Abstract
Розглянуто значення історичних вірменських колоній України для розвитку ткацького виробництва на українських землях. Показано, що ткацтво відігравало важливу роль як у внутрішньому житті вірменських колоній, так і в зовнішніх зв’язках вірмен з польсько-українським оточенням. Комплексно висвітлено роль і місце вірменських колоністів у формуванні ринку тканих виробів на землях України та у створенні місцевого виробництва шовкових поясів, килимів, макат тощо. З давніх часів ткацтво було одним із найпоширеніших видів народних промислів та важливою складовою господарського життя українських земель. Різноманітні ткані вироби: килими, одяг, пояси, покривала – широко використовувалися в повсякденному житті, для оформлення житла. Показано, що вірменські килими були важливим предметом торгівлі, засвідчували високий соціальний статус власника, виконували релігійну (захисну) та утилітарну функції. Актуальність дослідження полягає в комплексному висвітленні ролі вірмен у розвитку ткацтва на землях України, у виявленні впливу вірменських колоністів на формування особливого стилю життя та смаків різних верств населення, а також споживацької культури такого роду предметів. На сьогодні немає комплексних наукових досліджень історичного розвитку вірменського ткацтва на землях України з урахуванням усіх складових цього процесу: шовкоткацтва, килимарства, гаптування, торговельного аспекту тощо. З’ясовано, що, як і в ювелірній справі та зброярстві, в галузі ткацтва роль вірмен також була подвійною: вони імпортували ткані вироби до України, і вони ж були виробниками різноманітної тканої продукції не лише на українських землях, але й в Османській та Перській імперіях. Інтенсивний розвиток шовкоткацтва на українських теренах також, вочевидь, пов’язаний з вірменами. І хоча більшість дослідників пов’язує розвиток персіярень в Україні зі станіславськими (нині м. Івано-Франківськ) вірменськими майстернями Домініка Місіоровича та Іоана Маджарського в середині XVIIІ ст., факти засвідчують, що інтенсивне поширення вірменських ткацьких майстерень почалося вже у XVII ст.