Abstract
У статті здійснено аналіз історико-філософської концепції Петра Кудрявцева в контексті основних тенденцій та орієнтирів розвитку історико-філософської науки в Європі ХІХ – початку ХХ ст. Автор з’ясовує специфіку оригінального підходу П. Кудрявцева до розуміння історико-філософського процесу, сформованого на підставі творчого переосмислення протилежних раціоналістичної та емпіричної (позитивістської) моделей історико-філософського пізнання. У статті доведено схожість історико-філософських поглядів київського мислителя з ідейними настановами представників післягеґелівської історико-філософської традиції (В. Віндельбанда, К. Фішера). Реконструюючи зміст історико-філософської концепції П. Кудрявцева, зроблено висновок про те, що концепція київського мислителя, з одного боку, увиразнює стрижневу для західноєвропейської філософії на зламі ХІХ–ХХ ст. ціннісну проблематику, з другого – має за мету протистояння панівним у сучасній європейській філософії релятивістським та нігілістичним тенденціям.

This publication has 2 references indexed in Scilit: