Abstract
У статті розглядаються твори Юрія Косача, присвячені історичним постатям українських митців, – маляра Антіна Лосенка (оповідання «Запрошення на Цитеру»), композитора Дмитра Бортнянського (п’єса «Скорбна симфонія») та письменника Миколи Гоголя (незакінчений роман «Сеньйор Ніколо»). У цих творах Косач конструює образ українського митця поза межами батьківщини, котрий змушений віднаходити себе в інших історико-культурних просторах. Такими територіями для творця стають Петербург і Західна Європа. У статті проаналізовано, як той чи той аспект ідентичності митця співвідноситься з цими територіями, а також як осмислюється батьківщина та зв’язок із нею.