Мета дослідження – виявити особливості розвитку сучасного танцю в Україні у період з кінця 1990-х до початку 2010-х років. Методологія: історико- хронологічний та біографічний методи, стилістичний аналіз, семантичний аналіз дозволили провести науково об’єктивне дослідження. Наукова новизна: вперше систематизовано широке коло явищ у процесі розвитку сучасного танцю в Україні. Висновки. Так само, як і в інших країнах пострадянського простору, протягом 1990-х рр. явища сучасного танцю в Україні відбувалися в умовах інформаційного голоду та понятійної плутанини. В умовах законсервованості професійного театрального танцю до 1990-х рр. прихистком пластичного експерименту були спорт, драматичний театр та дитячий танець. Ясність та визначеність напрямків розвитку сучасного танцю в Україні почала проявлятися тільки тоді, коли деякі танцівники пройшли курси навчання в європейських та американських викладачів. Найбільш помітним та стабільним явищем у досліджуваній царині з середини 2000-х рр. стала діяльність театру «Київ модерн-балет». Той факт, що постановки цього театру за своєю естетикою набагато ближчі до балетного мистецтва, ніж до сучасного танцю, є показовим. Аналогічні факти можна спостерігати у процесі розвитку сучасного танцю в країнах Східної Європи протягом 1980–1990-х років. Даний етап дослідження готує вивчення роботи українських танцівників поза зв’язками із балетним театром, але у контексті розвитку сучасного західного танцю.