Статтю присвячено дослідженню чинників психологічної готовності до сімейного життя в зрілому юнацькому віці. Сучасна статистика репрезентує тривожні ознаки дезорганізації інституту сім’ї: збільшення кількості розлучень, деструктивних конфліктів, формальних стосунків, зниження рівня народжуваності тощо. Для створення повноцінної сім’ї потрібна попередня підготовка до шлюбу: вивчення та врахування системи чинників, що обумовлюють психологічну готовність до сімейного життя. Завданнями дослідження були наступні: вивчення особливостей психологічної готовності осіб зрілого юнацького віку до сімейного життя; виокремлення значущих чинників готовності до сімейного життя молоді; емпіричне визначення критеріїв високої психологічної готовності до сімейного життя. За результатами діагностики психологічної готовності до сімейного життя показано, що переважна більшість молодих людей має високий чи середній рівні розвитку цієї готовності. Виявлено статеві відмінності в показниках психологічної готовності до сімейного життя: достовірно більша кількість юнок має високий рівень готовності до створення сім’ї, порівняно з юнаками. Доведено існування позитивних статистично значущих лінійних кореляційних взаємозв’язків між рівнем психологічної готовності до сімейного життя та рівнем розвитку емоційного інтелекту, домінуванням стратегій компромісу, співпраці та пристосування в конфліктних ситуаціях, а також обернений пропорційний взаємозв’язок між рівнем психологічної готовності до сімейного життя та стратегією суперництва (домінування). Емпірично доведено, що значущими чинниками готовності до сімейного життя є емоційний інтелект, стратегії вирішення конфліктних ситуацій та уявлення про майбутню сім’ю. Критеріями розвинутої психологічної готовності сучасної молоді до сімейного життя є високий рівень їх емоційного інтелекту, домінування стратегій компромісу й співробітництва в конфліктних ситуаціях та позитивні уявлення про майбутню сім’ю.