Польська локальна преса є феноменом у сучасному сегменті польського ринку преси. Локальна польська преса розвинулася у посткомуністичний період, хоча розвиток польської локальної преси починається із XVIII століття. Територіальний – це основний із критеріїв поділу польських видань на локальні і сублокальні видання. У сучасній польській історіографії існує кілька підходів у дефініціях цього сегменту ринку преси Польщі, які сприймаються як синонімічні.У статті здійснено комплексний аналіз найменшої ланки ринку польської преси. Простежено основні особливості польської локальної та сублокальної преси. Вивчено основні історичні етапи розвитку польської локальної преси, яка розвинулася після 1989 року. Розглянуто кілька важливих підходів у вивчені руху інформації сублокальної періодики. Відстежено трансформаційні зміни видань із тоталітарних до демократичних. Зазначено базові особливості локальної періодики, зокрема топонімічні обмеження, які є вагомою особливістю польської локальної періодики.У статті вивчаються інформаційні виміри локальної преси, моделі взаємостосунків локальної преси та влади, які важливі для формування політичної локальної ідентичності. Через локальну періодику формується політична культура локальних спільнот, що є вагомим елементом формування політичної культури польської періодики і польського суспільства. У основних дефініціях домінують територіальний та інституційний принципи, коли преса розглядається як пресові органи партій, організацій у локальних спільнотах. Вивчення розвитку і функціонування польської локальної / сублокальної преси важливе, оскільки саме цей сегмент польського ринку преси формує польську локальну ідентичність, виражену у образі «малої батьківщини».