Abstract
Мета дослідження – наголосити на важливості включення до реєстру пам’яток культури та входження до складу Державного архітектурно-історичного заповідника «Софійський музей» (нині – Національний заповідник «Софія Київська») пам’ятки архітектури ХІХ ст. – колишнього дияконського флігеля, задля збереження цілісності архітектурного ансамблю Києво-Софійського собору, а також для підкреслення зв’язку родини Стрілець-Морозових з суспільно-громадськими, релігійними та культурними процесами, що відбувалися у 20–30-ті роки ХХ ст. на території України. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в контексті історії пам’ятки кінця ХІХ ст., колишнього дияконського флігеля, розглянуто один з аспектів меморизації Григорія Косинки, а меморіальна дошка письменнику українського розстріляного відродження як своєрідний образ історичної пам’яті та елемент об’єкта культурної спадщини. Методи дослідження базуються на загальнонаукових та спеціальних методах, зокрема використано історичний метод. Застосовано методи бібліографічних, архівних, іконографічних досліджень, а також емпіричні методи: спостереження, натурне вивчення та порівняння. Висновки. Встановлення меморіальної дошки Григорію Косинці ознаменувало появу нового «місця пам’яті» та стало складником історії колишнього дияконського флігеля. Його включення до складу архітектурно-історичного заповідника сприяло збереженню пам’ятки архітектури ХІХ ст. та цілісності архітектурного ансамблю одного з найбільших музейних комплексів України.