській областях, використовуючи матеріали районної періодики тих років. Методологія ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності та системності. Використано методику джерелознавчого аналізу періодичної преси, а також загальноісторичні методи: історико-генетичний, ретроспективний, історико-типологічний. Наукова новизна. На основі широкого спектру матеріалів періодики обґрунтовано деструктивну роль активістів та уповноважених у боротьбі з «куркульським елементом» при хлібозаготівлях, що призвело до Голодомору-геноциду у вказаних регіонах. Висновки. Зазначено, що одним із головних, і як виявилось доволі ефективних, інструментів політтехнології комуністичного режиму були групи сільських «активістів», виконавців та уповноважених, які вдавалися до цілого арсеналу методів у боротьбі з «куркулями» та «куркульським елементом», виконуючи злочинні норми хлібозаготівлі. Якщо з «куркулями» ситуація була зрозумілою, – абсолютно штучний образ ворога, який накладався у межах масової пропагандистської кампанії на селян-господарників, то куди цікавішою є ситуація з так званим «куркульським елементом», до якого комуністична влада зараховувала зрадників, саботажників і дезертирів з числа сільського активу, що відмовлялися виконувати злочинні норми хлібозаготівель. Їх ідентифікували як «полигачів» і посібників «куркулів», які підлягають громадському осуду, вилученню з партії та засудженню на різні терміни позбавлення волі в залежності від ступеня вини. З’ясовано, що комуністична влада, використовуючи районну періодику, прямо вказувала та виявляла подібних «куркульських агентів з партійними квитками», на базі методу акцентування на персональних і локальних факторах, протиставляючи їм «ударні» елементи, до яких відносили окремі постаті, бригади та села, які виконували та перевиконували хлібозаготівлі.
Наталія Залєток
Старожитності Лукомор'я pp 104-112; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.5.116

Abstract:
Метою статті є аналіз особливостей сприйняття британським суспільством у 1939-1945 рр. служби жінок у збройних силах як явища. Авторка доходить висновку, що у британській періодиці зазначеного періоду була оприлюднена низка матеріалів, в яких містилася оцінка широкого спектру заходів, пов’язаних із залученням британок до служби у війську, порушувалися питання про засади, на яких могли служити жінки тощо. Мусимо констатувати, що у представлених публікаціях містилася низка критичних висловлювань щодо жіночої служби, особливо це стосувалося можливості виконання ними бойових ролей. Вельми значна увага у контексті обговорення служби британок приділялася не питанням, пов’язаним з їхньою фаховістю, а зовнішньому вигляду, особливостям форми, яка, на думку деяких, не була «жіночною», проблемам, які потенційно можуть виникнути через те, що успіхи британок на службі у збройних силах стануть перешкодою майбутньому заміжжю, адже самодостатні жінки навряд чи будуть покірними тощо.
Микола Михайлуца
Старожитності Лукомор'я pp 184-193; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.4.103

Abstract:
У статті йдеться про кадрову політику ВКП(б) в органах НКВС наприкінці 30-х років ХХ ст. з екстраполяцією на УНКВС в Одеській області. На основі малознаних архівних джерел партійного походження з Державного архіву Одеської області (ДАОО) здійснено дослідження стосовно представників першої ланки, «низового ешелону» управлінь НКВС: співробітників районних відділів, оперуповноважених, помічників уповноважених тощо. Особливої уваги було приділено кадровим чисткам УНКВС на Одещині, які сягнули апогею після директиви ЦК ВКП(б) від 14 листопада 1938 р. «Про облік та перевірку в партійних органах відповідальних працівників НКВС СРСР», що скеровувало партійні комітети (міські, обласні, республіканські) на вжиття заходів на очищення органів НКВС від співробітників, які не заслуговували на політичну довіру. Зокрема, першочергово було направлено на розгляд ЦК ВКП(б) справи на 15 осіб керівного складу облуправління НКВС і 41 начальника районних відділів. Станом на 23 листопада Одеським обкомом КП(б)У було проведено ознайомчу роботу шляхом проведення бесід з 24 працівниками управління НКВС в Одеській області, сформувавши, відповідно, на них особисті справи. Із зазначеного числа через особливий сектор бюро обкому пройшло шість начальників відділів УНКВС і 18 начальників районних відділень. Перевірка виявила, разом з тим, значну кадрову некомплектність обласного УНКВС як серед керівного складу, так і на периферії, у районних відділеннях. Автором зроблено висновки, що намагання керівництва ВКП(б) повернути контроль над НКВС, перебравши важелі кадрової політики на себе, застосовуючи своєрідну кадрову «санацію», просіюючи та відбраковуючи незручних, ненадійних, ідейно чужих тощо, призвели до майже цілковитого перезавантаження УНКВС в Одеській області. Поряд з тим, каральна функція НКВС не припинялась, активно здійснювалася й надалі. Працівники управління НКВС в Одеській області як прихильні виконавці волі правлячого режиму в СРСР, виокремлювалися переважною малограмотністю, робітничо-селянським соціальним походженням, політичною заангажованістю й ідейною відданістю.
Наталія Токар
Старожитності Лукомор'я pp 91-98; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.4.94

