Вітчизняні дослідники зазвичай розглядають співвідношення пояснення та розуміння у контексті протиставлення наук про природу і наук про дух, характерного для сталого образу континентальної філософії. Натомість у статті здійснено спробу розглянути, як це співвідношення розглядають у сучасній англомовній філософії. Головну увагу зосереджено на філософії історії та філософії науки. Саме в межах цих напрямів працюють сучасні англомовні дослідники, які активно користуються поняттями пояснення та розуміння. Розгляд низки праць цих дослідників допомагає окреслити ситуацію в англомовній філософії в цілому і продемонструвати, що протиставлення пояснення та розуміння на поточний момент виявляється доволі штучним. У першій частині роботи автор звертається до двобічності сучасної англомовної філософії історії, за якою історія намагається поєднати науку з мистецтвом. У другій частині статті розглянуто пояснення і розуміння в межах англомовної філософії науки. Зокрема показано, що вже такий класик аналітичної філософії, як Ґеорґ фон Вриґт, розглядав розуміння у гуманітарних науках як розвиток телеологічного типу пояснення, а пояснення у природознавстві вважав поясненням іншого типу – каузальним. Показано також, що сучасний дослідник Карим Халіфа вводить важливий термін «пояснювальне розуміння», під яким він розуміє коректне наукове пояснення. Спираючись на залучені матеріали, автор статті демонструє, що обидва напрями сучасної англомовної філософії вважають пояснення та розуміння не протилежними, а взаємозалежними поняттями.Матеріал надійшов 10.08.2020