Актуальність дослідження зумовлена необхідністю розвитку вільного ринку думок різного масштабу та соціального діалогу між державою і громадським суспільством, що зараз забезпечується в Україні не в повній мірі. Функціонування громадської думки в українському суспільстві ускладнюється факторами, які існують у соціальному бутті та виявляються у суспільній свідомості соціальних суб’єктів. Підвищення рівня медіаінтенсивності, ігнорування інтересів соціальних суб’єктів з боку держави, посилення впливу на державу корпоративно-групової думки та позицій транснаціональних корпорацій сигналізує про необхідність гармонізації процесу функціонування громадської думки в Україні. Мета статті полягає у обґрунтуванні основних детермінант оптимізації взаємозв’язку держави і громадянського суспільства як передумови гармонізації процесу функціонування громадської думки в Україні. Для досягнення мети бути поставлені такі завдання: 1) визначити роль взаємозв’язку держави і громадянського суспільства у процесі функціонування громадської думки 2) дослідити стан функціонування громадської думки в Україні 3) сформувати основні фактори оптимізації взаємозв’язку держави і громадянського суспільства як шляху до гармонізації функціонування громадської думки в Україні. Результати дослідження підтверджують, що в Україні виявлено порушення процесу формування та функціонування громадської думки як прояв дисгармонії взаємозв’язку держави і громадянського суспільства. Для оптимізації взаємозв’язку держави і громадянського суспільства як джерела громадської думки виділено концептуальні напрями, що побудовані на принципах: взаємності та діалогізму, гуманізму, історизму та спадкоємності, гласності та прозорості, законності та демократизму, системності та комплексності, відповідності між соціальною теорією і соціальною практикою, об’єктивності та обґрунтованості. Розвиток відносин між державою і громадянським суспільством можливий на основі опори на державницько-інституційні та громадянсько-самоорганізаційні детермінанти його оптимізації, які є передумовою гармонізації процесу функціонування громадської думки в Україні.