Refine Search

New Search

Advanced search

Results: 80

(searched for: (journal_id:4111221))
Page of 9
Articles per Page
by
Show export options
  Select all
Анна Юріївна Ареф’Єва
Культура і мистецтво у сучасному світі pp 209-217; doi:10.31866/2410-1915.20.2019.172439

Abstract: У статті аналізується осмислення культури в рамках глобалізації культурногопотенціалу в цілому та своєрідним синтезом, синкрезами і інтенціональнимипроцесами формують всезагальний культурно-історичний потенціал, що потребуєсвоєї інтерпретації в мистецтві. У цьому контексті досвід сезонів С. Дягілєва свідчитьпро саму суть культури як динамічну цілісність. Цей образ був пріоритетним не лишена початку ХХ ст., так й до сьогодні залишається актуальним.Метою статті є визначення взаємодії у художніх творах, що ставилися у сезонахС. Дягілєва як синтез мистецтв та діалог культур.У дослідженні використано інтенціональний метод, який дав можливість виявитиі дослідити акти свідомості, які беруть участь в осмисленні реальності С. Дягілєва.Крім того, використані компаративний та системний підходи. Компаративний підхіддає можливість провести порівняльний аналіз різних феноменів культури, стилів тажанрів, видів мистецтв в контексті їх виникнення. Системний та полісистемний підхіддає можливість визначити принципи холізму (домінанти системи) та антихолізму(домінанти частини системи) як можливість знаходження феноменів культурнихпрактик в різних системних конфігураціях: соціальних, ідеологічних, рекламних,віртуальних та ін.Наукова новизна полягає в тому, що кінець ХХ – початок ХХІ ст. у сезонахС. Дягілєва визначені в контексті певної культурологічної авторефлексії, колистоліття тому виникали події, які нині іменуються «глобалізаційними». У той час вонивизначались як урбанізаційні, трансформативні, інтегративні. Величезне значенняв цьому контексті має той факт, що формувались творчі колективи на межі...
Людмила Іванівна Прокопенко
Культура і мистецтво у сучасному світі pp 178-188; doi:10.31866/2410-1915.20.2019.172431

Abstract: Мета статті – виявити читацькі інтереси студентської молоді, літературніуподобання, що формують їх світогляд та загальну культуру у сучасномуінформаційному середовищі.Методи дослідження. У дослідженні застосовано методи наукового пізнання:логіко-аналітичний, спостереження, емпірично-теоретичний, описовий, узагальнення.Висновки. У результаті дослідження здійснено культурологічний аналіз читацькихінтересів молоді та впливу читання на їх світогляд. Незважаючи на переваги сучаснихінноваційних технологій, читання залишається складовою у формуванні культурисучасної молоді, задоволенні освітніх та інформаційних потреб. Розвиток читацькоїкультури залежить від читацької компетентності, розуміння змісту прочитаного,мотивації до читання. Спостерігається інтерес молоді до літератури психологічного,психоаналітичного, мотиваційного змісту, що сприяє внутрішньому становленню,впевненості в собі, самоствердженню та є запорукою подальшого формуваннядуховних цінностей особистості. Незважаючи на інформаційні потоки, які формуютьвплив на масову аудиторію, її інформаційну залежність, книга залишається провідноюконстантою культури та є духовною і матеріальною складовою життя суспільства,а формування читацького інтересу є елементом читацької культури.
Олександр Сергійович Манделіна
Культура і мистецтво у сучасному світі pp 147-159; doi:10.31866/2410-1915.20.2019.172424

Abstract: Мета статті – обґрунтувати доречність вивчення медіа загалом і нових медіазокрема в контексті культурології. Методологічну основу дослідження складаютьтеоретичні настанови науки про культуру Леслі Вайта для застосування до теорії медіаМаршала Маклюена. У статті з’ясовується, що притаманні культурології принципиуніверсалізму, технодетермінізму та еволюціонізму властиві також і медіатеорії.Вказано на методологічні вади медіадосліджень, що загострюються з розвиткомцифрових медіа. У статті наводиться аргументація на користь технологічногодетермінізму Л. Вайта і М. Маклюена, а також вказується на його реактуалізаціюу теорії нових медіа. Висновок. Поєднання культурологічного та медіа дискурсівдозволяє виробити релевантний підхід до вивчення медіа як невід’ємної частиникультури. Наголошується, що в контексті нових медіа особливо актуалізується питаннящодо поєднання теорії культури Л. Вайта та теорії медіа М. Маклюена, а такожкоригування напрямку вивчення медіа згідно їхніх базових настанов.
Анастасія Вікторівна Зайцева
Культура і мистецтво у сучасному світі pp 77-87; doi:10.31866/2410-1915.20.2019.172399

