Статтю присвячено мало розробленій як у західній, так і у вітчизняній юридичній науці загальнотеоретичній проблемі розрізнення сутності таких соціальних явищ, як держава та право. Необхідність теоретичного і філософсько-правового осмислення цієї проблеми зумовлена, зокрема, тим, що у вітчизняній правничій літературі досі зберігаються уявлення про право та державу як явища одного порядку й однієї сутності. Потреба в їх розрізненні спричинена не тільки теоретичним інтересом, а й практичною метою удосконалення підходів до нормотворчої та нормозастосовної діяльності держави. Проаналізовано основні позиції теоретиків і філософів права щодо дуальної сутності права, зокрема про раціональні та позараціональні його властивості, поєднання в ньому реального та ідеального вимірів тощо. Наведено аргументи на користь розрізнення сутності права та держави, тотожності їхніх сутнісних характеристик, зокрема й про перевагу раціональних і мінімізацію впливу позараціональних і моральних чинників на сутність держави та діяльність її органів. Проведено порівняльний аналіз основних протиріч, які виникають між правом і державою в процесі реалізації їхніх функцій на сутнісному й змістовому рівнях. Зроблено висновки щодо причин існування таких протиріч і перспективних напрямів продовження дослідження цієї тематики.Матеріал надійшов 21.11.2019