Abstract:
У статті розглядаються фактори та процеси, які сприяли становленню А. Яковліва як потужного українського науковця, громадського та політичного діяча. Основна увага приділена вивченню студентських років подвижника. Охарактеризовано особливості його навчання у Дерптському (Тартуському) університеті та вплив на коло його наукових інтересів професора М. Дьяконова. Досліджено й уточнено доробок А. Яковліва у галузі археологічних досліджень. Особливе місце відведено висвітленню взаємовідносин А. Яковліва та Ф. Матушевського в їхні студентські роки й аналізу діяльності створеної ними Дорпатської української студентської громади.
Старожитності Лукомор'я pp 115-136; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.4.97

Abstract:
Протоколи засідань Одеської губернської надзвичайної комісії (ОГНК), архівно-слідчі справи, які знаходяться на тимчасовому зберіганні в архівному підрозділі Управління Служби безпеки України в Одеській області, та матеріали періодичних видань слугують важливим джерелом для дослідження політичного терору проти учасників українського національно-визвольного руху в Первомайському та Вознесенському повітах Одеської губернії у 1921-1922 рр. Серед цих матеріалів особливе місце посідає справа Вознесенської підпільної петлюрівської організації, у результаті ліквідації якої, згідно рішення колегії ОГНК, було розстріляно 54 особи, 69 – ув’язнено до концтабору на термін від одного до п’яти років, 30 – звільнено, стосовно 64 осіб справу було припинено, а стосовно семи осіб було прийнято інші покарання та рішення.
Микола Половін
Старожитності Лукомор'я pp 194-204; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.4.104

Abstract:
У статті розглянуто історію національного руху в Шотландії під час правління трьох урядів Маргарет Тетчер (1979-1990), а також Джона Мейджора (1990-1997). Показано чинники, що справили вплив на ставлення Тетчер і Мейджора до Шотландії та їх соціально-економічну політику в країні, проведено аналіз причин невдоволення більшої частини електорату Шотландії урядами Тетчер і Мейджора, проаналізовано поступове зменшення популярності Консервативної партії Великої Британії на території Шотландії та відповідне збільшення електоральної популярності Шотландської національної партії у зазначений період. Досліджено шотландський національний рух у розрізі англійсько-шотландських відносин. Продемонстровано процес внутрішнього розколу у стані шотландських націоналістів, його вплив на результати партії на місцевих і регіональних виборах у вказаний період. Розкрито причини повернення питання відновлення шотландського парламенту до порядку денного у політиці Сполученого Королівства на початку 1990-х років.
, Інна Авдюшкіна
Старожитності Лукомор'я pp 165-172; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.5.122

Abstract:
Стаття присвячена висвітленню політики Франції у сфері врегулювання проблеми нелегальної міграції, яка відіграла важливу роль у політичній трансформації країни та держав ЄС в цілому. Світова фінансово-економічна криза 2009 р., конфліктогенність у країнах третього світу внесла серйозні «корективи» у процес нелегальної міграції до європейських країн, яка упродовж наступних років переросла у важко контрольований процес, який наразі є серйозним дестабілізуючим фактором безпеки цілого регіону. Упродовж останніх п’ятнадцяти років міграційна політика ЄС суттєво змінилася та набула нового змісту. Однак, як показує приклад боротьби Франції з нелегальною міграцією, зробити це одному а́ктору надзвичайно важко, оскільки дана проблема має вже не національний, а міжнародний характер.
Валентина Смілянець
Старожитності Лукомор'я pp 147-155; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.5.120

