Мета дослідження полягає у виявленні закономірностей і узагальненню роботи музичного продюсера у студії звукозапису. У дослідженні проведено аналіз основних напрямків роботи продюсера та здійснена спроба виокремлення основних напрямків його професійної діяльності згідно із опрацьованим масивом теоретичних джерел. Методологія дослідження передбачає звернення до загальнонаукового підходу; також застосовано компаративний та історико-логічний методи. Новизна дослідження полягає у спробі дослідити та узагальнити базові принципи музичного продюсування у контексті студійної практики. Висновки. Музичний продюсер – керівник (творчий, організаторський, фінансовий) процесу створення аудіовізуального твору і його представлення громадськості. Продюсуванню підлягають будь-які види аудіовізуальних творів, які далі на комерційній основі можуть тиражуватися на матеріальних носіях (кінофільми, фонограми, відео кліпи), відтворюватися (тобто повторно здійснюватися; наприклад, концерти, театральні вистави, антрепризи, перфоманси) та розповсюджуватися серед споживачів іншими шляхами (радіо, телебачення, інтернет-мережі). Музичний продюсер — керівник процесу у галузі звукозапису, саме він формує смаки майбутнього споживача аудіо-продукції, тому дослідження діяльності таких фахівців ми вбачаємо нагальною потребою українського мистецтвознавства.