Мета статті – узагальнити питання функціонування українського народного музичногоінструментарію на території Словацької Республіки та виявити сфери побутуванняв наш час для подальших досліджень. Головним принципом є комплексний підхід довирішення поставлених завдань. Методологія дослідження полягає у використаннітеоретичного, історичного, культурологічного, мистецтвознавчого підходів, що далозмогу розкрити взаємодію тенденцій, репрезентованих явищами полікультурності,а також виявити взаємозв’язок між етносами, регіонами та країнами нині. Статтяґрунтується на методологічних принципах історичного підходу до аналізу мистецькихявищ. Самовдосконалюючись та пристосовуючись до нових форм побутування, народнаінструментальна, вокальна та танцювальна культура русинів-українців Східної Словаччинизначною мірою у сучасному суспільному житті є складовою мистецького процесу. Науковановизна дослідження полягає у спробі комплексного узагальнення побутування тафункціонування українського народного музичного інструментарію на території Словаччиниу історичному аспекті. Висновки. На характер розповсюдження та використання українськогонародного музичного інструментарію на території Словацької Республіки впливаєпобутування обрядодій у середовищі русинів-українців; розвиток фольклорного руху;залучення народного інструментарію до академічної, популярної, рокової та інших стилівмузики; сценічна культура (аматорська і професійна) та ін. Серед чинників, що впливають напобутування народного музичного інструментарію, слід назвати: академічний; соціальний(на рівнях поширення і побутування); культурологічний, що розкриває рівень поширеннямасової культури, вплив естрадної популярної та рокової музики; етнічно-національний,який випливає з етнічних чи національних традицій музикування.