Abstract
Сучасні умови турбулентного часу, що характеризуються соціальною, економічною, політичною кризами і інформаційно-психологічним тиском ставлять під удар дитячу психіку, її психоемоційну сферу, мислення й мовлення. Мета роботи: на основі результатів дослідження психоемоційного стану дітей, які проживають в соціально-напружених умовах, встановити актуальні проблеми їх розвитку і гіпотетично визначити значимість психолінгвістики в розробці технології надання комплексної допомоги останнім. Основні результати: У 61,2% дітей виявлені страхи різного характеру; наявність відчуття самотності – 57,4%, тривожності – 53,2%, прояви агресивності – 36,7%. Діти зі страхом війни (51,5%) відмічають, що війна – це страшно; війна – це коли вбивають людей, коли плачуть дорослі і діти, коли відбуваються постріли, руйнуються будинки, дитячі садки, школи. Обговорення: Впровадження психолінгвістичних досліджень в медико-психологічну допомогу забезпечить ідентифікацію психоемоційного стану дитини за особливостями її голосу, оцінку семантичних конструкцій, що сприятиме більш точній диференціації психологічного і фізичного стану, плануванню тактики надання допомоги дозволить оцінювати ефективність розроблених корекційних заходів і хід самого лікування. Висновки: соціально-напружена обстановка розвиває тривожне передчуття, постійне очікування чогось поганого як у дітей, так і у дорослих. Психолінгвістичний аспект комплексної медико-психологічної допомоги представляється в розробці комплексу технік і операційних принципів (концептуальних підходів), які стануть основою моделювання ефективних стратегій мислення і поведінки людини в умовах турбулентного часу.