Abstract: Мета дослідження. У статті проаналізовані питання правової охоронителевізійних передач і програм як обʼєктів права інтелектуальної власності тавизначено особливості правового регулювання зазначених обʼєктів та їх місцев системі права інтелектуальної власності. Стрімке зростання розвитку технологійвпливає на популяризацію телебачення та його продуктів, що призводить донеобхідності вдосконалення правової охорони такого обʼєкта права інтелектуальноївласності як телевізійна передача (програма).Методологія дослідження. Основними методологічними принципамиу дослідженні є загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема структурний метод,який застосовувався в угрупованні та викладенні фактичного матеріалу, його аналізій використанні. Дослідження базується також на порівняльному методі, системномупідході та компаративному аналізі, які дозволили зрозуміти особливості законодавстваУкраїни та зарубіжних країн, а також структурувати і розглянути питання правовоїохорони телевізійних передач та програм.Наукова новизна. Визначити особливості правового регулювання зазначенихобʼєктів та їх місце в системі права інтелектуальної власності.Висновки. Тож необхідність визначення телепередачі як одного з видіваудіовізуальних творів та надання їй відповідної правової охорони вважається цілкомвиправданим, з огляду на той творчий внесок, який робиться в процесі її створення.Зазначений обʼєкт права інтелектуальної власності виявляється доволі складним тапотребує кваліфікації, яка дозволить зарахувати ту чи іншу телевізійну програму абопередачу до певної визначеної групи обʼєктів права...
Олександр Євгенович Зараховський
Культура і мистецтво у сучасному світі pp 88-98; doi:10.31866/2410-1915.20.2019.172400

Abstract: Мета роботи: дослідити сучасний стан реєстрації та обліку нерухомихобʼєктів культурної спадщини нашої держави. Методологія дослідження полягаєу історичному аналізі хронології створення пам’яткоохоронних списків в Україні;також використовувалися методи огляду, систематизації та порівняння реєстрівпам’яток. Наукова новизна полягає у виявленні сучасного стану державної реєстраціїнерухомих обʼєктів культурної спадщини України. Висновки. Встановлено, що ниніне існує повного, загального та офіційного реєстру нерухомих об’єктів культурноїспадщини України, що суттєво ускладнює процеси дослідження, збереження,популяризації, використання об’єктів культурної спадщини в туристичній діяльності.Державний реєстр нерухомих пам’яток України – головний офіційний списокукраїнських об’єктів культурної спадщини – є неповним та незавершеним; залученняісторико-культурних об’єктів до реєстру досить часто залежить від зміни політико-ідеологічної системи. Нині найповнішим реєстром нерухомих об’єктів культурноїспадщини України є єдиний публічний електронний реєстр історико-культурнихпам’яток України, створений Громадською організацією «Вікімедіа Україна».
Оксана Олександрівна Білецька
Культура і мистецтво у сучасному світі pp 21-29; doi:10.31866/2410-1915.20.2019.172387

Abstract: Мета роботи – дослідити мовно-культурну ідентичність як засіб самосвідомостіта самоідентифікації в контексті мультикультуралізму. Методологія дослідженнябазується на використанні таких методів як вивчення, аналіз та узагальнення з метоюрозкриття поняття мовно-культурної ідентичності, яка залежить від сучасної світовоїкультурної неоднорідності та відродження культурних ідентичностей з культурами,що збагачують один одного. Наукова новизна полягає у розкритті проблеми мовноїта культурної ідентичності як засобу самосвідомості та самоідентифікації в контекстімультикультуралізму як культурологічного явища. Висновки. Існування мовної такультурної ідентичності найяскравіше відображується в соціальному вираженніособистості як представника етносу і це послаблює сучасні тенденції глобалізації,сприяючи відродженню етнічної самосвідомості, які в умовах сьогодення відбуваютьсяодночасно з процесом асиміляції.
Олена Олександрівна Каракоз
Культура і мистецтво у сучасному світі pp 99-110; doi:10.31866/2410-1915.20.2019.172410

