Мета дослідження – аналіз генезису основних чинників еволюційних трансфор- мацій у ювелірному мистецтві України кін. ХХ – поч. ХХІ ст. Методологія дослідження. Застосовано ряд наукових методів: порівняльно-історичний, аналітико-описовий, образно-стилістичний, а також методи аналогійта припущень. Наукова новизна. У даному дослідженні зроблено спробу показати уза- гальнену картину поступу ювелірного мистецтва України на зламі ХХ–ХХІ ст. Висновки. Встановлено, що узагальнення власних експериментальних аспектів в технологічній площині, активне впровадження в творчий процес прогресивних дизайнерських ідей та напрацьованого за численні роки досвіду попереднього покоління майстрів, що спеціалізувалися на ювелірному мистецтві, вивело українських ювелірів на новий якісний етап розвитку. Оптимальне співвідношення традиційних методів та новаторських експериментальних чинників технологічного та творчого процесу загалом сформувало загальну концепцію розвитку новітнього українського ювелірства та сприяє народженню нових творчих форм реалізації потенціалу українських художників-ювелірів кін. ХХ – поч. ХХІ ст. Всі ці аспекти виводять сучасних українських митців ювелірства на шлях ефективної адаптації до нових принципів роботи та трансформації у простір європейського ювелірного арт-ринку, де філософія концепції дизайну, методів синтезу художньо-образного і конструктивно-технологічного формотворення є головними чинниками поступу новітнього ювелірного мистецтва України загалом.