Abstract:
У статті розглянуто процес становлення двосторонніх відносин між Україною та НАТО. Висвітлено особливості розвитку взаємовідносин України з НАТО в умовах позаблокового стану України та розглянуто форми участі нашої країни у міжнародних заходах із забезпечення європейської безпеки. Проаналізовано прагнення України набути членство в НАТО і стан взаємовідносин в умовах російсько-української війни. Визначено деякі перспективи майбутнього членства в НАТО для України. Зроблено висновок про те, що членство України в НАТО може бути оптимальним рішенням у сфері захисту національних інтересів держави.
Віталій Тацієнко
Старожитності Лукомор'я pp 70-83; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.4.92

Abstract:
У статті розглядається девіантна поведінка православного парафіяльного духовенства Київської єпархії у ХІХ – на початку ХХ ст. Встановлено найпоширеніші порушення кліриками соціальних і канонічних норм та санкції церковної адміністрації. Правопорушення кліриків в основному стосувалися виконання ними службових обов’язків або неналежної моральної поведінки. Відзначається, що переважна більшість справ, які стосувалися священно- і церковнослужителів, підлягала не світському, а окремому церковному суду. Встановлено, що становим судом у другій половині ХІХ ст. засуджувався приблизно 1% від загальної кількості парафіяльного духовенства єпархії.
Ольга Гончарова,
Старожитності Лукомор'я pp 32-42; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.5.109

Abstract:
У статті аналізується стан освіти польської шляхти Київської губернії в умовах русифікації та поступової інтеграції Правобережної України до імперських структур в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. Польська освіта у цей період виступала не лише основним фактором опору проти царського уряду, а й сприяла націоналізації свідомості поляків. В умовах відсутності можливостей легально розвивати польські освітні осередки, почали з’являтися таємні школи з метою збереження власної національно-культурної ідентичності.
Олена Подобєд
Старожитності Лукомор'я pp 113-125; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.5.117

Abstract:
На основі широкої джерельної бази ставимо за мету визначити і проаналізувати форми та результативність політичного протесту переміщених осіб і біженців з України у Західній Німеччині у другій половині 1940-х рр. як реакцію на примусову репатріацію до СРСР. Під час проведення дослідження використано такі загальнонаукові методи, як аналіз і синтез, індукцію й дедукцію. Серед спеціально-історичних методів слід назвати методи бібліографічної й архівної евристики, порівняльно-історичний, проблемно-хронологічний і біографічний. У цьому дослідженні послуговуємося терміном «політичний протест», який розуміємо наступним чином: політичний протест – індивідуальна чи групова дія переміщених осіб і біженців з України, яка полягала у вияві незгоди з кампанією примусової репатріації до СРСР, що розгорнулася у другій половині 1940-х рр. у Західній Німеччині. Вперше виокремлено та проаналізовано форми і наслідки політичного протесту переміщених осіб і біженців з України у Західній Німеччині у другій половині 1940-х рр.
Микола Виговський
Старожитності Лукомор'я pp 153-160; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.4.100

Abstract:
У статті досліджено ідеологічну термінологію, яку більшовики використовували проти освітян України у роки масових репресій. Основний перелік понять складено за матеріалами періодичної преси та опублікованими архівними документами. Висвітлено найбільш використані терміни у 1927-1933 та 1934-1937 рр., зазначено їх персоніфіковане та політичне походження. Ідеологічні ярлики («український фашизм», «буржуазний націоналізм», «український шовінізм» та інші) не відповідали реальним подіям та явищам в Україні. Їх застосовували для маніпуляції суспільною свідомістю, а також для ідеологічної профілактики в інститутах і загальноосвітній школі. Кожен термін означав вибір жертви політичних репресій: персональної, національної, соціальної або професійної групи. Політичні ярлики «хвильовизм», «шумськизм», «волобуєвщина», «троцькісти» й інші виконували функцію ідеологічної профілактики освітніх установ. Використання спеціальної термінології державними органами та її поширення у пресі створювало образ внутрішнього ворога, підвищувало так звану «політичну пильність» у суспільстві. Партійні організації та підрозділи ДПУ здійснювали «кадрові чистки» в інститутах, університетах і школах, шукали серед педагогів та учених «буржуазних націоналістів», «петлюрівців», «махновців» і різних «шкідників». Поширенням агресивної термінології займалися центральні, обласні, районні й інститутські газети.
Ірина Рибачок
Старожитності Лукомор'я pp 126-139; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.5.118

Abstract:
Діти становили близько чверті повоєнної української еміграції, котрі проживали у спеціально створених таборах для переміщених осіб і біженців на території Західної Німеччини та Австрії у другій половині 1940-х – на початку 1950-х рр. Їх дитинство проходило не лише в умовах перших складних післявоєнних років, але й у чужій країні в статусі дітей-біженців. У статті авторка окреслює особливості становища українських дітей у Ді-Пі таборах, їх повсякденне життя, систему виховання та дозвілля, дитячого сприйняття таборових проблем.
Наталія Мосюкова
Старожитності Лукомор'я pp 172-183; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.4.102

Abstract:
У статті висвітлено умови, в яких існувала Дніпропетровська римо-католицька парафія св. Йосипа в кінці 20-х – 30-ті роки ХХ ст. У цей період влада впроваджувала політику, характерними рисами якої були посилення антирелігійної пропаганди, масове закриття культових споруд, репресії проти католицьких священників і польського населення. Ймовірно, римо-католицька спільнота Дніпропетровська проіснувала довше більшості громад Південної України. Точна дата закриття костелу в обласному центрі, на жаль, невідома, але наведені аргументи дозволяють найбільш вірогідною датою вважати кінець 1936 року. Через відсутність документів немає можливості точно описати механізм закриття названого храму, можна лише «намалювати схему» цього процесу, користуючись документами про ліквідацію костелів в інших містах Півдня та Сходу України. Останній удар по парафії св. Йосипа нанесли репресії 1937 року, в результаті яких вона на певний час припинила своє існування.
, Ольга Цибулько, Людмила Гонтаренко
Старожитності Лукомор'я pp 161-171; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.4.101

Abstract:
У статті розглядаються загальні питання діяльності відомчих індустріальних пожежних команд наприкінці 1920-х – у першій половині 1930-х років. Аналізуються малодосліджені та недосліджені питання роботи Вищої ради народного господарства (ВРНГ) та Пожежно-страхової інспекції (ПСІ) у галузі контролю за станом пожежної безпеки на промислових підприємствах, організація та діяльність пожежних команд на підприємствах Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР), їх структура та фінансування. Також у статті досліджуються питання роботи добровільних промислових вогнеборчих команд, які існували на українських підприємствах у досліджуваний період. Зроблено висновок, що незважаючи на певні проблеми у пожежній галузі в промисловості у досліджуваний період, відомчі індустріальні пожежні команди, як професійні, так і добровольчі, добре справлялися з вогняною небезпекою, велику роль в управлінні боротьбою з пожежами мала також Пожежно-страхова інспекція Вищої ради народного господарства УСРР.
Оксана Альошина
Старожитності Лукомор'я pp 84-90; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.4.93

Abstract:
Здійснено аналіз просвітницької діяльності православних церковних братств Волинської губернії у другій половині ХІХ ст. Культурно-просвітницький напрям роботи православні братства реалізовували завдяки проведенню народних безкоштовних читань, поширенню релігійно-моральної літератури, заснуванню церковнопарафіяльних шкіл. Розкрито основні аспекти просвітницької роботи окремих братств, зокрема особливості організації та проведення народних читань. Проведення народних читань мало відбуватися відповідно до законодавчого документу «Правила для проведення народних читань у губернських містах». Члени братств ретельно підбирали тематику лекцій, яка в основному була історичного чи релігійного спрямування. Виконуючи такі завдання, братства ставили собі за мету задовольнити потреби місцевого населення, підняти освітній рівень мешканців міст і сіл Волинської губернії. Представники братств та активні її члени включилися у доволі активну роботу та використовували різні можливості для її реалізації. З’ясовано, що членам православних братств вдалося залучити до участі у народних читаннях значну кількість місцевого населення міст і сіл Волинської губернії.
Тетяна Бортнік
Старожитності Лукомор'я pp 67-80; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.5.113

Abstract:
Проаналізовано роботу українських політичних діячів Холмщини, Підляшшя та Волині – членів Блоку національних меншостей у Сеймі та Сенаті Республіки Польща у 1922-1923 рр. Зосереджено увагу на діяльності Української парламентської репрезентації (УПР), так званого «Українського посольського та сенаторського клубу» на чолі із Антоном Васиньчуком, а згодом Семеном Підгірським. Висвітлено основні напрямки праці українських депутатів і сенаторів у контексті суспільно-політичної ситуації в польській державі. Стверджено, що тижневик «Наше життя» подавав детальну сеймову хроніку, звернення-заяви депутатів щодо покращення становища шкільництва, проблеми парцеляції земельних наділів, відновлення житлового та господарського фонду українських мешканців на Волині, Холмщині, Підляшші.
Віктор Смирнов
Старожитності Лукомор'я pp 140-146; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.5.119

