Abstract
Реформа шкільної освіти в Україні вимагає від науковців теоретичного та методологічного інструментарію забезпечення динамічної взаємодії особистісного та соціального вимірів учня в процесі шкільного навчання. І поняття аґентності, яке вже увійшло в міжнародний дискурс шкільного реформування, може стати основою для напрацювання такого інструментарію. Спроби концептуалізації аґентності в межах теорії життєвого шляху спираються на психологічний бік її розуміння, наголошуючи передовсім на суб’єктивній вірі учня в самоефективність. Соціологічне розуміння учнівської аґентності передбачає появу структурного – навчального – середовища, у взаємодії з яким і відбувається навчання.Матеріал надійшов 08.03.2020