Abstract: Мета статті. Дослідити історію становлення цензури при формуванніінформаційно-бібліотечної політики. Методологічною основою розвідки є сукупністьвироблених сучасною наукою принципів і методів наукового дослідження.Принцип історизму виражений в обліку всіх конкретно-історичних чинників длявизначення етапів становлення бібліотечної цензури на Україні, виділення в нійзагального й особливого. Метод об’єктивності знайшов відображення у зваженійоцінці та неупередженому аналізі форм і напрямків втілення духовної та світськоїцензури. Також використано аналітичний метод для визначення принципів роботицентралізованої системи цензурних органів, які регламентували напрями діяльностіпублічних бібліотек, зокрема створенні міністерських каталогів згідно з якимивідбувалась чистка книжкових фондів. Наукова новизна полягає у виявленні впливубібліотечної цензури як гальмівного чинника на науковий та культурний розвитоксуспільства. становлення демократичних засад громадського суспільства.Висновки. Виявлено витоки становлення бібліотечної цензури в Україні.Досліджено основні етапи, форми і напрями втілення духовної та світської цензури.Проаналізовано вплив цензури Російської імперії на формування мережі публічнихбібліотек і вилучення україномовної літератури з фондів публічних бібліотек.Прослідковано принципи роботи централізованої системи цензурних органів, якірегламентували напрями діяльності публічних бібліотек, зокрема акцентовано увагуна створенні міністерських каталогів згідно з якими відбувалась чистка книжковихфондів. Розкрито сутність бібліотечної цензурної політики...
Анастасія Олександрівна Маслова
Культура і мистецтво у сучасному світі pp 160-168; doi:10.31866/2410-1915.20.2019.172428

Abstract: У статті аналізується китайська та американська мрії і прослідковуєтьсярізниця між ідеальними соціальними потребами Китаю і США. Мета статті полягаєу визначенні подібного та відмінного між «китайською мрією» і «американськоюмрією» у сприйнятті теоретичних і академічних наукових кіл. Саме тому дослідженняконцептів китайської та американської мрії є актуальним та має значну науковуцінність.Основними методологічними принципами у дослідженні стали аналіз тапорівняння, які дозволили визначити ключові параметри для здійснення оцінки тавідбір чинників, що впливають на міжкультурну взаємодію та співробітництво, холізмта індивідуалізм «китайської мрії» з «американською мрією».Крім того, застосовано метод історизму для розгляду первинних форм «китайськоїмрії» та «американської мрії» та за допомогою якого можна прослідкувати різницюміж ідеальними соціальними потребами Китаю і США.Висновки. Доведено, що оригінальна форма «китайської мрії» з найдавніших часівпоходить від вимог ідеального суспільства в Китаї та має більш світський характер.Джерелом «американської мрії» була «східна мрія» та пуританський реформаторськийрух в просуванні американських політичних і соціальних реформ.«Американська мрія» базується на індивідуалістичних цінностях таких якособисте процвітання, що проявляється в особистих досягненнях, сімейному щастіта матеріальному благополуччі. Реалізація «американської мрії» відбувається у такихфакторах як політична система, економічне середовище, культурна толерантністьтощо. А на основі природних прав на свободу, рівність і братерство, американціособливо виокремили право на...
Світлана Анатоліївна Куцак
Культура і мистецтво у сучасному світі pp 125-136; doi:10.31866/2410-1915.20.2019.172416

Abstract: Мета статті. Дослідити особливості масових свят в Україні на межі XIX–XX ст. тапроаналізувати історичну трансформацію масових свят і їх складників. Методологіядослідження полягає в застосуванні фактографічного, аналітичного, компаративного,історико-логічного методів, які дали можливість виявити історичні складникиукраїнських масових свят – архаїчні, що збереглися в народній обрядовості,християнські, світські та модерно-національні. Наукова новизна дослідження полягаєу класифікації масових свят в Україні на межі XIX–XX ст. Відображено загальнийзв’язок масового свята з фундаментальними засадами людського буття, що забезпечуєвисокий рівень його консолідуючих можливостей. Висновок. В Україні на межі XIX–XX ст.було поширено чотири групи масових свят: народна (архаїчна) обрядовість, релігійно-християнська обрядовість, світські імперські свята, поєднані з масовими гуляннями,та масові свята національно-історичної спрямованості та змісту.
Наталія Іванівна Сарновська
Культура і мистецтво у сучасному світі pp 189-199; doi:10.31866/2410-1915.20.2019.172434

Abstract: Мета статті. Дослідити культурологічний аспект викладання іноземної мовистудентам закладів вищої освіти та проаналізувати нові підходи для його організаціїв сучасній теорії та практиці. Методологія дослідження базується на критичномуаналізі літературних джерел з теми дослідження, зокрема ретроспективне вивченнявітчизняного та закордонного досвіду, що дозволяє узагальнити та сформулюватиосновні методи викладання іноземної мови з урахуванням культурологічногопідходу. Наукова новизна полягає у комплексній систематизації процесу навчанняіншомовній культурі через іноземну мову.Висновки. Доведено, що однією з основних цілей навчання іноземній мовіє соціокультурний розвиток особистості студентів. А культурологічний підхіду викладанні іноземної мови залучає їх до міжкультурного спілкування, насамперед,передбачає ознайомлення з культурою країни, мова якої вивчається, сприяєформуванню у студентів поваги до інших культур та народів, готовності до діловоїспівпраці та взаєморозумінню, спільному вирішенню загальнолюдських проблем.
Page of 9
Articles per Page
by
Show export options
  Select all