Abstract:
У статті представлено історіографічний огляд щодо становлення та розвитку паралімпійського спорту в Україні з 1991 до 2014 рр. Проаналізовано праці істориків і спеціалістів з інваспорту. Обґрунтовано, що сучасний стан вивчення даної проблеми характеризується переважним аналізом окремих аспектів: розглядаються питання життєдіяльності осіб з інвалідністю у рамках державної та регіональної соціальної роботи, медико-соціальні аспекти інвалідності й ін.
Владислав Пархоменко
Старожитності Лукомор'я pp 51-59; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.5.111

Abstract:
Стаття присвячена аналізу спогадів Володимира Галана (1893-1978) в якості джерела з історії Галицької армії 1918-1920 рр., її участі у визвольній боротьбі та причинах невдач. Увага звертається на особистісний контекст формування мемуарних свідчень, з’ясовується ступінь їх об’єктивності, важливість наведеного фактичного матеріалу, корисність цієї інформації для відображення державотворчих процесів доби Української революції. Наголошено, що активне залучення спогадів сприятиме формуванню доволі об’єктивної картини перебігу історичних подій, активізуватиме вивчення державотворчих процесів початку ХХ ст. вітчизняною історіографією.
Дмитро Пуховець
Старожитності Лукомор'я pp 7-21; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.4.88

Abstract:
Амміан Марцеллін у своїй історичній праці зобразив римського правителя Цезаря Галла (351-354 рр.) як жорстокого тирана та деспота. Але такий однобічний опис не розкриває всю багатогранність постаті імператора й особливості його правління. Галл в якості правителя мав як успіхи (зупинив військову агресію персів на кордонах, придушив виступи ісаврів та іудеїв всередині держави, сприяв розвитку християнства), так і невдачі (не зумів владнати продовольчу кризу на підвладних територіях, вступив у жорстку конфронтацію з курією Антіохії, проявляв у правлінні зайву жорстокість). Основною проблемою правління Галла стали занадто вузькі повноваження, надані йому старшим імператором Констанцієм ІІ. Виконуючи обов’язки цезаря, молодший правитель змушений був постійно виходити за встановлені йому межі. Зрештою, це і провокувало конфлікт між володарями та призвело до вбивства Цезаря Галла.
Олександр Чучалін
Старожитності Лукомор'я pp 55-62; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.4.90

Abstract:
У статті досліджується господарська діяльність київських православних монастирів кінця XVIII – ХІХ ст. Здійснено загальний аналіз основ їх економічного існування. Розглянуто регіональні особливості розвитку монастирського господарства – землеробства, скотарства, торгівлі, промислів і промисловості – та чинники, що впливали на його стан. З’ясовано, що монастирі зосереджували у своїх руках земельні володіння, значну кількість сіл і хуторів, що посилювало роль їх господарства, частина з якого здавалася в оренду та забезпечувала міцний і стабільний позабюджетний прибуток. Доведено, що монастирі намагалися вести своє господарство раціонально, з урахуванням як зовнішніх, так і внутрішніх чинників. Факти, зібрані та систематизовані у цій статті, покликані розкрити специфіку й особливості володіння монастирями своїми угіддями та довести, що православні обителі у своїй господарській діяльності намагалися йти в ногу з часом. Аналіз матеріалів свідчить про прихильність київських монастирів до розвитку товарно-грошових відносин, переходу на нові форми господарювання та організації праці, що забезпечувало їм міцне фінансове й економічне становище, створювало можливості для подальшої розбудови, благодійницької та культурно-просвітницької діяльності.
Назар Кісь
Старожитності Лукомор'я pp 99-105; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.4.95

Abstract:
Мова у статті йде про одну з найбільш впливових організацій Львова – Стрілецьке товариство, та які ритуали і традиції використовувалися її членами для обґрунтування свого впливу на міську політику. Члени Товариства часто ставали депутатами Ради міста, а також Президентами та віце-президентами Львова. Цю структуру звинуватили у тому, що вона фактично узурпувала владу в місті. Стрілецьке товариства (або Стрільниця) мала довгу історію, яка сягала в часи розквіту Речі Посполитої. А це було важливо у період австрійської автономії (з 70-тих років ХІХ ст. до початку Першої світової війни), коли Рада міста Львова декларувала «відновлення та збереження польської культури на теренах колишньої Польщі». Таким чином Стрільниця із товариства озброєних міщан перетворилася на елітний клуб, який мав вирішальний вплив на місцеву політику.
Сергій Макарчук, Михайло Федоренко
Старожитності Лукомор'я pp 92-103; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.5.115

