Abstract: Метою статті є аналіз технічної та правової складової проблеми комп’ютерної злочинності, а також огляд питань інформатизації та правового регулювання інформаційних відносин. Це є актуальною проблемою, оскільки цифрові технології впевнено ввійшли в сучасне життя і, на жаль, стали знаряддям вчинення таких злочинів, як тероризм, шпигунство, шахрайство, крадіжка, дитяча порнографія тощо.Методами дослідження є методи аналізу правових відносин у сфері інформаційно-комп’ютерних технологій, класифікація кіберзлочинів і вплив цифрової недоброчесності на суспільство як з морального, так і з правового чи економічного погляду.Новизною дослідження є розкриття сутності злочинного порушення функціонування інформаційних систем та техніко-технологічного боку злочину. Наслідки таких злочинів можуть бути доволі трагічними, навіть незважаючи на те, що спосіб їх скоєння суттєво відрізняється від традиційних терористичних актів чи техногенних катастроф. Зважаючи на вказані чинники, вчинення та аналіз кіберзлочинності є актуальною та важливою проблемою сьогодення, а зі швидким розвитком цифрових технологій з’являються нові методи скоєння злочинів, а отже, є необхідність для розробки й аналізу сучасних підходів до їх запобігання.Висновки. Важливою відмінністю комп’ютерних злочинів є, так би мовити, відсутність традиційних ознак злочину, на кшталт відбитків пальців, речових доказів тощо. Специфікою комп’ютерних злочинів також є феномен інструментарію комп’ютерних посягань. На відміну від традиційних способів злочину (зброя, ніж і т. п.) інструментарій комп’ютерних – різноманітні програмні засоби комп’ютерних втручань.