Автор статті заново вивчає унікальний епіграфічний документ – знайдену в 1987 році на острові Березань поетичну посвяту, що оспівує Ахілла і його острів. Мета дослідження. Проаналізувати варіанти читання знаменитого березанського гімну острову і Ахіллу і встановити, який з них найбільш точно відповідає задуму стародавнього поета і нинішньому стану створеного ним твору. Наукова новизна. Вперше комплексно досліджено всі запропоновані у світовій науці версії відновлення Березанського вотиву. Методи дослідження базуються на принципі наукової об’єктивності та загальноприйнятій методиці і техніці історико-епіграфічної дисципліни. Висновок. Визначено критерії відновлення даного епіграфічного документа. Встановлено межі допустимого в його реконструкції. Змісту, структурі і стану напису найбільш відповідає версія, опублікована автором в 1990 році:[Κυκλο]τερὲς κτεάτισμα θεῶν| [Ἀχιλῆο]ς ὄχημα, νῆσσε περικλυ|[τή. ἥ], κύμασι γηθομένη, σὸν πέ|[ρι εἴ]ληχεν Θέτιδος γόνος αἷμα|[ἔνερ]θε Αἰακίδης Ἀχιλλεὺς ἀθα|[νατοῖ]σιν ἵσος. Ἀλλ’ Ἀχιλλεῦ δέ|[ξ’ εὔθυ]σίην καὶ εἵλλαος ἴσθι ἡμετέ|ρ[αν ὁσιὴ]ν μοῦσαν ἀπὸ γραφίδος.«Обтесане кругом надбання богів, колісниця Ахілла, славний, зрадуваний хвилями Острів. Ти, який перед усіма отримав в долю твою кров, дитя Фетіди, рівний безсмертним внизу (=в пеклі) Ахілл Еакід. Ти ж, о Ахіллес, отримай благу жертву і, милостивий, визнай (=прийми) нашу (що вийшла) з-під пера благочестиву музу».