Abstract:
На основі нових, розсекречених матеріалів радянських спецслужб, проаналізовано кількісні та якісні характеристики результатів репресивних акцій, проведено джерелознавчий аналіз документів державної безпеки періоду проведення масових репресій стосовно їх інформативності та ступеня повноти, репрезентативності та достовірності, варіантів фальсифікацій тощо. Розглянуто механізм функціонування позасудових органів сталінських репресій – трійок, двійок, Особливої наради. Роль і наслідки діяльності особливих трійок, їх склад і характер справ. У пропонованому дослідженні використано джерело, яке ще донедавна було малодоступним – матеріали розслідування службової діяльності та злочинів співробітників органів державної безпеки. Мета дослідження полягає у статистичному аналізі регресивних результатів антропологічної статистики на прикладі роботи миколаївської трійки.
Ірина Тихоненко, Михайло Хамула
Старожитності Лукомор'я pp 156-164; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.5.121

Abstract:
Стаття присвячена розвитку багатосторонньої дипломатії Монголії у ХХІ ст., зважаючи на участь держави у міжнародних міжурядових організаціях. Монголія, маючи специфічне геополітичне положення – між Росією та Китаєм, у ХХІ ст. намагається вийти з-під тотального впливу цих двох держав, реалізовуючи концепцію «третього сусіда» у зовнішній політиці. Автори дійшли висновку, що взаємодія Монголії з міжнародними організаціями має позитивний вплив на позиціонування держави на міжнародній арені та є варіантом модернізації концепту «третього сусіда»: 1) розширення співробітництва з ООН, ШОС, АСЕАН та ОБСЄ сприяє залученню до взаємодії більшої кількості держав як на глобальному, так і регіональному рівнях; 2) участь у СОТ дозволяє розвивати торгівельну політику та інвестиційний потенціал держави; 3) співробітництво з НАТО та залучення США – перспективи модернізації армії, хоча і перетворення Монголії на інструмент «стримування» Китаю у зовнішній політиці Вашингтону.
Анастасія Білоконь
Старожитності Лукомор'я pp 137-144; https://doi.org/10.33782/2708-4116.2021.4.98

