COCHLEARIA PYRENAICA DC. (BRASSICACEAE) В РОСЛИННИХ УГРУПОВАННЯХ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «ПІВНІЧНЕ ПОДІЛЛЯ»

Abstract

У статті представлено результати дослідження різноманіття рослинних угруповань з популяцією Cochlearia pyrenaica DC. (Brassicaceae) з використанням методу Браун-Бланке. Досліджено єдине в Україні місцезростання цього виду за межами основного ареалу, яке знаходиться у ландшафтному заказнику місцевого значення «Верхньобузький» поблизу с. Колтів (Львівська обл., Золочівський р-н). Наразі ця територія входить до складу національного природного парку «Північне Поділля». Протягом останніх років кількість особин на місцевості зменшувалася, ймовірно, популяція знаходиться під загрозою зникнення. Результати дослідження базуються на літературних даних, а також на польових дослідженнях, проведених у 2015-2018 роках. Угруповання місць існування Cochlearia pyrenaica пропонуємо відносити до 2 класів (Molinio-Arrhenatheretea R.Tx. 1937, Phragmitetea R. Tx. et Prsg 1942), 2 порядків (Molinietalia caeruleae W. Koch 1926, Phragmitetalia Koch 1926), 2 союзів (Calthion palustris R.Tx. 1936 em. Oberd. 1957, Magnocaricion Koch 1926) та 2 асоціацій (Deschampsietum caespitosae Horvatić 1930, Caricetum appropinquatae (Koch 1926) Soó 1938) рослинності. Також представлено детальні відомості про екотопи Cochlearia pyrenaica та вплив складу флори на її розвиток. До цих синтаксонів ми відносимо досліджені рослинні угруповання досить умовно. В останні роки було зафіксовано значні зміни у складі рослинності місць зростання Cochlearia pyrenaica. В асоціації Deschampsietum caespitosae Horvatić 1930 чисельність Cochlearia є значно менша, ніж у Caricetum appropinquatae (Koch 1926) Soó 1938. У підсумку, в місцях зростання Cochlearia виявлено 53 види рослин, з них 2 види – мохи, 4 – деревні рослини, 6 – чагарники, 41 – трав’янисті види. Встановлено, що флора угруповань з Cochlearia pyrenaica може відрізнятись, проте константами майжезавжди виступають Carex appropinquata Schumach., Deschampsia cespitosa (L.) P.Beauv. На ділянці № 1 зафіксовано зростання 11 видів, на ділянці № 2 – 53 видів. Загалом спостерігається постмеліоративна трансформація рослинного покриву, через весняно-літню посуху в останні роки ці процеси стають інтенсивнішими. В результаті цього водно-болотні екосистеми незворотно деградують.