Modern Practices of Revitalizing Monuments of the Palace and Park Architecture (on the Example of the Liantskoronskis-Urbanskis’ Palace in XIX – the Beginning of XX Centuries in Tartakov of Lviv Region)
Мета статті: дослідити особливості ревіталізації пам’яток палацово-паркової архітектури в сучасній Україні на прикладі палацово-паркового комплексу Потоцьких-Лянцкоронських- Урбанських ХVІІІ – поч. ХХ ст. з типовим для пам’яток цього виду станом збереженості та використання. Методи дослідження базуються на використанні загальнонаукових та спеціальних методів, зокрема методи емпіричного дослідження (спостереження та порівняння, опитування), методи теоретичного дослідження (аналіз і синтез, дедукція та індукція). А також моніторинг (спеціальний метод дослідження). Наукова новизна дослідження полягає в тому, що не лише виокремлені особливості ревіталізації для зруйнованих палаців шляхом перетворення на культурний простір та діючий об’єкт туристичного показу, а й встановлені умови, за яких поруйновані історико-архітектурні об’єкти підлягають процесам ревіталізації. Висновки. Ревіталізація занедбаних палацово-паркових комплексів з низьким рівнем збереженості архітектурних пам’яток (післяпожежний стан) можлива шляхом соціалізації простору, розробки елементів інфраструктури, благоустрою території, убезпечення екскурсійного відвідування об’єкту, що забезпечує актуалізацію об’єкта спадщини.