Мета статті – визначити соціокультурні детермінанти формування систем інтерпретації модної діяльностіяк фактора глобалізаційних проблем сучасності. У методології дослідження використані методи семіологічногоаналізу моди Р. Барта та системно-семіотичний аналіз масової культури, реклами, моди у Ж. Бодрійяра. Науковановизна полягає у лінгво-семіотичній інтерпретації моди як феномена культури. Висновки. Встановлено, щомода в контексті театральних впливів має свою образну особливість, яка проаналізована як специфічний дискурс.Простір моди ХХ століття – це тоталлогія сценізму, що розгортається, починаючи від театральної вигородки,рампи, простценіуму і закінчуючи театром просто неба великих стадіонів, свят, театральних політичних баталій.Філософсько-естетичні та культурологічні виміри моди пов’язують з лінгво-семіотичним напрямом досліджень,з семіологічним поворотом. Однак і досі немає однозначного тлумачення цього повороту. Одні називають йоголінгво-семіотичним, інші семіологічним. Інколи мова йде про те, що цей поворот фактично віддзеркалюваві відбивав дихотомію трансцендентальної філософії неокантіанства і всього пост кантіанського синтезу, якийвиник у ХХ столітті, а також філософією діалогу. У статті подано аналіз дискурсивних практик моди ХХ століття.