Abstract
Постановка проблеми. Початок ХХ ст. в історії українського націотворення позначений кардинальними зрушеннями, зумовленими Українською революцією 1917 – 1921 рр. Одним із доказів того, що Українська революція 1917 – 1921 рр. носила селянський характер є те, що саме від того, в який спосіб та чи інша влада вирішить аграрне питання, залежало її політичне майбуття. Характер взаємин селянства з будь-якою владою багато в чому визначав конструктивну чи деструктивну спрямованість суспільно-політичної активності селянства, яка, поряд із перебігом подій на фронтах, у кінцевому результаті й визначила фінал Української революції. Фактично невдачі та поразки Центральної Ради, Гетьманату, Директорії УНР, Збройних сил Півдня Росії, радянської влади значною мірою були зумовлені селянським фактором. Мета статті полягає у тому, щоб дослідити вплив селянського фактора на еволюцію економічної політики більшовиків в українському селі впродовж 1919-1921 рр. Основні результати дослідження. У результаті проведеного дослідження обґрунтовано те, що революційна активність селянства зумовила перегляд більшовиками доктринальних засад політики «військового комунізму», а згодом відмову від політики «військового комунізму», запровадження непу. Політика «військового комунізму» - політика «комуністичного штурму», «соціалістичного фронту на селі», згортання товарно-грошових відносин. Висновки. Оголосивши війну ринку, більшовики розпочали її насамперед з селянством – основним джерелом продуктивних надходжень до держави, активним суб’єктом Української революції. Селянство на таке ставлення до себе з боку радянської влади відповідало антирадянським рухом опору. Результатом селянськобільшовицького протистояння стала втрата більшовиками влади влітку 1919 р. Такий перебіг подій став поштовхом до перегляду керівництвом РКП(б) доктринальних засад політики «військового комунізму». Однак упродовж кінця 1919 – 1920 рр. більшовики нічого не змінили у продовольчій політиці в українському селі. Радянська влада втратила прихильність навіть серед найбідніших прошарків українського села. Територія Радянської України була всіяна вогнищами антибільшовицьких селянських збройних повстань. Під впливом революційної активності селянства навесні 1921 р. у Радянській Україні було запроваджено нову економічну політику. Відновлення товарно-грошових відносин на селі відповідало настроям українського селянства – активного суб’єкта тогочасної історії