Анотація Проаналізовано й узагальнено досвід організації і здійснення контролю та нагляду над діяльністю спеціальних служб Федеративної Республіки Німеччини (ФРН) в умовах викликів і загроз її національній безпеці, обороні та інтересам наприкінці ХХ – початку ХХІ століття, виявлено низку притаманних їм особливостей.Встановлено, що контроль та нагляд над спецслужбами ФРН організований і здійснюється визначеними законодавством інститутами законодавчої, виконавчої та судової влади, їх представницькими органами, незалежними установами і громадськими організаціями.Помітною особливістю цього процесу є спільний контроль уряду і парламенту над дотриманням спецслужбами прав і свобод людини під час виконання ними фахових завдань через визначеного законом єдиного Федерального уповноваженого.Наступною особливістю є підхід до надання дозволів спецслужбам на вибір способів добування розвідувальної інформації – через зваженість критеріїв «допустимості» (порушення прав і свобод людини) і «необхідності» (добування інформації саме способом з порушенням прав і свобод людини, а не іншим).Непритаманним законодавству інших країн світу є обсяг прав і повноважень, визначених законодавством ФРН Спеціальному комітету з конфіденційних питань Бундестагу, який, володіючи інформацією щодо планових фахових заходів та завдань спецслужб, формує їх бюджет, здійснює оцінку його виконання, а за потреби проводить розслідування щодо нецільового або неправомірного використання підзвітних коштів.У ФРН, як ні в якій іншій країні, обмежено право судової гілки влади на здійснення нагляду над діяльністю спецслужб – лише розгляд цивільних позовів щодо відшкодування матеріальних збитків, заподіяних діями спецслужб, та аудиторські перевірки їх фінансової діяльності.