“Minus Stroke-operation” and its Declarative Aspects

Abstract

У роботі розглянуто «мінус штрих-операцію», яку було введено як обернену до «штрих-операції» (1955 р.). Аналогом «штрих-операції» є розіменування вказівника (1964 р.).На прикладі продемонстровано, що для отримання адреси лінійного однозв’язного списку в Адресному програмуванні можна вказати порядковий номер цього вузла у списку. У цьому полягає перевага «штрих-операції» над розіменуванням вказівника.«Мінус штрих-операцію» в імперативних мовах програмування високого рівня не застосовують, оскільки за своєю сутністю вона належить до декларативної концепції програмування.У роботі досліджено динамічну (неявну) типізацію даних в Адресній мові програмування та наведено загальну класифікацію типів даних.У статті подано приклад представлення дерева в Адресній мові програмування шляхом указування «батьків» вершин дерева, без зазначення сукупності синів, як це потрібно робити в імперативних мовах програмування. В Адресному програмуванні сукупність адрес усіх синів можна отримати застосуванням до адреси вершини «мінус штрих-операції». Із цього та інших наведених прикладів випливає універсальна потужність «мінус штрих-операції» як інструменту декларативного програмування.Адресна мова програмування є багатоконцептуальною та поєднує у собі концепції імперативного та декларативного програмування. Основою декларативної концепції Адресного програмування (1955 р.) є «мінус штрих-операція».Матеріал надійшов 11.06.2020