Мета дослідження – встановити джерела інспірацій мотивів «Німецькі квіти» («Саксонський візерунок», «Саксонський убор») у європейському фарфорі та фаянсі, пов’язані із творчістю відомих «малих голландців» та їх взаємозв’язок з мотивами розписів українського фарфору й фаянсу кін. ХVІІІ – сер. ХХ ст. Методологія дослідження включає сукупність онтологічного, історико-хронологічного та мистецтвознавчого методів аналізу. Перший пов’язаний із побутуванням у живописі старих майстрів жанру квіткового натюрморту. Другий – із переліком імен художників, які зверталися до зображення польових та садових квітів у фламандському та голландському образотворчому мистецтві ХVІІ–ХVІІІ ст. Третій застосовуватиметься для аналізу творів провідних європейських тонкокерамічних мануфактур, в асортименті яких були поширені візерунки «Саксонський убор». Наукова новизна пов’язана із встановленням взаємозв’язку декору «Німецькі квіти» в українському фарфорі-фаянсі кінця ХVІІІ – початку ХХ ст. із зразками квіткових натюрмортів «малих голландців» ХVІ–ХVІІІ ст. Висновки. Отже, розглянувши першоелементи натюрмортів «малих голландців» ХVІІ–ХVІІІ ст. та європейських виробів фарфору і фаянсу ХVІІІ– ХХ ст., встановлено генетичну спорідненість їхніх квіткових мотивів. Зокрема, про це свідчать твори провідних європейських центрів «білого золота», починаючи з Майсену та Берліну, і закінчуючи українськими Корцем і Баранівкою. При цьому художники тонкокерамічних підприємств спиралися на банк малюнків та іконографію квітів «фантазійного букету» (з різних пір року), що включала, насамперед, мотиви «цар-квітки» (тюльпану, гвоздики, нарцису, троянди) в оточенні квітів «царської свити», а саме – маргариток, волошок, маків, рум’янку, календули, фіалок, конвалій, півоній, незабудок, шипшини тощо.