Актуальність. Політичні явища зачіпають обидві сфери особистості – раціональну та емоційну. Тому політичність включає в себе розуміння політики, відповідні знання, ставлення до неї, її сприймання, відчуття політики і ту чи іншу реакцію на політичні процеси. Політичність до певної міри властива переважній більшості людей, а не лише тим, хто належить до якоїсь партії, є активістом громадсько-політичного життя. З цього погляду вивчення феномену політичного самовизначення кожного окремого громадянина, враховуючи його як соціальні, так і психологічні особливості, є актуальним науковим завданням. У статті наведено результати теоретичного аналізу феномену політичного самовизначення молоді, розглянуто основні підходи, які пояснюють соціально-психологічні причини політичного самовизначення. Політичне самовизначення представлено як специфічний політико-психологічний феномен, що проявляється в думках, словах та діях особистості. Метою дослідження було з’ясувати психологічні особливості формування політичного самовизначення молоді, зокрема щодо участі у виборчому процесі, які виявляються поряд із соціальними, віковими, гендерними особливостями. У результаті огляду джерел виокремлено мотиваційно-ціннісні (як спрямованість, домагання та ін.), емоційно-вольові (переживання, відчуття щодо можливої участі в політичних процесах, враження від таких процесів, готовність до прийняття політичних рішень та ін.), когнітивно-рефлексивні (сприйняття, аналіз політичної інформації, уявлення і знання щодо виборчого права і процесу його здійснення тощо) особливості політичного самовизначення молоді. Практична значущість роботи полягає у виокремленні конкретних психологічних особливостей, що мають досліджуватись емпіричним шляхом, адже вони на рівні із соціальними особливостями впливають на формування політичного самовизначення молоді, зокрема щодо участі у виборчому процесі.