Мета статті – проаналізувати дослідження, присвячені авторству пісні«Гуцулка Ксеня». Методи дослідження: теоретичний – для розкриття проблемнихсторін досліджуваного питання; гіпотетичний – дозволяє, спираючись на науковідослідження, робити припущення стосовно авторства пісні; історичний – длясистематизації інформації у хронологічній послідовності, а також порівняльнийаналіз і аналіз вторинних даних, зібраних зі звітів, журналів та інших періодичнихвидань. Наукова новизна. З позиції культурології здійснено комплексний аналіздосліджень, що стосуються авторства пісні «Гуцулка Ксеня», уточнено біографічнідані Я. Барнича та Р. Савицького. Висновки. Визначено, що пісня «Гуцулка Ксеня»,з’явившись у 1945 році, згодом набула популярності та стала настільки близькоюдля українців, що тривалий час її вважали народною. Тоді ж постало питанняпро її авторство, і у 60-х роках ХХ століття була створена комісія (до складу якоїтакож входив Р. Савицький), яка визнала автором Р. Савицького. Доведено, щоу радянські часи біографія музикантів та композиторів безпосередньо впливала нелише на подальшу творчу діяльність, а й на встановлення авторства. Так, біографіяР. Савицького цілковито відповідала ідеологічним настановам тогочасної влади, навідміну від біографії Я. Барнича, який проживав за кордоном, його оперети булипід забороною, і авторство композитора могло негативно вплинути на можливістьвиконання пісні. Відзначимо, що й сьогодні тривають суперечки навколо авторствапісні «Гуцулка Ксеня», що пов’язані зокрема з існуванням декількох подібних мелодійі дещо змінених текстів. З нашої точки зору, авторство належить Я. Барничу, щодоводять не лише спогади його дружини – Я. Рубчаківни-Барнич, а й дослідженняС. Пушик, Л. Філоненко та В. Кобаль. Однак, пошук істини ускладнює відсутність інтерв’ю, листа або будь-якого іншого документа, а питання авторства почалоцікавити дослідників вже після смерті Я. Барнича.