Оптимізація живлення рослин на початкових етапах розвитку має важливе значення для формування елементів продуктивності головного та бічних пагонів і врожаю зерна. У статті представлено результати дослідження впливу повільнодіючих безхлорних добрив у припосівне внесення в нормі 100 кг/га на формування елементів продуктивності пшениці озимої порівняно з зональним контролем – нітроамофоскою 16:16:16. Для вирішення поставлених завдань закладався польовий дослід у 2019–2021 рр. на двох сортам пшениці м’якої озимої – Богдана та Самурай. Вивчалися комплексні повільнодіючі добрива NPK(S) виробництва FertinAgro (Іспанія) марки DuraSOPActiBION 9:20:12:(15), DuraSOPElite 10:10:17:(20), DuraSOPPhos 4:26:12:(10). Вплив погодних умов на формування таких елементів продуктивності пшениці озимої, як маса зерна з колоса, кількість зерен у колосі й маса 1000 зерен, суттєво перевищував досліджувані чинники в обох сортів. Формування елементів продуктивності за впливу досліджуваних добрив залежало від сортів і по-різному проявлялося в різних погодних умовах. Добрива DuraSOP не мали суттєвої різниці у впливі на кількість і масу насіння з колосу у сорту Богдана порівняно з контролем у посушливих умовах, але маса насіння з колоса суттєво зросла порівняно з контролем (від 1,67 до 1,74-1,78 г) за сприятливих умов, тоді як кількість зернівок суттєво не різнилася. Форма добрив у припосівне внесення в сорту Самурай немала істотного впливу, оскільки за посушливих умов формувалося 1,17-1,21 г зерна в колосі, а за сприятливих 1,47-1,49 г, що суттєво не відрізнялося від контролю (нітроамофоска). Застосування DuraSOP ActiBION дозволило збільшити кількість продуктивних стебел на момент збирання на 8,4 % порівняно з контролем і на 7,7 % у сорті Богдана у разі застосування DuraSOP Phos. Сорт Самурай слабше реагував на повільнодіючі добрива, тому суттєва різниця була лише у варіанту DuraSOP Phos коли кількість продуктивних стебел За різностороннього впливу на формування елементів продуктивності всі досліджувані повільнодіючі добрива суттєво впливали на формування врожаю зерна у сорту Богдана – у середньому урожайність на цих варіантах становила від 6,58 до 7,03 т/га (приріст 0,27–0,72 т/га), тоді як на контрольному варіанті формувалося 6,31 т/га зерна. Водночас у сорту Самурай приріст від заміни нітроамофоски на повільнодіючі форми добрив становив 0,11–0,31 т/га, тобто суттєве збільшення урожайності було лише за застосування DuraSOP Phos, що дало можливість отримати 6,80 т/га зерна, тобто приріст становив 4,8 % від контролю (6,49 т/га). Використання повільнодіючих добрив також дало змогу збільшити вміст білка в зерні на 0,3–0,5 %,що загалом є несуттєвим приростом, але в окремих випадках дає змогу підвищити клас зерна під час реалізації.Сортова реакція на різне співвідношення макроелементів у добривах для припосівного внесення є одним з елементів технології, які мають високий вплив на продуктивність пшениці та її розвиток на початкових етапах, тому використання ефективних форм дає можливість підвищити врожайність до 11,4 % порівняно з типовими комплекс ними добривами.