Автори роблять спробу об’єктивно покритикувати ідею опонентів лінгвокультурології про її «методологічну примітивацію», яка, зокрема, включає (1) епігонізм у цій дисципліні, (2) відсутність лінгвокультурологічної методології і (3) просування лінгво-національної ідеї. Виявлено, що «антилінгвокультурологічна» критика не завжди базується на достатній і об'єктивній науковій основі, а також характеризується як сумнівною методологічною правильністю, так і протиріччями.