Впровадження Національним банком інфляційного таргетування (ІТ) наприкінці 2016 р. значно вплинуло на інфляційні процеси в Україні, зокрема, інфляція сповільнилася з майже 60 % у середині 2015-го до 2,3 % у 2020 р. До того ж канал інфляційних очікувань став більш значущим, що актуалізувало потребу поглибленого аналізу механізму його дії, а також основних факторів впливу на інфляційні очікування. Метою статті є проведення емпіричного аналізу динаміки інфляційних очікувань, а також дослідження впливу на неї таких важливих показників, як інфляція, облікова ставка та індекс реальної заробітної плати, на основі застосування сучасного економетричного інструментарію, зокрема Марківської авторегресійної моделі з двома режимами. Основними особливостями обраного модельного інструментарію є можливість виокремлення двох станів – з високою волатильністю інфляційних очікувань та з низькою, а також оцінювання ймовірностей переходу між ними з розрахунком тривалості кожного зі станів, що значно підвищує цінність та практичну значущість отриманих результатів моделювання для підтримки ухвалення фінансових управлінських рішень. Побудована та оцінена на реальних даних економетрична модель складається з двох рівнянь, одне з них визначає режим із високою волатильністю, а друге – з низькою. Отримані результати розрахунків свідчать про домінування режиму високої волатильності протягом майже всього періоду дослідження через істотну невизначеність щодо інфляції та нестабільну ситуацію в країні загалом, спричинену кризою. Зокрема, інфляційні очікування протягом 2013–2019 рр. характеризувалися високою волатильністю з ймовірністю 91 %, водночас утриматись у стані помірних коливань було ймовірно лише на 33 %. Режим високої волатильності згідно з розрахунками на основі розробленої моделі триває значно довше, ніж період помірних та низьких коливань інфляційних очікувань, а саме 11 місяців, тоді як тривалість низької волатильності в середньому становить близько одного місяця. Загалом, розрахунки на основі Марківської авторегресійної моделі з перемикачами дають змогу детальніше дослідити динаміку інфляційних процесів в Україні, наприклад, визначити ймовірність переходу від одного режиму до іншого, розрахувати їхню тривалість, отримати значення еластичностей між залежною та незалежними змінними тощо. Подальші дослідження щодо оцінювання наслідків зміни режимів грошово-кредитної політики на цінову стабільність можуть базуватись на ускладненій версії Марківської моделі, а саме з трьома або чотирма перемикачами для високої, низької, помірної волатильності тощо. Крім того, можливе проведення експериментів із використанням додаткових незалежних змінних з метою підвищення точності розробленої моделі та її застосування для дослідження й прогнозування широкого спектра монетарних показників, зокрема облікової ставки та інфляції. JEL classification: E42, E58, C34 Матеріал надійшов 10.04.2020