Myco- and microorganisms in the tuberculosis pathology of the common ash in Ukraine and interaction between them

Abstract

Останніми роками спостерігається епіфітотійне всихання багатьох видів лісових деревних рослин як в Україні, так і в інших країнах світу, яке має динамічний характер і тенденцію до зростання. Особливу увагу нині необхідно приділити деградації ясеневих насаджень, етиологія патології якої повʼязана із фітопатогенною бактерією – Pseudomonas syringae pv. savastanoi. Загальна схема досліджень туберкульозної патології Fraxinus excelsior передбачала такі етапи: рекогносцирувальні та детальні лісопатологічні обстеження за загальноприйнятими лісівничо-таксаційними та фітопатологічними методами; відбір уражених органів і тканин; ізоляція міко- і мікроорганізмів у чисту культуру; перевірка патогенних властивостей виділених ізолятів та їх ідентифікація; дослідження антагоністичних взаємовідносин у системі «бактерія–бактерія», «бактерія–мікроміцет» як можливих чинників індукції демутаційних процесів у лісовий біоценоз. Збудник туберкульозу веде до формування типових туберкульозних виразок на вегетативних та генеративних оранах ясена звичайного. Характер патогенезу захворювання – хронічний, вагомо впливає на онтогенез рослини, зокрема веде до формування поліморфних типів вад деревини та деформації насіння у дерев стиглого віку. Дерева молодого віку гинуть унаслідок спільної інфекції з іншими інфекційними агентами. Дерева порослевого походження відмирають у перші роки після зараження. Дослідження механізму системних взаємин (зокрема, антагоністичних) складових міко- і мікробіоти туберкульозної патології ясена звичайного дає можливість втрутитися у процес регуляції патогенності й агресивності вітальних облігатов, шляхом застосування біопрепаратів для профілактики і захисту деревних насаджень від збудників бактеріозів. На різних стадіях туберкульозної патології Fraxinus excelsior L. ізольовані Erwinia horticola, Pseudomonas sp., P. fluorescens, P. syringae, P. аgglomerans, Xanthomonas sp., спороносні бактерії Bacillius sp., а також мікроміцети Acremonium strictum, Cladosporium cladosporiodes, Cylindrocarpon didymum, Fusarium sp., F. sporotrichiella,  F. heterosporum, Phoma sp., Ulocladium botrytis тощо, які використані в дослідженнях як «антипод» збудника туберкульозу. Встановлено, що бактерії роду Bacillus sp. здатні пригнічувати адгезію і виживання фітопатогенних P. syringae pv. savastanoi на поверхнях і в тканинах тест-рослин, елімінуючи популяцію патогена або зменшуючи її щільність з імовірною атенуцією властивостей, механізм якої потребує подальших досліджень. Ключові слова: бактерії, гриби, ясен звичайний, антагонізм, Pseudomonas syringae pv. savastanoi.