Стаття досліджує особливості побудови висловлювань у британському парламентському дискурсі з позицій прагмалінгвістики. За основу дослідження автори беруть класифікацію мовленнєвих актів Дж. Остіна та Дж. Серля, об’єднану з моделлю аналізу усного дискурсу Дж. Сінклера та М. Култхарда, і застосовують її для описання складових компонентів мовленнєвих кроків (Перед-ядро, Ядро, Після-ядро) у мовленнєвій діяльності основних учасників британських парламентських дебатів. Автори визначають прагматичні наміри мовців та описують модель прогресії мовленнєвих кроків щодо зв’язків між Перед-ядерним, Ядерним та Після-ядерним компонентами. Це дає розуміння того, як мовці будують висловлювання для реалізації своїх мовленнєвих намірів. Автори доповнили модель дискурс-аналізу мовленнєвої комунікації у класі, розроблену Дж. Сінклером та М. Култхардом, відповідними мовленнєвими актами, якими реалізуються різні мовленнєві наміри, й застосували модель для аналізу трьох уривків дискурсу, які демонструють типові для стін парламенту обговорення: власне дебати, представлення законопроекту та церемоніальне оголошення порядку денного. Уривки дискурсу, що в термінах прагмалінгвістики відповідають мовленнєвим взаємодіям, аналізувались щодо наявності складових компонентів та типів зв’язків між ними. Було визначено, що британському парламентському дискурсу притаманні полікомпонентні мовленнєві акти, тобто ті, що містять Перед-ядро та/або Після-ядро, що забезпечує цілісність та зв’язність дискурсу і є однією з максим мовлення у цьому законодавчому зібранні. Також характерною рисою є багатоядерність...