ПЕРША ЗНАХІДКА ТРИПЛОЇДНИХ ГІБРИДНИХ ЖАБ PELOPHYLAX ESCULENTUS (ANURA: RANIDAE) В БАСЕЙНІ РІЧКИ МОЖ (ХАРКІВСЬКА ОБЛ., УКРАЇНА)

Abstract

Pelophylax esculentus – міжвидовий гібрид озерної жаби P. ridibundus та ставкової жаби P. lessonae. Гібриди зазвичай представлені диплоїдними і триплоїдними формами, які співіснують і схрещуються з одним або обома батьківськими видами в геміклональних популяційних системах (ГПС). Басейн річки Сіверський Донець відомий своїми різноманітними ГПС і був описаний як Сіверсько-Донецький центр різноманіття зелених жаб. У його межах було описано три субрегіони на основі особливостей складу ГПС (диплоїдні – R-E, з триплоїдами – R-EEp і R-Epf лише з триплоїдними самками серед гібридів). Наявність триплоїдних P. esculentus раніше була підтверджена лише для двох із трьох субрегіонів басейну річки Сіверський Донець, тоді як третій, R-E-субрегіон (включаючи р. Мож), вважався населеним лише диплоїдами. В даній статті ми представляємо результати аналізу плоїдності та складу геному як дорослих зелених жаб, так і цьогорічків у ставку в с. Тимченки (басейн р. Мож, Харківська область, Україна). Три вибірки жаб були зібрані у вересні 2019, червні 2020 та серпні 2021 року (всього 109 дорослих особин і 56 молодих особин) та проаналізовані за морфологічними особливостями, а також з використанням методів цитометрії еритроцитів (сухі мазки), каріології кісткового мозку та флуоресцентного фарбування (за допомогою DAPI). Ми виявили 2 триплоїдних самці серед дорослих і 5 триплоїдів обох статей серед цьогорічків. Загальне співвідношення триплоїдів за віком різко змінюється (9% серед цьогорічків проти 1% серед дорослих), але незначуще (p=0,078). Розмір еритроцитів, що вказує на межу між дорослими ди- і триплоїдами, був встановлений як 28 мкм для цієї системи; для цьогорічків така межа не є очевидною. Усі триплоїди мали склад геному LLR (тобто два геноми P. lessonae та один геном P. ridibundus). За більшістю диплоїдних P. esculentus та наявністю триплоїдів система у Тимченках виявилася схожою на деякі інші ГПС (системи Корякова та Іськова ставків) в інших субрегіонах, які характеризуються присутністю триплоїдів. Наявність триплоїдів, всупереч попереднім даним щодо цього регіону, може пояснюватись декількома гіпотезами: (1) рідкісні знахідки триплоїдів; (2) їх міграція чи міграція P. esculentus, які продукують 2n-гамети; (3) нова особливість розмноження P. esculentus, що виникла нещодавно.