Abstract:
У статті досліджується початок формування нормативно-правової бази надання державної допомоги дітям у 1920-х рр. Встановлено, що з приходом більшовиків до влади було реалізовано їх ідею про передачу всієї раніше сформованої системи соціального забезпечення дітей у відання радянської держави. Відбувалася докорінна трансформація старої системи соціального захисту дитинства та виникнення її нових напрямів. Радянська влада оголосила охорону прав неповнолітніх пріоритетом своєї діяльності. З реалізацією такої політики радянської влади відразу загострилася низка соціальних проблем, серед яких першочергового вирішення вимагала саме проблема масової дитячої безпритульності та бездоглядності. З’ясовано розуміння на той час поняття «безпритульність» і застосування його у тогочасних нормативно-правових актах. Соціальний захист дитинства виражався у формуванні нормативної бази, різноманітних державних і громадських організацій з охорони прав неповнолітніх, у створенні різного роду дитячих установ, у наданні матеріальної та правової допомоги дітям та їх родинам, у доступності загальної та професійної освіти, у працевлаштуванні підлітків, охороні їх праці. Організаційно оформилася діяльність кількох структур, які займалися соціальним захистом дітей: Наркомат освіти, Наркомат внутрішніх справ, Наркомат шляхів сполучення; міжвідомча Комісія з поліпшення життя дітей при ВЦВК координувала зусилля всіх відомств.
Nataliia Cherhik
Published: 1 July 2021
Abstract:
У статті проаналізовані українські музейні видання кінця ХІХ – першої третини ХХ ст. з точки зору підготовки авторами музеографічних текстів. Приділено увагу об’ємам опрацювання музейних колекцій та особливостям роботи над укладанням каталогів, путівників, альбомів, описів, музейних звітів, музейних збірників. Представлена широта ерудиції осіб, долучених до публіцистично-поліграфічної діяльності українських музеїв зазначеного періоду.
Oksana Gumeniuk
Published: 1 July 2021
Abstract:
Дослідження охоплює проміжок часу, обумовлений пануванням радянської влади на українських землях і (нерідко) у свідомості українців. Мета статті: визначення особливостей становлення сімейної політики радянської влади та співіснування приватного та загальнодержавного у побутовому просторі радянської сі’ї часів існування СРСР. Подано порівняльний аналіз існування радянських сімей у різні часи існування радянської системи. Проведено частково паралелі між традиційною українською родиною у дореволюційний період і сімейними нововведеннями радянського періоду. Вказано на особливе значення ролі партії у житті радянської людини, що нерідко стосувалося і сімейно-шлюбного життя.
Andrii Fomin
Published: 1 July 2021
Abstract:
У статті розглядаються питання передумов, здійснення та соціальних наслідків масштабної амністії, здійсненої радянським керівництвом після смерті Й. Сталіна за ініціативи Л. Берії (березень 1953 р.) у контексті загальної лібералізації політичного режиму, десталінізації та боротьби за владу, врегулювання становища амністованих інвалідів системою соціального забезпечення України та заходи щодо адаптації осіб з обмеженими можливостями до соціального середовища. Розкрито категорії ув’язнених ГУЛАГу, що потрапили під амністію, кількість осіб, яка прибула після неї до УРСР. Проаналізовано заходи, які вживалися щодо надання допомоги, відновлення виплат, адаптації, реабілітації та соціалізації інвалідів, що потрапили під амністію. Досліджено прояви бродяжництва та жебрацтва в означений період. З’ясовано, що система соціального забезпечення УРСР виявилася неготовою для вирішення нових завдань, не володіла достатньою мережею закладів і ресурсами, не спромоглася забезпечити амністованих інвалідів найнеобхіднішим у короткі терміни. Тогочасне суспільство зіштовхнулося із соціальною кризою, одним з проявів якою стала соціальна невлаштованість реабілітованих інвалідів.
Published: 1 July 2021
Abstract:
У статті розкрито інформаційний потенціал спогадів гірничих інженерів О. Ауербаха, О. Феніна, О. Терпигорєва, які працювали на рудниках Донбасу в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Зосереджено увагу на професійному аспекті мемуарів, який включає технічні характеристики вугільних родовищ і рудників, питання організації гірничопромислового виробництва, розповіді про колег і підприємців з акцентом на професійних якостях, досить великі сюжети, присвячені шахтарям. Зазначається, що особливості біографій авторів і різні умови створення мемуарів спричинили відмінності у сприйнятті історичного контексту та віддзеркаленні спільних професійних сюжетів.
Oleksandr Monych
Published: 1 July 2021
Abstract:
У статті проаналізовано історію появи та розвитку Петро-Павлівського чоловічого монастиря в селі Вільхівці Тячівського району Закарпатської області. Предметно досліджуються окремі аспекти діяльності обителі у XVIII ст.: установчі документи, список настоятелів, склад чернецтва, насельників, соціальна, фінансово-господарська та культурна складові життя обителі. Окремі архівні джерела вводяться до наукового обігу вперше, а тому подають нові дані з історії обителі, особливо активної фази її діяльності у 1708-1751 роках.
Nataliia Kovshun, Nataliia Mazur, Jaroslav Tsetsyk
Published: 1 July 2021
Abstract:
У розвідці досліджено особливості соціально-економічного становища Волинської губернії під час Першої світової війни. Проаналізовано ключові фактори, які вплинули на погіршення рівня життя населення регіону, насамперед незаможних верств. Встановлено, що в результаті відступу російських військ у 1915 р. на Волині було проведено не лише евакуацію державних установ, підприємств, середніх навчальних закладів, а й примусово виселялося місцеве населення з прифронтових повітів. Така діяльність імперської влади призвела до зубожіння величезної кількості жителів регіону. Окрема увага приділена ролі органів міського самоуправління та земств у регулюванні цін на товари першої необхідності та наданні допомоги біженцям.
