Abstract
Мета дослідження: зниження частоти невиношування та перинатальної патології у жінок із антифосфоліпідним синдромом (АФС) та ретрохоріальною гематомою (РХГ) на підставі вивчення клініко-інструментальних та лабораторних досліджень, а також удосконалення алгоритму лікувально-профілактичних заходів. Матеріали та методи. Проведено обстеження 110 жінок репродуктивного віку, які підписали письмову інформовану згоду на участь у дослідженні, з них у дослідження були включені 90 осіб, що відповідали критеріям включення і виключення. АФС діагностували відповідно до Міжнародних лабораторних критеріїв. Перед включенням у дослідження були проведені аналізи на наявність у сироватці крові вовчакового антикоагулянта, антитіл до негативно заряджених фосфоліпідів (кардіоліпіну, фосфатидилсерину, фосфати-дилінозитолу, фосфатидилової кислоти), антитіл до p2-глікопротеїну. Вагітних включали у дослідження на терміні 5–7 тиж гестації. Результати. У ході лікування вагітних з АФС і невиношуванням було проведено відкрите порівняльне рандомізоване дослідження за оцінкою ефективності і безпеки удосконаленого нами алгоритму з використанням препаратів. Методом рандомізації за допомогою відкритої таблиці випадкових чисел пацієнтки із АФС і невиношуванням (n=60) були розподілені на дві групи. У 30,0% пацієнток 2-ї групи і 33,3% жінок 1-ї групи була виявлена РХГ. Окремо порівнювали показники вагітних цих підгруп. Заключення. Для діагностики антифосфоліпідного синдрому у жінок із високим ризиком невиношування та ретрохоріальних гематом необхідно насамперед визначити рівень антитіл до р2-глікопротеїну та тромбіну, а після – антифосфоліпідні антитіла; антитіла до вовчакового антикоагулянта і до анексину. З метою зниження частоти гестаційних ускладнень у жінок із антифосфоліпідним синдромом та ретрохоріальною гематомою необхідно використовувати протитромботичну терапію: антиагреганти, антикоагулянти, препарати магнію, препарати фолієвої кислоти в лікувальних дозах. З метою контролю за ефективністю лікувально-профілактичних заходів під час вагітності необхідно визначати ступінь та швидкість агрегації тромбоцитів; рівень Д-димерів та антитіл до р2-глікопротеїну та до анексину.