Abstract
У статті йдеться про взаємодію транскультуралізму як ідеології непевності з культурницькою версією космополітизму. Під космополітичним в онтичній його площині сьогодні мислять не просто вселюдське, глобальне, а радше неідентифіковане, зокрема позбавлене національних прикмет або й протиставлене національному. І космополітизм репрезентує себе як альтернативу ідентифікації, тобто як невизначеність, непевність за умов культурної гомогенізації світу. Із цим акцентом пов’язана ідея можливості існування індивіда одразу в кількох культурах або співіснування в умовах культурної суміші, виражена в концепті транскультурності. Поширення засад космополітизму на царину культури від початку натикається на суперечність, через яку радикальні космополіти відкидають саму ідею культури. Адже ця ідея стверджує плюралізм людини: культура як атрибут людського за визначенням є чимось множинним – різноманіттям способів бути людиною; тому вона не може бути абстрактно-людською. А...