Мета статті – визначити тенденції, особливості та функції доріг Норвегії, що є частиноюформування культурного ландшафту. Дослідження побудоване на міждисциплінарному підходіта використанні таких методів, як: аналітичний, систематичний, інтерпретаційний, описовий тадіахронний – для підкреслення соціально-історичного контексту та розкриття явища дорогияк цивілізаційного феномена, де зустрічаються культура і природа у формі діалогу. Науковановизна роботи полягає у тому, що в ній вперше у вітчизняній науці досліджено феноменНаціональних туристичних доріг Норвегії, як організаційного чинника культурного ландшафту.Висновки. В сучасній Норвегії до доріг висуваються вимоги: зручності, безпеки, комфорту, етикивзаємодії учасників руху, пізнання культурного ландшафту, естетики, видовища. Їх значущість длясуспільства активізується, акумулюється та актуалізується. Схарактеризовано найбільш виразніпроєкти, приділено увагу їх специфіці та оригінальності. Унікальності природи запропонованіунікальні об’єкти дизайну та мистецтва, саме для підвищення її виразності. Проаналізованорізноманітні способи делікатного вторгнення у природу, які демонструють транзитивність культурина тлі вічності. Локальний та міжнародний туризм як форма дозвілля стрімко набирає обертів,а розвиток туристичних доріг стимулює інфраструктуру. Їх функція розуміється через екологію,інформацію, дизайн, мистецтво. Таке ставлення до доріг передбачає не прагматичний підхід, щодомінував раніше. Зазначено, що зміни у суспільстві вплинули на розуміння функції дороги. Насучасному етапі її життєдіяльність забезпечується спеціалістами різного профілю та доводитьнеобхідність її розуміння у синтезі логіки, естетики та емоції. Під час дослідження доведенозначущість загальнодержавного проєкту Норвегії по удосконаленню та розширенню функціїдороги. Визначено, що цей досвід за своїм значенням переростає межі національного проєкту.