Bohdana Sypko
Published: 1 July 2021
Abstract:
У статті, на основі офіційного державного друкованого органу «Journal officiel de la République Française», звітів Сенату та Національної Асамблеї, матеріалів виступів, інтерв’ю та мемуарів проаналізовано склади французьких урядів періоду президентства Ф. Олланда та простежено, яку роль у них відігравали мусульмани. З’ясовано, що концептуальною для Ф. Олланда була злагодженість уряду, тому більшість міністрів-мусульман були членами Соціалістичної партії. Троє з чотирьох політиків народилися не у Франції, половина зберегла подвійне громадянство. Тому у риториці апелювали до культурного, релігійного й етнічного різноманіття Республіки, а питання історії, політики пам’яті, світськості, боротьби проти усіх форм дискримінації були ключовими.
Andrey Nalivaiko
Published: 1 July 2021
Abstract:
У статті розкрито етапи творчого шляху українського історика, педагога, професора, викладача Київського, Варшавського та Донського університетів, видатного дослідника західноєвропейського середньовіччя – Леоніда Миколайовича Беркута (1879-1940). Це був один з найкращих інтелектуалів свого часу. Наукові закордонні студії сприяли становленню Л. Беркута як видатного вченого та широкого популяризатора історичних знань в Україні. На жаль, через різні життєві обставини вчений надовго був вилучений з радянського інтелектуального простору, а його наукова спадщина була забута.
Hanna Makushina
Published: 1 July 2021
Abstract:
Стаття присвячена особливостям поповнення купецтва міста Миколаєва представниками інших станів під час формування та еволюції купецького стану міста протягом ХІХ ст. Особливу увагу приділено ролі міщан у формуванні купецтва Миколаєва та специфіці їх входження до стану. Визначено соціальний статус осіб, які переходили у миколаївське купецтво з інших міст Російської імперії.
Kateryna Baulina
Published: 1 July 2021
Abstract:
У статті розкрито становлення та посилення титулатури Гефестіона у контексті змін у військово-адміністративній системі імперії та ієрархії найближчого оточення Александра Великого. На основі джерельної бази розроблено власне бачення на верховну посаду ахеменідських царів «хазарапат» і відображення військового піднесення Гефестіона.
Olesia Koval
Published: 1 July 2021
Abstract:
У даній статті висвітлюється держава добробуту у Швеції (питання економіки, політики, військової та гуманітарної сфер) на сторінках української еміграційної преси 1926-1939 рр. У дослідженні аналізуються матеріали авторитетних видань міжвоєнного часу – тижневика «Тризуб/Le Trident» (Франція) та газети «Свобода/Svoboda» (США), визначаються спільні та відмінні риси у позиціонуванні теми, ступінь зацікавленості скандинавськими питаннями та актуальність публікацій у колах українців на еміграції в Європі та Америці.
Kostiantyn Zhyriakov
Published: 1 July 2021
Abstract:
У статті розглянуто сутність дефініції «Епоха вікінгів» в історичній науці. Проаналізовано способи генезису та інтерпретації дефініції в історіографії. Виявлено взаємозв’язок між методом інтерпретації дефініції та науковим підходом до проблематики «Епохи вікінгів». На основі аналізу історіографічних джерел встановлена хронологія вивчення «Епохи вікінгів». Виявлено характерні та загальні риси підходів у межах проблематики «Епохи вікінгів».
Viktor Tkachenko
Published: 1 July 2021
Abstract:
У статті розглянуто й оприлюднено архівні матеріали Інституту археології та Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України пов’язані з писанками. Зокрема, це листування Г.Т. Танцюри з Н.А. Коцюбинською, його записи, що стосуються великодньої обрядовості на Поділлі, а також рукописні матеріали фонду «Етнографічна комісія» ВУАН. Невідомі широкому загалу, розглянуті джерела засвідчують існування писанок та їх використання під час великодніх звичаєво-обрядових традицій, у віруваннях українців 1920-х рр., збирання колекцій тощо. Водночас епістолярна спадщина є цікавим і малодослідженим історичним джерелом.
Lidiia Bilichenko
Published: 1 July 2021
Abstract:
У статті досліджено реформування системи каторжних тюрем у Російській імперії другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Встановлено, що виникнення каторжних тюрем на території України пов’язано з пенітенціарною реформою імператора Олександра ІІ 1869 р., у результаті якої в Харківській губернії було створено Новоборисоглібський і Новобєлгородський каторжні централи. Доведено, що основною причиною відкриття каторжних тюрем в Україні стало зростання революційного руху та збільшення кількості засуджених осіб до каторжних робіт за революційну пропаганду. У результаті пенітенціарної реформи 1906-1907 рр. на території України було відкрито Харківську, Херсонську та Миколаївську каторжні тюрми.
Galyna Starodubets
Published: 1 July 2021
Abstract:
Основна мета статті полягає у тому, щоб на прикладі волинського регіону розкрити детермінанти політичної та соціальної мобілізації селянок у період першого десятиріччя становлення радянської влади. Визначено, що основним агентом впливу на процес організації жіночого руху та формування його змісту і форм виступала більшовицька партія. Зазначено, що емансипаційна політика більшовиків ґрунтувалася на константі невіддільності жіночого руху від загально пролетарського.
Page of 7
Articles per Page
by
Show export options
  Select all
Back to Top Top